13 червня 2023 року Справа № 160/7167/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області з відмови провести йому з 01.03.2022 р. та з 01.03.2023 р. виплату нарахованої пенсії без обмеження максимального розміру з урахуванням нарахованої індексації згідно із Рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022 р. №7-р(ІІ)2022, Закону України від 16.02.2022 р. №2040-ІХ, та постанови від 18.07.2022 р. по справі №160/2270/22 Третього апеляційного адміністративного суду та, що виплачується пенсія на підставі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 р. від 06.01.2021 р. №ФД-97131 Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки у розмірі 80% грошового забезпечення, без обмеження максимального розміру пенсії, постанови КМУ від 16.02.2022 р. №118 та від 24.02.2023 р. №168;
- зобов'язати Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області провести йому виплату без обмеження максимального розміру нарахованої пенсії з 01.03.2022 р. в основному розмірі пенсії 28 264,25 грн. (розмір індексації пенсії 3 471,05 грн.), згідно із постановою КМУ від 16.02.2022 р. №118 та відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 12.10.2022 р. №7-р(ІІ)2022, Закону України від 16.02.2022 р. №2040-ІХ, та постанови від 18.07.2022 р. по справі №160/2270/22 Третього апеляційного адміністративного суду та, що виплачується пенсія на підставі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 р. від 06.01.2021 р. №ФД-97131 Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки у розмірі 80% грошового забезпечення, без обмеження максимального розміру пенсії, та провести виплату пенсії з урахування раніше виплачених сум;
- зобов'язати Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області провести йому виплату без обмеження максимального розміру нарахованої пенсії з 01.03.2023 р. в основному розмірі пенсії 29 764,25 грн. (розмір індексації пенсії 1 500 грн.) згідно із постановою КМУ від 24.02.2023 р. №168 та відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 12.10.2022 р. №7-р(ІІ)2022, Закону України від 16.02.2022 р. №2040-ІХ, та постанови від 18.07.2022 р. по справі №160/2270/22 Третього апеляційного адміністративного суду та, що виплачується пенсія на підставі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 р. від 06.01.2021 р. №ФД-97131 Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки у розмірі 80% грошового забезпечення, без обмеження максимального розміру пенсії, та провести виплату пенсії з урахування раніше виплачених сум.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що йому призначено пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Основний розмір на момент призначення його пенсії становить 80% від сум грошового забезпечення. Позивач не погоджується з діями відповідача щодо відмови провести йому з 01.03.2022 р. та з 01.03.2023 р. виплату нарахованої пенсії без обмеження максимального розміру з урахуванням нарахованої індексації згідно із Рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022 р. №7-р(ІІ)2022, Закону України від 16.02.2022 р. №2040-ІХ та постанови від 18.07.2022 р. по справі №160/2270/22 Третього апеляційного адміністративного суду та, що виплачується пенсія на підставі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 р. від 06.01.2021 р. №ФД-97131, виданої Дніпропетровським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки у розмірі 80% грошового забезпечення, без обмеження максимального розміру пенсії, постанови КМУ від 16.02.2022 р. №118 та від 24.02.2023 р. №168.
Позивач вважає, що відповідач відмовив виплатити нарахований основний розмір пенсії з урахуванням індексації в розмірі 28 264,20 грн. та ввів додаткове обмеження на виплату пенсії з індексацією при перерахунку та виплату пенсії згідно із постановою суду від 18.07.2022 року по справі №160/2270/22 у розмірі 80% грошового забезпечення, без обмеження максимального розміру пенсії. Також, 06.04.2023 р. відповідач відмовив виплатити пенсію з 01.03.2023 р. без обмеження максимального розміру з урахуванням індексації в розмірі 29 764,25 грн. (28 264, 25 грн. + 1 500 грн.), а також відмовив виплатити з 01.03.2022 р. без обмеження максимального розміру пенсії нарахований основний розмір пенсії з урахуванням індексації в розмірі 28 264,25 грн. (розмір нарахованої індексації 3 471,05 грн.). Позивач вважає що відмова відповідача не відповідає ст.ст.63 та 64 Закону України від 09.04.1992 р. №2262-ХІІ , ч.2 ст.2 Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» від 16.02.2022 р. №2040-ІХ, та ч.2 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в яких відсутні обмеження розміру пенсії при перерахунку та її індексації. Крім того позивач зазначає, що Рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022 р. №7-р(ІІ)2022 визнані приписи статті 2 Закону України від 08.07.2011 р. №3668-VІ (зі змінами) неконституційними в частині обмеження встановленням максимального розміру пенсії, втрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, яке є обов'язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.04.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачу позов та зазначена ухвала суду доставлена до його електронного кабінету 07.04.2023 року та 18.04.2023 року, що підтверджується відповідними довідками наявними матеріалах справи. Але відзиву на позовну заяву чи будь-яких документів, що стосуються даного предмету спору, відповідач до теперішнього часу на адресу суду не надіслав.
Згідно із ч.2 ст.175 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву, у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об'єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.
Судом встановлено, що позивач перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію відповідно до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб". На момент призначення пенсії її основний розмір визначався із 80% сум грошового забезпечення позивача.
Дніпропетровським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки складено оновлену довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача від 12.10.2021 року №ФД69849 та направлено її до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області.
Отримавши зазначену оновлену довідку, відповідач перерахунок пенсії позивача не здійснив, що й стало підставою для звернення до суду з позовом.
Так, поставною Третього апеляційного адміністративного суду від 18.07.2022 р. у справі №160/2270/22 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії задоволено, а саме:
- визнано протиправними дії Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області з відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з урахуванням рішень Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.04.2021 р. в справі №160/952/21 та від 22.07.2021 р. в справі №160/9169/21 на підставі довідки Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №ФД97131 від 06.01.2021 р. про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 05.03.2019 р. з 01.04.2019 р. в розмірі 80% грошового забезпечення, без обмеження максимального розміру пенсії;
- зобов'язано Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області провести перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 р. №ФД97131 від 06.01.2021 р. Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки з 01.04.2019 р. з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії відповідно до статей 43 та 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» у розмірі 80% грошового забезпечення, без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум;
- у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено;
- вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Позивач 03.03.2022 року звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити виплату нарахованої пенсії з індексацією з 01.03.2022 року в розмірі 28 264,25 грн. відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 12.10.2022 р. №7-р(ІІ)2022 та виплатити з 01.03.2023 року пенсію з індексацією враховуючи постанову суду від 18.07.2022 року у справі №160/2270/22, без обмеження максимального розміру пенсії, та з урахуванням 80% грошового забезпечення.
Відповідач листом від 06.04.2023 року повідомив, що на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 18.07.2022 року у справі №160/2270/22 проведено перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 року у розмірі 80% від грошового забезпечення 30 991,50 грн., яке зазначено у довідці від 06.01.2021 року №ФД97131, яка надана Дніпропетровським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України, без обмеження максимальним розміром пенсії. Після проведеного перерахунку основний розмір пенсії 80% від грошового забезпечення склав 24 793,20 грн. Також повідомлено, що з 01.03.2022 р. та з 01.03.2023 р. пенсію було проіндексовано, але оскільки розмір пенсії на виконання рішення суду перевищує максимальний розмір, визначений статтею 43 Закону №2262-ХІІ, тому перерахунки з 01.03.2022 р. та з 01.03.2023 р. не призвели до збільшення розміру пенсії.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ визначено Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 р. №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).
Статтею 51 Закону №2262-ХІІ визначено, що при настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім'ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених частиною четвертою статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Згідно із ч.ч.1, 2 ст.63 Закону №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Відповідно до пунктів 1-4 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою КМУ від 13.02.2008 р. №45 (далі - Порядок №45) пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон), у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм.Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі - державні органи).
Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Судом враховано, що обмеження максимального розміру пенсії вперше були введені в дію Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 р. №3668-VI (далі - Закон №3668-VI).
Так, приписи статті 2 Закону №3668-VI, який набрав чинності 01.10.2011 р., визначають, що максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
У свою чергу, згідно із частиною сьомою статті 43 Закону №2262-ХІІ у редакції Закону України від 24.12.2015 р. №911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яка набрала чинності з 01.01.2016 р., максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Проте Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 р. №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII. Відповідно до пункту 2 резолютивної частини зазначеного рішення положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Згідно із частиною другою статті 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Відтак правовим наслідком прийняття Конституційним Судом України Рішення від 20.12.2016 р. у справі №7-рп/2016, є втрата чинності із 20.12.2016 р. частиною сьомою статті 43 Закону №2262-XII.
Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 р. №7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, виходив із того, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України наголошує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом №3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону №2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону №3668-VI.
Таким чином, положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону №3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон №2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 р. №7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII. При цьому положення статті 2 Закону №3668-VI (у частині поширення її дії на Закон №2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Отже, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 р. №7-рп/2016 та Законом №3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
При цьому суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону №3668-VI.
Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, суд доходить висновку, що вони суперечать один одному.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Водночас положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 р. у справі №812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі №822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Вищезазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 11.07.2022 у справі №620/613/21, від 16.12.2021 у справі №400/2085/19, від 25.07.2022 у справі №580/3451/21, від 30.08.2022 у справі №440/994/20, від 17.03.2023 у справі №340/3144/21 та від 21.04.2023 у справі №380/8024/21.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що 12.10.2022 р. Конституційним Судом України прийнято Рішення №7-р(II)/2022 у справі №3-102/2021 (231/21, 415/21) щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року №3668-VI (щодо соціальних гарантій для захисників і захисниць України). Вказаним Рішенням визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) приписи статті 2 Закону №3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон №2262-XII, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії російської федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.
У пункті 2 резолютивної частини цього Рішення зазначено, що приписи статті 2 Закону №3668-VI зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Зазначений шестимісячний строк сплив - 12.04.2023 року.
Таким чином, обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262-ХІІ, є протиправним.
Також суд зазначає, що 16.02.2022 року КМУ прийняв постанову №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (далі - постанова №118), пунктом 2 якої встановлено, що з 01.03.2022 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31.12.2021 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 вказаної постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
24.02.2023 року КМУ прийняв постанову №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (далі - постанова №168), пунктом 2 якої встановлено, що з 1 березня 2023 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (Офіційний вісник України, 2022 р., №18, ст.968) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Відповідно до матеріалів справи, відповідачем на виконання постанови №118 проведено позивачу перерахунок пенсії з 01.03.2022 р. та 01.03.2023 р., однак з обмеженням її максимальним розміром, визначеним законом.
Як вже було зазначено судом вище, з 20.12.2016 р. частина сьома статті 43 Закону №2262-ХІІ, яка визначала максимальний розмір пенсії військовослужбовців, втратила чинність на підставі Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 р. №7-рп/2016.
З огляду на зазначене, суд вважає, що частиною сьомою статті 43 Закону №2262-ХІІ не встановлено обмеження максимального розміру пенсії позивача.
Отже, оскільки жодним спеціальним законом обмеження розміру пенсії не встановлено, суд вважає, що до норм постанови №118, в частині проведення індексації, неможливо також застосувати максимальний розмір пенсій військовослужбовців.
Суд також зазначає, що фактично індексація пенсії позивача не відбулася, оскільки обмеженням максимальним розміром знівельовано формально здійснену в перерахунку пенсії індексацію.
За таких обставин, зважаючи на визнання неконституційними положень частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, якою передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, приймаючи до уваги те, що обмеження пенсії максимальним розміром порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.
Щодо вимоги позивача зобов'язати відповідача подати звіт про виконання рішення суду, слід зазначити таке.
Відповідно до ч.1 ст.382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду.
На теперішній час, суд не знаходить підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень, враховуючи, що у суду не має достатніх підстав вважати, що відповідач буде перешкоджати його виконанню або ухилятися від цього, після набрання судовим рішенням законної сили.
Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
В силу ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Приймаючи до уваги вище наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви з викладених вище підстав.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
В силу ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду у розмірі 1 073,60 грн. Отже сплачений судовий підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд, -
Позовну заяву - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 провести з 01.03.2022 р. та з 01.03.2023 р. нарахування та виплату пенсії без обмеження максимального розміру з урахуванням індексації, відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 12.10.2022 р. №7-р(ІІ)2022, Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» від 16.02.2022 р. №2040-ІХ, постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 р. №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та від 24.02.2023 р. №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» та з урахуванням постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 18.07.2022 р. по справі №160/2270/22.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та провести виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимального розміру пенсії з 01.03.2022 р. відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 12.10.2022 р. №7-р(ІІ)2022, Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» від 16.02.2022 р. №2040-ІХ, постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 р. №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», з урахуванням постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 18.07.2022 р. по справі №160/2270/22 та враховуючи раніше виплачені суми.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та провести виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимального розміру пенсії з 01.03.2023 р. відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 12.10.2022 р. №7-р(ІІ)2022, Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» від 16.02.2022 р. №2040-ІХ, постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 р. №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», з урахуванням постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 18.07.2022 р. по справі №160/2270/22 та враховуючи раніше виплачені суми.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати по справі у розмірі 1 073,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.
Суддя К.С. Кучма