вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
07.06.2023м. ДніпроСправа № 904/766/23
за позовом Державного підприємства "Антонов", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Капітал Груп", м. Вільногірськ, Дніпропетровська область
про стягнення суми попередньої оплати у розмірі 1 207 174,97 грн., пені у розмірі 436 997,34 грн., штрафу у розмірі 169 004,50 грн., інфляційної складової у розмірі 16 959,60 грн., 3% річних у розмірі 9 029 грн.
Суддя Ніколенко М.О.
При секретарі судового засідання Стрюк О.В.
Представники:
від позивача: Парубець Є.О. довіреність №420/216-д від 28.12.2022;
від відповідача: Міняєв А.О. ордер АЕ № 1177612 від 13.03.2023;
РУХ СПРАВИ.
Державне підприємство "Антонов" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Капітал Груп" про стягнення суми попередньої оплати у розмірі 1 207 174,97 грн., пені у розмірі 436 997,34 грн., штрафу у розмірі 169 004,50 грн., інфляційної складової у розмірі 16 959,60 грн., 3% річних у розмірі 9 029 грн.
Позов обґрунтований порушенням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №10.0963.2021 від 01.07.2021 з поставки оплаченого товару.
Ухвалою суду від 14.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне провадження у справі. Призначено підготовче засідання на 14.03.2023.
Ухвалою суду від 14.03.2023 відкладено підготовче засідання на 11.04.2023.
Протокольною ухвалою від 11.04.2023 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про залучення до участі у справі ДК "Укроборонпром" у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору.
Протокольною ухвалою від 11.04.2023 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
У підготовчому засіданні від 11.04.2023 оголошено перерву до 11.05.2023.
Протокольною ухвалою від 11.05.2023 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.
Ухвалою суду від 11.05.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 07.06.2023.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.
Позивач зазначив, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український Капітал Груп" (надалі - постачальник) та Державним підприємством "Антонов" (надалі - покупець) було укладено договір поставки № 10.0963.2021 від 01.07.2021 (надалі - договір).
Пунктом 1.1 договору передбачено, що постачальник зобов'язується поставити, а замовник - прийняти та оплатити сигналізатор обледеніння EW-164АВ (ДК 021:2015 Код 34740000-6 Обладнання для повітряних і космічних апаратів, тренажери, симулятори та супутні товари) (надалі - продукція), згідно зі специфікацією № 1 (додаток № 1), що є невід'ємною частиною даного договору.
Згідно з п. 1.2 договору, найменування марка, кількість, ціна одиниці продукції визначаються специфікацією № 1 (додаток № 1), яка є невід'ємною частиною договору.
Позивач вказав, що на виконання умов контракту між сторонами було підписано специфікацію № 1 від 28.07.2021, у якій погоджено найменування, кількість, ціну продукції тощо.
За твердженням позивача, постачальник виставив покупцю рахунок на оплату № 15 від 28.07.2021 на суму 2 414 349,94 грн.
Відповідно до п. 3.1 договору, розрахунки за цим договором проводяться замовником в гривнях по курсу НБУ на дату закінчення конкурсних торгів - на 08.06.2021, шляхом перерахунку передоплати у розмірі 50% від загальної вартості продукції протягом 20 календарних днів з моменту отримання замовником рахунку - фактури від постачальника. Наступні 50% вартості продукції замовник перераховує на розрахунковий рахунок постачальника протягом 20 календарних днів з дати фактичної поставки продукції та позитивного висновку вхідного контролю на території замовника.
Позивач зазначив, що виконав умови контракту, платіжним дорученням № 1587 від 10.08.2021 сплатив відповідачу грошові кошти у загальному розмірі 1 207 174,97 грн. у якості передоплати за товар.
Відповідно до п. 5.5 договору, термін поставки не повинен перевищувати 5 місяців з моменту отримання передоплати у розмірі 50 % від замовника (можлива дострокова поставка в повному обсязі).
За розрахунком позивача, з урахуванням п. 5.5 договору, строк виконання відповідачем зобов'язань з поставки товару настав 10.01.2022.
Однак, відповідач, за твердженням позивача, порушив свої зобов'язання за договором та не поставив позивачу товар у встановлені строки. Передоплату у розмірі 1 207 174,97 грн. відповідач позивачу не повернув. Що і стало причиною виникнення спору.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.
Відповідач надав до суду відзив на позов, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог з огляду на таке.
Відповідач наполягає на тому, що непоставка спірного товару відбулась за відсутності його вини.
Так, за твердженням відповідача, 21.02.2022 спірний товар прибув в Україну до ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» на підставі авіаційної накладної № 657-12951901, та в подальшому - 22.02.2022 вантаж було розміщено на складі тимчасового зберігання ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (СТЗ № 1).
Відповідач вказав, що неодноразово звертався до ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» за отриманням документів та вантажу для його очистки від митних зборів та отримання його вантажоотримувачем (відповідачем) для подальшої передачі замовнику (позивачу).
Відповідач зазначив, що листом від 06.07.2022 № 06-22-161 представниками ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» було повідомлено, що спірний вантаж відсутній у СТЗ ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» у зв'язку з таємним викраденням цього майна невідомими особами, що підтверджується актом від 30.06.2022 № 06-11-7. З приводу чого було відкрито кримінальне провадження № 12022111100000333 від 28.02.2022.
Також відповідач послався на наявність форс - мажорних обставин, що перешкодили останньому виконати свої договірні зобов'язання у встановлені строки - повномасштабне вторгнення 24.02.2022 російської федерації на територію України та загострення бойових дій.
Відповідач зауважив, що повідомив позивача про неможливість виконання свого зобов'язання у строк, визначений п. 5.5 договору.
За таких обставин, відповідач заявив клопотання про зменшення штрафних санкцій, заявлених до стягнення, до 5%.
ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення з відповідача суми попередньої оплати за договором поставки № 10.0963.2021 від 01.07.2021 у розмірі 1 207 174,97 грн., пені у розмірі 436 997,34 грн., штрафу у розмірі 169 004,50 грн., інфляційної складової у розмірі 16 959,60 грн., 3% річних у розмірі 9 029 грн.
Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов'язки виникли між сторонами (чи був оплачений позивачем товар, у якому розмірі; в які строки товар мав бути поставлений відповідачем), чи мало місце порушення будь-яких зобов'язань (чи був поставлений відповідачем оплачений товар), які саме зобов'язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов'язань боржником.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український Капітал Груп" (надалі - постачальник) та Державним підприємством "Антонов" (надалі - покупець) було укладено договір поставки № 10.0963.2021 від 01.07.2021 (надалі - договір).
Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі цього договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст.193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до п. 6.1 договору, договір вступає в силу з дати підписання сторонами та діє до 31.12.2021, але у будь - якому разі до виконання сторонами взятих на себе зобов'язань, а в частині гарантійних обов'язків на поставлену в рамках даного договору продукцію - до закінчення строку їх дії.
Додатковою угодою № 1 від 23.12.2021 сторони внесли зміни до п. 6.1 договору та виклали його в такій редакції: «Договір вступає в силу з дати підписання сторонами та діє до 31.12.2022, але у будь - якому разі до виконання сторонами взятих на себе зобов'язань, а в частині гарантійних обов'язків на поставлену в рамках даного договору продукцію - до закінчення строку їх дії.»
Пунктом 1.1 договору передбачено, що постачальник зобов'язується поставити, а замовник - прийняти та оплатити сигналізатор обледеніння EW-164АВ (ДК 021:2015 Код 34740000-6 Обладнання для повітряних і космічних апаратів, тренажери, симулятори та супутні товари) (надалі - продукція), згідно зі специфікацією № 1 (додаток № 1), що є невід'ємною частиною даного договору.
Згідно з п. 1.2 договору, найменування марка, кількість, ціна одиниці продукції визначаються специфікацією № 1 (додаток № 1), яка є невід'ємною частиною договору.
На виконання умов контракту між сторонами було підписано специфікацію № 1 від 28.07.2021, у якій погоджено найменування, кількість, ціну продукції тощо.
Постачальник виставив покупцю рахунок на оплату № 15 від 28.07.2021 на суму 2 414 349,94 грн.
Відповідно до п. 3.1 договору, розрахунки за цим договором проводяться замовником в гривнях по курсу НБУ на дату закінчення конкурсних торгів - на 08.06.2021, шляхом перерахунку передоплати у розмірі 50% від загальної вартості продукції протягом 20 календарних днів з моменту отримання замовником рахунку - фактури від постачальника. Наступні 50% вартості продукції замовник перераховує на розрахунковий рахунок постачальника протягом 20 календарних днів з дати фактичної поставки продукції та позитивного висновку вхідного контролю на території замовника.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Згідно зі статтею 202 Господарського кодексу України та статтею 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Позивач виконав умови контракту, платіжним дорученням № 1587 від 10.08.2021 сплатив відповідачу грошові кошти у загальному розмірі 1 207 174,97 грн. у якості передоплати за товар.
Відповідно до п. 5.5 договору, термін поставки не повинен перевищувати 5 місяців з моменту отримання передоплати у розмірі 50 % від замовника (можлива дострокова поставка в повному обсязі).
З урахуванням п. 5.5 договору, строк виконання відповідачем зобов'язань з поставки товару настав 10.01.2022.
Однак, відповідач порушив свої зобов'язання за договором та не поставив позивачу товар у встановлені строки. Передоплату у розмірі 1 207 174,97 грн. відповідач позивачу не повернув.
Частиною 2 ст. 693 Цивільного кодексу України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі №910/12382/17).
Відповідач прострочив своє грошове зобов'язання з повернення суми попередньої оплати у зв'язку із фактичним закінченням строку поставки, та яку позивач зажадав повернути на підставі частини другої статті 693 ЦК України.
Таким чином, у постачальника виникло зобов'язання повернути покупцю суму попередньої оплати відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, частини першої статті 530 ЦК України з наступного дня після спливу строку поставки, тобто з 11.01.2022.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої палати Верховного суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19.
А отже, позовні вимоги Державного підприємства "Антонов" про повернення суми попередньої оплати у розмірі 1 207 174,97 грн. є обґрунтованими.
Пунктом 9.1 договору встановлено, що у разі порушення строків поставки постачальник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1 % відсотка від вартості непоставленої і строк продукції за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від вказаної вартості продукції.
Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
На підставі пункту 9.1. договору позивач нарахував пеню у розмірі 0,1 % відсотка від вартості непоставленої і строк продукції за загальний період з 11.01.2022 по 30.01.2023 у розмірі 436 997,34 грн. та штраф у розмірі 169 004,50 грн.
Перевіривши розрахунки пені та штрафу суд встановив, що вони зроблені правильно та відповідають вимогам чинного законодавства.
А отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 436 997,34 грн. та штрафу у розмірі 169 004,50 грн. є обґрунтованими.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За порушення постачальником строків повернення авансу позивач нарахував відповідачу до сплати 3% річних у розмірі 9 029 грн. за період з 01.11.2022 по 30.01.2023 та інфляційну складову у розмірі 16 959,60 грн. за період з листопада по грудень 2022 року.
Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційної складової суд встановив, що вони зроблені правильно та відповідають вимогам чинного законодавства.
А отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційної складової у розмірі 16959,60 грн., 3% річних у розмірі 9 029 грн. є обґрунтованими.
ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Обставини, на які посилається позивач, доводяться договором № 10.0963.2021 від 01.07.2021 (т. 1 а.с. 14 - 18), специфікацією (т. 1 а.с. 19), додатковою угодою № 1 від 23.12.2021 (т. 1 а.с. 20), рахунком на оплату № 15 від 28.07.2021 (т. 1 а.с. 21), платіжними дорученнями (т. 1 а.с. 22), вимогою з доказами направлення (т. 1 а.с. 23 - 30).
Обставини, на які посилається відповідач, доводяться контрактом від 07.07.2021 з додатками (т. 1 а.с. 146 - 154), платіжними дорученнями (т. 1 а.с. 155 - 156), вантажною накладною (т. 1 а.с. 157 - 160), листуванням з ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (т. 1 а.с. 161 - 165), листом від 30.05.2022 № 211 (т. 1 а.с. 166), дорученням (т. 1 а.с. 167), листом ТПП України (т. 1 а.с. 168), ухвалою суду у справі № 911/217/23 (т. 1 а.с. 169 - 171).
ЩОДО НАЯВНОСТІ ПІДСТАВ ДЛЯ ЗМЕНШЕННЯ РОЗМІРУ ШТРАФНИХ САНКЦІЙ.
Відповідач заявив клопотання про зменшення штрафних санкцій, заявлених до стягнення, до 5%.
В обґрунтування поданого клопотання відповідач зазначив, що непоставка спірного товару відбулась за відсутності його вини, а саме внаслідок викрадення товару невідомими особами.
Також відповідач послався на наявність форс - мажорних обставин, що перешкодили останньому виконати свої договірні зобов'язання у встановлені строки - повномасштабне вторгнення 24.02.2022 російської федерації на територію України та загострення бойових дій.
Згідно до ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню з відповідача, суд оцінює, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини неналежного виконання або невиконання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов'язання неустойка, у такому випадку, перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі №913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі № 917/791/18.
Під час вирішення питання про зменшення заявленого розміру штрафних санкцій, судом, зокрема, враховано, такі обставини.
Незважаючи на те, що відповідач, укладаючи спірний договір, взяв на себе всі можливі ризики, пов'язані з його виконанням, втрата спірного вантажу дійсно відбулась внаслідок дій третіх осіб. З матеріалів справи вбачається, що постачальник під час виконання умов договору намагався діяти добросовісно, вчиняв дії з метою отриманням спірного товару від перевізника.
Судом взято до уваги те, що спірна поставка мала відбутись напередодні повномасштабного вторгнення 24.02.2022 російської федерації на територію України, що, вочевидь, мало наслідком утруднення доставки такого вантажу та отримання його у ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль».
З матеріалів справи не вбачається наявність у позивача збитків внаслідок порушення відповідачем свого договірного зобов'язання. Натомість, заявлена позивачем до стягнення сума штрафних санкцій дорівнює близько 50% від суми основного боргу. Що має ознаки джерела отримання кредитором невиправданих додаткових прибутків та перетворюється у несправедливо непомірний тягар для боржника.
За таких обставин, суд вважає за можливе зменшити розмір нарахованої пені з 436 997,34 грн. до 105 000 грн.
ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити у частині стягнення суми попередньої оплати у розмірі 1 207 174,97 грн., пені у розмірі 105 000 грн., штрафу у розмірі 169 004,50 грн., інфляційної складової у розмірі 16 959,60 грн. та 3% річних у розмірі 9 029 грн.
Зменшити розмір пені, заявленої до стягнення, з 436 997,34 грн. до 105 000 грн.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору за подання позову слід покласти на відповідача.
Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Зменшити розмір пені, заявленої до стягнення, з 436 997,34 грн. до 105 000 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Капітал Груп" (місце реєстрації: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 36; ідентифікаційний код 37854297) на користь Державного підприємства "Антонов" (місце реєстрації: вул. Академіка Туполєва, 1, м. Київ, 03062; ідентифікаційний код: 14307529) суму попередньої оплати у розмірі 1 207 174,97 грн., пеню у розмірі 105 000 грн., штраф у розмірі 169 004,50 грн., інфляційну складову у розмірі 16 959,60 грн., 3% річних у розмірі 9 029 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 27 587,48 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений та підписаний 16.06.2023.
Суддя М.О. Ніколенко