29 травня 2023 року Справа № 160/8851/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
27.04.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії (бездіяльність) Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 нарахувати та здійснити щомісячну доплату до пенсії в сумі 2000,00 грн., згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», починаючи з 01.07.2021 року, після перерахунку пенсії (відновлення порушеного права позивача за рішенням суду), а саме виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.06.2022 року у справі №160/5408/22 на отримання пенсії з розміру грошового забезпечення, визначеного у довідці про розмір грошового забезпечення від 18.01.2022 року № 33/24/С-6066, яка надана Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести нарахування та здійснити щомісячну доплату до пенсії в сумі 2000,00 грн., згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» ОСОБА_1 починаючи з 01.07.2021 року, після перерахунку пенсїї (відновлення порушеного права позивача за рішенням суду), а саме виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.06.2022 року у справі № 160/5408/22 на отримання пенсії з розміру грошового забезпечення, визначеного у довідці про розмір грошового забезпечення від 18.01.2022 року № 33/24/С-6066, яка надана Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області».
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.05.2023 адміністративний позов було залишено без руху та запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду: - заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску в частині позовних вимог, що перевищують встановлений ч.2 ст.122 КАС України шестимісячний строк звернення до дня подання позовної заяви до адміністративного суду; - доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, або клопотання про їх витребування, яке відповідає вимогам статті 80 КАС України.
За даними КП «ДСС» копію вищевказаної ухвали 19.05.2023 надіслано одержувачу - ОСОБА_1 .
За приписами частини 1 статті 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції (ч.4 ст. 18 КАС України).
Відповідно до частин 5-7 статті 18 КАС України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом та Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Крім того, частиною 1 статті 241 КАС України визначено, що судовими рішеннями є, зокрема, ухвали.
Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.
Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
На підставі вищенаведених норм та обставин, оскільки позивач зареєстрований в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вважає, що ухвала про залишення позовної заяви без руху вважається врученою позивачеві 19.05.2023 в електронній формі шляхом її направлення на офіційну електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі. Тобто, строк для усунення недоліків до 24.05.2023.
22.05.2023 від позивача через систему «Електронний суд» надійшла заява про усунення недоліків (документ сформований в системі «Електронний суд» 21.05.2023), до якої в якості додатків було надано копії заяв позивача від 01.03.2023 про отримання інформації та проведення позивачу з 01.09.2022 нарахування та виплати щомісячної доплати відповідно до Постанови №713.
Крім того, в якості додатку до означеної заяви позивачем надано дві сторінки заяви про поновлення строку звернення до суду, які не містять ані логічного завершення змісту заяви, ані прохальної частини, ані зазначення особи, якою подана така заява та/або її особистого/електронного підпису.
22.05.2023 від позивача через систему «Електронний суд» також надійшла заява про уточнення позовних вимог (документ сформований в системі «Електронний суд» 21.05.2023), у якій позивач зазначив, що користуючись правом передбаченим ст. 47 КАС України, вважає за необхідне уточнити позовні вимоги шляхом викладення прохальної частини позовної заяви у такій редакції:
- визнати протиправними дії (бездіяльність) Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 нарахувати та здійснити щомісячну доплату до пенсії в сумі 2000,00 грн., згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», після перерахунку пенсії (відновлення порушеного права позивача за рішенням суду), а саме виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.06.2022 року у справі № 160/5408/22 на отримання пенсії з розміру грошового забезпечення, визначеного у довідці про розмір грошового забезпечення від 18.01.2022 року № 33/24/С-6066, яка надана Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести нарахування та здійснити щомісячну доплату до пенсії в сумі 2000,00 грн., згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» ОСОБА_1 починаючи з 01.11.2022 року, після перерахунку пенсії(відновлення порушеного права позивача за рішенням суду), а саме виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.06.2022 року у справі № 160/5408/22 на отримання пенсії з розміру грошового забезпечення, визначеного у довідці про розмір грошового забезпечення від 18.01.2022 року № 33/24/С-6066, яка надана Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області».
Вирішуючи питання про усунення позивачем недоліків позовної заяви, суд виходить із наступного.
Стосовно заяви про уточнення позовних вимог, суд вважає за необхідне зазначити.
Згідно з приписами частин 1-2 статті 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. 2. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Частиною 3 статті 44 КАС України обумовлено, що учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
Відповідно до частини 1 статті 47 КАС України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
За правилами статті 166 КАС України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
При цьому, статтею 167 КАС України встановлено загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення, відповідно частини 1 статті якої будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити, зокрема: зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення); інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Аналіз наведених процесуальних норм дає підстави для висновку, що після відкриття провадження у справі за предметом позову, визначеним прохальною частиною позовної заяви, позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши відповідну заяву. При цьому, норми КАС України дозволяють позивачу скористатись таким правом до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Наведена позиція кореспондується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 30.08.2021 у справі № 520/11672/19, та підлягає обов'язковому застосуванню судом до спірних правовідносин в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України.
Крім того, Верховним Судом у постанові від 23.12.2020 у справі № 807/1525/16 викладено застосовано такий правовий підхід, відповідно до якого з системного аналізу адміністративного процесуального законодавства висновується, що підставою позову є обставини (фактична підстава) і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з позовними вимогами до відповідача. Необхідність у зміні підстав позову настає тоді, коли в процесі розгляду справи встановлюється невідповідність між обставинами чи нормами права, якими обґрунтовано позов, і обставинами чи нормами, за якими вимога може бути задоволена.
Тобто, з вищенаведених норм та правових висновків Верховного Суду слідує, що нормами КАС України не передбачено право позивача подавати заяви про зміну предмету або підстав позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог шляхом подання відповідної письмової заяви до моменту відкриття судом провадження в адміністративній справі.
Частиною 2 статті 167 КАС України встановлено, що якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Оскільки на момент звернення позивача до суду із заявою про уточнення позовних вимог, провадження у справі не відкрито, а нормами КАС України не передбачено право на подання такої заяви до відкриття судом провадження у справі, суд приходить до висновку, що вказана заява недоліків є очевидно безпідставною та необґрунтованою.
З огляду на вищевикладене, у суду наявні підстави для повернення заява про уточнення позовних вимог заявнику без розгляду.
Поряд із цим, щодо заяви позивача про поновлення строку на подання позовної заяви до суду, суд звертає увагу на те, що означена заява всупереч положеннями ч.1 ст.167 КАС України не містить прохальної частини.
Водночас, відповідно до частини 6 статті 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Частиною 2 статті 160 КАС України передбачено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
При цьому, пунктом 3 частини 4 статті 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
З аналізу вищенаведених норм можна зробити висновок, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні бути підписані особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, яка має права її підписувати та посадове становище якої вказано.
Проте, в порушення означених норм заява про поновлення строку на подання позовної заяви до суду не містить інформації щодо особи, яка її подає. Тобто, подана без додержання вимог частини 1 статті 167 КАС України.
Крім того, стосовно подання до суду доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, або клопотання про їх витребування, яке відповідає вимогам статті 80 КАС України, суд звертає увагу, що до заяви про усунення недоліків було надано копії заяв позивача від 01.03.2023 про отримання інформації та проведення позивачу з 01.09.2022 нарахування та виплати щомісячної доплати відповідно до Постанови №713.
Суд наголошує, що згідно з положеннями частин 1, 2 та 9 статті 79 КАС України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Поряд із цим, як вже зазначено судом вище, загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення з процесуальних питань визначені в ч. 1 ст. 167 КАС України, пунктом 7 якої встановлено, що будь-яка письмова заява (клопотання, заперечення) повинна містити інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Згідно із положеннями частин 1, 8 статті 18 КАС України, у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом.
У разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів (ч. 9 ст. 44 КАС України).
Відповідно до ч. 2 ст. 167 КАС України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Як вбачається з матеріалів адміністративного позову, із заявою про усунення недоліків ОСОБА_1 звернувся з використанням підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», проте до вказаної заяви не було надано доказів надсилання заявником листом з описом вкладення іншим учасникам справи заяви та копій поданих ним до суду документів, в тому числі доказів, якими обґрунтовані позовні вимоги.
Правовий висновок щодо обов'язку надання заявником доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду в електронній формі, в тому числі й за допомогою системи «Електронний суд», неодноразового висловлений Верховним Судом, зокрема, в ухвалах від 04.11.2021 у справі № П/9901/252/19, від 21.09.2022 у справі № 380/7550/20, від 04.10.2022 у справі № 560/1680/20.
Вищенаведені обставини свідчать про невідповідність поданої позивачем 22.05.2023 заяви про усунення недоліків, з доданою заявою про поновлення строку звернення та доказів на обґрунтування заявлених позовних вимог) нормам КАС України, оскільки заявником, в порушення вимог ч. 9 ст. 44, п. 7 ч. 1 ст. 167 КАС України, не надано до суду доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи заяви та копій поданих ним до суду документів, у зв'язку з чим вказані недоліки не дають суду можливості розглянути цю заяву, оскільки інші учасники справи мають право бути обізнаними як із суттю звернення, так і з доказами, якими позивач обґрунтовує вимоги своєї заяви.
З огляду на вищевикладене у суду наявні підстави, що заява ОСОБА_1 про усунення недоліків підлягає поверненню заявнику без розгляду.
Отже, у встановлений судом строк, а саме: до 24.05.2023 включно, позивач не усунув недоліки позовної заяви.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Частиною 5 зазначеної статті передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Суд зазначає, що станом на 29.05.2023 позивач не виконав вимоги ухвали суду.
З огляду на вищезазначене, враховуючи вищенаведені норми, суд вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачеві.
На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 47, 167, 169, 248, 256 КАС України, суд,-
Заяви ОСОБА_1 про усунення недоліків та про уточнення позовних вимог, подані 21.05.2023 до суду з використанні підсистему ЄСТІТ «Електронний суд», в адміністративній справі №160/8851/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - повернути заявнику без розгляду.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.
Роз'яснити, що за приписами частини 7 статті 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 КАС України.
Суддя І.В. Юхно