про повернення заяви про відкриття провадження
у справі про неплатоспроможність
13 червня 2023 року Справа № 915/799/23
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Давченко Т.М.,
розглянувши матеріали заяви
боржника: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ; ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 )
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Миколаївської області із заявою про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, сформованою у системі "Електронний суд" 22.05.2023 (вх. № 6468/23) в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства. Заявник, посилаючись на п. 2 та 4 ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства, просить відкрити провадження у справі про його неплатоспроможність, призначити керуючим реструктуризацією боргів арбітражного керуючого Белінську Наталію Олександрівну, оприлюднити оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність на офіційному сайті ВГСУ, винести постанову. В обґрунтування заявник указує, що станом на дату звернення до суду має заборгованість у сумі 98513,31 грн. перед АТ КБ "Приват Банк", АТ "Перший Український Міжнародний Банк", АТ "Сенс Банк", яку не може погасити з причини недостатності коштів.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.05.2023 справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/779/23 та визначено головуючим у справі суддю Давченко Т.М.
У зв'язку з недоліками заяви ухвалою суду від 29.05.2023 заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишено без руху та встановлено заявнику строк для усунення недоліків заяви. Також судом було роз?яснено заявнику, що в разі не усунення всіх недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається заявникові згідно з ч.4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України та ст. 38 Кодексу України з процедур банкрутства.
Залишаючи без руху заяву суд указав про такі недоліки заяви:
1) На виконання п. 3 ч. ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства Боржником надано конкретизований список кредиторів і боржників, у якому Боржником не зазначено суми заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо перед кожним із кредиторів. У вказаному списку ОСОБА_1 зазначає про наявність 3 кредиторів, однак доказів, які підтверджують виникнення зобов'язання перед кожним із них (договорів, закону, тощо) до господарського суду не надано.
Окрім цього, заявником до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не додано належних доказів (договорів, квитанцій, банківських виписок тощо), що підтверджують суми грошових вимог кредиторів (заборгованості за основним зобов?язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов?язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором.
2) В порушення приписів п. 8 ч. 3 ст. 116 КУзПБ боржником надано відомості про всі наявні рахунки боржника, однак довідок з банківських установ щодо залишку боргу суду не надано.
3) Відповідно до п. 11 ч. 3 ст. 116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додається декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства. Водночас, заявником до заяви не додано доказів звернення до відповідних офіційних джерел щодо отримання інформації про членів сім'ї, яка необхідна була йому для заповнення розділу ІІ та ІІІ декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність.
4) Відповідно до вимог п.12 ч. 3 ст. 116 КУзПБ заявником не надано доказів авансування винагороди керуючому реструктуризацією у розмірі п?яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб за три місяці виконання повноважень становить 40260,00 грн. (2684,00*5*3). У даному випадку боржник надав суду Договір про оплату праці винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 20.03.2023. Суд указав, що укладений боржником Договір про оплату праці винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого із конкретним арбітражним керуючим не може ототожнюватися з вимогами ст. 116 КУзПБ про авансування винагороди, оскільки цей договір не є гарантією справедливого проведення реструктуризації боргів боржника.
Відповідно до п. 17 розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
У свою чергу, 30.05.2023 ухвала суду від 29.05.2023 доставлена до Електронного кабінету Зеленської Т.М., яка отримана останньою 30.05.2023, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. Ураховуючи зазначене та положення ч. 4 ст. 116 ГПК України, у заявниці була наявна можливість усунути недоліки у строк до 09.06.2023 (включно).
08.06.2023 через особистий кабінет в системі «Електронний суд» Зеленська Т.М. подала до суду заяву про усунення недоліків б/н від 07.06.2023 (вх. №7407/23 від 08.06.2023).
Перевіривши виконання заявницею вимог ухвали суду від 29.05.2023 про залишення заяви без руху, господарський суд встановив, що заявницею не усунуто недолік в частині належного виконання вимог п.12 ч. 3 ст. 116 КУзПБ, доказів авансування винагороди керуючому реструктуризацією у належному порядку та розмірі не надано.
При цьому суд враховує правову позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладену в постанові від 23.11.2020 року №922/1734/20, відповідно до якої, обов'язок боржника авансувати винагороду арбітражного керуючого до звернення з відповідною заявою до суду встановлено КУзПБ, і подання доказів авансування є обов'язковою умовою, визначеною статтею 116 зазначеного Кодексу. Ані КУзПБ, ані інші діючі норми чинного законодавства не передбачають права боржника бути звільненим від авансування винагороди арбітражному керуючому при поданні такої заяви, а також умов, за яких суд може відстрочити, розстрочити чи звільнити заявника від здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому.
Норма п. 12 ч. 3 ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства є імперативною, тобто такою, що не допускає ніяких відхилень при її виконанні, тоді як заявником помилково розтлумачено останню, як таку, що має диспозитивний характер.
Таким чином, у визначений судом строк заявником не усунуто всі недоліки заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність .
За змістом ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.
Приписами ч. 1 ст. 38 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви про відкриття провадження у справі або закінчення строку на усунення недоліків заяви повертає її та додані до неї документи без розгляду.
З урахуванням наведеного, заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність разом з додатками підлягає поверненню заявнику, оскільки заявник не усунув всі недоліки заяви у строк, встановлений судом.
Згідно ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов?язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Крім того, судом взято до уваги численну позицію Європейського Суду з прав людини. Так, у справах "Осман проти Сполученого Королівства", "Креуз проти Польщі", «Пелевін проти України», «Наталія Михайленко проти України» зазначено, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.
Згідно ч. 3 ст. 38 Кодексу України з процедур банкрутства повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку.
Враховуючи, що заяву ОСОБА_1 від 22.05.2023 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та додані матеріали сформовано в системі «Електронний суд» та надано до суду лише в електронному вигляді, відповідно паперові варіанти вказаної заяви з додатками не повертаються боржнику (заявнику) у зв'язку з їх відсутністю.
На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 38 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 174, 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 22.05.2023 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та додані матеріали повернути заявниці без розгляду.
Ухвалу надіслано Електронного кабінету заявника в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу підписано 13.06.2023.
Суддя Т.М. Давченко