Номер провадження: 11-кп/813/1451/23
Справа № 522/11508/22
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
15.06.2023 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 10.05.2023 року, якою продовжено застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України у кримінальному провадженні внесене до ЄРДР за №12022162510000729,-
установив
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси 10.05.2023 року щодо ОСОБА_6 на стадії судового розгляду продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 09.07.2023 року та із заставою у розмірі 198480 грн.
Крім того, оскаржуваною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотань обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та їх захисників - адвокатів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про зміну запобіжного заходу.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 просить скасувати вказану ухвалу суду та постановити нову ухвалу , якою застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Вказує, що доводи прокурора є необґрунтованими. Він сам з'являвся до органу досудового розслідування та до суду, що доводить відсутність ризику ухилення від відповідальності; відсутні претензії з боку потерпілого.
Вказує, що постійно проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; має дружину, що підтверджує його міцні соціальні зв'язки.
Обвинувачений ОСОБА_10 заяву про участь під час апеляційного розгляду не подавав.
До початку судового засідання апеляційного суду від захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_8 надійшла заява, в якій захисник, посилаючись на зайнятість у інших судових засіданнях, просить розгляд апеляційної скарги провести без його участі.
Згідно із ч. 4 ст. 422-1 КПК України розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, законний представник заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін.
З огляду на дотримання судом розумних строків розгляду апеляційної скарги сторони захисту, її розгляд проведено за відсутності учасників провадження, та згідно з положеннями ч.4 ст.107 КПК України не здійснювати технічну фіксацію судового розгляду.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 422-1 КПК розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, законний представник заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, вивчивши матеріали кримінального провадження, які надійшли із суду першої інстанції та перевіривши доводи апеляційної скарги , апеляційний суд доходить таких висновків.
Частина 1 ст. 404 КПК передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Положеннями ст. 422-1 КПК передбачено порядок та межі перевірки ухвал суду про про продовження строку тримання під вартою, постановлених під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
В межах апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції апеляційний суд відповідно до положень ст. 422-1 КПК здійснює перевірку обставин, які підтверджують наявність ризиків та досліджує клопотання прокурора та рішення суду першої інстанції, яким вирішувалося питання продовження строку тримання під вартою.
За приписами ст. 331 КПК під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Вбачається, що на розгляді Приморського районного суду м. Одеси знаходиться кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12022162510000729 за обвинуваченням ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 10.05.2023 року продовжено строк тримання ОСОБА_6 під вартою до 28.01.2023 року з раніше визначеним розміром застави 198480 грн.
Прокурор у клопотанні про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 вказував, що продовжують існувати ризики передбачені п.1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Задовольнивши клопотання прокурора, суд дійшов висновку, що на даній стадії кримінального провадження продовжують існувати раніше встановлені ризики, і що інші більш м'які запобіжні заходи не здатні запобігти цим ризикам.
Суд, продовжуючи строк дії запобіжного заходу має перевірити чи не зменшилися на цій стадії судового розгляду встановлені раніше ризики і чи зможе більш м'який запобіжний захід запобігти цим ризикам.
Крім тяжкості покарання, що загрожує особі у разі визнання його винуватим, на стадії продовження запобіжного заходу враховується і сукупність обставин, які визначені ст. 178 КПК України, зокрема соціальні зв'язки, відомості, що характеризують особу обвинуваченого.
Застосування запобіжних заходів стає можливим при наявності ризиків. Ризик - це невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства та суду подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки обвинуваченого та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження.
Висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості обвинуваченого .
Рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК конкретним підставам і меті), що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.
Як видно із ухвали, що оскаржується, приймаючи рішення про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого, суд виходив із того, що здійснюється судовий розгляд кримінального провадження, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину та фактично врахував інші відомості, що передбачені ст. 178 КПК.
Відповідно до приписів ст. 178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Вбачається, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК, за яке передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років позбавлення волі
Відомості , що відображені в матеріалах провадження свідчать про те, що ОСОБА_6 має репутацію особи, схильної до скоєння кримінально караних діянь, на час затримання офіційно не був працевлаштований, законних джерел доходів не мав, суспільно - корисною діяльністю не займався, не має достатньо міцних соціальних зв'язків, які б мали реальний вплив на його поведінку та слугували б стримуючим запобіжником .
Апеляційний суд вважає, що тяжкість інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, тяжкість покарання , що йому загрожує у разі доведення винуватості, сукупність відомостей про його особу дає підстави для висновку про вірогідність існування ризику переховування останнього від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, що виправдовує застосування найсуворішого запобіжного заходу відносно підозрюваного та дають апеляційному суду можливість дійти висновку про обґрунтованість ухвалу слідчого судді.
Доводи обвинуваченого про відсутність підтвердження існування ризиків на цій стадії судового розгляду , колегія суддів вважає необґрунтованими.
Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження.
Тобто в даному випадку суд має зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
Стосовно загрози втечі особи, практика ЄСПЛ виходить з того, що якщо тяжкість покарання, якому може бути піддана обвинувачена, можна законно розглядати, як таку, що може спонукати її до втечі. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер потрібно враховувати наявність інших обставин, а саме: характеристики особи, її моральні якості, місце проживання, професію, прибуток, сімейні зв'язки, будь які зв'язки з іншою країною, або наявність зв'язків в іншому місці.
Врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Зазначені вище відомості та обставин доводять продовження існування ризику вчинити інші кримінальні правопорушення, переховування від суду.
Обвинуваченим ні в суді першої інстанції, ні до апеляційної скарги не додано нові матеріали , докази , які підтверджують, що у його соціальному, сімейному, матеріальному стані сталися суттєві зміни, чи з'явилися нові обставини, які не були предметом дослідження суду першої інстанції і не були ним враховані, та які суттєво могли би вплинути на висновки про вірогідність продовження існування встановлених судом ризиків.
Посилання обвинуваченого на те , що він має постійне місце проживання та дружину, безумовно враховується апеляційним судом, однак ці обставини не є такими беззаперечно стримуючими факторами, які би спростували існування ризиків можливого вчинення обвинуваченим спроб ухилення від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Ці обставини підлягають оцінці в сукупності з іншими відомостями , передбаченими ст. 178 КПК України .
Апеляційний суд , враховуючи обставини, передбачені 177, 178, 183 КПК, в тому числі і з огляду на правову кваліфікацію інкримінованого кримінального правопорушення, вважає, що зміна запобіжного заходу на більш м'який з великою вірогідністю, не зможе запобігти існуючим ризикам , що в свою чергу не буде слугувати виконанню завдань кримінального судочинства, передбачених ст. 2 КПК.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 24, 177, 178, 183, 194, 199, 331, 370, 392, 404, 405, 407, 419, 422-1, 532 КПК України, апеляційний суд,
ухвалив
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 10.05.2023 року, якою продовжено застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України у кримінальному провадженні внесене до ЄРДР за №12022162510000729 - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4