16 вересня 2022 року Справа № 160/9329/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кадникової Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення заборгованості за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі - ГУНП в Дніпропетровській області, відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Дніпропетровській області від 05.01.2022 року №14к в частині притягнення поліцейського відділу реагування патрульної поліції Криворізького РУП ГУНП, старшого сержанта ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення зі служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 05.03.2022 року №248 о/с в частині звільнення старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського відділу реагування патрульної поліції Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 Закону "Про національну поліцію" з 06.03.2022 року;
- поновити позивача на службі в поліції, на посаді поліцейського відділу реагування патрульної поліції Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області з 06.03.2022 року;
- стягнути з відповідача середнє грошове забезпечення позивача за час вимушеного прогулу з 06.03.2022 року до дати фактичного поновлення позивача на посаді;
- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення позивача на службі в поліції, на посаді поліцейського відділу реагування патрульної поліції Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області з 06.03.2022 року та в частині виплати грошового утримання у межах стягнення за один місяць.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що позивач вважає накази ГУНП в Дніпропетровській області від 05.01.2022 №14к в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення його зі служби в поліції та від 05.03.2022 №248 о/с в частині його звільнення зі служби в поліції прийнято відповідачем необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, складеними з порушенням вимог діючого законодавства України та такими, що порушують права та законні інтереси позивача, тому накази підлягають скасуванню, а позивач підлягає поновленню на посаді виходячи з наступного. Зі змісту наказу від 05.01.2022 №14к вбачається, що підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби стала безпідставна зупинка 16.09.2021 транспортного засобу «DAF», н.з. НОМЕР_1 , та 03.10.2021 автомобіля «Skoda Octavia», н.з. НОМЕР_2 , невикористанні відео реєстратора під час несення служби, та скоєння інших дій проти інтересів служби, які суперечать покладеним на нього обов'язкам, підривають довіру до нього як до носія влади. Вирішення питання про правомірність притягнення працівника органів поліції до дисциплінарної відповідальності, передбачає необхідність з'ясовувати саме склад дисциплінарного проступку в його діях, незалежно від того, яку адміністративно-правову кваліфікацію, ці ж самі дії особи, отримали в рамках адміністративного провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи. Обставини подій, що стали для притягнення до дисциплінарної відповідальності, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими поясненнями та документами. Відповідачем при винесені рішень, не враховано положення ст.62 Конституції України, якою передбачено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину є не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буду доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Так, позивач зазначає, що ним повністю дотримано норм, передбачених Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 №1026. Інструкцією передбачено, що строк зберігання відеозаписів з портативних та відео реєстраторів, установлених у службових транспортних засобах, БпЛА становить 30 діб. В той же час, наказ ГУНП в Дніпропетровській області «Про організацію проведення службового розслідування та відсторонення від виконання службових обов'язків окремих поліцейських Криворізького РУП ГУНП» №2270 було прийнято 04.11.2021, тобто поза межами строку зберігання (30 діб) відеозапису транспортної подій, зокрема зупинки 16.09.2021 транспортного засобу «DAF», н.з. НОМЕР_1 та 03.10.2021 автомобіля «Skoda Octavia», н.з. НОМЕР_2 . Таким чином, на момент початку службового розслідування не було належного та допустимого доказу (відеозапису), який би свідчив про порушення позивачем приписів Інструкції. Так само, говорячи про факт зупинення зазначених транспортних засобів, не було доведено, що транспортні засоби були зупинені безпосередньо позивачем. Відповідачем також не дотримано строків притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. Так, спірний наказ ГУНП в Дніпропетровській області від 05.03.2022 №248 о/с про звільнення ОСОБА_1 видано лише 05.03.2022 всупереч приписам ч.1 ст.22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, відповідно до якої дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується. Оскільки дисциплінарне стягнення позивача виконане після встановленого законом строку, то наказ по особовому складу про таке дисциплінарне стягнення належить скасуванню. Означена правова позиція викладена у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 30.11.2021 у справі №280/8728/20.
Ухвалою суду від 11.07.2022 позовну заяву позивача залишено без руху на підставі ст.ст.160, 161, 169, 171 КАС України зі встановленням строку для усунення виявлених недоліків.
На виконання вимог вищезазначеної ухвали, позивачем усунуті виявлені недоліки позовної заяви. Одночасно з поданням позовної заяви, позивач звернувся із заявою про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в обґрунтування якої зазначено, що позивачем оскаржуваний наказ отримано 30.05.2022.
Ухвалою суду від 19.07.2022 поновлено позивачу строк звернення до адміністративного суду. Позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання і відкрито провадження у справі.
26.08.2022 відповідачем подано відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого заперечує проти заявлених позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі з наступних підстав. Підставою притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 стали матеріали службового розслідування проведеного відповідно до наказу ГУНП від 04.11.2021 №2270, яке проводилось з метою повної і всебічної перевірки за фактом можливого порушення службової дисципліни позивача. Службовим розслідуванням встановлено, що 03.11.2021 у кримінальному провадженні №420210040000000493 старшому сержанту поліції ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, а саме в одержанні службової особи неправомірної вигоди для себе за не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди. 08.11.2021 рішенням Кіровського районного суду міста Дніпропетровська позивачу обрано запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту на строк до 03.01.2021 включно. В межах даного службового розслідування представниками дисциплінарної комісії проведено опитування свідків, які підтвердили факт причетності позивача до вказаного правопорушення. Також, встановлено факт перебування позивача на службі 16.09.2021, що підтверджується записами у журналі реєстрації інструктажів №409 та книзі видачі й приймання озброєння №413дск. Слід зазначити, що у журналі обліку інструктажів відділу превенції Криворізького РУП №219 відсутні записи про проходження перед рейсового інструктажу ОСОБА_1 . У книзі виїзду-повернення АМТ №217 запис про виїзд 16.09.2021 позивача на службовому автомобілі «Mitsubishi Outlander» н.з. НОМЕР_3 - відсутній. Також встановлено, що 03.10.2021 відповідно до графіку несення служби у складі групи реагування патрульної поліції заступили сержант поліції ОСОБА_2 та старший сержант поліції ОСОБА_1 . Відповідно до записів у журналі реєстрації інструктажів №409 та книзі видачі й приймання озброєння №415дск, останні пройшли інструктаж та отримали вогнепальну зброю, а також спецзасоби. Під час службового розслідування позивач відмовився від надання пояснень, посилаючись на ст.63 Конституції України.
Відповідно до службової характеристики, старший сержант поліції ОСОБА_1 за час служби в Національній поліції України та на посаді поліцейського ВРПП Криворізького РУП ГУНП зарекомендував себе з посереднього боку, як некваліфікований, безініціативний поліцейський. Рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача ґрунтується на самостійних правових підставах. Наявність чи відсутність в діях позивача складу кримінального правопорушення не спростовують факту вчинення останнім дисциплінарного проступку, що став підставою для звільнення з поліції останнього. Поняття «службова дисципліна» включає в себе не лише обов'язок особи належним чином виконувати свої службові обов'язки, а й обов'язок дотримуватись положень чинного законодавства та Присяги. Позивач, у силу своїх службових обов'язків, був зобов'язаний не допускати дій, що ганьблять звання працівника поліції або підривають авторитет поліції, інших стосунків, які носять корисливий або протиправний характер. Відповідно до вимог статей 3, 8, 13 Дисциплінарного статуту визначення виду дисциплінарного стягнення, яке необхідно накласти на поліцейського, є переважним (дискреційним) правом начальника ГУНП. Таким чином, відсутність результатів досудового розслідування не спростовують факту недотримання принципів діяльності поліції та вчинення дій не сумісних з вимогами, що пред'являються до професійно-етичних якостей поліцейського.
07.09.2022 представником позивача подано відповідь на відзив, в якій просить суд задовольнити позовні вимоги, заявлені в адміністративному позові, в повному обсязі виходячи з наступного. Матеріали службового розслідування не містять доказів як факту самої зупинки транспортних засобів, так і факту зупинки безпосередньо позивачем. У висновку службового розслідування зазначено про опитування водія транспортного засобу «DAF» н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 та телефонної розмови з власником даного транспортного засобу Мєдвєдєвим. При цьому, в матеріалах справи відсутня інформація щодо дати та місця проведення опитування, посадових осіб, які здійснювали таке опитування та встановлення особи, що надавала пояснення. Так, у Постанові Верховного Суду від 26.01.2022 у справі №480/1338/19 зазначено: «У висновку службового розслідування йдеться про пояснення ОСОБА_1, яке, за твердженнями відповідача, отримане дисциплінарною комісією засобами електронного зв'язку, проте доказів, на підтвердження вказаного, до суду не надано, а суб'єкт владних повноважень повинен довести ті обставини, на які посилається, діяти виключно відповідно до законодавства». Разом з тим, в матеріалах службового розслідування відсутнє посилання на підтвердження видачі позивачу відео реєстратора за відповідним інвентарним та номенклатурним номером.
У висновку службового розслідування відповідач, також, посилався на скоєння позивачем інших дій проти інтересів служби, які підривають довіру до нього як до носія влади, що знайшло подальше відображення у оскаржуваному наказі від 05.01.2022 №14к. Даний наказ не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акту індивідуальної дії, позаяк, не містить обґрунтованого опису складу правопорушення та його правової кваліфікації (не містить конкретизації дій, які вчинив позивач), що, в свою чергу, впливає на можливість реалізації позивачем права на захист. Висновки Комісії про встановлення в діях позивача грубого порушення норм поліцейської етики та вчинення дій, несумісних з вимогами, що пред'являються професійно-технічних якостей поліцейського за своїм змістом збігаються із ознаками кримінального правопорушення та обґрунтовано копіями матеріалів кримінального провадження на стадії розслідування. Верховний Суд у складі суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.07.2022 по справі №160/11795/20 висловив наступну правову позицію: «У свою чергу, суб'єкт владних повноважень повинен довести суду правомірність рішення належними, допустимими та достовірними доказами, зокрема, матеріалами службового розслідування. Водночас саме лише відтворення у висновку службового розслідування фабули кримінального правопорушення чи інших обставин, наведених у рішеннях слідчого (прокурора, слідчого судді) в рамках досудового розслідування кримінального правопорушення, а так само відтворення у висновку службового розслідування внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей, не є достатнім для того, щоб уважати такий висновок обґрунтованим, як і ухвалене на підставі нього рішення. Обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування поясненнями і документами».
Також, відповідач у відзиві не надав пояснення обставин прийняття наказу від 05.03.2022 №248 о/с, яким позивача було звільнено зі служби з порушенням строку, передбаченого ч.1 ст.22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, який є преклюзивним. Таким чином, дисциплінарне стягнення застосоване до позивача не виконується.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_4 виданого 24.09.2015.
Згідно довідки від 04.03.2015 №1/5350 позивач у період з 03.02.2015 по 04.03.2015 брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.
Судом встановлено, що старший сержант поліції ОСОБА_1 з 07.11.2015 проходив службу в лавах Національної поліції України. Наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 22.01.2021 №105 о/с відповідно до пункту 2 частини 1 статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» переміщено (у зв'язку з проведенням реорганізації) з 22.02.2021 старшого сержанта поліції ОСОБА_1 на посаду поліцейського відділу реагування патрульної поліції Криворізького районного управління поліції, звільнивши з посади поліцейського сектору реагування патрульної поліції №4 Криворізького районного відділення поліції Криворізького районного відділу поліції.
Листом Департаменту внутрішньої безпеки (Дніпропетровське управління) Національної поліції України від 04.11.2021 №7785/42-03/01-2021 проінформовано ГУНП в Дніпропетровській області про те, що 03.11.2021 Дніпропетровською обласною прокуратурою, в рамках проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №420210040000000493, відкритого за матеріалами внутрішньої безпеки 11.08.2021 за ч.1, 3 ст.368 КК України, спільно з Дніпропетровським управлінням ДВБ НП України та за участі слідчих ТУ ДБР, розташованого у м.Полтава, задокументовано протиправну діяльність окремих працівників Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області. Також зазначено про вручення письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень за ч.1, 3 ст.368 КК України окремим поліцейським ВРПП Криворізького РУП, серед яких вказано поліцейського відділу реагування патрульної поліції Криворізького РУП ГУНП старшого сержанта поліції ОСОБА_1 .
Наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 04.11.2021 №2270 «Про організацію проведення службового розслідування та відсторонення від виконання службових обов'язків окремих поліцейських Криворізького РУП ГУНП» з метою повної та всебічної перевірки обставин вказаної надзвичайної події, на підставі статей 14-17 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337- VІІІ, Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 №893 та ст.70 Закону України «Про національну поліцію» призначено службове розслідування за фактом надзвичайної події за участю окремих поліцейський ГУНП, серед інших вказано поліцейського відділу реагування патрульної поліції Криворізького РУП ГУНП старшого сержанта поліції ОСОБА_1 . На час проведення службового розслідування відсторонено з 04.11.2021 окремих поліцейський ГУНП, серед інших вказано поліцейського відділу реагування патрульної поліції Криворізького РУП ГУНП старшого сержанта поліції ОСОБА_1 .
Наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 02.12.2021 №2512 продовжено строк проведення службового розслідування, призначеного на підставі наказу ГУНП в Дніпропетровській області від 04.11.2021 №2270, до 02.01.2022.
Дисциплінарною комісією у складі: голови дисциплінарної комісії - начальника УГІ ГУНП полковника поліції О.Тарана, членів дисциплінарної комісії: старшого інспектора з ОД ВСР УГІ ГУНП підполковника поліції В.Кендиш, старшого слідчого ОМВ СУ ГУНП Н.Хуторної, інспектора ВСР УГІ ГУНП майора поліції ОСОБА_4 , оперуповноваженого Дніпропетровського управління ДВБ НП України майора поліції Р.Довгуна., на підставі ГУНП від 04.11.2021 №2270, зі змінами, внесеними наказом ГУНП від 10.11.2021 №2336, від 31.12.2021 №2694 та у межах строків визначених наказом ГУНП від 02.12.2021 №2512, відповідно до Дисциплінарного статуту НПУ, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VІІІ, у письмовому провадженні розглянуто справу за фактом надзвичайної події за участю окремих поліцейських ГУНП, за участю поліцейського відділу реагування патрульної поліції Криворізького РУП ГУНП старшого сержанта поліції ОСОБА_1 . За результатами службового розслідування дисциплінарною комісією складено Висновок про результати службового розслідування за фактом надзвичайної події за участю окремих поліцейських ГУНП від 04.01.2022, відповідно до якого комісією встановлено наступне.
Відповідно до змісту ухвали Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 02.11.2021 про надання дозволу на проведення обшуку, досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №420210040000000493 встановлено, що працівники ВРПП Криворізького РУП ГУНП за попередньою змовою вимагають та отримують щомісячну неправомірну вигоду від суб'єктів підприємницької діяльності при здійсненні транспортних перевезень на території Криворізького району Дніпропетровської області, а також від фізичних осіб за не притягнення до адміністративної відповідальності.
Організація вказаної злочинної діяльності здійснюється начальником відділу реагування патрульної поліції Криворізького РУП ГУНП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_5 , заступником начальника ВРПП Криворізького РУП майором поліції ОСОБА_6 та старшим інспектором ВРПП Криворізького РУП ГУНП капітаном поліції ОСОБА_7 , які з метою збагачення розробили план щодо підбору та залучення до протиправної діяльності, пов'язаної з вимаганням та отриманням неправомірної вигоди, працівників ВРПП Криворізького РУП ГУНП.
Також службовим розслідуванням встановлено, 03.11.2021 у кримінальному провадженні №420210040000000493 старшому сержанту поліції ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, а саме в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за не вчинення такою службовою особою в інтересах того хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
Відповідно до змісту повідомлення про підозру від 03.11.2021 з'ясовано, що 16.09.2021 старший сержант ОСОБА_1 перебував на чергуванні у складі групи реагування патрульної поліції. В період часу з 16:40 год. до 16:55 год., капітан поліції ОСОБА_7 , старший сержант поліції ОСОБА_2 та старший сержант поліції ОСОБА_1 , перебуваючи у службовому автомобілі «Mitsubishi Outlander» н.з. НОМЕР_5 , на території Криворізького району Дніпропетровської області почали погрожувати водію, зупиненого ними вантажного автомобілю «DAF» н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 складанням адміністративного протоколу, притягненням його до адміністративної та кримінальної відповідальності та вимагати надати їм неправомірну вигоду у розмірі 20ґ000грн. за не притягнення останнього до кримінальної відповідальності за ст.358 КК України за підроблене водійське посвідчення. В подальшому, власник вказаного транспортного засобу ОСОБА_8 перерахував грошові кошти у розмірі 20ґ000грн. на банківську картку, номер якої надав капітан поліції ОСОБА_7 .
Крім того, 03.10.2021 відповідно до графіку несення служби на службовому автомобілі «Renault Megane» н.з. НОМЕР_6 , у складі групи реагування патрульної поліції заступили сержант поліції ОСОБА_2 та старший сержант поліції ОСОБА_1 . Так, 03.10.2021 о 10:15год. старший сержант поліції ОСОБА_2 та старший сержант поліції ОСОБА_1 , перебуваючи у службовому автомобілі «Renault Megane» н.з. НОМЕР_6 , на території біля вул.Зеленої в с.Радгоспне Криворізького району почали погрожувати водію, безпричинно зупиненого ними автомобілю «Skoda Octavia» н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_9 притягненням його до адміністративної відповідальності та вимагати надати їм неправомірну вигоду в розмірі 20ґ000грн. за не притягнення останнього до відповідальності за ст.130 КУпАП, під надуманим приводом. В подальшому, 03.10.2021 в період часу з 10:55 год. до 11:10 год., перебуваючи у службовому автомобілі «Renault Megane» н.з. НОМЕР_6 , на території біля вул.Зеленої в с.Радгоспне Криворізького району, одержали від ОСОБА_9 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів на загальну суму 19ґ980грн. за не притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП.
08.11.2021 рішенням Кіровського районного суду міста Дніпропетровська старшому сержанту поліції ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту на строк до 03.01.2022.
Як встановлено, з 08:00 год. до 20:00 год. 16.09.2021 відповідно до графіку несення служби нарядами ВРПП Криворізького РУП, старший сержант поліції ОСОБА_1 перебував у складі групи реагування патрульної поліції на службовому автомобілі «Mitsubishi Outlander» н.з. НОМЕР_5 (зона реагування - Новопільська ОТГ), який закріплений наказом ГУНП від 18.03.2021 №602 за старшим сержантом поліції ОСОБА_1 .
Факт перебування 16.09.2021 на службі старшого сержанта поліції ОСОБА_1 підтверджується записами в журналі реєстрації інструктажів №409 та книзі видачі й приймання озброєння №413 дск.
Слід зазначити, що у журналі обліку інструктажів відділу превенції Криворізького РУП №219 відсутні записи про проходження перед рейсового інструктажу ОСОБА_1 . У книзі виїзду-повернення АМТ №217 запис про виїзд ОСОБА_1 на службовому автомобілі «Mitsubishi Outlander» н.з. НОМЕР_5 , відсутній.
Також встановлено, що 03.10.2021 відповідно до графіку несення служби у складі групи реагування патрульної поліції окрім інших заступив і старший сержант поліції ОСОБА_1 . Відповідно до записів у журналі реєстрації інструктажів №409 та книзі видачі й приймання озброєння №415 дск, останні пройшли інструктаж та отримали вогнепальну зброю, а також спецзасоби.
Дисциплінарною комісією під час службового розслідування проведено опитування свідків, а саме: водія вантажного автомобілю «DAF» н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 та проведено телефонну розмову з власником вказаного транспортного засобу ОСОБА_8 , які підтвердили факт причетності позивача до вказаного правопорушення.
При цьому, суд звертає увагу, що у довідці бесіди від 30.12.2021 прізвище водія вантажного автомобілю «DAF» н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 , а в матеріалах службового розслідування саме опитування відсутнє. Також відсутня інформація щодо дати та місця проведення опитування, посадових осіб, які здійснювали таке опитування та встановлення особи, що надавала пояснення. Таке ж стосується телефонної розмови з власником транспортного засобу «DAF» н.з. НОМЕР_1 - ОСОБА_8 , оскільки відсутня інформація щодо дати та місця проведення опитування, посадових осіб, які здійснювали таке опитування та встановлення особи, що надавала пояснення.
У Постанові Верховного Суду від 26.01.2022 у справі №480/1338/19 зазначено: «У висновку службового розслідування йдеться про пояснення ОСОБА_1, яке, за твердженнями відповідача, отримане дисциплінарною комісією засобами електронного зв'язку, проте доказів, на підтвердження вказаного, до суду не надано, а суб'єкт владних повноважень повинен довести ті обставини, на які посилається, діяти виключно відповідно до законодавства».
В той же час, матеріали службового розслідування не містять доказів як факту самої зупинки транспортних засобів, так і факту зупинки безпосередньо позивачем.
Під час службового розслідування старший сержант поліції ОСОБА_1 відмовився від надання пояснень, посилаючись на ст.63 Конституції України. (Пояснення від 27.12.2021за підписом позивача).
Із матеріалів особової справи старшого сержанта поліції ОСОБА_1 встановлено, що останній за час проходження служби заохочувався 4 рази та притягувався до дисциплінарної відповідальності 6 разів, у тому числі за втрату бланків суворої звітності, безпідставну зупинку транспортних засобів, використання ненормативної лексики, перешкоджання поліцейським виконувати свої службові обов'язки, неповний збір адміністративних матеріалів, що призвело до закриття судом провадження по справі.
Відповідно до службової характеристики, старший сержант поліції ОСОБА_1 за час служби в Національній поліції України та на посаді поліцейського ВРПП Криворізького РУП ГУНП зарекомендував себе з посереднього боку, як некваліфікований, безініціативний поліцейський.
За результатами проведеного дисциплінарною комісією службового розслідування, Наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 05.01.2022 №14к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських ГУНП» до поліцейського відділу реагування патрульної поліції Криворізького РУП ГУНП старшого сержанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пункту 1 частини 1 статті 18, статті 35 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзацу 1 пункту1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, пункту 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 №1026, Присяги поліцейського, що виразилось у безпідставній зупинці 16.09.2021 транспортного засобу «DAF», н.з. НОМЕР_1 , та 03.10.2021 автомобіля «Skoda Octavia», н.з. НОМЕР_2 , невикористанні відео реєстратора під час несення служби, та скоєння інших дій проти інтересів служби, які суперечать покладеним на нього обов'язкам, підривають довіру до нього як до носія влади.
Наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 05.03.2022 №248 о/с звільнено за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) старшого сержанта поліції ОСОБА_1 поліцейського відділу реагування патрульної поліції Криворізького районного управління поліції, з 05.03.2022 року. Підстава: наказ ГУНП від 05.01.2022 №14к.
Згідно довідки ГУНП в Дніпропетровській області від 12.04.2022 №1026 розмір місячного грошового забезпечення поліцейського відділу реагування патрульної поліції старшого сержанта поліції ОСОБА_1 станом на день звільнення (05.03.2022) становить 6'072,50грн. та включає наступні складові: посадовий оклад - 2'470,00грн.; оклад за спецзвання - 1000,00грн.; надбавку за стаж служби в поліції 25% - 867,50грн.; надбавку за специфічні умови проходження служби 40% - 1'735,00грн.
Середньоденне грошове забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2022 становить 195,89грн.
Розмір місячного грошового забезпечення після утримання військового збору (1,5%) та податку на доходи фізичних осіб (18%), який відповідно до постанови КМУ від 15.01.2004 №44 підлягає повній компенсації, складає 5'981,41грн. (з розрахунку: 6'072,50грн. - 1'093,05грн. (18%) + 1'093,05грн. (компенсація податку на доходи фізичних осіб) - 91,09грн. (1,5%)).
Середньоденне грошове забезпечення після утримання податків та зборів складає 192,95грн.
Грошове забезпечення ОСОБА_1 за два місяці, що передували його звільненню складало: січень 2022 року - 6'072,50грн.; лютий 2022 року - 6'072,50грн.
Крім того, ОСОБА_1 було нараховано індексацію грошового забезпечення у січні 2022 року у розмірі 1'620,09грн. та у лютому 2022 року у розмірі - 1'620,99грн. Індексація не є видом грошового забезпечення.
Не погодившись зі звільненням та прийнятими наказами в частині застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про національну поліцію».
Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;
4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;
5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Згідно зі ст.19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі:
1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху;
2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу;
3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення;
4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку;
5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути;
6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод;
7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху;
8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху;
9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв;
10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.
Відповідно до ч.2 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний зупиняти транспортні засоби у разі:
1) якщо є інформація, що свідчить про порушення власником транспортного засобу митних правил, виявлені митними органами відповідно до Митного кодексу України, а саме: порушення строків тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту іншого транспортного засобу особистого користування, використання такого транспортного засобу для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, розкомплектування чи передачу у володіння, користування або розпорядження такого транспортного засобу особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту;
2) якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб, який зареєстрований в іншій країні, не зареєстрований в Україні у встановлені законодавством строки чи перебуває на території України з порушенням строків тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту, чи використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, чи переданий у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.
Відповідно до ч.3 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
Відповідно до ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється:
1) у зв'язку із закінченням строку контракту;
2) за станом здоров'я (через хворобу) - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції;
3) за віком - у разі досягнення встановленого для нього цим Законом граничного віку перебування на службі в поліції;
4) у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;
5) через службову невідповідність;
6) у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України;
7) за власним бажанням;
8) у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу до інших міністерств і відомств (організацій);
9) у зв'язку з прямим підпорядкуванням близькій особі;
9-1) у зв'язку з наявністю реального чи потенційного конфлікту інтересів, який має постійний характер і не може бути врегульований в інший спосіб;
10) у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, а також рішенням суду про визнання його активів або активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави;
11) у зв'язку з набуттям громадянства або підданства іншої держави;
12) у разі надання особою завідомо неправдивої інформації під час прийняття на службу в поліції.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут).
Згідно із преамбулою вказаного Закону цей Статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Згідно з ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського:
1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки;
3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;
4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;
5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;
6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;
7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;
8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;
9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;
10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;
11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;
12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;
13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;
14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Згідно з ч.1, ч.2 ст.11, ст.12, ч.1 ст.13 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
При цьому, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Відповідно до вимог статті 3, 8, 13 Дисциплінарного статуту визначення виду дисциплінарного стягнення, яке необхідно накласти на поліцейського, є переважним (дискреційним) правом начальника ГУНП.
Згідно ч.ч.1-4 ст.14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
З метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного правопорушення або невиконанню вимог Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», за поданням спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції за рішенням начальника органу, який має право приймати або звільняти із служби особу, яка вчинила таке правопорушення, проводиться службове розслідування.
Відповідно до ст.16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником (частина 1 статті).
У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів (частина 2 статті).
До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці (частина 3 статті).
Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (частина 4 статті).
Частинами 1-3 статті 18 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", «Про державну таємницю» та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови.
Частинами 7, 8 ст.19 Дисциплінарного статуту визначено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Згідно з ч.3, ч.2 ст.13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
Згідно з підпункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Відповідно до ч.1 ст.22 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується.
Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі) поліції та особистого ознайомлення поліцейського з ним. У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт (частина 2 статті 22).
Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу (частина 3 статті 22).
Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади та звільнення із служби в поліції, застосовані до поліцейського, який перебуває у відпустці чи на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності), виконуються (реалізуються) після його прибуття до місця проходження служби (частина 4 статті 22).
За відсутності на службі без поважних причин поліцейського, до якого застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади чи звільнення із служби в поліції, таке дисциплінарне стягнення виконується, а витяги з наказів про застосування та виконання дисциплінарного стягнення надсилаються рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі. У такому разі днем ознайомлення поліцейського із зазначеними наказами є дата, зазначена в поштовому повідомленні про вручення їх поліцейському, до якого застосовано дисциплінарне стягнення, або повнолітньому члену сім'ї такого поліцейського (частина 5 статті 22).
Поліцейський, з вини якого не виконано дисциплінарне стягнення, несе відповідальність згідно з цим Статутом (частина 9 статті 22).
Статтею 23 Дисциплінарного статуту визначено строк дії дисциплінарних стягнень та наслідки їх застосування. Так, згідно з частиною 1 вказаної статті строк дії дисциплінарних стягнень з моменту оголошення їх порушникові становить: 1) зауваження - протягом двох місяців; 2) догана - протягом трьох місяців; 3) сувора догана - протягом чотирьох місяців; 4) попередження про неповну службову відповідність - протягом шести місяців; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення з посади - протягом одного року; 6) звільнення зі служби в поліції - протягом трьох років.
Закінчення строку дії дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади не дає поліцейському права бути поновленим на посаді, з якої він був звільнений за порушення дисципліни (частина 8 статті 23).
Поліцейський, звільнений з поліції за вчинення дисциплінарного проступку, не може бути прийнятий на службу до поліції протягом трьох років з дня виконання наказу про звільнення (частина 9 статті 23).
Аналізуючи вищенаведені положення законодавства, суд зазначає, що звільнення позивача зі служби в поліції відбулось саме у зв'язку з порушенням останнім службової дисципліни, що виявилось у порушенні вимог Присяги працівника поліції, Закону України «Про Національну поліцію» та Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ.
Звільнення за порушення Присяги може мати місце лише тоді, коли особою скоєно проступок, який підриває довіру та авторитет органів влади і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.
Відповідач при визначенні виду дисциплінарного стягнення мав враховувати тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
Водночас, обставини та факти вчинення дисциплінарного проступку мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.
Оцінюючи усі докази, надані суду у їх сукупності, суд вважає, що факт вчинення позивачем у справі дисциплінарного проступку не знайшов свого підтвердження під час розгляду справи, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 5 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 №1026, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 за №28/32999 (далі - Інструкція), включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Згідно з пунктом 6 Інструкції, під час здійснення повноважень поліцейський забезпечує збереження та належні умови експлуатації виданого йому портативного відеореєстратора та не допускає його розряджання. У разі пошкодження портативного відеореєстратора поліцейський негайно доповідає про це відповідальній особі та керівнику органу, підрозділу поліції. Після прибуття до місця постійної дислокації портативний відеореєстратор або карта пам'яті передається відповідальній особі.
Таким чином, перед заступанням на службу поліцейські зобов'язані отримувати портативні відео реєстратори та з моменту початку виконання службових обов'язків й до їх закінченні вести безперервну відеозйомку.
Підпунктами 1 та 2 пункту 1 Розділу VII Інструкції визначено, що під час виконання своїх повноважень поліцейським забороняються: 1) самовільне видалення відеозаписів з носив відеозапису, заміна цих носив, зміна їх системної дати та часу; 2) примусове виключення відеореєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб.
Згідно з пунктом 2 розділу VII вказаної Інструкції поліцейський забезпечує належне виконання вимог цієї Інструкції.
Разом з тим, за приписами пунктів 1-3 розділу VII Інструкції, вивантаження відеозаписів з карт пам'яті портативних відеореєстраторів та відеореєстраторів, установлених на службових транспортних засобах, БпЛА, на сервер зберігання відеозаписів здійснюється шляхом приєднання карти пам'яті до спеціального обладнання в автоматичному режимі за допомогою спеціального програмного забезпечення або в інший спосіб, визначений виробником до такого сервера.
Відеозаписи автомобільних та стаціонарних систем зберігаються на сервері у визначений виробником спосіб.
Строк зберігання відеозаписів становить: з портативних та відеореєстраторів, установлених у службових транспортних засобах, БпЛА, - 30 діб.
Позивач зазначає, що ним було повністю дотримано норм, передбачених Інструкцією.
З матеріалів справи, в тому числі, з матеріалів службового розслідування, вбачається, що Наказ про організацію проведення службового розслідування та відсторонення від виконання службових обов'язків окремих поліцейських Криворізького РУП ГУНП № 2270 було прийнято 04.11.2021 року, тобто поза межами строку зберігання (30 днів) відеозапису транспортної події, зокрема зупинки 16.09.2021року транспортного засобу «DAF» н.з. НОМЕР_1 та 03.10.2021 року автомобіля «Skoda Octavia» н.з. НОМЕР_2 .
Таким чином, на момент початку службового розслідування не було належного та допустимого доказу (відеозапису), який би свідчив про порушення позивачем приписів Інструкції.
Аналогічні обставини стосуються й факту зупинення зазначених транспортних засобів.
Відповідачем не доведено, що транспортні засоби були зупинені безпосередньо позивачем (відеозапис відсутній).
Дисциплінарною комісією під час службового розслідування зазначено про проведення опитування свідків, а саме: водія вантажного автомобілю «DAF» н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 (тоді як у довідці бесіди від 30.12.2021 зазначено - ОСОБА_3 ) та проведення телефонної розмови з власником вказаного транспортного засобу ОСОБА_8 , які підтвердили факт причетності позивача до вказаного правопорушення.
При цьому, суд звертає увагу, що в матеріалах службового розслідування саме опитування відсутнє. Аналогічні обставини стосуються телефонної розмови з власником транспортного засобу «DAF» н.з. НОМЕР_1 - ОСОБА_8 , оскільки відсутня інформація щодо дати та місця проведення опитування, посадових осіб, які здійснювали таке опитування та встановлення особи, що надавала пояснення.
Відповідно до п.п.2-3 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України18 грудня 2018 року № 1026, портативний відеореєстратор та карта пам'яті обліковуються з наданням відповідного інвентарного та номенклатурного номерів.
Портативні відеореєстратори та карти пам'яті зберігаються в приміщеннях органів, підрозділів поліції та видаються поліцейському під підпис у журналі обліку видачі, повернення портативного відеореєстратора та карт пам'яті, копіювання цифрової інформації (далі - Журнал обліку) (додаток 1), який зберігається в органі, підрозділі поліції.
В матеріалах службового розслідування, рівно як і в матеріалах адміністративної справи, відсутнє посилання та підтвердження (докази) видачі позивачу відеореєстратора за відповідним інвентарним та номенклатурним номером.
Згідно з правовою позицією, викладеною у Постанові Верховного Суду від 26.01.2022 у справі №480/1338/19: «За таких обставин, суди попередніх інстанцій правильно вказали на безпідставність посилань дисциплінарної комісії у висновку службового розслідування про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, оскільки вирішення питання притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність встановити саме склад дисциплінарного проступку в його діях (бездіяльності), а не надавати оцінку обґрунтованості чи необґрунтованості пред'явленої останньому підозри у вчиненні кримінального правопорушення. Сам по собі факт повідомлення поліцейському підозри у вчиненні кримінального правопорушення не є беззаперечною підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення зі служби в поліції».
У висновку службового розслідування відповідач, також, посилався на скоєння позивачем, інших дій проти інтересів служби, які суперечать покладеним на нього обов'язкам, підривають довіру до нього, як до носія влади, що знайшло подальше відображення в наказі від 05.01.2022 року № 14к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських ГУНП», що є предметом спору у справі.
У Рішенні Конституційного Суду від 29.06.2010 року №17-рп/2010 зазначено, що одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто, обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.
Отже, юридичні рішення суб'єктів владних повноважень повинні прийматися у відповідності з правовими нормами, які повинні бути чіткими, щоб дозволяти особі передбачити для себе певною мірою за певних обставин наслідки, які може спричинити певна дія.
Разом з тим, суд погоджується з обґрунтуванням позивача стосовно недотримання відповідачем строку притягнення його до дисциплінарної відповідальності, передбаченого ч.1 ст.22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Так , відповідно до ч.1 ст.22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується.
Отже з огляду на вищенаведені норми законодавства, які регулюють спірні відносини, що виникли між сторонами у цій справі з приводу встановлення правомірності звільнення позивача зі служби, виходячи з наведеного у ст.12 Дисциплінарного статуту визначення дисциплінарного проступку, яким є протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції, суд вважає, що під час проведення службового розслідування повинні бути встановлені обставини вчинення дисциплінарного проступку.
Наведене у рішенні вище, свідчить про безпідставність застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби яке реалізовано шляхом прийняття відповідачем наказу №14к від 05.01.2022р. та похідного від нього наказу №248о/с від 05.03.2022р., що у свою чергу дає можливість зробити висновок про те, що відповідач у справі, якій у спірних відносинах виступає у якості суб'єкта владних повноважень, під час прийняття цих наказів діяв не у спосіб, який визначено чинним законодавством, а під час розгляду судом цієї справи в порушення вимог ч.2 ст.77 КАС України не довів правомірності прийняття ним оскаржуваних наказів.
Разом з тим, до відзиву на позовну заяву додані документи щодо осіб, які не є учасниками справи, а тому, надані відповідачем службові характеристики, послужні списки, пояснення, посадові інструкції, довідки тощо не оцінюються.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Вирішуючи по суті заявлені позовні вимоги суд, враховуючи вищенаведені обставини справи, які були встановлені під час її розгляду та підтверджені належними письмовими доказами, вважає, що заявлені позивачем позовні вимоги знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, а тому позов необхідно задовольнити, визнати протиправним та скасувати наказ відповідача №14к від 05.01.2022р., а також визнати протиправним та скасувати наказ відповідача №248о/с від 05.03.2022р., який є похідним від наказу відповідача №14к від 05.01.2022р., та поновити позивача - ОСОБА_1 на посаді поліцейського відділу реагування патрульної поліції Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області з 06.03.2022 року, стягнути з відповідача на користь позивача за час вимушеного прогулу з 06.03.2022р. середній заробіток виходячи з розміру середньоденного грошового забезпечення позивача, яке зазначено у довідці №1026 від 12.04.2022р., з якого підлягають утриманню відповідні збори та податки.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 371 КАС України, негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Відповідно до ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
За правилами ч.2,5 ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. У разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України Про оплату праці за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі Порядок №100).
Нормами абзацу 3 пункту 2 Порядку №100 визначено, що середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.
В силу пункту 5 розділу ІV Порядку №100 основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно пункту 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством календарних днів за цей період.
За змістом абзацу 2 пункту 8 Порядку №100 після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику, здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.
Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи організації, встановленим з отриманням вимог законодавства (абзац 3 пункт 8 Порядку № 100).
Пунктами 2,3 частини першої статті 256 КАС України передбачено, що постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць та про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.
Згідно з частиною другою статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Тобто, виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу. Законом не передбачено будь-яких підстав для зменшення його розміру за певних обставин.
Суд зазначає, що при стягненні середнього заробітку за час вимушеного прогулу на підставі статті 235 КЗпП України, суд керується постановою Кабінету Міністрів України від 05.02.1995 № 100.
Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ цієї Постанови при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-погодинниками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді.
Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів.
Крім того, відрахування податків і обов'язкових платежів із середнього заробітку за час вимушеного прогулу не погіршує становище працівника, якого поновлено на роботі, оскільки за цей період, у разі перебування на посаді, працівник отримував би заробітну плату, із якої також відраховувались би податки і збори.
Згідно довідки ГУНП в Дніпропетровській області від 12.04.2022 №1026 розмір місячного грошового забезпечення поліцейського відділу реагування патрульної поліції старшого сержанта поліції ОСОБА_1 станом на день звільнення (05.03.2022) становить 6ґ072,50грн., середньоденне грошове забезпечення станом на 05.03.2022 становить 195,89грн.
Відповідно до п.2, 3 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Таким чином, рішення суду в частині поновлення позивача на посаді яку він обіймав на час звільнення та виплати заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць - підлягає негайному виконанню.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Так, ч.2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 ст.6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно з ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст.73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно з ч.2 ст.73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частинами 1 та 2 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Оскільки позивач згідно п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, то підстави для вирішення питання щодо судових витрат відсутні. Доказів понесення позивачем інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, матеріали справи не містять.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 9, 72, 77, 78, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_7 ) до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (49101, м.Дніпро, вул.Троїцька, 20-а; код ЄДРПОУ 40108866) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення заборгованості за час вимушеного прогулу - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 05.01.2022 року №14к в частині притягнення поліцейського відділу реагування патрульної поліції Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення зі служби в поліції.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 05.03.2022 року №248 о/с в частині звільнення старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського відділу реагування патрульної поліції Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 Закону "Про національну поліцію" з 06.03.2022 року.
Поновити ОСОБА_1 на службі в поліції, на посаді поліцейського відділу реагування патрульної поліції Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області з 06.03.2022 року.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (49101, м.Дніпро, вул.Троїцька, 20-а; код ЄДРПОУ 40108866) середнє грошове забезпечення позивача за час вимушеного прогулу з 06.03.2022 року до дати фактичного поновлення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_7 ) на посаді.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_7 ) на службі в поліції, на посаді поліцейського відділу реагування патрульної поліції Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області з 06.03.2022 року та в частині виплати грошового утримання у межах стягнення за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Г. В.Кадникова