07.09.10 копія
02 вересня 2010 р. Справа № 2а-308/10/0470
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Олійника В. М. < Текст >
при секретаріЛоба Е.Г.
за участю:
представника позивача
представників відповідача Карпенко О.І.
Білої Н.В., Лукашевич Я.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом відкритого акціонерного товариства "Дніпрококс" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
04 січня 2010 року відкрите акціонерне товариство «Дніпрококс» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську, в якій, з урахуванням уточнень до позову, просить:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську № 0000448813/0 від 30.07.2009 року, № 0000448813/1 від 25.08.2009 року, № 0000448813/2 від 13.10.2009 року та № 0000448813/3 від 25.12.2009 року про визначення суми податкового зобов'язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 21 875 480,00грн., з яких сума основного платежу - 12 039 940,00грн., сума штрафних (фінансових) санкцій - 9 835 540,00 грн.;
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську № 0000458813/0 від 30.07.2009 року, № 0000458813/1 від 25.08.2009 року, № 0000458813/2 від 13.10.2009 року та № 0000458813/3 від 25.12.2009 року про визначення суми податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 7 541 295,75грн., з яких сума основного платежу - 5 027 530,50 грн., сума штрафних фінансових санкцій - 2 513 765,25 грн.;
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську № 0000468813/0 від 30.07.2009 року, № 0000468813/1 від 25.08.2009 року, № 0000468813/2 від 13.10.2009 року та № 0000468813/3 від 25.12.2009 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму - 4 602 044,50 грн.;
- стягнути з Державного бюджету України (рахунок № 35219001000940 в ГУ ДКУ в Дніпропетровській області, МФО 805012) на користь ВАТ «Дніпрококс» (код ЄДРПОУ 05393091) судовий збір в сумі - 3,40грн.
В обґрунтування позову зазначено, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську помилково та необґрунтовано встановлено порушення в п.п. 1 п. 3.1.2 акту перевірки, а саме зазначено, що ВАТ «Дніпрококс» до складу валових витрат віднесені витрати, які не вважаються витратами пов'язаними з веденням господарської діяльності - реалізація за цінами, що є нижчими, ніж виробнича собівартість виготовленої продукції у загальній сумі 48 147 875,24 грн. у т.ч. за III квартал 2008 року 10 928 840,69 грн., за 2008 рік 47 690 293,47 грн., 1 квартал 2009 року - 457 581,77 грн., що є порушенням вимог п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334 від 28.12.2004р. Позивач зазначив, що придбана ВАТ «Дніпрококс» сировина була використана у виробництві і після її переробки (отримання якісно нового продукту) була реалізована, що повністю узгоджується з нормами наведеними п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції. Факт придбання сировини та використання її у господарській діяльності підтверджено первинними документами (товарними накладними, податковими накладними, договорами), які були надано СДПІ в ході проведення перевірки. Товарні накладні та податкові накладні містять усі необхідні встановлені законом реквізити і були перевірені СДПІ в ході перевірки.
Також, на думку позивача, в акті перевірки невірно визначений відсоток матеріальної складової. ВАТ «Дніпрококс» є виробничим підприємством і в перевіряємому періоді здійснювало виробництво та реалізацію наступної продукції: кокс доменний; коксовий горішок; коксовий дріб'язок; смола кам'яновугільна; амонію сульфат коксохімічного виробництва; сірка газова технічна; ароматична добавка до моторного палива; кубові залишки цеху ректифікації; сольвент нафта чорна; полімери бензольного відділення; фракція головна сирого бензолу.
В акті перевірки не зазначено, яка саме продукція з визначеного вище переліку була реалізована за цінами нижче собівартості, з чого слідує, що ВАТ «Дніпрококс» реалізовував всю продукцію нижче собівартості, а не окремі її види, що суттєво впливає на визначення донарахованого податкового зобов'язання. Крім того, в акті перевірки визначено, що собівартість виготовленої продукції (pax. 901) визначена виключно з матеріальної складової, тобто без врахування інших витрат виробництва (поліпшення - основних засобів, амортизаційних відрахувань, фонду оплати праці та нарахувань на неї, тощо), що є недоречним, так як на рахунку 901 обліковується собівартість всієї реалізованої продукції яка виробляється підприємством, в тому числі і витрати на оплату праці.
Згідно податкових повідомлень-рішень відповідачем за порушення п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено суму податкового зобов'язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 7 541 295,75 грн., з яких основний платіж 5 027 530,50 грн., штрафні (фінансові) санкції - 2 513 765,25 грн. та зменшено суму бюджетного відшкодування, на суму 4 602 044,50 грн. шляхом часткового неврахування суми податку на додану вартість по отриманим ВАТ «Дніпрококс» податковим накладним від постачальників сировини та матеріалів, оскільки, на думку відповідача, операції з продажу продукції за цінами нижче собівартості не направлені на отримання доходу і не вважаються такими, що здійсненні в межах господарської діяльності «Дніпрококс». Але Законом України «Про податок на додану вартість» не передбачено прямої залежності формування податкового кредиту відповідного звітного періоду лише за тими господарськими операціями, внаслідок яких платник податків отримав прибуток, та, крім того, чинне законодавство з питань оподаткування не містить вимог щодо порівняння ціни продажу та собівартості продукції. За цим Законом суми нарахованого податку у зв'язку з придбанням товарів не підлягають включенню до складу податкового кредиту лише при умові не підтвердження цих сум податковими накладними або іншими документами відповідно до вимог Закону. Як вбачається з Акту перевірки віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум сплаченого податку на додану у зв'язку з придбанням сировини здійснювалося на підставі належним чином оформлених податкових накладних. У зв'язку з чим, ВАТ «Дніпрококс» правомірно, на підставі п.п. 7.4.1 п. 7.4 Закону України «Про податок на додану вартість», включено відповідні суми до податкового кредиту, а тому оскаржувані податкові повідомлення - рішення є незаконними та такими, що підлягають скасуванню.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.
Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували та зазначили, що згідно наданих до перевірки ВАТ «Дніпрококс» журналів «Головна книга» за період 2008 рік та І квартал 2009 року, журналів - ордерів № 6, 10, 10/1 та доданих до них первинних документів (рахунків, рахунків-фактур, актів прийому-передачі продукції покупцям, актів прийомки товарно-матеріальних цінностей (далі - ТМЦ), паспортів ТМЦ, актів списання ТМЦ, бухгалтерських довідок (типова форма 903) на списання ТМЦ у виробництво (сировини, матеріалів, енергоносіїв, тощо), розрахунків витрат ТМЦ по статтям та по дільницям і цехам підприємства, контрольних карток (додаток 10 до інструкції про порядок виробництва, зберігання, перевезення і реалізації прекурсорів), звітів про списання ТМЦ, дублікатів путьових (форма 24005), вантажно-митних декларацій, витратних накладних, накладних на відпустку матеріалів на сторону, залізнодорожних накладних, податкових накладних, прибуткових ордерів (типова форма №м-4), тощо встановлено реалізацію за цінами, що є нижчими, ніж виробнича собівартість виготовленої продукції і як наслідок отримання збиткових операцій на загальну суму - 54 581 781,50 грн. Також перевіряючими СДПІ ВПП було проведено аналіз контрагентів у яких придбавалася сировина і яким реалізовувалась готова продукція, сировина. Результати вищевказаного аналізу доводять факт придбання сировини і реалізацію готової продукції одним і тим самим контрагентам, а саме: ТОВ «Компанія «Технологія», ТОВ «ТД «ЄвразРесурс» Україна", ВАТ "Дніпродзержинский КХЗ", ВАТ "ДМЗ ім. Петровського», ВАТ "Баглійкокс" та інші. За виявлене порушення позивачу було донараховано податок на прибуток у сумі 12 036 969 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 9 834 158,93 грн.
Крім того, позивачем порушено вимоги пп.5.1.1 п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №334, в результаті якого ВАТ "Дніпрококс" у І кварталі 2009 року завищено валові витрати на суму 6 750,0 грн., за рахунок неправомірного включення до складу валових витрат по виконанню угоди між ВАТ «Баглійкокс» та ПП «Ліберті-АРТ», в якій ВАТ "Дніпрококс" виступав особою, відповідальною за фінансове врегулювання. За виявлене порушення позивачу було донараховано податок на прибуток у сумі 1 688 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 337,50 грн. Порушено вимоги п.1.32 ст.1, пп.8.1.4 п. 8.1 ст.8 Закону №334, в результаті якого позивачем у р.07 декларацій завищено суму амортизаційних відрахувань на 4 968,28 грн. за рахунок нарахування амортизації на невиробничі фонди (вартість поліпшення орендованого легкового автомобіля). За виявлене порушення позивачу було донараховано податок на прибуток у сумі 1 242 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 621 грн. Порушено вимоги пп.8.2.2 п.8.2, п.8.6 ст.8 Закону №334, в результаті якого позивачем у р.07 декларацій завищено суму амортизаційних відрахувань на 169,07 грн. за рахунок нарахування амортизації за рахунок невірного розподілу основних фондів за групами та застосування внаслідок цього завищених норм амортизації. За виявлене порушення позивачу було донараховано податок на прибуток у сумі 42 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 21 грн.
В порушення пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" підприємством завищено суму податкового кредиту по тим матеріальним запасам, які використано не у господарській діяльності на загальну суму 9 629 575 грн.
На підставі порушень, наведених в акті перевірки, встановлено завищення суми бюджетного відшкодування за жовтень 2008 року у розмірі 5 684 346 грн. ВАТ "Дніпрококс" відшкодовано суму ПДВ за жовтень 2008 року у розмірі 1 082 301 грн., на яке підприємство не мало права, у зв'язку з чим підлягає донарахуванню податок на додану вартість за жовтень 2008 року у розмірі 1 082 301 грн.
Дослідивши чинне законодавство, матеріали справи та доводи представників сторін суд доходить до висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську проведена виїзна планова перевірка відкритого акціонерного товариства «Дніпрококс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 по 01.04.2009 року, за наслідками якої складений акт № 874/08-02/3-05393091 від 17.07.2009 року.
Під час проведення перевірки встановлено, порушення вимог:
- п.п.5.1.1 п.5.1, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.1.32 ст.1, п.п.8.1.4 п. 8.1, п.п.8.2.2 п.8.2, п.8.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94р. №334/94-р в редакції Закону України від 22.05.97 № 283/97-ВР (із змінами та доповненнями), внаслідок чого встановлено заниження податку на прибуток за період з 01.01.08 по 31.03.09 на загальну суму 12 039 940грн., у тому числі за 1 квартал 2008 року- 286 грн., за 2 квартал року- 268грн., за 3 квартал 2008 року- 2 732 460 грн., за 4 квартал 2008 року- 9 190 597 грн., 1 квартал 2009 року - 116 329 грн.
- п.п. 7.4.4 п.7 4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97 - ВР, із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 5 027 530 грн., в т.ч. за жовтень 2008 р. - 1 082 301 грн., за листопад 2008 року - 3 248 560 грн., січень 2009 року - 336 464 грн. та березень 2009 року - 360 205 грн. Також підлягає зменшенню сума бюджетного відшкодування з ПДВ за жовтень 2008 р. у розмірі 4 602 045 грн.
За наслідками проведеної перевірки Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську винесені податкові повідомлення-рішення № 0000448813/0 від 30.07.2009 року, № 0000448813/1 від 25.08.2009 року, № 0000448813/2 від 13.10.2009 року та № 0000448813/3 від 25.12.2009 року про визначення суми податкового зобов'язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 21 875 480,00грн., з яких сума основного платежу - 12 039 940,00грн., сума штрафних (фінансових) санкцій - 9 835 540,00 грн.; № 0000458813/0 від 30.07.2009 року, № 0000458813/1 від 25.08.2009 року, № 0000458813/2 від 13.10.2009 року та № 0000458813/3 від 25.12.2009 року про визначення суми податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 7 541 295,75грн., з яких сума основного платежу - 5 027 530,50 грн., сума штрафних фінансових санкцій - 2 513 765,25 грн.; № 0000468813/0 від 30.07.2009 року, № 0000468813/1 від 25.08.2009 року, № 0000468813/2 від 13.10.2009 року та № 0000468813/3 від 25.12.2009 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму - 4 602 044,50 грн.;
В п.п. 1 п. 3.1.2 акту перевірки зазначено, що ВАТ «Дніпрококс» до складу валових витрат віднесені витрати, які не вважаються витратами пов'язаними з веденням господарської діяльності - реалізація за цінами, що є нижчими, ніж виробнича собівартість виготовленої продукції у загальній сумі 48 147 875,24 грн. у т.ч. за III квартал 2008 року 10 928 840,69 грн., за 2008 рік 47 690 293,47 грн., 1 квартал 2009 року - 457 581,77 грн., що є порушенням вимог п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334 від 28.12.2004р.
Суд не погоджується з даним висновком відповідача з огляду на наступне.
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно з п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь - яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3. - 5.7. цієї статті.
Пункти 5.3 - 5.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не передбачають обмежень щодо віднесення до валових витрат, витрат на придбання матеріалів, які були використані у виробництві, а отримана з них продукція була реалізована нижче собівартості. Крім того, придбана ВАТ «Дніпрококс» сировина була використана у виробництві і після її переробки (отримання якісно нового продукту) була реалізована, що повністю узгоджується з нормами наведеними п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції.
Водночас абзацом четвертим п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що не належать до складу валових витрат будь - які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Факт придбання сировини та використання її у господарській діяльності підтверджено первинними документами (товарними накладними, податковими накладними, договорами), які були надано СДПІ в ході проведення перевірки. Товарні накладні та податкові накладні містять усі необхідні встановлені законом реквізити і були перевірені СДПІ в ході перевірки.
Згідно з пунктом 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
Визначення господарської операції міститься у ч. 4 ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», де господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Згідно з ч. 1 ст. 9 цього ж Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Аналіз вищевикладених норм права свідчить про те, що термін «господарська діяльність» не включає такої обов'язкової ознаки, як одержання прибутку, оскільки неотримання прибутку від окремої господарської операції не може свідчити про відсутність у цієї операції ознак господарської діяльності, зокрема, діяльність позивача з придбання первинної сировини та виробництва з неї продукції (коксу) при здійсненні окремих господарських операцій супроводжується лише витратами, крім того, за своїм змістом термін «господарська діяльність» значно ширше «господарської операції», оскільки передбачає сукупність здійснюваних платником податку господарських операцій, і у відповідності до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» оподаткуванню підлягають не господарські операції, а господарська діяльність за звітний податковий період.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про ціни та ціноутворення» в народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи.
Вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.
Згідно п.п. 1.20.1 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.
Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).
Згідно підпункту 1.20.2 пункту 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну.
При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації), збутом неліквідних або низько ліквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки, наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.
Пунктом 4.1 ст. 4 цього Закону встановлено, що валовий дохід - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
Згідно з приписами Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 3 «Звіт про фінансові результати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 87 від 31.03.99 року, прибуток - це сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати.
Таким чином, продаж товарів нерезиденту навіть за ціною нижчою ціни придбання є господарською діяльністю в розумінні Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та діяльністю, направленою на отримання доходу.
Як зазначено вище, абзацом 1 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що звичайна ціна - ціна продажу товарів (робіт, послуг) продавцем, включаючи суму нарахованих (сплачених) процентів, вартість іноземної валюти, яка може бути отримана у разі їх продажу особам, які не пов'язані з продавцем при звичайних умовах ведення господарської діяльності.
Абзацом 4 цього пункту встановлено, що в разі, якщо податкові органи за результатами документальних перевірок мають підстави для висновків щодо мірності визначення рівня звичайних цін платником податку, ці органи мають право звернутися із запитом, а платник податку зобов'язаний за таким запитом надати обґрунтування рівня таких цін.
Вказані норми не надають права податковому органу самостійно встановлювати рівень звичайних цін.
Пунктом 13 Указу Президента України «Про деякі заходи дерегулювання підприємницької діяльності» № 817/98 від 23.07.98 року встановлено, що індикативні або звичайні ціни на товари (роботи, послуги) для застосування їх у податкових або митних установлюються на підставі статистичної оцінки рівня цін реалізації таких товарів (робіт, послуг) на внутрішньому ринку України, яка проводиться уповноваженим державним органом у визначеному ним порядку.
Таким чином, оскільки ВАТ «Дніпрококс» у звітному періоді придбана сировина в подальшому була використана в його господарській діяльності (тобто виробництві продукції з метою реалізації), то її вартість правомірно віднесено до складу валових витрат виробництва, а тому і вимоги п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» дотримано.
За вказане порушення позивачу було донараховано податок на прибуток у сумі 12 036 969 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 9 834 158,9 грн. податковими повідомленнями-рішеннями № 0000448813/0 від 30.07.2009 року, № 0000448813/1 від 25.08.2009 року, № 0000448813/2 від 13.10.2009 року та № 0000448813/3 від 25.12.2009 року, які підлягають скасуванню в цій частині.
Позивач в адміністративному позові не оскаржує ряд порушень податкового законодавства, зокрема порушення:
- п.п.5.1.1 п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №334, в результаті якого ВАТ "Дніпрококс" у І кварталі 2009 року завищено валові витрати на суму 6 750,00 грн., за рахунок неправомірного включення до складу валових витрат по виконанню угоди між ВАТ «Баглійкокс» та ПП «Ліберті-АРТ», в якій ВАТ "Дніпрококс" виступав особою, відповідальною за фінансове врегулювання. За виявлене порушення позивачу було донараховано податок на прибуток у сумі 1 688,00 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 337,50 грн.;
- п.1.32 ст.1, п.п.8.1.4 п. 8.1 ст.8 Закону №334, в результаті якого позивачем у р.07 декларацій завищено суму амортизаційних відрахувань на 4 968,28 грн. за рахунок нарахування амортизації на невиробничі фонди (вартість поліпшення орендованого легкового автомобіля). За виявлене порушення позивачу було донараховано податок на прибуток у сумі 1 242,00 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 621,00 грн.;
- порушення п.п.8.2.2 п.8.2, п.8.6 ст.8 Закону №334, в результаті якого позивачем у р.07 декларацій завищено суму амортизаційних відрахувань на 169,07 грн. за рахунок нарахування амортизації за рахунок невірного розподілу основних фондів за групами та застосування внаслідок цього завищених норм амортизації. За виявлене порушення позивачу було донараховано податок на прибуток у сумі 42,00 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 21,00 грн.
Як вбачається з вищенаведеного позивачем по справі були допущені порушення чинного законодавства у сфері оподаткування.
Дані обставини згідно ч.3 ст. 72 КАС України доказування не потребують, як такі, що визнані повністю позивачем в судовому засіданні та в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
З огляду на викладене суд приходить до висновку про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську № 0000448813/0 від 30.07.2009 року, № 0000448813/1 від 25.08.2009 року, № 0000448813/2 від 13.10.2009 року та № 0000448813/3 від 25.12.2009 року в частині основного платежу по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 12 039 969,00 грн., сума штрафних (фінансових) санкцій - 9 834 158,9 грн.
Як вбачається з акту перевірки та згідно податкових повідомлень - рішень № 0000458813/0 від 30.07.2009 року, № 0000458813/1 від 25.08.2009 року, № 0000458813/2 від 13.10.2009 року; № 0000458813/3 від 25.12.2009 року та № 0000468813/0 від 30.07.2009 року, № 0000468813/1 від 25.08.2009 року, № 0000468813/2 від 13.10.2009 року; № 0000468813/3 від 25.12.2009 року, відповідачем за порушення п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено суму податкового зобов'язання, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 7 541 295,75 грн., з яких основний платіж 5 027 530,50 грн., та штрафні (фінансові) санкції - 2 513 765,25 грн. та зменшено суму бюджетного відшкодування на суму 4 602 044,50 грн. шляхом часткового неврахування суми податку в додану вартість по отриманим ВАТ «Дніпрококс» податковим накладним від постачальників сировини та матеріалів, оскільки, на думку відповідача, операції з продажу продукції за цінами нижче собівартості не направлені на отримання доходу і не можуть вважатися такими, що здійсненні в межах господарської діяльності ВАТ «Дніпрококс».
Законом України «Про податок на додану вартість» не передбачено прямої залежності формування податкового кредиту звітного періоду лише за тими господарськими операціями, внаслідок здійснення яких платник податків отримав прибуток, та, крім того, чинне законодавство з питань оподаткування не містить вимог щодо порівняння ціни продажу та собівартості продукції. За цим Законом суми нарахованого податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) не підлягають включенню до складу податкового кредиту лише при умові не підтвердження цих сум податковими накладними або іншими подібними документами відповідно до вимог Закону.
Позивачем до складу податкового кредиту відносились суми сплаченого податку на додану вартість у зв'язку з придбанням сировини на підставі належним чином оформлених податкових накладних. Придбана сировина використана у власній господарській діяльності шляхом виробництва готової продукції (коксу доменного, коксового горішка, коксового дріб'язку, смоли кам'яновугільної, амонію сульфат коксохімічного виробництва, сірки газової технічної, ароматичної добавки до моторного масла, кубових залишків цеху ректифікації, сольвент нафти чорної, полімерів бензольного відділення, фракції головної сирого бензолу), та подальшої її реалізації іншим господарюючим суб'єктам з отриманням виручки на поточний рахунок. Крім того, порядок формування податкового кредиту не залежить від фінансового результату звітного періоду.
У зв'язку з викладеним ВАТ «Дніпрококс» правомірно, на підставі п.п. 7.4.1 п. 7.4 7 Закону України «Про податок на додану вартість» включено відповідні суми до податкового кредиту, а тому податкові повідомлення - рішення № 0000458813/0 від 30.07.2009 року, № 0000458813/1 від 25.08.2009 року, № 0000458813/2 від 13.10.2009 року, № 0000458813/3 від 25.12.2009 року та № 0000468813/0 від 30.07.2009 року, № 0000468813/1 від 25.08.2009 року, № 0000468813/2 від 13.10.2009 року, № 0000468813/3 від 25.12.2009 року є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
У зв'язку з цим суд вважає за необхідне присудити з Державного бюджету на користь відкритого акціонерного товариства «Дніпрококс» судові витрати у розмірі 3 грн. 30 коп.
Керуючись ст.ст. 122, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську № 0000448813/0 від 30.07.2009 року; № 0000448813/1 від 25.08.2009 року; № 0000448813/2 від 13.10.2009 року; № 0000448813/3 від 25.12.2009 року в частині визначення основного платежу по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 12 036 969 гривень та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 9 834 158, 9 гривень.
Визнати протиправними та скасувати повністю податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську № 0000458813/0 від 30.07.2009 року; № 0000458813/1 від 25.08.2009 року; № 0000458813/2 від 13.10.2009 року; № 0000458813/3 від 25.12.2009 року; № 0000468813/0 від 30.07.2009 року; № 0000468813/1 від 25.08.2009 року; № 0000468813/2 від 13.10.2009 року; № 0000468813/3 від 25.12.2009 року.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд.
Повний текст постанови складений 07 вересня 2010 року.
Суддя (підпис)
З оригіналом згідно.
< Список >
СуддяВ.М. Олійник
< суддя учасник колегії >
< ПІБ Судді >
В.М. Олійник