Справа № 2-4421/10
Іменем України
15 вересня 2010р. Голосіївський районний суд м.Києва в складі:
головуючого - судді Шумко А.В.
при секретарі Бакал С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
18.05.2010р. позивачка звернулася в Голосіївський районний суд м.Києва з позовом до відповідача про розірвання шлюбу. Зазначала, що перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 26.10.2007р. Від цього шлюбу має доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Спільне життя з відповідачем не склалося через несумісність характерів та різні погляди на спільне життя. Спільне господарство не ведеться. Подальше спільне проживання та збереження шлюбу вважала неможливим, просила шлюб розірвати.
В судовому засіданні позивачка позов підтримала. Пояснила, з початку 2010р. проживає окремо від відповідача, донька проживає разом з нею. Спільне господарство з відповідачем не ведеться з цього ж часу, не підтримуються шлюбні стосунки. Причиною розірвання шлюбу вважає несумісність поглядів на життя та неможливість знайти спільну мову в побуті. Вважала збереження шлюбу неможливим, посилаючись на те, вжита нею та відповідачем після фактичного припинення спільного проживання влітку 2009 р. спроба налагодити подружнє життя та проживати разом позитивного результату не мала. Спору з приводу місця проживання та утримання доньки, а також щодо поділу спільно нажитого майна з відповідачем не має. Посилаючись не те, що шлюб існує формально, просила не надавати строк для примирення, шлюб розірвати, витрати по отриманню свідоцтва про розірвання шлюбу покласти на відповідача.
Відповідач в судовому засіданні вимогу про розірвання шлюбу визнав. Погодився з поясненнями позивачки. Спору з приводу місця проживання та утримання доньки, а також щодо поділу спільно нажитого майна з позивачкою не має. Вважав збереження шлюбу неможливим, надання строку для примирення - недоцільним. Витрати по отриманню свідоцтва про розірвання шлюбу покласти на нього.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, з таких мотивів.
У судовому засіданні встановлено, що сторони з початку 2010р. проживають окремо один від одного, за різними адресами, не підпримують шлюбних стосунків, не ведуть спільного господарства. Донька сторін проживає разом з позивачкою, спору з приводу її місця проживання, утримання, а також з приводу поділу спільно нажитого майна немає. Позивачка та відповідач наполягають на розірванні шлюбу, посилаючись на неможливість примирення та збереження сім'ї. Витрати по отриманню свідоцтва про розірвання шлюбу просять покласти на відповідача.
За таких обставин суд приходить до висновку, що шлюб сторін фактично не існує, збереження сімї неможливе, у зв'язку з цим вважає не надавати сторонам строк для примирення, шлюб розірвати, витрати, пов'язані з отриманням свідоцтва про розірвання шлюбу покласти на відповідача.
На підставі наведеного, ст.ст. 104, 105, 112 СК України, керуючись ст.ст. 208, 209, 213-21, 223, 294 ЦПК України, -
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований 26.10.2007р. Відділом реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції в м.Києві, актовий запис № 907 - розірвати.
При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_2 державне мито на користь держави в сумі 17 (сімнадцять) грн., ОСОБА_1 від сплати державного мита при отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу - звільнити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду м.Києва через Голосіївський районний суд м.Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя: