09 липня 2010 року Справа № 2а-2589/10/1170
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черниш О.А., при секретарі судового засідання Сіліоновій І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді о 12:30 адміністративну справу за позовом Новоукраїнської міжрайонної державної податкової інспекції до товариства з обмеженою відповідальністю "Світанок" про застосування арешту активів у вигляді зупинення операцій на рахунках платника податків, подання про продовження терміну застосування адміністративного арешту -
Новоукраїнська міжрайонна державна податкова інспекція (надалі - Новоукраїнська МДПІ) звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Світанок" (надалі - ТОВ "Світанок) про застосування арешту активів у вигляді зупинення операцій на рахунках платника податків та з поданням про продовження терміну застосування адміністративного арешту.
Позов мотивовано тим, що наказом Новоукраїнської МДПІ від 01.07.10 №21 у зв'язку з виявленням розбіжностей у звітах платника єдиного податку та звітах про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) в ТОВ "Світанок" передбачено проведення позапланової виїзної документальної перевірки правильності нарахування та повноти сплати податкових платежів в ТОВ "Світанок" за період з 01.04.07 по 31.03.10. Оскільки посадові особи відповідача не допустили перевіряючих до перевірки, рішенням начальника Новоукраїнської МДПІ №1 від 06.07.10 застосовано повний адміністративний арешт активів ТОВ "Світанок". У зв'язку з цим, з метою забезпечення проведення позапланової документальної перевірки позивач просить суд застосувати арешт активів у вигляді зупинення операцій за строк 30 діб (720 годин) на наступних рахунках відповідача:
- 26005052903425, відкритому у Кіровоградському РУ "Приватбанк", МФО 323583,
- 26054052906138, відкритому у Кіровоградському РУ "Приватбанк", МФО 323583,
- 2600400013705, відкритому в філії ВАТ "Укрексімбанк", м. Кіровоград, МФО 323583.
Крім того, у поданні з посиланням на те, що звільнення активів відповідача з-під адміністративного арешту, накладеного рішенням №1 від 06.07.10, призведе до їх зникнення або знищення, позивач просить продовжити повний арешт активів ТОВ "Світанок" на строк до 720 годин.
У судовому засіданні представник позивача позовну заяву та подання підтримала повністю та надала відповідні пояснення.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову та подання заперечив, просив у їх задоволенні відмовити.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив такі обставини та дійшов до таких висновків.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Світанок" зареєстровано як юридична особа 13.04.00 Добровеличківською районною державною адміністрацією та з 20.04.00 перебуває на обліку платників податків в Добровеличківському відділенні Новоукраїнської МДПІ (а.с. 4, 5).
Наказом начальника Новоукраїнської МДПІ №21 від 01.07.10 передбачено проведення позапланової виїзної документальної перевірки правильності нарахування та повноти сплати податкових платежів в ТОВ "Світанок" за період з 01.04.07 по 31.03.10. Термін проведення позапланової документальної перевірки в ТОВ "Світанок" визначено з 05.07.10 по 16.07.10 включно. Першому заступнику начальника МДПІ - начальнику відділу податкової міліції Матковському О.М. наказано забезпечити оперативне супроводження документальної перевірки в ТОВ "Світанок" (а.с. 9-10).
На цій підставі начальником Новоукраїнської МДПІ було видано направлення №12 від 05.07.10 на проведення перевірки у такому складі: заступник начальника відділу податкового контролю юридичних осіб Лампіцька І.Ю., головний державний податковий ревізор - інспектор відділу податкового контролю юридичних осіб Бабенко Т.Г., старший державний податковий ревізор - інспектор відділу оподаткування фізичних осіб Пацьора В.П. (а.с.11).
Заступником начальника відділу податкового контролю юридичних осіб Лампіцькою І.Ю., головним державним податковим ревізором - інспектором відділу податкового контролю юридичних осіб Бабенко Т.Г., старшими оперуповноваженими ПМ Новоукраїнської МДПІ Колковим В.В. та Крамарчуком В.І. складено акт №13/2310 від 05.07.10 про недопуск їх до проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Світанок" та ненадання документів для проведення перевірки податкового, валютного та іншого законодавства. Згідно з вказаним актом 05.07.10 об 11:00 керівник ТОВ "Світанок" Жесан А.П. був відсутній, а головний бухгалтер Берновек О.В. відмовилася отримати наказ про проведення перевірки та направлення і заявила про недопуск до перевірки. (а.с.8)
Крім того старшими оперуповноваженими ПМ Новоукраїнської МДПІ Колковим В.В. та Крамарчуком В.І. 05.07.10 складено акт відмови від допуску до перевірки, який головний бухгалтер ТОВ "Світанок" відмовилася підписати (а.с. 13). Про відмову останньої від підпису акту відмови від допуску до перевірки ТОВ "Світанок" також 05.07.10 складено акт. (а.с. 14).
За поданням органу податкової міліції начальником Новоукраїнської МДПІ від 05.07.10 (а.с. 37) у зв'язку з виявленням обставин, передбачених пп."г" п.п.9.1.2. п.9 ст.9 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення) 06.07.10 об 10:00 прийнято рішення №1 про застосування повного адміністративного арешту активів платника податків - ТОВ "Світанок", що перебувають з адресою: Кіровоградська область, Добровеличківський район, м. Помічна, вул. Гагаріна, 56. (а.с. 7) Вказане рішення 06.07.10 вручено директору ТОВ "Світанок" А. Жесан.
В.о. начальника ВПМ Новоукраїнської МДПІ начальнику Новоукраїнської МДПІ 06.07.10 о 11:00 внесено подання про наявність обставин, які є підставою для застосування арешту у вигляді зупинення операцій на рахунках (а.с.8), що і стало приводом для звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.
При вирішенні спору суд виходить з того, що порядок застосування адміністративного арешту активів визначений ст. 9 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181 (надалі -Закон №2181).
Відповідно до п.п. 9.1.3. п.9.3 ст. 9 Закону №2181 арешт активів полягає у забороні вчиняти платником податків будь-які дії щодо своїх активів, які підлягають такому арешту, крім дій з їх охорони, зберігання та підтримання у належному функціональному та якісному стані. Арешт може бути накладеним на будь-які активи юридичної особи, а для фізичної особи - на будь-які її активи, крім тих, що не підлягають арешту згідно із законодавством.
При цьому, відповідно до п.п. 9.2.2 п.9.2 ст. 9 Закону №2181 повним арештом активів визнається виключна заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його активами з їх тимчасовим вилученням або без такого.
Згідно з п.п. "г" п.п. 9.1.2 п.9.1 ст.9 Закону №2181 арешт активів може бути застосовано, зокрема, якщо з'ясовується, що платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення.
Як передбачено п.п. 9.3.8 п.9.3 ст. 9 Закону №2181 адміністративний арешт не може бути накладено, якщо платник податків відмовляється допустити працівника контролюючого органу до документальної або матеріальної перевірки у зв'язку з відсутністю у такого працівника контролюючого органу підстав для її проведення, визначених законодавством.
Перевіряючи законність підстав для проведення позапланової виїзної перевірки, передбаченої наказом позивача №1 від 01.07.10, суд дійшов до таких висновків.
Як вбачається зі змісту наказу №1 від 01.07.10, підставою для проведення позапланової виїзної перевірки з посиланням на п.3 ст.11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" зазначено те, що надані ТОВ "Світанок" на запит МДПІ пояснення є недостатніми для обґрунтування розбіжностей між даними звітів про використання реєстраторів розрахункових операцій, книг обліку розрахункових операцій та звітів платника єдиного податку ТОВ "Світанок" за 2007-2009 роки та перший квартал 2010 року, а суб'єктом господарювання не надано документального підтвердження достовірності проведених операцій.
Підстави та порядок проведення органами державної податкової служби позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) регламентований ст.11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".
Так, позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, які визначені у ч.6 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні". Позапланова виїзна перевірка здійснюється за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом, на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, зокрема, у разі якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, а платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту (п.3 ч.6 ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні").
Таким чином, підставою для позапланової перевірки є саме ненадання відповіді (пояснень) платника податків на запит податкового органу з того чи іншого питання протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Встановлено, що 03.06.10 заступником Добровеличківської МДПІ на адресу керівника ТОВ "Світанок" направлено запит про надання пояснень щодо розбіжностей виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) згідно розрахунку сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою та звітів про використання реєстраторів розрахункових операцій за 2009 рік та за І квартал 2010 року (а.с. 32).
Отримавши 04.06.10 вказаний запит, відповідач 09.06.10 надав до Добровеличківської МДПІ пояснення (а.с. 33).
Суд вважає, що посилання позивача на ненадання відповідачем документальних підтверджень на запит, як на підставу для проведення позапланової виїзної перевірки, є безпідставними, оскільки запитом вимагалося надати лише пояснення (що було відповідачем виконано у встановлений строк), без будь-яких документів. До того ж витребування від платника податків документів на підтвердження пояснень суперечить положенням п. 9 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", відповідно до якого органи державної податкової служби мають право вилучати копії документів тільки при проведенні перевірок, причому це можуть бути лише копії документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування або несплату податків і зборів (обов'язкових платежів).
За вказаних обставин, суд прийшов до висновку про відсутність законних підстав для проведення позапланової виїзної документальної перевірки у ТОВ "Світанок", що дало його посадовим особам право відмовити у допуску працівникам податкового органу до документальної перевірки та відповідно до п.п. 9.3.8 п.9.3 ст. 9 Закону виключає застосування адміністративного арешту на його активи.
Відповідно до п.5.4 Порядку застосування адміністративного арешту активів платників податків, затвердженого наказом ДПА України №386 від 25.09.01, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.10.01 за №865/6056, у разі виникнення такої обставини, як відмова платника податку від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення, слід установити факт відмови платника податку, зафіксувати його Актом відмови, який складається оперативним працівником податкової міліції за місцезнаходженням такого платника податку, підписується працівником податкової інспекції, який повинен проводити перевірку, та понятими особами, а в разі незнайдення платника податку обов'язково скласти акт про факт його незнайдення.
Суд констатує порушення вимог даного порядку, оскільки надані позивачем акт №13/2310 від 05.07.10 та акт відмови від допуску до перевірки від 05.07.10 не підписані понятими особами.
Перевіряючи обґрунтованість вимог позовної заяви щодо застосування арешту активів у вигляді зупинення операцій на рахунках платника податків, суд виходить до того, що такий спосіб застосування арешту запроваджений Законом України від 02.06.05 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення законодавства у відповідність із Цивільним кодексом України", яким статтю 9 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" доповнено підпунктом 9.3.9, відповідно до якого арешт активів у вигляді зупинення операцій на рахунку платника податків здійснюється за заявою податкового органу виключно на підставі рішення суду в порядку, передбаченому законодавством.
Між тим, Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження та деяких інших законодавчих актів щодо виконання судових рішень" від 15.03.06 внесені зміни до пп.9.3.9 п.9.3 ст.9 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", внаслідок чого способом застосування арешту активів визначено арешт коштів на рахунку платника податків.
Згідно з п.п. 9.3.9 п.9.3. ст.9 Закону №2181 (в діючій на даний час редакції) арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється за заявою податкового органу виключно на підставі рішення суду в порядку, передбаченому законодавством.
При цьому відповідно до п.п. 9.1.1 п.9.1 ст. 9 Закону №2181 адміністративний арешт активів платника податків є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу.
Підпунктом 1.7 ст. 1 Закону №2181 визначено, що активи платника податків - це кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання
Відповідно до ст. 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом.
Тобто арешт активів, зокрема, коштів на рахунку платника податків) здійснюється як гарантія забезпечення погашення податкового боргу такого платника податку шляхом збереження коштів на його рахунках від спрямування їх на інші цілі, ніж погашення податкового боргу, в умовах, якщо існує реальна загроза зникнення таких активів або їх знищення, що може мати безповоротні негативні наслідки для бюджету.
Разом з тим, як вбачається зі службової записки про стан розрахунків ТОВ "Світанок" з бюджетом, станом на 08.07.10 у ТОВ "Світанок" відсутня недоїмка, натомість є переплата по податках у розмірі 8867, 55 грн. (а.с.35).
Таким чином, позивачем не доведено наявність документально підтверджених відомостей щодо податкового боргу відповідача, як підстави для застосування виключного способу забезпечення можливості погашення цього боргу - адміністративного арешту активів шляхом зупинення операцій на його рахунках.
Крім того, позивач, звернувшись до суду з заявою про застосування арешту активів у вигляді зупинення операцій на рахунках платника податків, обрав неіснуючий спосіб застосування адміністративного арешту активів, що є підставою для відмови у задоволенні таких позовних вимог.
Посилання представника позивача на приписи розділу 9 Порядку застосування адміністративного арешту активів платника податків, затвердженого наказом ДПА України від 25.09.01 №386, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.10.01 за №865/6056, які надають податковим органам право за звернення до суду з заявою про застосування арешту активів у вигляді зупинення операцій на рахунку платника податків, суд відхиляє з огляду на те, що зазначений порядок може застосовуватись лише в частині, що не суперечить Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який має вищу юридичну силу.
Крім того, суд наголошує, що ст. 243 Господарського кодексу України, яка передбачала зупинення операцій на рахунку, як вид адміністративно-господарських санкцій, виключена Законом України від 15.03.06 №3541-IV.
Щодо подання позивача про продовження терміну застосування адміністративного арешту, застосованого рішенням №1 від 06.07.10, суд дійшов таких висновків.
Підпунктом 9.3.1 п.9.3 ст.9 Закону №2181 передбачено, що за поданням відповідного підрозділу податкової міліції керівник податкового органу (його заступник) може прийняти рішення про застосування арешту активів платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасової заборони відчуження його активів; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебувають активи
Згідно з п.п. 9.3.3 п.9.3 ст. 9 Закону №2181 арешт може бути накладено на активи строком до 96 годин від години підписання відповідного рішення керівником податкового органу (його заступником). Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, за винятком випадків, коли власника заарештованих активів не встановлено (не виявлено), - у цьому випадку такі активи перебувають під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законодавством для визнання їх безхазяйними, або у разі коли такі активи є такими, що швидко псуються, - протягом граничного строку, визначеного законодавством, після якого вони підлягають продажу за процедурою, встановленою статтею 10 цього Закону.
Керівник відповідного податкового органу (його заступник) має право звернутися до суду з поданням про продовження строку арешту активів платника податків за наявності достатніх підстав вважати, що звільнення активів з-під адміністративного арешту може загрожувати їх зникненням або знищенням, а суд повинен прийняти відповідне рішення протягом 48 годин від моменту отримання зазначеного звернення.
Доказів наявності обставин, що дають підстави вважати, що звільнення активів з-під адміністративного арешту може загрожувати їх зникненням або знищенням, позивачем у поданні не наведено. З огляду на встановлену у судовому засіданні відсутність у відповідача податкового боргу, не здобуто таких доказів і в ході розгляду справи.
Крім того, як вбачається з рішення начальника Новоукраїнської МДПІ від 06.07.10 №1 про застосування адміністративного арешту активів платника податків, прийнятого о 10:10, у ньому відсутні дані про строк, на який застосовано адміністративний арешт.
Між тим, компетенцією суду є продовження строку адміністративного арешту, а не його встановлення чи поновлення, тобто судом може бути прийнято рішення за результатами розгляду подання податкового органу до закінчення строку адміністративного арешту.
Відсутність у рішенні начальника Новоукраїнської МДПІ №1 від 06.07.10 строку застосування адміністративного арешту унеможливлює встановлення своєчасності звернення податкового органу до суду до закінчення строку адміністративного арешту та є окремою підставою для відмови у продовженні цього терміну.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Оскільки у судовому засіданні позивачем не доведено необхідності застосування арешту коштів на рахунках позивача в банківських установах, зазначених у заяві, крім того, ним не надано доказів необхідності продовження терміну застосування адміністративного арешту, тому позовна заява та подання задоволенню не підлягають.
Згідно з ч.5 ст. 94 КАС України у разі відмови у задоволенні позовних вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, а також залишення адміністративного позову без розгляду судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок Державного бюджету України. Доказів понесення судових витрат відповідачем не надано.
Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 94, 158 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову Новоукраїнської міжрайонної державної податкової інспекції до товариства з обмеженою відповідальністю "Світанок" про застосування арешту активів у вигляді зупинення операцій на рахунках платника податків відмовити.
У задоволенні подання Новоукраїнської міжрайонної державної податкової інспекції про продовження терміну застосування адміністративного арешту відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. Черниш