Справа № 541/2118/23
Номер провадження3/541/747/2023
16 червня 2023 року м. Миргород
Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Куцин В.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Миргородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Довгалівка Миргородського району Полтавської області, громадянина України, місце проживання якого зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не працюючого, РНОКПП НОМЕР_1 , який притягався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП постановою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 17 березня 2023 року у справі № 541/811/23,
за ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
23.04.2023 року о 01 год. 00 хв. ОСОБА_1 в АДРЕСА_2 повторно протягом року вчинив домашнє насильство відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 , а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні нецензурною лайкою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю ОСОБА_2 , чим вчинив правопорушення передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, заяви про відкладення розгляду справи не надав, причину неявки не повідомив.
Положення ч. 2 ст. 268 КУпАП в редакції, чинній на момент розгляду справи, не містять імперативного припису щодо обов'язкової участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності в судовому засіданні під час розгляду вказаної категорії справ.
З метою дотримання розумного строку розгляду справи та строків передбачених положеннями ст. 277 КУпАП, забезпечення можливості своєчасного притягнення особи до відповідальності у випадку доведення її винуватості та уникнення нею відповідальності, з урахуванням достатності обсягу наявних доказів, також, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне ухилення від явки на виклик суду призводить до умисного затягування розгляду справи, що на думку суду має місце з боку ОСОБА_1 нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким, зокрема, є охорона встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Частина 1 статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Частина 2 статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
За визначенням Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 № 2229-VIII, який набрав чинності 07.01.2018, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Приписами ст. 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серія ВАБ № 969543 від 12.05.2023 року (а. с. 1), копією рапорту помічника чергового Миргородського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області Кобець С. В. від 23.04.2023 року (а. с. 2), копією протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 23.04.2023 року (а. с. 3), копією письмових пояснень потерпілої ОСОБА_2 від 23.04.2023 року, в яких вона вказала, що випивала з ОСОБА_1 алкогольні напої, а потім у них виникла побутова сварка і вона викликала поліцію (а. с. 4), копією письмових пояснень ОСОБА_1 від 23.04.2023 року (а. с. 5), в яких він вказав, що випивала з ОСОБА_2 алкогольні напої та через ревнощі у них виникла сварка і вони ображали один одного нецензурними словами, копією форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства (а. с. 6), копією постанови Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 17 березня 2023 року у справі № 541/811/23, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (а. с. 7).
Суд зазначає, що відповідно до постанови Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 17 березня 2023 року у справі № 541/811/23 ОСОБА_1 було піддано адміністративному стягненню у виді штрафу за порушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. ОСОБА_1 повторно протягом року вчинив те саме порушення, а тому кваліфікація даного адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП є правильною.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, вина останнього доведена в судовому засіданні на підставі доказів, що містяться в матеріалах справи, а тому він повинен нести відповідальність передбачену законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративні правопорушення не встановлено.
Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (ч. 2 ст. 61 Конституції України). Системний аналіз та юридичний зміст положень ч. 2 ст. 61 Конституції України свідчить про те, що в основу притягнення до юридичної відповідальності має бути покладений конкретний склад правопорушення, яке вчинила особа. Відмінність у складі правопорушення (як в цілому, так і в конкретних його елементах) дає підстави для притягнення особи до різних видів юридичної відповідальності. Також, юридична відповідальність встановлюється за скоєння конкретного правопорушення конкретною особою, тобто вона має індивідуальний характер і характеризується, наприклад, наявністю системи покарань та стягнень, можливістю призначення більш м'якого покарання, умовного засудження, відстрочки виконання вироку, давністю притягнення до кримінальної відповідальності та звільнення від неї тощо. Цей принцип забезпечується можливістю застосування виду юридичної відповідальності в залежності від ступеня суспільної небезпечності скоєного правопорушення чи адміністративного правопорушення. При цьому, принцип індивідуалізації відповідальності знаходить також свій вираз в тому, що при призначенні покарання (стягнення) мають враховуватися всі особливості та обставини справи, характер правопорушення, ступінь здійснення винною особою протиправного наміру, ступінь вини, властиві їй індивідуальні риси, спосіб життя, мотиви скоєння правопорушення і інше.
Відповідно до ст. 22 КУпАП, при малозначності адміністративного правопорушення суд може звільнити порушника від адміністративної відповідальності та обмежитись усним зауваженням.
Вирішення питання про застосування положень ст. 22 КУпАП суд вирішує з урахуванням Узагальнення практики Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України та узагальнення судової практики Верховного Суду України щодо розгляду судами справ про адміністративні правопорушення де зазначено, що визначення малозначного правопорушення законодавчо не закріплено. Проте, у кожному конкретному випадку судом має вирішуватися питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної шкідливості, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.
Вивчивши матеріали справи в їх сукупності та взаємозв'язку, дослідивши письмові пояснення ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_2 , проаналізувавши матеріали та документи, що маються в справі, враховуючи суть та характер правопорушення, яке в даному випадку за своєю суттю є незначним, та відсутність від вчиненого правопорушення наслідків, які б становили велику суспільну небезпеку, не завдання значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб та той факт, що правопорушник з потерпілою примирилися, що підтверджується заявою потерпілої до Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області від 12.05.2023, в якій вона просить припинити розгляд її звернення стосовно ОСОБА_1 і яка є в матеріалах справи (а. с. 8), зважаючи на малозначність вчиненого конкретного (саме в межах розгляду даної адміністративної справи) адміністративного правопорушення, суд приходить до висновку, що при таких встановлених судом обставинах є передбачені законом підстави для звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, в порядку ст. 22 КУпАП та достатньо обмежитись усним зауваженням.
Відповідно до ч. 2 ст. 284 КУпАП передбачено, що при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття справи.
У зв'язку із звільненням від адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , судовий збір стягненню не підлягає.
Керуючись ст. 61 Конституції України, статтями 22, 40-1, 173-2, 221, 268, 280, 283, 284, 289, 291, 294 КпАП України, суд,
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Звільнити Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП на підставі ст. 22 КУпАП обмежившись усним зауваженням.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП закрити.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на оскарження.
Суддя Миргородського
міськрайонного суду В. М. Куцин