Провадження № 2/484/32/23
Справа №484/1973/21
про відкладення розгляду справи
19 червня 2023 року суддя Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області Закревський В.І. вивчивши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє представник - адвокат Лешковят Тетяна Євгенівна, до ОСОБА_3 , в інтересах якої діє представник - адвокат Порхун В.М. , третя особа Виконавчий комітет Первомайської міської ради Миколаївської області, як орган опіки та піклування, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів - ОСОБА_4 , про усунення перешкод у спілкуванні з онуками та визначення способу участі у їх вихованні,
встановив :
до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області звернулися ОСОБА_5 і ОСОБА_2 в інтересах яких діє ого діє представник - адвокат Лешковят Т.Є. з позовом до ОСОБА_3 , в інтересах якої діє представник - адвокат Порхун В.М. , третя особа Виконавчий комітет Первомайської міської ради Миколаївської області, як орган опіки та піклування, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів - ОСОБА_4 , про усунення перешкод у спілкуванні з онуками та визначення способу участі у їх вихованні,на вирішення суду поставлено питання про усунення перешкод у спілкуванні з онуками та визначення способу участі у їх вихованні. Рішенням суду від 29.12.2020 визначено спосіб його участі, як батька дітей, у спілкуванні з синами та встановлено відповідний графік. Вважає, що рішення у даній справі може вплинути на його права та інтереси.
29.11.2021 року у справі було призначенняо судово-психологічну експертизу, проведення якоїдоручено експертам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. На вирішення експертизи поставлені наступні питання
1. Чи може спілкування дідуся ОСОБА_2 з онуками - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - мати негативний вплив на їх психологічний стан та психологічний розвиток, у разі такого спілкування без присутності матері ОСОБА_3 ?
2. Чи може спілкування бабусі ОСОБА_8 з онуками - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - мати негативний вплив на їх психологічний стан та психологічний розвиток, у разі такого спілкування без присутності матері ОСОБА_3 ?
3. Чи є з психологічної точки зору у ОСОБА_2 та ОСОБА_8 обставини, що можуть перешкоджати їх спілкуванню із малолітніми дітьми ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ?
4. Чи вчиняється з боку матері ОСОБА_3 чи психолога ОСОБА_9 стосовно малолітніх дітей ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , психологічне травмування, під час згадуванні про їхнього батька ( ОСОБА_4 ) та його родичів ( ОСОБА_2 та ОСОБА_8 ), якщо при цьому не надавати дітям фактично бачитись з рідним батьком та родичами по лінії рідного батька?
5. Чи висловлюються малолітні діти ОСОБА_4 та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про небажання спілкуватися з дідусем ОСОБА_2 та бабусею ОСОБА_8 ? Якщо «Так», то чи є таке висловлювання результатом психологічного чи будь-якого іншого впливу на дітей з боку матері та інших людей, з якими діти часто контактують в даний час?
6. Який ступінь стабільності психологічного стану дітей у ставленні до членів сім'ї - матері ( ОСОБА_3 ), батька ( ОСОБА_4 ), бабусі ( ОСОБА_8 ), дідуся ( ОСОБА_2 )?
7. Яким чином сімейна ситуація, умови виховання дітей в сім'ї матері ( ОСОБА_3 ) впливає на емоційний стан, розвиток та відчуття дітей?
8. Які характеристики психоемоційного стану дітей в сім'ї, де вони проживають та поза її межами?
9. Яким є почуття прихильності дітей до кожного з членів сім'ї, у якій вони проживають, а також до батька ( ОСОБА_4 ), бабусі ( ОСОБА_8 ), дідуся ( ОСОБА_2 )?
10. Як діти розуміють взаємовідносини з бабусею ( ОСОБА_8 ), дідусем ( ОСОБА_2 ), як вони впливають на їх емоційний стан, психічний розвиток та подальше благополуччя дітей?
11. Якою є активність чи пасивність в процесі спілкування дитини з бабусею ( ОСОБА_8 ), дідусем ( ОСОБА_2 ), а також мотиви та бажання дитини взаємодії з останніми?
12. Чи можуть особливості психологічного стану або інші індивідуально-психологічні особливості бабусі ( ОСОБА_8 ), дідуся ( ОСОБА_2 мати негативний вплив на психологічний стан та психологічний розвиток дітей у разі їх спілкування без присутності батька і матері? Які саме особливості та яким чином?
13. Чи існують з психологічної точки зору обставини, у бабусі ( ОСОБА_8 ), дідуся ( ОСОБА_2 ), що можуть перешкоджати їх спілкуванню з дітьми?
14. Яке ставлення малолітніх дітей: ОСОБА_12 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до баби та діда: ОСОБА_8 , ОСОБА_2 ? Чи є у них прихильність до одного з них?
15. Яким чином сімейна ситуація, індивідуально-психологічні особливості баби та діда малолітніх дітей ОСОБА_12 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , особливості їх виховної поведінки впливають на емоційний стан, психічний розвиток та відчуття благополуччя дітей?
16. Як зустрічі баби та діда з дітьми ОСОБА_12 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без присутності матері ОСОБА_3 можуть вплинути на психологічний стан дітей, з урахуванням того, що з серпня 2019 року діти не бачились з ними?
17. Який психологічно доцільний порядок участі баби та діда ОСОБА_8 , ОСОБА_2 у вихованні дітей?
18. Який проміжок часу найбільш сприятливий для зустрічей баби та діда з малолітніми дітьми: ОСОБА_12 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням їх вікових особливостей, емоційного стану, індивідуально-психологічних властивостей, життєвої активності?
19. Чи є доцільним в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_12 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлення такого графіку зустрічей з бабою та дідом: щовівторка та щосереди з 16:00 до 20:00, кожну першу та третю неділю місяця з 10:00 до 20:00, з|01 по 05 числа кожного літнього місяця (червень, липень, серпень), у день народження дітей та інші святкові дні з 14:00 до 17:00, щороку 19 та 24 грудня з 10:00 до 14:00 без присутності матері за місцем проживання баби та діда?
Ухвалою від 04.11.2022 року провадження у справі було відновлено.
08.06.2023 року в процесі судового розгляду представники сторін не дійшли згоди щодо встановлення доцільного графіку зустрічей позивачів з онаками, а тому постало питання про виклик сторін особисто в судове засідання, для узгодження даного питання.
Вирішуючи питання про наявність підстав для відкладення судового засідання, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 43 ЦПК України, учасники справи зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою.
Відповідно ч.1 ст. 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Як вбачається з матеріалів справи - існують різні позиції сторін щодо позовних вимог, а тому судовий розгляд справі без участі сторін є неможливим. Таким чином, з метою забезпечення принципів цивільного судочинства, а саме диспозитивності та змагальності, необхідно визнати явку сторін обов'язковою.
В силу п.5 ч.2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи, у разі, якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.
Керуючись ст.ст.13, 43, 84, 128, 223, 260, 261, суд, -
постановив:
Відкласти підготовчий судовий розгляд спарви на 06.07.2023 року на 14.00 годину.
Визнати обов'язковою явку в судове засідання 06.07.2023 року о 14.00 годині позивачів ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 і ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та відповідачки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє представник - адвокат Лешковят Тетяна Євгенівна, до ОСОБА_3 , в інтересах якої діє представник - адвокат Порхун В.М., третя особа Виконавчий комітет Первомайської міської ради Миколаївської області, як орган опіки та піклування, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів - ОСОБА_4 , про усунення перешкод у спілкуванні з онуками та визначення способу участі у їх вихованні, для надання особистих пояснень.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала набирає законної сили негайно .
Суддя: