19 червня 2023 року
м. Київ
cправа № 904/3305/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т. М. (головуючий), Булгакової І. В., Волковицької Н. О.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» (далі - ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги», скаржник)
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.01.2023
та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.06.2023
у справі №904/3305/22
за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги»
про стягнення заборгованості в розмірі 529 554 666, 23 грн,
ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» 07.06.2023 звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою (згідно з відповідною відміткою канцелярії Суду) в якій просить, зокрема змінити рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.01.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.06.2023 у справі №904/3305/22 в частині стягнення з ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - ПрАТ «Укренерго») 10 226 727, 88 грн 3% річних, 36 208 741, 54 грн інфляційних втрат, 12 000 000, 00 грн пені, 5 000 000, 00 грн штрафу та прийняти в цій частині нове рішення про стягнення з ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» на користь ПрАТ «Укренерго» 174 285, 28 грн 3% річних, 5 615 920, 14 грн інфляційних втрат, а в решті позову відмовити. Крім того просить зупинити виконання рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів до закінчення перегляду справи в касаційному порядку.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.06.2023 для розгляду касаційної скарги у справі №904/3305/22 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т. М. - головуючий, Булгакової І. В., Волковицької Н. О.
Відповідно до частини четвертої статті 294 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
У поданій касаційній скарзі ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» з посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України та зазначає, що судом апеляційної інстанції не враховані висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 07.06.2022 у справі №910/3711/21 про те, що «З урахуванням цього, а також пункту 1.7.1 Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №307, відповідальність за неоплату послуги з ПЕЕ у вигляді 7% штрафу може наставати за сукупності двох умов: наявність простроченої оплати після отримання акта приймання-передачі і тривалість такого прострочення більше 30 календарних днів» (пункт 19 мотивувальної частини постанови). Незастосування висновків Верховного Суду у зазначеній справі призвело до ухвалення незаконної постанови Центральним апеляційним господарським судом.
Також скаржник зазначає й пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, як підставу касаційного оскарження спірних судових рішень зі справи, та вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо: застосування положень постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 26.04.2022 № 413 в контексті моменту початку зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії; застосування положень постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 до правовідносин між учасниками ринку електричної енергії, які виникли до набрання чинності цією постановою, але продовжують існувати після набрання нею чинності, тоді як суди попередніх інстанцій в цій справі неправильно застосовували норми пункту 16 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 при вирішенні спору між позивачем і відповідачем, що призвело до ухвалення незаконного рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції.
Враховуючи наведене, касаційна скарга ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» подана із додержанням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, а саме пунктів 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України.
Отже, на момент відкриття касаційного провадження доводи касаційної скарги не є очевидно неприйнятними, а відтак подані матеріали достатні для касаційного розгляду на підставі пунктів 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України.
Щодо клопотання скаржника про зупинення дії оскаржуваного судового рішення зі справи, яке обґрунтовано тим, що в результаті порушення ДП «Гарантований покупець» перед відповідачем строків оплати за зобов'язаннями, що встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 №483 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії», заборгованість перед ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» складає 1 463 193 761, 66 грн, з посиланням на акт зарахування зустрічних однорідних вимог від 16.05.2023 доданий до заяви про зупинення виконання рішення.
Також скаржник зазначає, що у постанову Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 №483 з початку повномасштабного вторгнення російської федерації неодноразово вносились зміни в частині продовження терміну дії Положення про покладення спеціальних обов'язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії. Таким чином, відповідач недоотримує значний обсяг грошових коштів, які мають спрямовуватись на виконання зобов'язань перед іншими учасниками ринку електричної енергії.
Відповідач просить суд звернути увагу на те, що предметом спору у справі №904/3305/22 залишаються штраф, пеня, 3% річних та інфляційні встати, а в частині основного боргу за послугу з передачу зобов'язання виконані Відповідачем у повному обсязі. Одномоментне списання стягнення коштів у сумі призведе до неможливості виконання відповідачем своїх обов'язків перед іншими учасниками ринку, виконання яких є необхідним для забезпечення постачання електричної енергії побутовим споживачам Дніпропетровської області, зокрема, закупівля необхідних обсягів електричної енергії, оплата послуг з її передачі та розподілу до кінцевих споживачів. Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 законодавчо встановлена заборона на відключення/обмеження споживання електричної енергії споживачам та нарахування і стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за спожиту електричну енергію. Така заборона на відключення/обмеження споживання електричної енергії споживачам впливає на ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» безпосереднім чином та призводить до зменшення обігових коштів скаржника та створює значне додаткове фінансове навантаження нього. У випадку наявності можливості на відключення/обмеження споживання електричної енергії споживачам відповідач, по-перше, не здійснював би закупівлю електричної енергії для таких споживачів на ринку електричної енергії, тобто не мав би додаткових зобов'язань з оплати таких обсягів електричної енергії, які споживачі продовжують споживати не сплачуючи за них, а по-друге, відповідач мав би механізм впливу на споживачів для виконання останніми обов'язків щодо оплати за спожиту електричну енергію.
Скаржник зазначає, що станом на 30.04.2023 дебіторська заборгованість споживачів перед ним склала 1 081 651, 8 тис. грн, та посилається на довідку про заборгованість споживачів станом на 30.04.2023 додану до заяви про зупинення виконання рішення. У випадку ж можливості здійснювати відключення/обмеження споживання електричної енергії, відповідач не мав би такого фінансового навантаження в самостійному покритті сум боргу споживачів, при купівлі для них електричної енергії на ринку електричної енергії.
Також, у зв'язку з прийняттям даної постанови КМУ, скаржник законодавчо позбавлений можливості на будь-яке компенсування втрат, що викликані несвоєчасністю здійснення оплат споживачами за спожиту електричну енергію, за яку відповідач, в свою чергу сплачує в періоді споживання такої електричної енергії споживачами.
Зазначений вище негативний вплив на фінансовий стан відповідача скаржник підтверджує інформацією, яка міститься у Звіті про рух грошових коштів (за прямим методом) за І квартал 2023 року доданий до заяви про зупинення виконання рішення та зазначає, що чистий рух коштів від операційної діяльності за звітний період становить - 235 937 тис. грн (мінус двісті тридцять п'ять мільйонів дев'ятсот тридцять сім тисяч гривень). Задля підтримання ліквідності скаржника було залучено кредитні кошти, що відображено у розділі 3 зазначеного звіту (у тому числі р.3305 Форми 3).
Отже, стягнення з відповідача на користь позивача в примусовому порядку 10 226 727, 88 грн 3% річних, 36 208 741, 54 грн інфляційних втрат, 12 000 000, 00 грн пені, 5 000 000, 00 грн штрафу, 597 283, 59 грн витрат зі сплати судового збору призведе до неможливості ним основних зобов'язань перед учасниками ринку електричної енергії та можливо банкрутства відповідача.
З аналізу абзацу другого частини четвертої статті 294 та статті 332 ГПК України вбачається, що заява про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії має містити обґрунтування необхідності зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії.
Повноваження суду стосовно зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії унормовано положенням частини першої статті 332 ГПК України, відповідно до якого суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Однак необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.
Клопотання про зупинення виконання судових рішень або зупинення їх дії, має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, підтверджені належними доказами. У клопотанні заявник повинен навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень або зупинення їх дії у разі, якщо вони будуть скасовані.
Заява про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії повинна містити не лише посилання на правові норми, що надають суду можливість здійснити таку процесуальну дію, а й бути обґрунтованою посиланням на конкретні обставини (утруднення повторного розгляду справи, перешкоди у здійсненні повороту виконання, запобігання порушенню прав осіб, які брали/не брали участі у розгляді справи, але рішенням суду вирішено питання про їх права та обов'язки) та наявністю доказів в підтвердження таких обставин (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 28.10.2019 у справі №904/94/19).
Сумніви скаржника щодо дотримання судами попередніх інстанцій норм права під час постановлення оскаржених судових рішень покладені в основу касаційної скарги та за умов дотримання їх відповідності нормам ГПК України є підставою для перегляду цих рішень судом касаційної інстанції. Водночас вони (аргументи для касаційного оскарження) не обґрунтовують підстави для зупинення виконання оскаржених судових рішень або зупинення його дії та не можуть аргументовано свідчити про таку необхідність.
Сама по собі незгода учасника судового процесу із судовим рішенням не є достатньою підставою для зупинення його виконання або для зупинення його дії, оскільки правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права суд касаційної інстанції перевіряє, переглядаючи по суті у касаційному порядку судові рішення. За таких міркувань Суд відхиляє доводи заявника в цій частині.
Суд, вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки тощо.
Верховний Суд звертає увагу скаржника, що у разі зміни або скасування судового рішення після його виконання статтею 333 ГПК України унормовано вирішення питання про поворот виконання рішення, постанови.
Суд має право зупинити виконання судових рішень, зокрема, якщо кінцеве рішення невідворотне та його негайне виконання може завдати значної шкоди. При цьому сторона, проти якої ухвалено судове рішення у справі, має обґрунтувати свою заяву належним чином і навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень або зупинення їх дії у разі, якщо вони будуть скасовані.
Разом з тим в ухвалі про зупинення виконання судового рішення суд не вправі обґрунтовувати своє рішення припущеннями, суд має навести підстави для такого зупинення.
Аналізуючи доводи скаржника, Суд виходить з того, що саме по собі твердження скаржника, що судові рішення прийнятті з порушенням не свідчать про автоматичну необхідність їх зупинення. Право на оскарження само по собі не є причиною зупинення виконання судового рішення. Подаючи заяву ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» не надало будь-яких доказів з яких можна дійти висновку щонайменше, що розпочалося провадження з виконання судового рішення. Акт зарахування зустрічних однорідних вимог від 16.05.2023, довідка про заборгованість споживачів та копія Звіту про рух грошових коштів (за прямим методом) за І квартал 2023 року надані скаржником до заяви про зупинення виконання рішення не свідчить і не підтверджує ймовірність утруднення захисту його прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів, адже для відновлення порушених прав необхідно докласти значних зусиль та витрат тощо.
Слід зауважити, що за змістом статті 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.
Відповідно до частини першої статті 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.
Крім того, Касаційний господарський суд враховує те, що необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.07.2004 у справі «Шмалько проти України» вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (§ 43).
Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції»).
Суд враховує, що у клопотанні скаржника про зупинення дії оскаржуваних судових рішень не наведені аргументовані та обґрунтовані доводи, що дають підстави для висновку про необхідність зупинення їх дії, а наведені мають декларативний характер, а тому твердження оцінюються як припущення, адже відсутні буд-які докази на підтвердження факту необхідності зупинення дії оскаржуваних судових рішень як і факту провадження дій щодо виконання.
Враховуючи викладене, зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії в силу статті 332 ГПК України є правом, а не обов'язком суду, та беручи до уваги, що однією із засад (принципів) господарського судочинства є обов'язковість судового рішення й з огляду на відсутність у суду касаційної інстанції належно обґрунтованих і підтверджених підстав для висновку про необхідність зупинення дії оскаржуваних судових рішень до закінчення касаційного перегляду, в задоволенні клопотання скаржника слід відмовити.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 294 ГПК України, Верховний Суд
1. Відкрити касаційне провадження у справі №904/3305/22 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.01.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.06.2023 у справі №904/3305/22.
2. Призначити розгляд касаційної скарги у засіданні Верховного Суду Касаційного господарського суду на 11 липня 2023 року о 12:30 у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, кімн. №302.
3. Учасники справи мають право подати відзиви на касаційну скаргу до 05 липня 2023 року до Верховного Суду Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, або через «Електронний суд». Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення.
4. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» у задоволенні клопотання про зупинення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.01.2023 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 05.06.2023 у справі №904/3305/22.
5. Довести до відома учасників справи, що їхня явка в судове засідання є необов'язковою. З урахуванням воєнного стану сторони можуть подати до Верховного Суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.
6. Повідомити учасників справи, що з 05.10.2021 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистема відеоконференцзв'язку, у зв'язку з чим відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
7. Витребувати матеріали справи №904/3305/22 Господарського суду Дніпропетровської області за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» про стягнення заборгованості в розмірі 529 554 666, 23 грн.
8. Копію ухвали надіслати до Господарського суду Дніпропетровської області та Центрального апеляційного господарського суду для виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Малашенкова
Суддя І. Булгакова
Суддя Н. Волковицька