16 червня 2023 року справа № 580/771/23
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А. В., розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін в приміщенні суду адміністративну справу №580/771/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправними та скасування рішень, -
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати Акт №1 розслідування нещасного випадку, затвердженого 11.01.2023 за формою Н-1/НПВ Головного управління Національної поліції в Черкаській області, складеного за результатами розслідування нещасного випадку, що стався з поліцейським ОСОБА_1 30.12.2020;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 25.08.2022 №1611 "Про призначення та проведення службового розслідування, формування дисциплінарної комісії";
- визнати протиправним та скасувати висновок службового розслідування від 22.09.2022;
- акт №14 розслідування нещасного випадку від 30.06.2022 залишити чинним, та визнати факт нещасного випадку як такий, що трапився під час виконання ОСОБА_1 службових обов'язків, пов'язаних із здійсненням повноважень та основних завдань поліції.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що проходить службу в поліції та займає посаду інспектора ВЛМТЗ БПОП ГУНП в Черкаській області. 30.12.2020 позивач, прямуючи у відрядження разом з іншими працівниками поліції, керував службовим автомобілем Renault Duster. Позивач, рухаючись у напрямку м. Суми, та водій вантажного автомобіля MERCEDES-BENZ ACTROS 1841 I.S, ОСОБА_2 , рухаючись у зустрічному напрямку, допустили зіткнення вказаних транспортних засобів. Внаслідок ДТП позивач отримав тяжкі тілесні ушкодження. За фактом цієї дорожньо-транспортної пригоди Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у м. Полтаві, здійснювало досудове розслідування у кримінальному провадженні від 30.12.2020 № 62020170000002008 за ч. 1 ст. 286 КК України. 14.12.2021 старший слідчий ТУ ДБР Білокопитов Є. О. розглянув матеріали кримінального провадження та виніс постанову про закриття зазначеного кримінального провадження за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. Спеціальна комісія для розслідування зазначеного нещасного випадку, який стався з позивачем, на підставі матеріалів розслідування затвердила акт від 30.06.2022 № 14, відповідно до якого розслідуваний нещасний випадок визначається таким, що стався у період проходження служби під час виконання службових обов'язків.
Разом з тим, вказує позивач, наказом ГУНП в Черкаській області від 25.08.2022 № 1611 призначено проведення службового розслідування, формування дисциплінарної комісії. У висновку за результатами службового розслідування щодо порушення службової дисципліни окремими поліцейськими Черкаського районного управління поліції ГУНП від 22.09.2022 зазначається, що за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось у порушенні вимог пунктів 2 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», частини 1, 2 п. 1 розділу 2 Правил етичної поведінки поліцейських затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 р. №1179, п.п. «б» п. 2, 3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306, ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» позивач заслуговує на притягнення до дисциплінарної відповідальності, однак враховуючи, шо з моменту вчинення дисциплінарного проступку минуло більше 6 місяців, відповідно до ч. 1 ст. 21 Дисциплінарного статуту Національної поліції України притягнути останнього до дисциплінарної відповідальності неможливо.
На вимогу Департаменту управління майном НПУ наказом від 01.12.2022 скасовано акт спеціального розслідування нещасного випадку від 30.06.2022 № 14 та призначено повторне розслідування, оскільки виявлено порушення вимог п. 6 та 8 розділу 3 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими.
11.01.2023 затверджено акт спеціального розслідування нещасного випадку № 1, відповідно до якого спеціальна комісія з повторного спеціального розслідування кваліфікувала, що травмування позивача настало 30.12.2020 внаслідок учинення ним діяння, що є дисциплінарним проступком, у період проходження служби і не пов'язано із виконанням службових обов'язків.
Вважаючи зазначене рішення спеціального розслідування нещасного випадку протиправним, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Позивач не погоджується з висновком комісії, викладеному в акті № 1 спеціального розслідування нещасного випадку від 11.01.2023, та вважає, що нещасний випадок стався з ним під час виконання службових обов'язків.
При цьому вказує, що відповідачем підтверджується той факт, що ДТП було вчинено під час виконання службових обов'язків позивачем, оскільки позивач прямував у відрядження для проведення слідчих (розшукових) дій на території м. Суми.
Комісія службового розслідування від 22.09.2022 дійшла висновку, що дисциплінарний проступок, вчинений позивачем, виразився у незнанні позивачем законів, нормативно - правових актів, що визначають повноваження поліції, а також їх посадових (функціональних) обов'язків, та правил дорожнього руху, проте у розслідуванні комісії не вбачається реальних фактів вчинення позивачем дисциплінарного проступку.
З пояснень свідків капітана поліції ОСОБА_3 , старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 можно зробити висновок, що він не порушував правил дорожнього руху, був зосереджений на дорозі, робив короткі зупинки для відпочинку, оцінюючи дорожню обстановку рухався зі зниженою швидкістю, оскільки була темна пора доби та видимість дороги була обмежена через туман та відсутність дорожнього освітлення.
Відповідач не врахував, що для вчинення такого дисциплінарного проступку необхідно встановити наявність вини в його діях у встановлений законом спосіб. Водночас позивач не був визнаний винним ні за ст. 124 КУпАП України, ні за ч. 1 ст. 286 КК України, відсутні постанова або вирок суду, які б визнавали позивача винним у вчиненні адміністративного чи кримінального правопорушення, тому відповідно комісія, яка проводила службове розслідування, не може перебирати на себе повноваження суду та визнавати особу винною.
Крім того, в листі ДУМ НПУ від 21.11.2022 не зазначено, якими саме діями позивача було вчинено дисциплінарний проступок, лише мітиться вказівка про те, що сектором державного нагляду за охороною праці Департаменту було виявлено грубі порушення вимог Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, а саме спеціальною комісією складено акт спеціального розслідування нещасного випадку від 30.06.2022 № 14 з порушеннями вимог пунктів 6 та 8 розділу 3 Порядку.
Враховуючи вказане позивач вважає висновок комісії з спеціального розслідування нещасного випадку від 11.01.2023 та наказ від 30.06.2022 № 2353 неправомірними, та таким, що не відповідає закону.
Відповідач проти позову заперечив. 02.03.2023 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що за результатами розслідування нещасного випадку, який стався 30.12.2020 з працівниками БПОП ГУПН в Черкаській області, у тому числі із позивачем, комісією складено акт від 30.06.2022 № 14, в якому зазначено, що нещасний випадок стався в період проходження служби під час виконання службових зв'язків.
На підставі листа УЛМТЗ ГУНП в Черкаській області від 02.08.2022 № 1103/31/01-2022 щодо уточнення наявності або відсутності можливого порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху, що може вплинути на кваліфікацію нещасного випадку, призначено службове розслідування, у ході проведення якого встановлено, що 14.12.2021 старшим слідчим Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сумах) Територіального управління ДБР Білокопитовим Є. О. винесено постанову про закриття кримінального провадження № 62020170000002008 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. Підставою для закриття кримінального провадження стало те, що жоден із учасників ДТП, окрім позивача, не отримав тілесні ушкодження ступенем тяжкості вище легких, тому орган досудового розслідування прийшов до висновку про відсутність в діях поліцейських об'єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 286 КК України. Разом з цим, відповідно до вищевказаної постанови слідчого встановлено, що виїзд на зустрічну смугу руху, що по суті стало причиною дорожньо-транспортної пригоди, був допущений саме позивачем. Таким чином, стверджує відповідач, ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження внаслідок порушення ним службової дисципліни, що виразилося, зокрема, в порушенні вимог п.п. «б» п. 2.3 ПДР, відповідно до якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну.
Згідно з висновком службового розслідування від 22.09.2022 за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось у порушенні вимог и. 2 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту НПУ, п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про Національну поліцію», ч. 1, 2 п. 1 розділу II Правил стичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, п.п. «б» п. 2.3 Правил дорожнього руху, ч. 5 ст. 14 ЗУ «Про дорожній рух» позивач заслуговує на притягнення до дисциплінарної відповідальності, однак враховуючи, що з моменту вчинення дисциплінарного проступку минуло більше шести місяців, відповідно до ч. 1 ст. 21 Дисциплінарного статуту Національної поліції України притягнути останнього до дисциплінарної відповідальності неможливо.
21.11.2022 Департаментом управління майном Національної поліції України до ГУНП в Черкаській області направлено лист № 7194/31/02-2022 «Про скасування акта спеціального розслідування нещасного випадку». На виконанням вимог сектору державного нагляду за охороною праці Департаменту управління майном ГУНП в Черкаській області наказом від 01.12.2022 № 2353 скасовано акт від 30.06.2022 № 14 та визначено проведення повторного спеціального розслідування зазначеного нещасного випадку. За результатами повторного спеціального розслідування нещасного випадку комісія склала акт від 11.01.2023 № 1, відповідно до якого встановила, що травмування позивача настало 30.12.2020 внаслідок учинення ним діяння, що є дисциплінарним проступком, тому відповідно до вимог пп. 3 п. 8 роз. ІІІ Порядку 705, комісія кваліфікує нещасний випадок як такий, що стався в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків.
Також вказує, що позовна вимога про зобов'язання залишити чинним акт від 30.06.2022 № 14 та визнати факт нещасного випадку як такий, що трапився під час виконання позивачем службових обов'язків, пов'язаних із здійсненням повноважень та основних завдань поліції, є втручанням в дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень.
Крім того, зазначає, що висновок службового розслідування, який позивач просить скасувати, є службовим документом, який фіксує обставини наявності чи відсутності порушення позивачем службової дисципліни. Отже, оскаржуваний висновок не є правовим актом індивідуальної дії, оскільки не є актом застосування норм права та не встановлює конкретні приписи, звернені до окремої особи; не встановлює, не припиняє або змінює правовідносини, права та обов'язки осіб, не породжує правових наслідків, а є лише передумовою прийняття суб'єктом владних повноважень правових актів індивідуальної дії та встановлює факти, які самі по собі не встановлюють конкретні приписи до позивача. Права та обов'язки для позивача, породжує саме наказ, прийнятий на підставі складеного за результатами службового розслідування висновку.
Оскаржуваний наказ ГУНП в Черкаській області від 25.08.2022 № 1611 (зі змінами) про призначення та проведення службового розслідування, формування дисциплінарної комісії є актом індивідуальної дії, який реалізований на час вирішення справи, відтак, даний наказ вичерпав свою дію, і права позивача не можуть бути поновлені шляхом визнання такого наказу протиправним. Сам по собі наказ про призначення службового розслідування не порушує прав позивача, оскільки не несе юридичних наслідків, зокрема щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності.
У зв'язку з цим просить відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.
15.03.2023 позивач подав відповідь на відзив, в якій просив позов задовольнити повністю, посилаючись на те, що оскільки водій ОСОБА_2 є зацікавленою особою у цій справі, його свідчення щодо того, що поліцейський автомобіль «Renault-Duster», за кермом якого був позивач, раптово виїхав на зустрічну смугу руху, є не об'єктивними так як він є учасником цієї дорожньо-транспортної пригоди. Крім того, вказує позивач, у постанові про закриття кримінального провадження від 14.12.2021 зазначається, що виїзд на зустрічну смугу руху було допущено саме водієм автомобіля «Renault-Duster». При цьому, у зазначеній постанові зазначено, що в подальшому були проведені експертизи, такі як експертиза технічного стану транспортних засобів та судово-медична експертиза. З висновку зазначених експертиз неможливо встановити траєкторію руху транспортних засобів та причини зіткнення при дорожньо-транспортній пригоді. Такі факти можливо встановити лише при проведенні транспортно-трасологічної та дорожньо-технічної експертиз. Однак, такі експертизи не були проведені, тому позивач вважає, що висновок слідчого Білокопитова Є. О. в постанові про закриття кримінального провадження є необ'єктивним.
30.03.2023 відповідач подав до суду заперечення, в якому вказав, що постанову слідчого про закриття кримінального провадження, якою встановлено, що виїзд на зустрічну смугу руху було допущено саме позивачем, не оскаржено відповідно до вимог КПК України, а тому рішення є чинним.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду Гараня С. М. від 13.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Розпорядженням керівника апарату Черкаського окружного адміністративного суду №146 від 16.03.2023 у зв'язку із ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 14.03.2023 № 204/0/15-23 про звільнення ОСОБА_6 з посади судді Черкаського окружного адміністративного суду у зв'язку з поданням заяви про відставку справу № 580/771/23 передано для визначення іншого складу суду автоматизованою системою документообігу суду.
Шляхом автоматизованого розподілу справу № 580/771/23 передано на розгляд судді Руденко А. В.
Ухвалою від 16.03.2023 суддя Черкаського окружного адміністративного суду Руденко А. В. прийняла до свого провадження справу №580/771/23.
З'ясувавши доводи учасників справи, викладені у заявах по суті, подані письмові докази, суд встановив таке.
Позивач ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 08.04.2008 по 06.11.2015, в Національній поліції з 07.11.2015 та з 03.08.2020 - на посаді інспектора відділу логістики матеріально-технічного забезпечення та зв'язку БПОП ГУНП в Черкаській області.
Відповідно до наказу ГУНП в Черкаській області від 29.12.2020 № 3307 з метою проведення слідчих (розшукових) дій по кримінальному провадженню № 12020251010002758 від 28.06.2020 за ч. 3 ст. 185 КК України на території м. Суми у період з 29 по 31 грудня 2020 року були відряджені на службовому автомобілі Renault-Duster, р. н. НОМЕР_1 , заступник командира роги № 2 БПОП ГУНП в Черкаській області капітан поліції ОСОБА_3 , інспектор відділу логістики матеріально-технічного забезпечення та зв'язку БПОП ГУНП в Черкаській області старший лейтенант поліції Гривенко О. В., інспектор взводу швидкого реагування БПОП ГУНП в Черкаській області старший лейтенант поліції Гитник Р. І., командир взводу № 1 роти № 2 БПОП ГУНП в Черкаській області старший лейтенант поліції ОСОБА_5 . Зазначені поліцейські були забезпечені табельною вогнепальною зброєю, засобами індивідуального захисту і засобами активної оборони (а. с. 46).
Зазначені вище поліцейські 30.12.2020 вирушили до м. Суми. Рухаючись на зазначеному автомобілі під керуванням позивача, близько 04 год 53 хв поблизу с. Сула Сумського району Сумської області відбулося зустрічне зіткнення службового поліцейського автомобіля із вантажним автомобілем «Mercedes-Benz Actros 1841 LS», р. н. НОМЕР_2 , під керуванням гр. ОСОБА_2 .
Унаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали значні механічні пошкодження. Позивач та зазначені поліцейські отримали тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості.
На підставі наказу ГУНП в Черкаській області від 30.12.2022 № 3350 проведено службове розслідування за фактом зазначеної дорожньо-транспортної пригоди.
За результатом розслідування прийнято висновок від 29.01.2021, відповідно до якого питання щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та/або подальшого проходження ним служби в поліції, за наявності на те підстав, вирішено вирішити після прийняття органом досудового розслідування чи судом рішення у кримінальному провадженні № 62020170000002008 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України (а. с. 38-39).
За фактом зазначеної дорожньо-транспортної пригоди за участю співробітників ГУНП в Черкаській області Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим в м. Полтава, розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62020170000002008 від 30.12.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
14.12.2021 старший слідчий Четвертого відділу (з дислокацією у м. Суми) Територіального управління ДБР Білокопитов Є. О., розглянувши матеріали кримінального провадження № 62020170000002008, прийняв постанову про закриття кримінального провадження за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення (а. с. 34-35).
Відповідно до наказу ГУНП в Черкаській області від 31.12.2020 № 3340 зі змінами, внесеними наказом ГУНП в Черкаській області від 14.06.2022 № 1059, створено спеціальну комісію для розслідування нещасного випадку, який стався 30.12.2020 із працівниками ГУНП в Черкаській області (а. с. 104, 106).
За результатами розслідування комісією складено акт від 30.06.2022 № 14 за формою Н-1/ПВ, в якому встановлено, що травмування позивача 30.12.2020 настало не внаслідок учинення ним діяння, що є кримінальним, адміністративним правопорушенням або дисциплінарним проступком, трапилось під час виконання ним завдань та повноважень поліції, визначених Законом України «Про Національну поліцію», і відповідно до вимог Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом МВС України від 05.10.2020 № 705, розслідуваний нещасний випадок визначається таким, що стався у період проходження служби під час виконання службових обов'язків (а. с. 13-17).
02.08.2022 до ГУНП в Черкаській області надійшов лист УЛМТЗ ГУНП від 02.08.2022 № 1103/31/01-2022 щодо вчинення порушень транспортної дисципліни окремими поліцейськими БПОП ГУНП, які призвели до дорожньо-транспортної пригоди 30.12.2020, що має ознаки дисциплінарного проступку.
Згідно з наказом ГУНП в Черкаській області від 25.08.2022 № 1611 призначено службове розслідування з метою повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарних проступків, встановлення причин і умов їх вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарних проступків (а. с. 30).
За результатами службового розслідування складено висновок від 22.09.2022, в якому зазначено, що за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось у порушенні вимог пунктів 2 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», частини 1, 2 п. 1 розділу 2 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, п.п. «б» п. 2.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306, ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» позивач заслуговує на притягнення до дисциплінарної відповідальності, однак враховуючи, шо з моменту вчинення дисциплінарного проступку минуло більше шести місяців, відповідно до ч. 1 ст. 21 Дисциплінарного статуту Національної поліції України притягнути останнього до дисциплінарної відповідальності неможливо (а. с. 22-24).
Департамент управління майном НПУ надіслав до ГУНП в Черкаській області лист «Про скасування акта спеціального розслідування нещасного випадку» від 21.11.2022 № 7194/31/02-2022, в якому містилася вимога скасувати акт спеціального розслідування нещасного випадку від 30.06.2022 № 14, як такий, що не відповідає вимогам Порядку № 705 та скласти акт спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-1 стосовно позивача з отриманням вимог Порядку. У листі зазначено, що за результатами повторного опрацювання матеріалів вищезазначеного нещасного випадку сектором державного нагляду за охороною праці Департаменту виявлено порушення вимог Порядку № 705. Згідно п. 2 висновку службового розслідування від 22.09.2022 дисциплінарною комісією, утвореною наказом ГУНП в Черкаській області від 25.08.2022 № 1611 (зі змінами), встановлено вчинення позивачем дисциплінарного проступку (а. с. 176-177).
Відповідно до наказу від 01.12.2022 № 2353 на виконання вимог Департаменту управління майном НПУ, викладених у листі «Про скасування акта спеціального розслідування нещасного випадку» від 21.11.2022 № 7194/31/02-2022, ГУНП в Черкаській області скасувало акт від 30.06.2022 № 14 та призначило проведення повторного спеціального розслідування нещасного випадку, який стався 30.12.2020 з працівниками ГУНП в Черкаській області (а. с. 167).
За результатами повторного спеціального розслідування нещасного випадку комісія склала акт від 11.01.2023 № 1, відповідно до якого травмування позивача настало 30.12.2020 внаслідок учинення ним діяння, що є дисциплінарним проступком, тому відповідно до вимог пп. 3 п. 8 роз. ІІІ Порядку 705, комісія кваліфікує нещасний випадок як такий, що стався в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків (а. с. 8-12).
Не погоджуючись з висновками акта про те, що нещасний випадок отриманий під час проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам у справі, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулюється Законом України “Про Національну поліцію” від 02.07.2015 №580-VІІІ (далі - Закон №580).
Ключовим питанням у цій справі є питання, чи вчиняв позивач дисциплінарний проступок внаслідок зіткнення службового автомобіля Renault-Duster, р. н. НОМЕР_1 під керуванням позивача та вантажного автомобіля MERCEDES-BENZ ACTROS 1841 I.S під керуванням гр. ОСОБА_2 близько 04 год 53 хв 30.12.2020 поблизу с. Сула Сумського району Сумської області.
Частиною 1 статті 3 Закону №580 визначено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 60 Закону №580 відносини, що виникають у зв'язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції.
За приписами частини першої статті 18 цього Закону поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Пунктами 1, 2 статті 19 Закону №580 визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України". Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Згідно з частиною першою статті 64 Закону №580 особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки».
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018 № № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут).
Відповідно до частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Відповідно до ст. 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Стаття 12 Дисциплінарного статуту встановлює, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Пунктами 1-3 статті 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, медіа (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу (п. 1 ст. 21 Дисциплінарного статуту).
Процедура проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначає Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893 (далі - Порядок № 893).
Відповідно до п. 4 розділу II Порядку № 893 службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про, у тому числі, ознаки дисциплінарного проступку, що призвів до загибелі або поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського під час виконання ним службових повноважень.
Судом встановлено, що відповідно до наказу ГУНП в Черкаській області від 29.12.2020 № 3307 з метою проведення слідчих (розшукових) дій по кримінальному провадженню № 12020251010002758 від 28.06.2020 за ч. 3 ст. 185 КК України на території м. Суми у період з 29 по 31 грудня 2020 року були відряджені на службовому автомобілі Renault-Duster, р. н. НОМЕР_1 , заступник командира роги № 2 БПОП ГУНП в Черкаській області капітан поліції ОСОБА_3 , інспектор відділу логістики матеріально-технічного забезпечення та зв'язку БПОП ГУНП в Черкаській області старший лейтенант поліції Гривенко О. В., інспектор взводу швидкого реагування БПОП ГУНП в Черкаській області старший лейтенант поліції Гитник Р. І., командир взводу № 1 роти № 2 БПОП ГУНП в Черкаській області старший лейтенант поліції Черкавський О. Ю.
Рухаючись на зазначеному автомобілі під керуванням позивача, близько 04 год 53 хв поблизу с. Сула Сумського району Сумської області відбулося зустрічне зіткнення службового поліцейського автомобіля із вантажним автомобілем «Mercedes-Benz Actros 1841 LS», р. н. НОМЕР_2 , під керуванням гр. ОСОБА_2 . Унаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали значні механічні пошкодження. Позивач та зазначені поліцейські отримали тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості.
На підставі наказу ГУНП в Черкаській області від 30.12.2022 № 3350 проведено службове розслідування за фактом зазначеної дорожньо-транспортної пригоди.
За результатом розслідування складено висновок від 29.01.2021, відповідно до якого питання щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та/або подальшого проходження ним служби в поліції, за наявності на те підстав, вирішено вирішити після прийняття органом досудового розслідування чи судом рішення у кримінальному провадженні № 62020170000002008 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України (а. с. 38-39).
01.08.2022 до ГУНП в Черкаській області надійшов лист Департаменту управління майном Національної поліції України від 27.07.2022 №3836/31/02-2022 про те, що за результатами опрацювання матеріалів службового розслідування групового нещасного випадку (ДТП), що сталася 30.12.2020 на автодорозі Н-07 Київ-Суми-Юнаківка поблизу с. Сула Сумського району Сумської області, за участі поліцейських батальйону поліції особливого призначення ГУНП в Черкаській області , а саме: капітана поліції ОСОБА_3 , старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 виявлено порушення вимог п. 6 р. 111 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом МВС України від 05.10.2020 №705, в частині уточнення щодо наявності або відсутності порушень старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 вимог Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 №1306, який на момент ДТП безпосередньо перебував за кермом службового автомобіля Renault-Duster, р. н. НОМЕР_1 .
Також 02.08.2022 до ГУНП в Черкаській області надійшов лист УЛМТЗ ГУНП від 02.08.2022 № 1103/31/01-2022 щодо вчинення порушень транспортної дисципліни окремими поліцейськими БПОП ГУНП, які призвели до дорожньо-транспортної пригоди 30.12.2020, що має ознаки дисциплінарного проступку.
На підставі вказаних листів наказом ГУНП у Черкаській області від 25.08.2022 №1611 було призначено службове розслідування.
Згідно пункту 4 статті 14 Дисциплінарного статуту підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, медіа (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Згідно пункту 5 статті 14 Дисциплінарного статуту у разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.
З матеріалів справи вбачається, що постановою старшого слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сумах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Полтава від 14.12.2021 закрито кримінальне провадження № 62020170000002008 за відсутністю в діях поліцейських БПОП ГУНП в Черкаській області об'єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 286 КК України, відомості про виділення з кримінального провадження матеріалів для вирішення питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП відсутні.
Отже лист Департаменту управління майном Національної поліції України від 27.07.2022 №3836/31/02-2022 та лист УЛМТЗ ГУНП від 02.08.2022 № 1103/31/01-2022 є підставою для призначення службового розслідування позивача.
Водночас суд зазначає, що наказ від 25.08.2022 №1611 вичерпав свою дію, позаяк на його виконання складений висновок від 22.09.2022.
Пунктом 19 частини першої статті 4 КАС визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
В абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року № 2-зп у справі № 3/35-313 вказано, що «… за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію».
У пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22.04.2008 року № 9-рп/2008 в справі № 1-10/2008 вказано, що при визначенні природи «правового акта індивідуальної дії» правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що «правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)» стосуються окремих осіб, «розраховані на персональне (індивідуальне) застосування» і після реалізації вичерпують свою дію.
Отже, у разі якщо службове розслідування було проведено і за його наслідками складено відповідний висновок, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права.
Неправомірність дій при призначенні і проведенні службового розслідування не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.
При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об'єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.
При цьому поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
З огляду на те, що наказ про проведення службового розслідування від 25.08.2022 №1166 не створює безпосередньо для позивача жодних юридичних прав та/чи обов'язків спір щодо його оскарження не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, тому провадження у справі за позовною вимогою про його визнання протиправним та скасування підлягає закриттю.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2021 у справі №816/228/17.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування висновку службового розслідування від 22.09.2022 суд зазначає таке.
За результатами службового розслідування складено висновок від 22.09.2022, згідно з яким за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось у порушенні вимог пунктів 2 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», частини 1, 2 п. 1 розділу 2 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, п.п. «б» п. 2.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306, ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» позивач заслуговує на притягнення до дисциплінарної відповідальності, однак враховуючи, що з моменту вчинення дисциплінарного проступку минуло більше шести місяців, відповідно до ч. 1 ст. 21 Дисциплінарного статуту Національної поліції України притягнути останнього до дисциплінарної відповідальності неможливо.
Суд не погоджується з такими висновками дисциплінарної комісії з огляду на таке.
Відповідно до п.п. «б» п. 2.3 Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Згідно з ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам.
Пунктом 2 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту встановлено, що службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки.
Пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону №580 передбачено, що поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Відповідно до частин 1, 2 п. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських Під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.
За висновком відповідача дисциплінарний проступок ОСОБА_1 полягає в тому, що внаслідок незнання останнім законів України та інших нормативно-правових актів, які регулюють правовідносини у сфері дорожнього руху, він вчинив правопорушення у вигляді дорожньо-транспортної пригоди шляхом виїзду на зустрічну смугу руху.
Як вбачається з висновку службового розслідування від 22.09.2022, єдиною підставою для такого висновку слугувала постанова від 14.12.2021 про закриття кримінального провадження № 62020170000002008, якою встановлено, що виїзд на зустрічну смугу руху, що стало причиною дорожньо-транспортної пригоди, був допущений водієм автомобіля Renault Duster, р. н. НОМЕР_3 , старшим лейтенантом поліції Гривенком О. В..
Проте у п вказаній постанові не зазначено, якими доказами підтверджується, що саме ОСОБА_1 здійснив виїзд на зустрічну смугу руху.
Суд наголошує, що для вчинення поставленого у вину позивачу дисциплінарного проступку, необхідно встановити наявність в його діях вини у встановлений законом спосіб.
Частиною 7 статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного порушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.
Статтею 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Згідно статті 221 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 124 КУпАП, розглядають судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів.
Всупереч вказаним приписам при закритті кримінального провадження не були виділені матеріали про притягнення позивача до адміністративної відповідальності на підставі ст. 124 КУпАП, внаслідок чого суд не розглядав справу про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Тобто позивач не був визнаний у вчиненні правопорушення компетентним органом.
З пояснень свідків капітана поліції ОСОБА_3 , старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , слідує, що ОСОБА_1 не порушував правил дорожнього руху, був зосереджений на дорозі, робив короткі зупинки для відпочинку, оцінюючи дорожню обстановку рухався зі зниженою швидкістю, оскільки була темна пора доби та видимість дороги була обмежена через туман та відсутність дорожнього освітлення (а. с. 132-133, 135, 138, 140, 142).
Відповідно до пояснень позивача, події дорожньо-транспортної пригоди останній не пам'ятає, оскільки втратив свідомість (а. с. 134).
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи зазначене вище, суд вважає, що постанова від 14.12.2021 про закриття кримінального провадження №620201170000002008 не є достатнім доказом того, що ДТП сталася саме внаслідок виїзду службового автомобіля під керуванням позивача на зустрічну смугу руху, отже факт порушення позивачем п.п. «б» п. 2.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 №1306 при проведенні службового розслідування не доведений.
Відповідно, внаслідок вказаного не є доведеним факт порушення позивачем Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Закону України «Про Національну поліцію», Правил етичної поведінки поліцейських та Закону України «Про дорожній рух» та наявність в діях позивача дисциплінарного проступку.
Відповідно ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України:
2) публічно-правовий спір - спір, у якому:
хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи;
19) індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Пункт 1 розділу V Порядку № 893 визначає, що проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія (п. 2 розділу VI Порядку № 893).
У разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення (п. 1 розділу VII Порядку № 893).
Отже висновок службового розслідування є службовим документом, який фіксує обставини наявності чи відсутності порушення службової дисципліни не є правовим актом індивідуальної дії, оскільки не є актом застосування норм права та не встановлює конкретні приписи, звернені до окремої особи; не встановлює, не припиняє або змінює правовідносини, права та обов'язки осіб, не породжує правових наслідків, а є лише передумовою прийняття суб'єктом владних повноважень правових актів індивідуальної дії та встановлює факти, які самі по собі не встановлюють конкретні приписи до позивача. Права та обов'язки для позивача породжує саме наказ, прийнятий на підставі складеного за результатами службового розслідування висновку.
Висновки службового розслідування не породжують обов'язкових юридичних наслідків. Зафіксовані в результатах службового розслідування обставини можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень суб'єкта владних повноважень, в основу яких покладені зазначені в ньому висновки. Отже, висновок за результатами службового розслідування є лише носієм певної інформації.
З огляду на зазначене висновок службового розслідування від 22.09.2022 не є актом (рішенням) суб'єкта владних повноважень, виданим (прийнятим) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, а його оскарження не є публічно-правовим спором та, відповідно, справою адміністративної юрисдикції у розумінні статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
З огляду на те, що висновок службового розслідування не створює безпосередньо для позивача жодних юридичних прав та/чи обов'язків спір щодо його оскарження не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, тому провадження у справі за позовною вимогою про визнання протиправним та скасування висновку службового розслідування від 22.09.2022 підлягає закриттю.
Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 10.02.2021 у справі № 640/9600/20.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування акту №1 розслідування нещасного випадку, затвердженого 11.01.2023 за формою Н-1/НПВ Головного управління Національної поліції в Черкаській області, складеного за результатами розслідування нещасного випадку, що стався з поліцейським ОСОБА_1 30.12.2020 суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-XII роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок.
За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.
Процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими центрального органу управління поліції, територіальних (міжрегіональних) органів (підрозділів) поліції, установ та організацій, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - орган (підрозділ) поліції) визначає Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05.10.2020 № 705 (далі - Порядок № 705).
Пунктом 3 розділу І Порядку №705 визначено, що нещасний випадок - отримання поліцейським під час проходження служби в поліції травми, тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання (отруєння) та інших отруєнь, сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, самогубства, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного та рослинного світу, які призвели до втрати працездатності на один день чи більше або смерті, а також зникнення поліцейського.
Розслідування проводиться в разі настання нещасного випадку, у тому числі про який своєчасно не повідомлено керівника органу (підрозділу) поліції. Спеціальне розслідування проводиться в разі: нещасного випадку із смертельним наслідком; групового нещасного випадку; гострого професійного захворювання (отруєння), що призвело до тяжких чи смертельних наслідків; нещасних випадків, факт настання яких установлено в судовому порядку; нещасних випадків, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого поліцейського; зникнення поліцейського під час виконання службових обов'язків (пункти 4, 5 розділу І Порядку №705).
Згідно з пунктом 4 розділу ІІІ Порядку №705 за результатами розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку складається акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку за формою Н-1 (далі - акт за формою Н-1) (додаток 2).
Судом встановлено, що за результатом спеціального розслідування нещасного випадку, який стався 30.12.2020 з позивачем, спеціальна комісія склала акт від 30.06.2022 № 14, відповідно до якого комісія дійшла висновку, що розслідуваний нещасний випадок стався у період проходження служби під час виконання службових обов'язків.
Відповідно до п. 2 розділу 4 Порядку № 705 контроль за своєчасним та об'єктивним проведенням спеціальних розслідувань нещасних випадків, веденням їх обліку, ужиттям заходів з усунення причин їх настання здійснює сектор державного нагляду за охороною праці Департаменту управління майном Національної поліції України.
Посадові особи з державного нагляду за охороною праці відповідно до компетенції мають право вимагати від керівника органу (підрозділу) поліції, що утворив комісію (спеціальну комісію) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, скасування актів за формою Н-1 з проведенням повторного розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, якщо встановлено порушення вимог цього Порядку чи інших нормативно-правових актів. Вимоги посадових осіб з державного нагляду за охороною праці відповідно до компетенції обов'язкові для виконання керівником органу (підрозділу) поліції (п. 3 розділу 4 Порядку № 705).
Відповідно до наказу від 01.12.2022 № 2353 на виконанням вимог Департаменту управління майном НПУ відповідач скасував акт від 30.06.2022 № 14 та призначив проведення повторного спеціального розслідування нещасного випадку, який стався 30.12.2020 з працівниками ГУНП в Черкаській області.
За результатами повторного спеціального розслідування нещасного випадку комісія склала акт від 11.01.2023 № 1, відповідно до якого травмування позивача настало 30.12.2020 внаслідок учинення ним діяння, що є дисциплінарним проступком, тому відповідно до вимог пп. 3 п. 8 роз. ІІІ Порядку 705, комісія кваліфікує нещасний випадок як такий, що стався в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків.
Враховуючи, що за результатами розгляду цієї справи суд встановив недоведеність факту вчинення дисциплінарного проступку позивачем, суд вважає протиправними акт від 11.01.2023 № 1, прийнятий за результатами повторного спеціального розслідування нещасного випадку, у зв'язку з чим вбачає підстави для його скасування. Отже позовні вимоги в цій частині є обгрунтованими і підлягають задоволенню.
Щодо позовної вимоги, якою позивач просить залишити чинним акт №14 розслідування нещасного випадку від 30.06.2022 та визнати факт нещасного випадку як такий, що трапився під час виконання ОСОБА_1 службових обов'язків, пов'язаних із здійсненням повноважень та основних завдань поліції, суд зазначає, що у такий спосіб позивач просить захистити його порушене право.
Водночас згідно ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів;
Частиною 3 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Зважаючи на ті обставини, що акт за формою Н-1/ПВ №14 від 30.06.2022 скасований наказом відповідача від 01.1.2.2022 №2353, а повноваження щодо проведення розслідування нещасного випадку, що стався з поліцейським, відноситься до компетенції відповідача, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача провести повторне службове розслідування та скласти акт спеціального розслідування з врахуванням висновків суду.
Отже, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Згідно частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини суд доходить висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог з огляду на що позов належить задовольнити частково.
Згідно частин 1, 3 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору і суд не встановив понесення ним інших судових витрат, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Провадження у справі №580/771/23 за позовними вимогами про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 25.08.2022 №1611 "Про призначення та проведення службового розслідування, формування дисциплінарної комісії" та визнання протиправним та скасування висновку Головного управління Національної поліції в Черкаській області за результатами службового розслідування щодо порушення службової дисципліни окремими поліцейськими Черкаського районного управління ГУНП від 22.09.2022 закрити.
Визнати протиправним та скасувати акт № 1 розслідування нещасного випадку, затвердженого 11.01.2023 за формою Н-1/НПВ Головного управління Національної поліції в Черкаській області, складеного за результатами розслідування нещасного випадку, що стався з поліцейським ОСОБА_1 30.12.2020.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Черкаській області (18001, м. черкаси, вул. Смілянська, 57, код ЄДРПОУ 40108667) повторно провести розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) 30 грудня 2020 року, та скласти акт розслідування нещасного випадку з урахуванням висновків суду.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Алла РУДЕНКО