19 червня 2023 року
м. Київ
Справа № 912/1550/22
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Багай Н. О.,
розглянувши матеріали касаційної скарги керівника Кіровоградської обласної прокуратури
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.05.2023 і рішення Господарського суду Кіровоградської області від 15.02.2023 у справі
за позовом заступника керівника Новоукраїнської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України
до: 1) Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА ТЕПЛО ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Професійно-технічного училища № 16 м. Мала Виска,
про визнання недійсним договору оренди майна та зобов'язання повернути майно,
30.05.2023 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга керівника Кіровоградської обласної прокуратури на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.05.2023 (повний текст складено 08.05.2023) і рішення Господарського суду Кіровоградської області від 15.02.2023 у справі № 912/1550/22, надіслана 26.05.2023 до Верховного Суду засобами поштового зв'язку.
Перевіривши матеріали касаційної скарги керівника Кіровоградської обласної прокуратури, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Так, відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу скаржнику необхідно чітко вказати норму права, висновок щодо застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і зазначити, в чому полягає невідповідність оскаржуваного судового рішення сформованій правозастосовчій практиці.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу скаржник повинен вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу скаржник повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, висновок, який зробили суди попередніх інстанцій з цього питання (якщо він наявний), та обґрунтувати мотиви незгоди з таким висновком.
Звертаючись із касаційною скаргою, керівник Кіровоградської обласної прокуратури посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права у зв'язку із застосуванням норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Проте у касаційній скарзі відсутнє належне обґрунтування зазначеної підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржником не зазначено конкретної норми права, щодо застосування якої не враховано висновок Верховного Суду.
Крім того, скаржник зазначає про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, обґрунтовуючи це недослідженням доказів у справі.
Водночас колегія суддів звертає увагу скаржника, що, оскаржуючи судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник повинен зазначити, яке саме процесуальне порушення, передбачене частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу, призвело до прийняття незаконного судового рішення, та вказати, яким чином це порушення впливає на встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
У разі посилання на недослідження зібраних у справі доказів, скаржнику необхідно зазначити, які саме докази не було досліджено судами попередніх інстанцій.
Таким чином, скаржником не наведено належного обґрунтування передбачених пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підстав касаційного оскарження.
Отже, касаційна скарга керівника Кіровоградської обласної прокуратури оформлена з порушенням вимог статті 290 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржником не обґрунтовано передбаченої (передбачених) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав) касаційного оскарження.
Крім того, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Згідно з частиною 1 статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Як установлено Верховним Судом, позовну заяву заступник керівника Новоукраїнської окружної прокуратури подав у 2022 році, її предметом є 2 вимоги немайнового характеру про:
- визнання недійсним договору оренди нерухомого майна від 10.12.2021 № 42-34/21, яке належить до державної власності, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА ТЕПЛО ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ";
- зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА ТЕПЛО ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ" повернути державне майно, яке перебуває в управлінні Міністерства освіти і науки України, а саме приміщення котельні (комори) площею 122 мІ, яка знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Новоукраїнський район, м. Мала Виска, вул. Шевченка, 56/1, в оперативне управління балансоутримувачу - Професійно-технічному училищу № 16 м. Мала Виска.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діяла на час подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір становив 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2022 установлено у розмірі 2 481,00 грн.
Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час звернення з касаційною скаргою) за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 15.02.2023, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 04.05.2023 у справі № 912/1550/22 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Керівник Кіровоградської обласної прокуратури у касаційній скарзі просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.05.2023 і рішення Господарського суду Кіровоградської області від 15.02.2023 у справі № 912/1550/22 та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Таким чином, звертаючись із касаційною скаргою, заявник мав сплатити судовий збір у сумі 9 924,00 грн, а саме 2 481,00 грн х 2 х 200 %, де 2 481,00 грн - ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру, 2 - кількість вимог немайнового характеру, 200 % - ставка судового збору за подання касаційної скарги.
У переліку додатків до касаційної скарги керівника Кіровоградської обласної прокуратури зазначені докази сплати судового збору. Однак при огляді матеріалів касаційної скарги цього документа не виявлено, про що Верховним Судом складено акт від 30.05.2023 № 29.1-25/284.
Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, вона залишається без руху.
Отже, для усунення недоліків касаційної скарги керівнику Кіровоградської обласної прокуратури необхідно:
- подати нову редакцію касаційної скарги, у якій навести та обґрунтувати передбачену (передбачені) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підставу (підстави) подання цієї скарги (із урахуванням змісту цієї ухвали);
- подати докази сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі (9 924,00 грн) за реквізитами, що зазначені на офіційному сайті Верховного Суду в розділі "Судовий збір".
У разі невиконання у встановлений законом строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржникові.
Керуючись статтями 234, 235, 290, частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційну скаргу керівника Кіровоградської обласної прокуратури на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.05.2023 і рішення Господарського суду Кіровоградської області від 15.02.2023 у справі № 912/1550/22 залишити без руху до 14.07.2023, але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів із дня вручення її скаржникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Н. О. Багай