Справа № 761/6594/23 Головуючий в суді І інстанції - Сидоров Є.В.
Провадження № 33/824/2458/2023 Доповідач в суді II інстанції - Рудніченко О.М.
22 травня 2023 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Рудніченко О.М.
секретар: Сіваєва Ю.В.,
за участю:
особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 ,
адвоката Ярошенка С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Ярошенко Сергій Миколайович на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 31 березня 2023 року, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,-
Як встановлено суддею першої інстанції ОСОБА_2 , 05 лютого 2023 року о 23 годині 27 хвилин по вул. Сікорського, 1-А в м. Києві, керував автомобілем марки Хюндай, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку за допомогою спеціального технічного приладу «Drager» - результат тесту 1.30% проміле. Тобто ОСОБА_2 порушив вимоги п. 2.9-а Правил дорожнього руху України.
Такі дії ОСОБА_2 були кваліфіковані за частиною 1 статті 130 КУпАП.
Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 31 березня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 (вісімдесят) копійок.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції захисник ОСОБА_1 - адвокат Ярошенко С.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 31 березня 2023 року та закрити провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що вказана постанова є незаконною і необгрунтованою, а відтак підлягає скасуванню судом апеляційної інстанції.
Звертає увагу на те, що суд першої інстанції при винесенні постанови не врахував той факт, що проведення огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 було проведено з грубим порушенням процедури, яка передбачена ст.266 КУпАП, постановою КМУ № 1103 від та спільним Наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015 року.
Також судом першої інстанції не взято до уваги наявності численних порушень з боку поліцейських, допущених під час проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння.
Так звертає увагу на те, що у чеку з результатами вказано, що в момент проходження тесту температура повітря становить 15 °С. У той же час, згідно офіційних даних Українського гідрометеорологічного центру (https://www.meteo.gov.ua/) температура повітря в Києві в ніч з 05.02.2023 р. на 06.02.2023 р. становила -5 (мінус п'ять) °С (на відео навіть зафіксовано сніг на землі). Таким чином, прилад «Драгер» показував фактичну розбіжність у цілих 20 градусів, що ніяк не можна вважати за погрішність. Відтак, у апелянта є всі підстави вважати, що даний прилад «Драгер» був несправним.
Таким чином адвокат Ярошенко С.М. вказує на те, що суд першої інстанції не дослідив вказані вище обставини, тобто порушив принципи повноти, всебічності і об'єктивності з'ясування всіх обставин справи, що і потягло за собою постановлення незаконного і необґрунтованого рішення.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 скористався правами, передбаченими ст.63 Конституції України і відмовився від дачі пояснень.
Заслухавши доповідь судді,
пояснення адвоката Ярошенка С.М., який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити,
перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.
Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Так, частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
На противагу доводам апеляційного прохання, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується доказами, які правильно були враховані судом на обґрунтування свої висновків, а саме даними, які містяться:
- в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 439831 від 06 лютого 2023 року, який складений уповноваженою на те особою, а його зміст у повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП. При цьому протокол був підписаний особою, яка його склала та безпосередньо ОСОБА_1 , якому були роз'яснені права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП та який будь-яких заперечень чи незгоди зі змістом протоколу не зазначив, незгоди з діями працівників поліції не вказав, власноручно зазначив, що на час затримання за кермом авто не знаходився, а знаходився на закритій території ЖК(а.с.2);
- в результаті тесту приладу Драгер від 05.02.2023, відповідно до якого результат тесту складає 1,30% (а.с.3);
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначений результат огляду на стан сп'яніння : позитивна, 1,3 %. Також вказано, що ОСОБА_1 з результатами згоден, що посвідчує його підпис (а.с.4);
- відеозаписом з нагрудної камери поліцейських, на якому зафіксований огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння (а.с.7);
Таким чином, суддя місцевого суду, проаналізувавши усі докази по справі, правильно встановив фактичні обставини правопорушення, визнавши доведеним порушення водієм ОСОБА_1 п. 2.9 а ПДР України, отже дійшов обґрунтованого висновку про його винуватість у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Доводи апелянта про те, що протокол про адміністративне правопорушення складений працівниками поліції з порушенням вимог діючого законодавства, не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного перегляду справи.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції регулюється нормами ст. 266 КУпАП та "Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.
Відповідно до вимог ст. 266 КУпАП та вищезазначеної Інструкції, огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Як вбачається із матеріалів адміністративного провадження при проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння поліцейським були застосовані технічні засоби відеозапису, які долучені до матеріалів провадження .
Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а його автомобіль був в нерухомому стані - також є безпідставними. Так, із долученого до матеріалів відеозапису з нагрудної камери поліцейських вбачається, що водій ОСОБА_1 перебував за кермом рухомого автомобіля. Крім того, з даного відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 під час складання протоколу не заперечував факт перебування в стані алкогольного сп'яніння.
Доводи апелянта про те, що у чеку з результатами вказано, що в момент проходження тесту температура повітря становить 15 °С, однак, згідно офіційних даних Українського гідрометеорологічного центру температура повітря в Києві в ніч з 05.02.2023 р. на 06.02.2023 р. становила -5 (мінус п'ять) °С (на відео навіть зафіксовано сніг на землі), тому прилад «Драгер», який був застосований при огляді ОСОБА_1 , був несправним - є необґрунтованими та не спростовують правильності висновків суду.
Відтак, на переконання апеляційного суду, в матеріалах справи є достатні та належні докази, які за своїм змістом є логічними й послідовними, та такими стверджується факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння та керування у такому стані транспортним засобом.
Щодо доводів апелянта про те, що суд не повно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, то такі на думку суду є безпідставними, так як згідно постанови суду першої інстанції вбачається, що суд першої інстанції врахував докази, які містяться в матеріалах справи та інші обставини, які мали місце в даній справі.
При цьому, суддя апеляційного суду зауважив, що ОСОБА_1 під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції , будь яких клопотань про дослідження чи перевірку наявних в матеріалах справи доказів не заявляв.
Наведеними письмовими доказами, достовірність яких в судді апеляційного суду не викликає сумнівів, поясненнями свідків, в повній мірі стверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, на підставі яких суддею відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП всебічно і повно з'ясовано всі обставини справи.
Доводи апелянта про незаконність, необґрунтованість постанови судді, неналежність та недопустимість доказів у справі апеляційний суд вважає безпідставними й до уваги не бере.
Суддя районного суду всебічно, повно та об'єктивно дослідив та з'ясував усі обставини справи, та зробив обґрунтований висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Окрім того, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять жодних відомостей щодо протиправності дій працівників поліції, зокрема, на час складання протоколу, та оскарження таких дій і їх результатів.
Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік накладене на ОСОБА_1 відповідно до санкції ч.1 ст. 130 КУпАП і є безальтернативним.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено.
Враховуючи вищенаведене, на переконання апеляційного суду, оскаржувана постанова судді першої інстанції є законною й обґрунтованою, прийнятою у відповідності до вимог процесуального закону, відтак підстав для задоволення апеляційних вимог не вбачається.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Ярошенко Сергій Миколайович - залишити без задоволення.
Постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 31 березня 2023 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О. М. Рудніченко