Номер провадження: 11-сс/813/993/23
Справа № 947/11050/22 1-кс/947/6306/23
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
08.06.2023 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу прокурора Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 23.05.2023 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання про направлення до медичного закладу для проведення стаціонарної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи ОСОБА_8 підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 367 КК України в рамках кримінального провадження №12020160000000950 від 25.08.2020 року ,
установив
Зміст оскаржуваного судового рішення.
Слідчий СВ відділу поліції № 3 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про направлення до медичного закладу для проведення стаціонарної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи ОСОБА_8 підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 367 КК України в рамках кримінального провадження №12020160000000950 від 25.08.2020 року.
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 23.05.2023 року у задоволенні вищевказаного клопотання слідчого відмовлено.
Своє рішення слідчий суддя обґрунтував тим, що у клопотанні не наведено, і в судовому засіданні стороною обвинувачення не обґрунтовано наявність обставин, визначених частиною 1 статті 509 КПК України, які свідчать, що поведінка підозрюваного ОСОБА_8 під час імовірного вчинення кримінальних правопорушень або після їх імовірного вчинення була або є неадекватною.
Крім того, слідчий суддя зазначив, що з матеріалів клопотання не зрозуміло, що викликало сумніви в осудності підозрюваного ОСОБА_8 , а посилання прокурора на те, що ОСОБА_8 відмовляється від проведення амбулаторної експертизи не можуть бути підставою для проведення стаціонарної експертизи та поміщення особи до психіатричного закладу.
Зміст вимог апеляційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали.
Не погодившись з ухвалою слідчого судді прокурор подав на неї апеляційну скаргу в якій просить її скасувати та направити до медичного закладу для проведення стаціонарної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи ОСОБА_8 .
Апеляційну скаргу прокурор обґрунтовує наступним:
-слідчий суддя не приділив уваги тому, що підозрюваний ОСОБА_10 відмовився від проходження амбулаторної експертизи під час його доставки до судових експертів (м. Одеса, вул. Воробйова);
- слідчий суддя не прийняв до уваги, що відповідно до матеріалів досудового розслідування, підозрюваний ОСОБА_8 передав більш ніж 56 мільйонів гривень (готівкою) іншим особам без будь-яких розписок та забезпечення, тощо;
- підозрюваним ОСОБА_8 вчинено низка кримінальних правопорушень, у сукупності з іншими обставинами обумовлюються необхідність задоволення клопотання слідчого;
- слідчим винесено постанову про проведення стаціонарної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи щодо підозрюваного ОСОБА_8 , виконання якої можливе лише на підставі ухвали слідчого судді.
На підставі цього, прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою задовольнити клопотання слідчого у повному обсязі.
Позиції учасників апеляційного розгляду.
В судовому засіданні апеляційного суду:
прокурор підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити;
підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили відмовити у її задоволенні.
Мотиви суду апеляційної інстанції
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Згідно частини 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ї інстанції в межах апеляційної скарги.
Стаття 370 КПК України вказує, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Питання проведення психіатричної експертизи у кримінальному провадженні врегульовано нормами статей 242 і 509 КПК України.
Згідно ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 242 КПК України слідчий або прокурор зобов'язані забезпечити проведення експертизи щодо визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності.
Згідно з частиною 1 статті 509 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані залучити експерта (експертів) для проведення психіатричної експертизи у разі, якщо під час кримінального провадження будуть встановлені обставини, які дають підстави вважати, що особа під час вчинення суспільно небезпечного діяння була в неосудному або обмежено осудному стані або вчинила кримінальне правопорушення в осудному стані, але після його вчинення захворіла на психічну хворобу, яка позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними. Такими обставинами, зокрема, є: 1) наявність згідно з медичним документом у особи розладу психічної діяльності або психічного захворювання; 2) поведінка особи під час вчинення суспільно небезпечного діяння або після нього була або є неадекватною (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам'яті тощо).
Отже, для вирішення питання про призначення психіатричної експертизи слідчий, прокурор повинен встановити наявність відомостей, які викликають сумнів в осудності підозрюваного, зокрема встановити наявність в особи розладу психічної діяльності або психічного захворювання чи неадекватність поведінки особи під час або після вчинення суспільного небезпечного діяння.
Відповідно до вимог ч.2 ст.509 КПК України, у разі необхідності здійснення тривалого спостереження та дослідження особи, може бути проведена стаціонарна психіатрична експертиза, для чого така особа направляється до відповідного медичного закладу на строк не більше двох місяців. Питання про направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи вирішується під час досудового розслідування - ухвалою слідчого судді за клопотанням сторони кримінального провадження в порядку, передбаченому для подання та розгляду клопотань щодо обрання запобіжного заходу, а під час судового провадження - ухвалою суду.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних правах» №8 від 30.05.1997 р. судово-психіатрична експертиза призначається, коли вирішення кримінальної справи залежить від визначення психічного стану особи на час вчинення нею певного діяння за наявності сумнівів щодо її спроможності усвідомлювати значення своєї поведінки внаслідок психічної хвороби або тимчасового розладу душевної діяльності. Ознаками такої поведінки можуть бути невмотивовані, неадекватні чи неконтрольовані дії особи в момент вчинення протиправного діяння або в процесі провадження у справі.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про психіатричну допомогу» судово-психіатрична експертиза у кримінальних справах призначається та проводиться на підставах та у порядку, передбаченому законом.
Організація проведення психіатричної експертизи регулюється наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.05.2018 року № 865 «Про затвердження Порядку проведення судово-психіатричної експертизи», за яким психіатрична експертиза може бути амбулаторною, стаціонарною, посмертною (п. 6)
Статтею 3 ЗУ «Про психіатричну допомогу» встановлена презумпція психічного здоров'я, а тому кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених законодавством.
Відповідно до п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 8 Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах судово-психіатрична експертиза у кримінальній справі є обов'язковою за наявності сумнівів, що випливають з матеріалів справи, стосовно осудності підсудного. За наявності сумнівів у здатності потерпілого, свідка, цивільного позивача чи відповідача в кримінальних справах правильно сприймати події, адекватно на них реагувати та вірно відтворювати їх у своїх показаннях суд може викликати в судове засідання експерта-психіатра для участі в допиті цієї особи. Призначення судово-психіатричної експертизи щодо таких осіб з поміщенням до медичного стаціонару допускається лише за їх згодою.
Європейським судом з прав людини в своїй усталеній практиці зазначено, що особа не може вважатися «психічно хворою» та бути позбавлена волі, якщо не дотримано трьох нижченаведених мінімальних умов: по-перше, об'єктивна медична експертиза повинна достовірно встановити, що особа є психічно хворою; по-друге, психічний розлад має бути таким, що обумовлює примусове тримання особи у психіатричній лікарні; по-третє, необхідність продовжуваного тримання у психіатричній лікарні залежить від стійкості такого захворювання (рішення ЄСПЛ «Вінтерверп проти Нідерландів»).
Апеляційний суд погоджується із висновками слідчого судді про те, що в клопотанні прокурора не доведено наявності обставин, визначених частиною 1 статті 509 КПК України, які свідчать, що поведінка підозрюваного ОСОБА_8 під час імовірного вчинення кримінальних правопорушень або після їх імовірного вчинення була або є неадекватною.
Крім того, апеляційний суд приймає до уваги, що амбулаторна психіатрична експертиза є первинною щодо стаціонарної, а тому, вирішуючи питання про направлення обвинуваченого до медичного закладу для проведення стаціонарної психіатричної експертизи, суд має керуватись висновком амбулаторної експертизи про необхідність здійснення тривалого спостереження та дослідження особи.
Однак, клопотання органу досудового розслідування та долучені до нього матеріали не містять даних, що у даному кримінальному провадженні призначалася амбулаторна судово-психіатрична експертиза щодо осудності підозрюваного ОСОБА_8 та в матеріалах клопотання відсутній обґрунтований висновок експертів про необхідність проведення стаціонарної експертизи.
На думку апеляційного суду, одна лише відмова підозрюваного від проходження амбулаторної судово-психіатричної експертизи, не може бути підставою для призначення проведення стаціонарної психіатричної експертизи.
До того ж, в судовому засіданні апеляційного суду підозрюваний ОСОБА_8 не заперечував проти проведення відносно нього амбулаторної судово-психіатричної експертизи. Разом з цим, підозрюваний зазначив, що його відмова у її проведенні була обумовлена лише відсутністю його захисника.
Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку про те, що орган обвинувачення не позбавлений можливості призначити амбулаторну судово-психіатричну експертизу щодо осудності підозрюваного ОСОБА_8 та забезпечити її проведення відповідно до вимого Закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора немає, оскільки слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання про направлення до медичного закладу для проведення стаціонарної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи ОСОБА_8 підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 367 КК України в рамках кримінального провадження №12020160000000950 від 25.08.2020 року, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала слідчого судді без змін.
Керуючись ст.ст. 182, 183, 196, 403, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд, -
постановив
Апеляційну скаргу прокурора Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 23.05.2023 року, про відмову у задоволенні клопотання про направлення до медичного закладу для проведення стаціонарної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи ОСОБА_8 підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 367 КК України в рамках кримінального провадження №12020160000000950 від 25.08.2020 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4