13 червня 2023 року м. Харків Справа № 922/1710/23
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Пуль О.А., суддя Крестьянінов О.О. , суддя Фоміна В.О.;
за участі секретаря судового засідання Дзюби А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду у режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку "EasyCon" апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський Хлібзавод" (вх.№1021Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 11.05.2023 у справі №922/1710/23 (повний текст ухвали складено та підписано 11.05.2023 суддею Новіковою Н.А. у приміщенні господарського суду Харківської області)
за результатом розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Новаторг" (вх.№11608/23 від 09.05.2023) про забезпечення позову у справі № 922/1710/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Новаторг", м.Харків,
до Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод", м.Харків,
про стягнення 9418242,01 грн, -
Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.05.2023 у справі №922/1710/23 задоволено спірну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Новаторг" (вх.№11608/23 від 09.05.2023) про забезпечення позову у справі №922/1710/23. Накладено арешт на грошові кошти, що належать Товариству з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод" у межах суми позову 9418242,01 грн, які знаходяться на усіх рахунках відповідача в усіх банківських та інших фінансово-кредитних установах, в тому числі, але не обмежуючись, на розрахунковому рахунку НОМЕР_1 в АТ "Креді Агріколь Банк". Ухвала з урахуванням пункту 2 частини 1 ст.3 Закону України "Про виконавче провадження" має статус виконавчого документа. У силу ст.124 Конституції України та Господарського процесуального кодексу України ця ухвала є обов'язковою для виконання всіма органами, організаціями та посадовими особами на всій території України. Стягувачем за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Новаторг" (61002, місто Харків, вулиця Чернишевська, 66, ЄДРПОУ 44599645). Боржником за даною ухвалою є: Товариство з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод" (61153, м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців, буд. 1, ЄДРПОУ 41659659). Ухвала є виконавчим документом, набирає законної сили негайно після її підписання суддею 11.05.2023 року і дійсна для пред'явлення до виконання до 12.05.2026 включно.
Ураховуючи нерозривний зв'язок між накладенням арешту на грошові кошти у розмірі суми стягнення, яка є предметом спору, та встановленням судом додаткових гарантій задля подальшого виконання судового рішення у випадку задоволення позовних вимог, зважаючи, що заходи забезпечення позову, які просить вжити позивач, жодним чином не перешкоджають та не припиняють господарську діяльність відповідача, та ураховуючи, що у суду є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених, оспорюваних прав або порушених інтересів позивача, з огляду на те, що предметом спору є стягнення значної заборгованості в сумі 9418242.01 грн, господарський суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Новаторг" (вх.№11608/23 від 09.05.2023) про забезпечення позову у справі №922/1710/23 шляхом накладення арешту на грошові кошти, які належать відповідачу в межах суми заявлених позовних вимог.
Товариство з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод" з ухвалою господарського суду не погодилося, звернулося з апеляційною скаргою, просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 11.05.2023 у справі №922/1710/23 і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Апелянт зазначає, що вказані позивачем у заяві про забезпечення позову не є достатніми для забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти, при цьому на значну суму у розмірі 9418242,01 грн. Накладення арешту на кошти в такому розмірі може призвести до блокування господарської діяльності відповідача, неможливості виплачувати заробітну плату працівникам, здійснювати сплату податків та інших обовязкових платежів. На думку скаржника, зазначені в оскаржуваній ухвалі твердження не доводять наявності обставин, що мають реальну загрозу невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Станом, як на день постановлення оскаржуваної ухвали, так і станом на сьогдні, відповідачем не здійснено жодних дій, які б свідчили про бажання вчинити дії, спрямовані на ухилення від виконання суду. Заявник вважає, що оскаржувана ухвала не містить досдатніх обгрунтувань існування ризиків невиконання чи ускладенення виконання майбутнього рішення суду при задоволенні позовних вимог, тому підлягає скасуванню.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.06.2023 поновлено Товариству з додатковою відповідальністю "Салтівський Хлібзавод" строк на оскарження ухвали господарського суду Харківської області від 11.05.2023 у справі №922/1710/23. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський Хлібзавод". Повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 13.06.2023 о 15:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, у залі засідань №104. Встановлено учасникам справи строк до 09.06.2023 для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень з доказами їх надсилання іншим учасникам провадження. Витребувано у господарського суду Харківської області копії матеріалів справи №922/1710/23, необхідних для розгляду скарги.
07.06.2023 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали оскарження справи №922/1710/23.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.06.2023 заяву представника ТОВ "Торгова компанія "Новаторг", адвоката Крайза О.І., про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду 13.06.2023 о 15:30 год., у справі №922/1710/23 задоволено. Ухвалено провести судове засідання в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку "EasyCon".
12.06.2023 від представника позивача до суду через систему «Електронний суд» надійшов відзив (вх.№6650) на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на правові висновки Верховного Суду, зазначає, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача у будь-який момент розпорядтися коштами, які знаходяться на його рахунках, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, що є достатньою підставою для накладення арешту не лише на грошові кошти. Отже, після задоволення позову, у випадку відсутності коштів у відповідача, рішення суду залишиться невиконаним, адже, за наявною інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна, у ТДВ «Салтівський хлібзавод» відсутнє нерухоме майно, на яке можливо звернути стягнення для задоволення вимог ТОВ «ТК «Новаторг», тому лише за наявності на рахунках відповідача достатніх коштів можливо забезпечити реальне виконання рішення суду. Крім того, відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що через арешт коштів на його рахунках блокується його господарського діяльнсть. Просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, ухвалу суду першої інстанції - залишити без змін. Також просить надати позивачу можливість протягом пяти днів після ухвалення рішення суду довести розмір фактично понесених судових витрат позивачем у звязку з розглядом справи та залучити до матеріалів справи докази таких витрат.
У судовому засіданні 13.06.2023, яке проходило у режимі відеоконференції, представник апелянта підтримала вимоги апеляційної скарги та просила задовольнити її у повному обсязі.
Представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечував, вважає її безпідставною та необгрунтованою, просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу господарського суду - без змін.
Відповідно до частин 1, 2 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів та вимог апеляційної скарги законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.
У квітні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Новаторг" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод" про стягнення заборгованості за договором поставки у розмірі 9418242,01 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.05.2023 залишено без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Новаторг" (вх.№1710/23 від 28.04.2023), надано позивачу строк 5 днів з дня вручення йому ухвали для усунення недоліків, а саме: надання доказів на підтвердження відправлення копії позовної заяви та доданих до неї документів учасникам справи; сплати та надання доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі (141273,63 грн); надання усіх наявних у позивача доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення переліку документів та інших доказів, що буде додано до заяви; роз'яснено, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/1710/23, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, почато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 07.06.2023 об 11:30 год.; зобов'язано позивача надати господарському суду протокол розбіжностей до договору поставки №БПР 2906224 від 29.06.2022; встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву; позивачу згідно зі статтею 166 Господарського процесуального кодексу України встановлено строк 5 днів на подання до суду відповіді на відзив з дня його отримання; відповідачу згідно зі статтею 167 Господарського процесуального кодексу України встановлено строк 5 днів на подання до суду заперечень на відповідь на відзив з дня його отримання.
09.05.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Новаторг" звернулось до господарського суду Харківської області через систему «Електронний суд» зі спірною заявою (вх.№11608/23) про вжиття заходів забезпечення позову, в якій позивач просив накласти арешт на грошові кошти, що належать Товариству з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод" у межах суми позову - 9418242,01 грн, які знаходяться на усіх рахунках відповідача в усіх банківських та інших фінансово-кредитних установах, в тому числі, але не обмежуючись, на розрахунковому рахунку НОМЕР_1 в АТ "Креді Агріколь Банк". З огляду на те, що застосування вказаного виду забезпечення позову не несе ризиків спричинення збитків відповідачу, зустрічне забезпечення позивач не вважає необхідним.
Заява мотивована тим, що наразі відсутні підстави вважати, що відповідач виконає рішення суду добровільно, адже, заборгованість існує протягом кількох місяців, про що беззаперечно відомо відповідачу. Крім того, позивачем направлено вимогу (за вих.№ 0803/1 від 08.03.2023) до ТДВ "Салтівський хлібзавод" з проханням негайно погасити заборгованість та штрафні санкції, проте вимоги ТОВ "Торгова компанія "Новаторг" задоволено не було. Позивач вважає, що ТДВ "Салтівський хлібзавод" тривалий час не вживає жодних дій, які були б направлені на погашення або врегулювання заборгованості, чи то на її оспорювання, тобто, відповідач займає пасивну позицію, що додатково свідчить про імовірність утруднення виконання судового рішення. Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, ТДВ "Салтівський хлібзавод" не є власником нерухомого майна, отже, за твердженням позивача, очевидно, що після задоволення позову, у випадку відсутності коштів у відповідача, рішення суду залишиться невиконаним, оскільки майна, на яке можливо звернути стягнення, недостатньо для задоволення вимог ТОВ "Торгова компанія "Новаторг". Відтак виконання рішення суду можливо лише за наявності на рахунках грошових коштів у відповідача. Позивач вважає, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти та у межах спірної суми забезпечить збалансованість інтересів сторін, оскільки надасть можливість виконати рішення суду у разі задоволення позову та не призведе до втручання у господарську діяльність відповідача, а лише запровадить тимчасові обмеження щодо користування цими коштами відповідачем задля запобігання перешкод у виконанні рішення суду.
На підтвердження зазначених обставин позивачем надано копію спірного договору поставки №БПР2906224 від 29.06.2022, специфікації до договору поставки, видаткові та товарно-тарспортні накладні за цим договором, рахунки на оплату, платіжні інструкції, а також спірну видаткову накладну №137 від 05.08.2022, вимогу за вих.№0803/1 від 08.03.2023 про погашення заборгованіості та інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо ТДВ «Салтівський хлібзавод» станом на 09.05.2023.
Приймаючи оскаржувану ухвалу про задоволення заяви про забезпечення позову, господарський суд виходив з того, що заявник навів обґрунтовані доводи та надав суду належні та допустимі докази, які підтверджують наявність підстав для забезпечення позову, оскільки у разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання судового рішення.
Надаючи власну правову кваліфікацію обставинам справи, колегія суддів зазначає таке.
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначені статтею 136 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.
Європейським судом з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" (рішення від 19.03.1997) зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.
Також у рішенні Європейського суду з прав людини від 18.05.2004 у справі "Продан проти Молдови" Суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов'язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній із сторін.
Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого судового рішення, що повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини. Господарський суд повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого рішення.
Відповідно до частини 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається, як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, аби забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
У рішенні Конституційного Суду України у справі №1-6/2011 від 16.06.2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що пункт 1 статті 6 Конвенції забезпечує всім "право на суд", яке охоплює право на виконання остаточного рішення, ухваленого будь-яким судом. ЄСПЛ в контексті права на виконання остаточного рішення зауважує, що метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Крім того, тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. ЄСПЛ також звернув увагу на те, що тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору рішення у справі "Кюблер проти Німеччини" від 13 січня 2011 року заява № 32715/06), Отже, заходи забезпечення позову, без застосування яких існує ризик такої зміни обставин, внаслідок якої подальше ухвалення остаточного рішення суду на користь позивача вже не призведе до захисту прав або інтересів позивача, по який він звертався до суду, слід розглядати як такі, що охоплені "правом на суд".
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Верховний Суд у постанові у справі №910/13208/19 від 16.09.2020 зазначає, що обрання належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти: збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості у розмірі 462893,27 грн за договором поставки №БПР2906224 від 29.06.2022, укладеного між ТОВ "Торгова компанія "Новаторг" (позивач, постачальник за договором) та ТДВ "Салтівський хлібзавод" та стягнення 10980,00 грн заборгованості за поставлений товар за видатковою накладною №137 від 05.08.2022, а також інфляційні втрати у розмірі 1133,41 грн за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.
Статтею 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб. При цьому частина 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначає, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен урахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).
Обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язань після пред'явлення позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов'язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. При цьому законодавством не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
У випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що може утруднити виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у cправі № 905/448/22.
Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов'язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості.
У постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у cправі №905/448/22 також зазначено, що у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.
Беручи до уваги зазначене, господарський суд правильно вказав про існування заборгованості відповідача перед позивачем, останнім направлено вимогу відповідачу про сплату заборгованості, проте вимоги ТОВ "Торгова компанія "Новаторг" відповідач не задовольнив, тобто, ТДВ "Салтівський хлібзавод" тривалий час не вживає жодних дій, які були б направлені на погашення або врегулювання заборгованості перед позивачем.
У ході судового розгляду справи представник апелянта зазначила, що відповдач не погоджується із заборгованістю у заявленій сумі, та зазначила, що позивачем заявлено до стягнення з відповідача, крім заборгованості - штрафні санкції, які є неадекватними в межах умов договору.
Однак, як зазначалося вище, предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості за договором та інфляційних втрат, які не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов'язання.
Стосовно твердження апелянта про те, що накладення арушту на кошти в такому значному розмірі може призвести до блокування господарської діяльності відповідача, колегія суддів зазначає, що такі доводи відповідача не підтверджені жодними належними та допустими доказами.
При цьому арешт накладено на грошові кошти відповідача саме межах суми заявленого позову.
Отже, при вирішенні питання щодо забезпечення позову господарським судом здійснено оцінку обґрунтованості доводів заявника про необхідність вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог позивача щодо забезпечення позову, оскільки арешт накладається на грошові кошти відповідача у межах суми заявлених позовних вимог. Такий захід цілком відповідає збалансованості інтересів сторін, оскільки накладення арешту на грошові кошти - це тимчасовий захід, який триває до визначення подальшої долі відповідних грошових коштів, а, отже, не призведе до невиправданого обмеження прав відповідача, оскільки грошові кошти залишаються у його володінні та користуванні, а можливість розпоряджатися обмежується на певний час лише щодо частини коштів, якої стосується спір.
Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, ТДВ "Салтівський хлібзавод" не є власником нерухомого майна, відтак у разі задоволення позову та відсутності грошових коштів у відповідача, рішення суду залишиться невиконаним, адже майно, на яке можливо звернути стягнення для задоволення вимог ТОВ "Торгова компанія "Новаторг", у відповідача відсутнє, взявши до уваги зазначене, господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про те, що у разі невжиття відповідних заходів забезпечення позову дійсно існує реальна ймовірність утруднення чи унеможливлення виконання судового рішення у даній справі про задовлення позовних вимог, якщо таке рішення буде прийняте судом.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, а також у постанові Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № 916/585/18 (916/1051/20), умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є припущення, що майно (у тому числі грошові суми), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Завданням судочинства в першу чергу є справедливий та ефективний суд, який є таким у разі забезпечення можливості захистити свої права та інтереси в межах одного судового провадження без нових звернень до суду.
Таким чином, вжиті господарським судом заходи забезпечення позову є обґрунтованими та правомірними, з огляду на те, що невжиття таких заходів може утруднити виконання рішення господарського суду у разі задоволення позову.
У межах доводів апеляційної скарги відповідач не спростував висновки оскаржуваної ним ухвали суду. Отже, апеляційна скарга не доведена та задоволенню не підлягає.
Відповідно до пункту 3 частини 2 ст.129 Конституції України та частини 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно зі ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції не порушено і норми процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, що відповідно до вимог ст.277 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали господарського суду Харківської області від 11.05.2023 у справі №922/1710/23 - без змін.
Судові витрати відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.
Керуючись ст.269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський Хлібзавод" залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 11.05.2023 у справі №922/1710/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 19.06.2023.
Головуючий суддя О.А. Пуль
Суддя О.О. Крестьянінов
Суддя В.О. Фоміна