Номер провадження 3/754/3256/23
Справа №754/7974/23
Іменем України
16 червня 2023 року м. Київ
Суддя Деснянського районного суду м. Києва Бабко В.В., розглянувши матеріали, що надійшли з Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
проживає за адресою:
АДРЕСА_1
за ч. 1 ст. 173 -2 КУпАП
В протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ №264970 від 16.05.2023 зазначено, що 16.05.2023 о 01год 00хв ОСОБА_1 , за місцем проживання вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно матері ОСОБА_2 , а саме: ображав нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, чим порушив Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству» та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Особа, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - в судове засідання з'явився, вину в скоєному адміністративному правопорушення визнав та пояснив, що 16.05.2023 прийшов додому в нетверезому стані в результаті чого сталась сварка з матір'ю. Однак ніякого насильства стосовно своєї матір'ї не застосовував. Щиро розкаюється в скоєному та просить суд не притягувати його до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, взявши до уваги пояснення ОСОБА_1 , та зібрані у справі докази, а саме протокол про адміністративне правопорушення ВАВ №264970 від 16.05.2023, рапорт, пояснення сторін конфлікту, суд приходить до таких висновків.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством. (ст. 1 КУпАП).
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Крім того, суд зазначає, що адміністративне правопорушення це конкретне діяння (факт, явище, подія), що відбулося (мало місце) у реальній дійсності. Склад адміністративного правопорушення це опис діяння (події, факту, явища) в складеному, уповноваженою на те особою, протоколі про адміністративне правопорушення. Отже, під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена адміністративним законодавством сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
А відповідно до положень ст.252 КУпАП - орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, відповідно до статей 7, 254, 279 КУпАП.
Згідно із ч. 1 ст.173-2 КУпАП передбачено, що вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення, - тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до семи діб.
Всебічно вивчивши матеріали справи, судом встановлено, що вина ОСОБА_1 у скоєному правопорушення підтверджується сукупністю досліджених судом доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості лише в частині висловлювання нецензурною лайкою, що відноситься до завдання психічному здоров'ю людині.
Тобто в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП.
Однак, суд бере до уваги, що ОСОБА_1 визнав свою вину, а саме нецензурну лайку у зв'язку зі сваркою з матір'ю.
Отже частиною другою статті 33 КУпАП встановлено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, в тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Відповідно до ст. 34 КУпАП обставинами, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаються: щире розкаяння винного; відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди; вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин; вчинення правопорушення неповнолітнім; вчинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року.
Законами України може бути передбачено й інші обставини, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення. Орган (посадова особа), який вирішує справу про адміністративне правопорушення, може визнати пом'якшуючими і обставини, не зазначені в законі.
Згідно зі статтею 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.
Вирішення питання про застосування положень ст. 22 КУпАП суд вирішує з урахуванням узагальнення судової практики Верховного Суду щодо розгляду судами справ про адміністративні правопорушення де зазначено, що визначення малозначного правопорушення законодавчо не закріплено. Проте, у кожному конкретному випадку судом має вирішуватися питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної шкідливості, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.
Враховуючи обставини справи, особу порушника, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП за малозначністю і оголосити йому усне зауваження, оскільки діяння, вчинене ним, містило в собі усі юридичні і суб'єктивні ознаки, що характеризують правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП, але внаслідок всіх конкретних обставин воно не відповідало тій суспільній небезпечності, яка є типовою для цього виду правопорушення, зокрема, його дії суб'єктивно не були направлені на заподіяння шкоди суспільним інтересам, юридичним та фізичним особам, і така шкода фактично не була заподіяна.
Згідно із ч. 2 ст. 284 КУпАП при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про звільнення правопорушника ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП за малозначністю, оголосивши усне зауваження, а провадження у справі закрити.
Керуючись статтями 7, 22, 173-2, 245, 251, 252, 268, 279, 280, КУпАП, суд,-
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАПза малозначністю вчиненого, оголосивши усне зауваження.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.173-2 КУпАП, відносно ОСОБА_1 - закрити.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва.
Суддя В.В. Бабко