03 вересня 2010 р. № 12/147
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Плюшка І.А. -головуючого,
Дунаєвської Н.Г.,
Самусенко С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Софі"
на рішення господарського суду Львівської області від 04.11.2009 року
та на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.06.2010 року
у справі № 12/147
господарського суду Львівської області
за позовом Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Софі"
про передачу в управління будівлею
за участю представників
позивача - Ряба В.В.
відповідача- Гевяк П.І.
У серпні 2009 року Відкрите акціонерне товариство ВТБ Банк звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Софі" про передачу в управління будівлею.
Рішенням господарського суду Львівської області від 04 листопада 2009 року (суддя Запотічняк О.Д.) залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01 червня 2010 року (судді Р. Марко, С. Бойко, Т. Бонк) у справі № 12/147, позов ВАТ ВТБ Банк задоволено повністю; зобов'язано відповідача - ТзОВ»ТД»Софі»передати в управління Відкритому акціонерному товариству ВТБ Банк будівлю адміністративного корпусу будинку загальною площею 3647, 4 кв.м., будівлю складу загальною площею 20599,9 кв.м., будівлю насосної і ТП загальною площею 118,6 кв.м. та залізничну колію загальною довжиною 800 метрів, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул Шевченка, 355 та належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Софі" на період до їх реалізації; зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Софі" передати Відкритому акціонерному товариству ВТБ Банк ключі від приміщень, інформацію (коди та ін..), прилади, необхідні для забезпечення вільного доступу до будівлі адміністративного корпусу будинку загальною площею 3 647,4 кв.м., будівлі складу загальною площею 20599,9 кв.м., будівлі насосної і ТП загальною площею 118,6 кв.м. та залізничної колії загальною довжиною 800 метрів, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул Шевченка, 355; зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Софі" передати Відкритому акціонерному товариству ВТБ Банк оригінали всіх договорів оренди (суборенди, найму, користування, спільної діяльності) та інші договори, на підставі яких у третіх осіб виникає право користування приміщеннями в будівлі адміністративного корпусу будинку загальною площею 3647, 4кв.м., будівлі складу загальною площею 20599,9 кв.м., будівлі насосної і ТП загальною площею 118,6 кв.м. та залізничної колії загальною довжиною 800 метрів, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул Шевченка, 355. Надано право Відкритому акціонерному товариству ВТБ Банк від свого імені укладати договори оренди, користування приміщеннями, подавати та отримувати будь-які документи, а також виконувати всі інші дії, пов'язані з управлінням та отриманням продукції та доходів, в результаті управління будівлею адміністративного корпусу будинку загальною площею 3647, 4 кв.м., будівлею складу загальною площею 20599,9 кв.м., будівлею насосної і ТП загальною площею 118,6 кв.м. та залізничною колією загальною довжиною 800 метрів, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 355; зобов'язано позивача, кошти отримані внаслідок управління будівлею адміністративного корпусу будинку загальною площею 3647, 4 кв.м., будівлею складу загальною площею 20599,9 кв.м., будівлею насосної і ТП загальною площею 118,6 кв.м. та залізничною колією загальною довжиною 800 метрів скеровувати на погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Софі" по кредитному договору № 11/01/06 від 09 березня 2006р; стягнуто із Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Софі» на користь Відкритому акціонерному товариству ВТБ Банк 85 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись з рішенням господарського суду Львівської області від 04 листопада 2009 року та постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01 червня 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Софі" звернулось з касаційною скаргою, в якій просить зазначені рішення та постанову скасувати та прийняти нове рішення яким в позові Відкритому акціонерному товариству ВТБ Банк відмовити.
Вимоги касаційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Софі" обґрунтовує тим, що оскаржувані рішення та постанова прийнята з порушенням вимог процесуального права та з неповним дослідження доказів у справі.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно постанови Пленуму Верховного суду України "Про судове рішення" від 29.12.76 №11 із змінами, внесеними постановами Пленуму від 24.04.81 № 4, від 25.12.92 № 13, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи з загальних засад і змісту законодавства України.
Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, а також оцінку всіх доказів. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати. Мотивувальна частина рішення повинна мати також посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено права і обов'язки сторін у спірних правовідносинах.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Резолютивна частина рішення повинна містити чіткі та безумовні висновки, що ґрунтуються на аналізі та оцінці фактичних обставин викладених у його мотивувальній частині, та відповідати застосованим до спірних відносин нормам права.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне, Відкрите акціонерне товариство ВТБ Банк є правонаступником всіх прав та обов'язків Акціонерного комерційного банку "Мрія", що підтверджується п. 1 Статуту ВАТ ВТБ Банк (нова редакція) державна реєстрація якого проведена 12.04.2002р. номер запису 10741050029002929, довідкою АА № 148730 Головного управління статистики у м. Києві, витягом з ЄДР № 645671 та довідкою з ЄДР № 948107.
09 березня 2006 року між Акціонерним комерційним банком "Мрія", правонаступником всіх прав та обов'язків якого є Відкрите акціонерне товариство ВТБ Банк та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Софі" було укладено кредитний договір № 11/01/06 на суму 4000000 доларів США під 15% річних на строк до 09.03.2011 року з погашенням згідно графіку.
Додатковою угодою від 18.07.2006р. суму кредиту встановлено в розмірі 6000000 доларів США, змінено графік погашення.
Додатковою угодою від ЗО.10.2006р. суму кредиту встановлено в розмірі 8200000 доларів США, змінено графік погашення.
Додатковою угодою від 11.01.2007р. встановлено відсоткову ставку в розмірі 13,5% річних.
Додатковою угодою від 01.02.2007р. встановлено відсоткову ставку в розмірі 12% річних.
Додатковою угодою від 19.02.2007р. суму кредиту встановлено в розмірі 14 200 000 доларів США, змінено графік погашення. Додатковою угодою від 14.03.2008р. змінено строк кредитування - до 28.08.2013 року, змінено графік погашення.
Додатковою угодою від 03.10.2008р. встановлено відсоткову ставку в розмірі 14% річних.
Додатковою угодою від 06.11.2008р. змінено графік погашення.
Позивачем за вищезазначеним договором зобов'язання були виконані в повному обсязі, кошти обумовлені договором, виплачені відповідачу в повному обсязі.
В забезпечення своїх зобов'язань за кредитним договором Відповідачем було передано Позивачу в іпотеку: будівлю адміністративного корпусу будинку загальною площею 3647, 4 кв.м., будівлю складу загальною площею 20599,9 кв.м., будівлю насосної і ТП загальною площею 118,6 кв.м. та залізничну колію загальною довжиною 800 метрів, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 335 згідно іпотечного договору від 10.03.200бр., який нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П. зареєстрований у реєстрі за № 289, з наступними змінами внесеними до нього 20 лютого 2007р., нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П. зареєстрований у реєстрі за № 877.
Представник позивача заявив, що відповідач своїх зобов'язань за вищевказаним кредитним договором не виконав, а саме відповідачем не дотримано графіку погашення кредиту та не сплачувалися відсотки за користування кредитом з листопада 2008року, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитними платежами.
Відповідно до ч.1 ст.39, ч.1 ст.41 та ч.2 ст.43 Закону України "Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації. Реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку". Початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що станом на 23.09.2009 року заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором № 11/01/06 становила 12 520 266,35 доларів США.
Однак, судами не досліджувалось питання про вірність розрахунків наданих позивачем, а також в порушення вищенаведених норм не зазначено розмір вимог.
Крім того, в матеріалах справи містяться розрахунки пені (т. 2 ар. 96) з наведеного розрахунку вбачається, що останній здійснено за період з 03 листопада 2008 року по 23 вересня 2009 року, при задоволенні позовних вимог судами не зазначено суми боргу з урахуванням штрафних санкцій саме за кредитним договором № 11/01/06.
Також поза увагою судів попередніх інстанцій залишилось питання про вартість майна переданого в управління позивачу, що в свою чергу утруднить виконання судового рішення.
Частиною 1 ст.33 Закону України «Про іпотеку»визначені підстави звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема в ч. І ст.33 Закону зазначено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Згідно ч.3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку»звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
У нашій справі передумовою звернення до суду з позовом було здійснення виконавчого напису нотаріуса. Так позивачем у зв'язку з невиконанням умов кредитного договору (несплати відсотків та кредиту) 17.02.2009року на підставі ст. 87 Закону України "Про нотаріат" та п.1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99р. № 1172 було звернено стягнення на іпотечне майно шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П., зареєстрованого в реєстрі за № 460, однак в оскаржуваних процесуальних документах не досліджувалось питання про дійсність чи недійсність зазначеного виконавчого напису нотаріуса.
Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч.І ст.34 Закону України «Про іпотеку» після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки і з метою отримання продукції, плодів та доходів, забезпечення належного господарського використання переданого в іпотеку нерухомого майна згідно з його цільовим призначенням предмет іпотеки на підставі договору між іпотекодавцем і іпотекодержателем або рішення суду може бути переданий іпотекодержателю або іншій особі в управління на період до його реалізації у порядку, встановленому цим Законом. Управління майном здійснюється відповідно до законодавства та умов, визначених договором чи рішенням суду. Приймаючи рішення про передачу в управління майна Відкритому акціонерному товариству ВТБ Банк суд не визначив порядок управління зазначеним майном.
Враховуючи те, що у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, прийняті у справі рішення та постанова не відповідають нормам чинного законодавства і тому підлягає скасуванню, а справа -передачі на новий розгляд до господарського суду Львівської області.
Під час нового розгляду справи суду слід врахувати наведене та перевірити правильність наданих позивачем розрахунків пені за період з 03 листопада 2008 року по 23 вересня 2009 року, а також врахувати положення статті 1 закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з урахуванням Ухвали господарського суду Львівської області №5/275 від 26 грудня 2008 року (т. 2, ар. 121).
Судам необхідно дослідити питання про долю виконавчого напису нотаріуса та з'ясувати чи останній не був предметом розгляду у судах та чи він був дійсним на момент прийняття рішення у справі, оскільки відповідач зазначає про оскарження виконавчого напису нотаріуса.
Крім того, судам необхідно дослідити питання про те, чи не зверталось стягнення на предмет іпотеки у судовому порядку у відповідності до приписів ст. 33 Закону України «Про іпотеку».
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Софі" задовольнити частково.
2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01 червня 2010 року та рішення господарського суду Львівської області від 04 листопада 2009 року скасувати.
3. Справу № 12/147 передати на новий розгляд до господарського суду Львівської області.
4. Постанова касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І. А. Плюшко
Судді Н. Г. Дунаєвська
С. С. Самусенко