справа № 2-а-95/10
іменем України
10 вересня 2010 року смт. Куликівка
Куликівський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого-судді - Білого М.М.,
при секретарі - Бережанській С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1;
до відповідача - інспектора ДПС Чернігівського ВДАІ сержанта міліції Семениги Ігоря Миколайовича, юр. адреса: 14030, м. Чернігів, вул. Шевченка, 116;
відділу Державної автомобільної інспекції УМВС України в Чернігівській області, юрид. адреса: 14037, м. Чернігів, вул. Борисенка, 66,
про визнання протиправними дій посадової особи органу ДАІ МВС України та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора ДПС Чернігівського ВДАІ Семениги І.М., в якому просить постанову серії СВ № 101775 від 05.07.2010 року про накладення на нього адміністративного стягнення за ч 1 ст. 122 КУпАП у виді штрафу розміром 260 гривень визнати незаконною та скасувати її, а справу про адміністративне правопорушення щодо нього закрити за відсутністю в його діях складу вказаного порушення.
Ухвалою судді від 16 липня 2010 року було відкрито провадження у справі та одночасно залучено до участі у справі в якості співвідповідача ВДАІ УМВС України в Чернігівській області.
В обґрунтування заявлених вимог позивач в своєму письмовому позові, а також в судовому засіданні пояснив, що 05 липня 2010 року він, згідно шляхового листа № 022307 рухався на службовому автомобілі марки «ГАЗ-3110, д.н.з. якого НОМЕР_1, по вулиці Ніжинській в селі Количівка Чернігівського району у бік м. Ніжина разом з транспортними засобами попутного напрямку. В цей час раптового із-за кущів з'явився інспектор ДПС і за допомогою жезла наказав зупинитися і заявив, що позивач на ділянці, де обмежений швидкісний режим - 60 км/год. перевищив встановлену швидкість руху на 23 км/год. Він спитав чим визначалася швидкість саме його автомобіля, йому було заявлено, що прилад сам визначає.
Після цього інспектор запропонував йому пройти до патрульного автомобіля, котрий стояв захований за деревами на відстаін 10 метрів, де на нього був складений протокол за ч. 1 ст. 122 КУпАП та винесено постанову серії СВ № 101775, якою на нього було накладено штраф у розмірі 260 гривень.
Позивач категорично не згоден з рішеннями інспетора ДПС, оскільки вважає, що максимально допустиму швидкість руху автомобіля він не перевищував, а тому просить визнати дії інспектора ДПС Семениги І.М. протиправними, а вказану постанову скасувати, виходячи з наступного.
В попутному і протилежному напрямку в той час рухався інший транспорт. Згідно «Загальним вказавкам по експлуатації вимірювачів швидкості: при експлуатації вимірювача швидкості необхідно знати, що у зв'язку з використанням в нім принципу радіолокації, на вимірювання швидкості можливка дія перешкод різного походження від рухомого транспортного засобу по смузі зустрічного по відношенню пдо контрольованого напрямку руху; при вимірюванні швидкості руху транспортних засобів в групі (транспортному потоці) дистанційні вимірники швидкості фіксують значення швидкості найбільш швидкого автомобіля; в зоні вимірювання дистанційного вимірювача швидкості, з урахуванням його технічних характеристик, можуть знаходитися обидві смуги автомобільної дороги.
За свідченнями дистанційних вимірювачів швидкості ідентифікувати транспортний засіб, який рухався в групі (транспортному потоці) і перевищив встановлену межу швидкості неможливо.
Інспектор ДПС, який склав відносно нього протокол та постанову порушив Розпорядження МВС України № 466 від 21.05.2009 року, в якому вказано: «Не допускати випадків здійснення контролю за дотриманням водіями правил дорожнього руху із місць, закритих для візуального огляду учасників дорожнього руху (об'єкти дорожнього сервісу, зелені насадження, тощо). В даному випадку патрульний автомобіль інспектора знаходився за зеленими насадженнями, про що свідчать додані до позову фотоматеріали. Тим більше, що у інспектора не має доказів вчинення позивачем порушення, тобто відсутні фото-, відеоматеріали чи показання свідків.
Крім цього, інспектор порушив Інструкцію з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби ДАІ МВС України, оскільки на прохання позивача показати затверджений маршрут патрулювання йому надали тільки незатверджені ксерокопії датовані вереснем 2009 року на котрих не було жодних відміток розміщення постів патрулювання.
Інспектора ДПС Чернігівського ВДАІ Семениги І.М. та представник ВДАІ УМВС України в Чернігівській області, будучи належним чином повідомленими про місце, дату і час розгляду даної справи, в судове засідання не з'явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили, а також не надали ніяких відмостей про своє відношення до позову.
Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню по наступним підставам.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Пунктом 1.7. Розпорядження МВС України від 21.05.2009 року № 466 «Про організацію роботи підрозділів ДАІ з профілактики правопорушень із застосуванням засобів фото- і кінозйомки і відеозапису», згідно якого начальників ГУ МВС України, УМВС України в АРК, областях, містах Києві та Севастополі зобов'язано у ході документування порушень правил дорожнього руху працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, то мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису, до винесеної постанови додавати 3-4 знімки зафіксованого порушення правил дорожнього руху. Знімки повинні містити інформацію про місце, час скоєння порушення, чітке зображення автомобіля порушника.
У протоколі та постанові інспектора ДПС вказано, що швидкість вимірювалася приладом «Сокіл», проте жодного знімку чи іншого якогось іншого доказу до винесеної щодо позивача постанови інспектором додано не було.
Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01 лютого 2005 року № 28 було затверджено Перелік продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні.
Законом забороняється застосування технічних засобів та приладів, які не сертифіковані в Україні та які не пройшли метрологічної повірки або мають свідоцтво про таку повірку, термін дії якого минув. Доказів того, що прилад, яким вимірювала швидкість руху автомобіля позивача є сертифікованим інспектором надано не було.
Таким чином, вищевказані обставини справи свідчать про те, що посадова особа органу ДАІ, яка склала відносно позивача протокол та вище вказану постанову не доказала правомірності свого рішення, так як до постанови про накладення стягнення не надала доказів, які б підтверджували скоєння позивачем вказаного порушення ПДР України ( не відібрані письмові пояснення у свідків, немає відповідного відеоматеріалу чи фотознімків) і тим самим те, що він повинен бути притягнутий до адміністративної відповідальності, а при таких обставинах дії інспектора ДПС Чернігівського ВДАІ Семениги І.М. є протиправними, а постанова винесена ним підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, ч. 1 ст. 122 КУпАП, Правилами дорожнього руху України, суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Дії інспектора ДПС Чернігівського ВДАІ сержанта міліції Семениги Ігоря Миколайовича щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП відповідно до постанови серії СВ № 101775 від 05.07.2010 року, якою на нього було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 260 визнати протиправними та скасувати дану постанову.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Куликівського районного суду М.М. Білий