Ухвала
16 червня 2023 року
м. Київ
справа № 149/2702/21
провадження № 61-8439ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,
розглянув касаційну скаргуОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 02 травня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав споживача шляхом розірвання договору підряду, відшкодування збитків та стягнення моральної шкоди,
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до ОСОБА_2 з позовом про захист прав споживача, у якому просила розірвати договір підряду та стягнути з відповідача на її користь збитки у розмірі 60 000 грн та моральну шкоду у розмірі 10 000 грн, що разом складає 70 000 грн.
Рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 14 лютого 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Розірвано договір підряду щодо ремонту покрівлі домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 12 серпня 2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 збитки, понесені у зв'язку з неналежним виконанням договору підряду в розмірі 60 000 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5 000 грн моральної шкоди. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 02 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 14 лютого 2023 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
У касаційній скарзі, поданій 05 червня 2023 року, ОСОБА_1 просить скасуватипостановуВінницького апеляційного суду від02 травня 2023 року (повний текст якої складено 05 травня 2023 року), направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 394 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.
Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень
та застосування практики Європейського суду з прав людини», частина четверта статті 10ЦПК України), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, специфіку його повноважень як «суду права», процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції, і учасникам справи був наданий відповідний обсяг гарантій права на справедливий суд у судах попередніх інстанцій.
Повноваження суду касаційної інстанції не можуть використовуватися для здійснення нового судового розгляду справи та переоцінки доказів.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах
та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених
у цій же статті ЦПК України.
Встановлення у процесуальному законі виняткових підстав для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах, лише у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним (зокрема, коли касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу), має гарантувати право на остаточне та обов'язкове до виконання судове рішення, сприяти дотриманню розумного строку розгляду справи, а також визначеності й стабільності у цивільних правовідносинах.
Відповідно до пункту 5 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Загальний розмір заявлених ОСОБА_1 позовних вимог у справі про захист прав споживачів становить 70 000 грн, що не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З урахуванням наведеного, справа, на судове рішення у якій подана касаційна скарга, відноситься до категорії малозначних. Норми процесуального закону, якими врегульовано процедуру доступу до суду касаційної інстанції, слід визнати такими, що відповідають критеріям правової визначеності та передбачуваності.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що справа має виняткове значення для неї, оскільки залишення в силі оскаржуваної постанови негативно вплине на її фізичний та матеріальний стан. Посилається заявниця на те, що суд апеляційної інстанції грубо порушив норми статей 76, 81, 89, 367 ЦПК України.
Верховний Суд, взявши до уваги ціну й предмет позову, оспорену суму (70 000 грн), складність справи, підстави відмови у позові (за недоведеністю), а також оцінивши доводи касаційної скарги, вважає, що наведені аргументи не свідчать про наявність підстав для перегляду у касаційному порядку судового рішення у цій малозначній справі.
Незгода заявниці з відмовою у позові в частині стягнення 65 000 грн у зв'язку з його необґрунтованістю, не свідчить про те, що справа має виняткове значення для неї.
Отже, випадків, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, у цій справі Верховним Судом не встановлено.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, частинами шостою, дев'ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 02 травня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав споживача, шляхом розірвання договору підряду, відшкодування збитків та стягнення моральної шкоди.
Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали надіслати особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Синельников
О. М. Осіян
В. В. Шипович