№ 1-341/10
Іменем України
07 вересня 2010 року Голосіївський районний суд м. Києва
в складі: головуючого - судді Бойка О.В.
при секретарі - Борисейко М.О.
з участю прокурора - Воліка О.М.
захисника - ОСОБА_1
представника служби у справах дітей - Таран В.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, б/п, не одруженого, із неповною середньою освітою, не працюючого, студента 2 курсу Київського вищого професійного училища будівництва і автотранспорту, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1, раніше судимого вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 22.07.2009 за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строком на 1 рік, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України, -
Підсудний ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4, який не досягнув віку з якого настає кримінальна відповідальність та ОСОБА_5, який не досягнув віку з якого настає кримінальна відповідальність 14.11.2009, приблизно о 14 год. 00 хв. знаходячись біля буд. 7 по вул. Якубовського в м. Києві, з метою шахрайства підійшли до потерпілого ОСОБА_6 у якого попросили мобільний телефон «Нокіа 6500 класик», подивитись, хоча насправді не мали наміру його повертати. Потерпілий ОСОБА_6, будучи введеним в оману щодо дійсних намірів підсудного передав свій мобільний телефон «Нокіа 6500 класик» вартістю 1823 грн. ОСОБА_3, який разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обіцяли повернути його коли краще роздивляться та перешлють цифрову інформацію на свої мобільні телефони. В подальшому ОСОБА_3 виконуючи свій злочинний намір реалізував вказаний телефон, а гроші витратив на власні потреби.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 винуватим себе визнав повністю, щиро розкаявся та підтвердив обставини викладені у вироку.
Крім повного визнання своєї вини підсудним ОСОБА_3, його вина доведена наступними доказами :
- оголошеними в судовому засіданні показами потерпілого ОСОБА_6, який під час досудового слідства показав, що 14.11.2009 близько 14 год. 30 хв. він разом зі своїм товаришем ОСОБА_7 проходили повз спортивної школи ДЮСШ № 15 по вул. Якубовського в м. Києві. Біля буд. 7 по вул. Якубовського в м. Києві він помітив раніше знайомих хлопців ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5. ОСОБА_4 запитав його чи є у нього гроші на зернята. Він повідомив, що не має грошей. ОСОБА_4 в свою чергу попросив знайти гроші, щоб купити зернят, на що він пообіцяв попросити гроші у перехожих і зібрався йти однак ОСОБА_4 попросив дати свій мобільний телефон «Нокіа 6500», який був у нього в руці, щоб подивитися. Він добровільно передав свій телефон ОСОБА_4, а останній подивився його та додав, що поки він буде шукати гроші подивиться вміст телефону і це буде гарантія того, що він від них не втече, на що він знову погодився. На місці залишились ОСОБА_7 та ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5. Він від них відійшов та неподалік попросив у перехожих 2 гривні та приніс їх ОСОБА_4. Коли він прийшов, то його телефон був у руках в ОСОБА_3. Отримавши гроші ОСОБА_4 попросив, дозволу забрати мобільний телефон додому, щоб перекачати музику та ігри, а через тиждень віддасть. Він повірив ОСОБА_4 та решті хлопців, так як вони були знайомі і дозволив взяти телефон додому перекачати музику, з умовою, що вони повернуть телефон через тиждень. ОСОБА_3 додав, щоб він про цей телефон нічого не говорив батькам і, якщо запитають, то щоб сказав, що він забув у товариша. ОСОБА_3 повернув йому сім карту та чохол. Він погодився на їх пропозицію та надіявся, що хлопці все ж таки повернуть телефон, тому нічого не сказав батькам. 22.11.2009 року, коли строк повернення мобільного телефону вийшов і хлопці не повернули телефон, він повідомив про це своїй матері і вона звернулася до міліції та йому стало зрозуміло, що хлопці його обманули.
а.с. 33-37,
- оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_7 який під час досудового слідства дав покази аналогічні до показів потерпілого ОСОБА_6
а.с. 41-43,
- показаннями неповнолітнього свідка ОСОБА_4, який в судовому засіданні пояснив, що 14.11.2009 близько 14 год. 30 хв. зустрівся зі своїми знайомими ОСОБА_3 та ОСОБА_5 біля буд. 7-Б по вул. Якубовського в м. Києві. Прогулюючись зустріли знайомих ОСОБА_6, який був з ОСОБА_7. Він запитав у ОСОБА_6 чи є в того гроші на зернята, і коли той відповів, що не має, попросив спитати у перехожих. Потім побачив у ОСОБА_6 мобільний телефон «Нокіа», який попросив подивитися. Останній передав свій телефон та додав, що, це буде як гарантія повернення. Коли ОСОБА_6 пішов він запропонував ОСОБА_3 та ОСОБА_5 не віддавати мобільний телефон ОСОБА_6, продати його, а гроші поділити між собою. Всі погодились. Він повідомив, що потрібно обдурити ОСОБА_6 сказавши, що з телефону хочуть перекачати музику та ігри, для чого потрібно час. Через 10 хв. ОСОБА_6 повернувся. На той момент мобільний телефон взяв подивитись ОСОБА_3. Вони повідомили ОСОБА_6 видуману ними версію зазначивши, що повернуть телефон через тиждень на що той погодився. ОСОБА_3 сказав, що якщо батьки ОСОБА_6 будуть питати де телефон, щоб той сказав, що залишив у товариша. ОСОБА_3 віддав ОСОБА_6 сім карту та чохол від телефону. Після цього ОСОБА_6 та ОСОБА_7 пішли. Він разом зі ОСОБА_5, ОСОБА_3 пішли в сторону поліклініки по вул. Якубовського в м. Києві, до кіоску, де він продав телефон за 600 грн., які вони розділили між собою.
- оголошеними в судовому засіданні показаннями неповнолітнього свідка ОСОБА_5, який під час досудового слідства дав покази аналогічні до показів ОСОБА_8
а.с. 174-176,
- оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка неповнолітнього ОСОБА_9, який під час досудового слідства пояснив, що 14.11.2009 року близько 16 год. він знаходився в кіоску по продажу мобільних телефонів по вул. Якубовського, 3 в м Києві. До нього звернувся хлопець який бажав продати мобільний телефон «Нокіа 6500» корпус чорного кольору за 600 гривень, пояснивши, що телефон не крадений і належить йому. Він погодився на пропозицію та заплатив за телефон 600 гривень. Пізніше від працівників міліції він дізнався, що прізвище хлопця ОСОБА_4
а.с.46-53,
- матеріалами дізнання.
а.с. 10-30.
Проаналізувавши вказані докази та перевіривши їх в судовому засіданні суд вважає доказаною вину ОСОБА_3 у вчинені вказаного злочину і його дії кваліфікує за ч. 2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману, повторно.
При призначенні підсудному ОСОБА_3 міри покарання, суд враховує наступні обставини:
- ступінь тяжкості вчиненого злочину, який класифікуються як середньої тяжкості;
- особу винного, який раніше судимий, посередньо характеризується за місцем проживання, не одружений, не працює, навчається в ПТУ, проживає без батьків, з бабусею, яка і здійснювала на нього виховний вплив;
- його позицію до скоєного, а саме повністю визнав вину та щиро розкаявся.
Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання підсудному ОСОБА_3 є щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочину.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.
На підставі викладеного, суд вважає, що перевиховання та виправлення підсудного не можливе без ізоляції від суспільства, а тому йому необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі.
Судом не застосовується ст. 71 КК України, оскільки вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 12.01.2010 року, яким ОСОБА_3 засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України, що не набрав законної сили, вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 22.07.2009 за ч. 2 ст. 185 КК України вже враховано.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України і призначити йому покарання за цією статтею - 1 (один) рік 6 (шість) місяців позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу змінити із підписки про невиїзд на тримання під вартою в Київському СІЗО № 13 УДДПВПУ в м. Києві та Київській області.
Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_3 відраховувати з моменту фактичного його затримання.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженим, який знаходиться під вартою, в той же строк з моменту отримання копії вироку.
Суддя