Головуючий у суді першої інстанції: Савлук Т.В.
02 червня 2023 року місто Київ
справа № 755/9289/21
провадження№22-ц/824/9799/2023
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Стрижеуса А.М.
суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.
вирішуючи питання про відкриття провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 16 лютого 2022 року справі Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 16 лютого 2022 року частково задоволено позовні вимоги ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, 05 травня 2023 року, засобами поштового зв'язку, ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» подано апеляційну скаргу, текст якої містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, текст якої містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження
В обґрунтування клопотання поважності пропуску строку на апеляційне оскарження зазначає, рішення суду не було вручено позивачу в день його проголошення.
Копію рішення суду була отримана позивачем 07 квітня 2023 року після звернення позивача із заявою про отримання копії оскаржуваного рішення
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що підстави для відкриття апеляційного провадження у справі відсутні, виходячи з наступного.
З матеріалів справи встановлено, що в провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебувала цивільна справа за позовом ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 16 червня 2021 року відкрито провадження у справі.
Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі отримана позивачем ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» 19 жовтня 2021 року.
27 вересня 2021 року, засобами поштового зв'язку позивачем подано відповідь на відзив. (а.с. 43-57)
Також, 09 грудня 2021 року, засобами поштового зв'язку, позивачем ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» до суду подано пояснення. (а.с. 99-105)
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 16 лютого 2022 року частково задоволено позовні вимоги ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Отже позивач був належним чином повідомлений відкриття провадження у справі, а отже було відомо про розгляд справи..
Відповідно до п. 1, 2 ч. 2 ст. 358 ЦПК України, незалежно від причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Виходячи з наведеної норми слід дійти висновку, що сплив річного строку з дня складення повного тексту рішення є підставою для відмови у відкритті провадження незалежно від причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
І лише у двох випадках апеляційним судом може бути прийнята апеляційна скарга, яка подана поза межами річного строку.
За таких обставин, відсутні підстави вважати, що ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» не було повідомлено про розгляд справи у суді першої інстанції.
Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 3 ст. 13 ЦПК України).
Відповідно ч. 1 ст. 122 ЦПК України строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ч. 1 ст. 123 ЦПК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
При цьому, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Судом враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»)
Відповідно до приписів ч. 1 статті 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань.
Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Доводи апеляційної скарги про те, що копію оскаржуваного рішення отримано що ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» 07 квітня 2023 року відхиляються судом, як безпідставні та такі, оскільки, як убачається з матеріалів справи, із заявою про отримання копії оскаржуваного рішення звернувся більше ніж через рік після ухвалення рішення судом.
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; якщо при цьому не завдається шкоди самій суті права і переслідується легітимна мета за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
Виходячи із зазначених критеріїв, Європейський суд з прав людини визнає легітимними обмеженнями встановленні державами вимоги щодо строків оскарження судових рішень.
При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм в тому числі і процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зазначав, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства, які призначені для належного відправлення правосуддя та забезпечення принципу юридичної визначеності (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Дія 97» проти України (заява № 19164/04) від 21 жовтня 2010 року, пункт 47).
Європейський суд з прав людини, розглядаючи справу «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03) 03 квітня 2008 року, вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (пункт 41 рішення).
Оскільки, з дня складення повного тексту рішення районного суду минуло більше року, про розгляд справи районним судом позивачу було відомо, доказів на підтвердження виникнення обставин непереборної сили, що стали перешкодою для подання апеляційної скарги, апелянтом не надано, тому наявні передбачені ч. 2 ст. 358 ЦПК України підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 358 ЦПК України, суд,-
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 16 лютого 2022 року справі Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач: А.М. Стрижеус
Судді: Л.Д. Поливач
О.І. Шкоріна