Справа № 548/1199/23
Провадження №2-з/548/10/23
01.06.2023 року м. Хорол
Хорольський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Миркушіної Н.С.,
за участю секретаря судового засідання - Калініченко А.В.,
розглянувши заяву заступника керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області Дігтяра Антона Олеговича про забезпечення позову по цивільній справі за позовом заступника керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області Дігтяра Антона Олеговича в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області надіслав до суду позов до ОСОБА_1 за участі третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Мусіївське» про конфіскацію земельної ділянки,-
В провадженні Хорольського районного суду Полтавської області знаходиться вищевказана справа.
До суду із заявою про забезпечення позову звернувся заступник керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області Дігтяр Антон Олегович, в якій прохає з метою забезпечення позову: накласти арешт на належну ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на праві приватної власності земельну ділянку кадастровий номер 5324885000:00:005:0034, площею 2,7045 га, розташовану на території Хорольської територіальної громади Лубенського району.
Враховуючи, що розгляд заяви відбувається за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши заяву про забезпечення позову та додані до неї матеріали приходить до висновку, що заява підлягає до задоволенняз наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.149 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені статтею 150 цього Кодексу заходи забезпечення позову.
У п.1 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 року роз'яснено, що суди повинні звернути увагу на те, що єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь якої з осіб, котрі беруть участь у справі.
Заява про забезпечення позову відповідає вимогам, визначеним нормам ЦПК України. В заяві про забезпечення позову зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати на думку позивача, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для вирішення питання щодо забезпечення позову.
Вирішуючи дане клопотання, суд бере до уваги те, що вид забезпечення позову має бути співмірним із заявленими позивачами вимогами. Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст.13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Згідно ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема забороною вчиняти певні дії.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчився, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясовано обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реального виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, щоб усунути утруднення і неможливість виконання рішення суду.
Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.
При розгляді заяви про забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 рішення по справі «Шмалько проти України» право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспектіст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову суд бере до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Отже, судом вбачається що між сторонами існує реальний спір, також суд вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до ускладнення виконання рішення у разі задоволення позовних вимог, що призведе до порушення прав позивача, так як у разі задоволення позову спірна земельна ділянка конфіскується.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, щооскільки існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні рішення суду при умові задоволення позовних вимог, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області , за захистом яких звернувся прокурор, задля захисту прав Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області необхідно накласти арешт на спірну земельну ділянку.
До такого висновку суд приходить, виходячи з розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, з урахуванням забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, оскільки такий вид забезпечення позову спроможний забезпечити фактичне виконання рішення суду в разі задоволення позову.
В той же час суд враховує, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд бере до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів, зокрема слід враховувати, що обмеження можливості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Мусіївське» - господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися орендованим майном може призвести до незворотних наслідків.
Враховуючи вищевказане суд прийшов до висновку, що арешт слід накласти на майно без заборони проведення будь-яких сільськогосподарських польових робіт на земельній ділянці, щоб не зашкодити діяльності орендаря Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Мусіївське».
Отже, враховуючи відсутність обґрунтованої загрози невиконання чи ускладнення виконання рішення суду та виходячи із принципу балансу інтересів сторін, заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.7 ст. 152 ЦПК України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання.
Суд вважає, що забезпечення позову не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовано лише на збереження існуючого становища та прав позивача до розгляду справи по суті.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 151, 152 ЦПК України,-
Заяву заступника керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області Дігтяра Антона Олеговича про забезпечення позову по цивільній справі за позовом заступника керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області Дігтяра Антона Олеговича в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області надіслав до суду позов до ОСОБА_1 за участі третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Мусіївське» про конфіскацію земельної ділянки,- задовольнити.
Накласти арешт на належну ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на праві приватної власності земельну ділянку кадастровий номер 5324885000:00:005:0034, площею 2,7045 га, розташовану на території Хорольської територіальної громади Лубенського району без заборони Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Мусіївське» проводити на цій земельній ділянці будь-які сільськогосподарські польові роботи.
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження відповідно до ч.1 ст.157 ЦПК України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому повного судового рішення.
Відповідно до пп.15.5 п.15розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Хорольський районний суд Полтавської області.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Повний текст ухвали складений 01.06.2023 року.
Суддя: Н.С.Миркушіна