Справа № 541/1642/23
Номер провадження 2-адр/541/2/23
іменем України
15 червня 2023 року м. Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді - Куцин В.М.,
секретаря судового засідання - Калініченко Л.О,
з участю представника заявника - Єфимченко І.В.,
розглянувши у судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 , адвоката Єфімченко Ірини Віталіївни про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Чернівецької митниці про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення,-
11 травня 2023 року представник ОСОБА_1 , адвоката Єфимченко Ірина Віталіївна звернулася до суду з адміністративним позовом до Державної митної служби України, Чернівецької митниці про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення.
Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 06 червня 2023 року позов ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Чернівецької митниці про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення - задоволено. Скасовано постанову головного державного інспектора Державної митної служби України Бевза О.В. від 01.05.2023 та Постанову начальника Чернівецької митниці Товт М.Й. від 22.03.2023 в справі про порушення митних правил № 0119/40800/23 і закрити справу про адміністративне правопорушення. Стягнуто із Чернівецької митниці (код ЄДРПОУ 43971359, місце знаходження: 58023, місто Чернівці, вул. Руська, будинок 248 М) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок понесених судових витрат.
07 червня 2023 року представник ОСОБА_1 , адвокат Єфимченко Ірина Віталіївна звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення у вищезазначеній адміністративній справі про розподіл судових витрат. Наголошувала, що розмір визначений для стягнення є співмірним, оскільки позов про оскарження постанов митних органів потребував додаткового вивчення законодавства та значного обсягу дій з метою досудового врегулювання спору.
До вказаної заяви долучено договір № 04/04/23/Г про надання правової допомоги від 04.04.2023, додаткову угоду по договору про надання правової допомоги №04/04/23/Г від 04.04.2023, розрахунок маршруту та витрат пального 06.06.2023 за даними панелі приладів автомобіля маршрут Київ - Миргород - Київ, чек № НОМЕР_1 ТОВ «Євро Смарт Пауер» про придбання пального на суму 1142,30 грн., акт наданих послуг від 07.06.2023 .
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 , адвокат Єфимченко Ірина Віталіївна підтримала подану заяву про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат, а саме стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу.
Представник Державної митної служби України, Чернівецької митниці в судове засідання не з'явився, направив на адресу суду заперечення, просив відмовити в задоволенні заяви представника позивача про вирішення питання щодо розподілу судових витрат, оскільки справа не є складною, не потребує аналізу різнопланових норм різних галузей права, вказана сума витрат на правову допомогу є безпідставною, завищеною та необгрунтованою витрати не є співмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу (а.с. 189-190).
Вирішуючи заяву про ухвалення додаткового судового рішення, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 143 КАС України передбачено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до частини 7 статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Однак, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч. 3 ст. 143 КАС України).
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.
Пунктом 3 частини 1 статті 252 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Крім того, нормами ч. 5 ст. 143 КАС України передбачено, що у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, тобто у разі якщо за заявою сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, вирішуються питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Частиною першою статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Положеннями частини першої статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Надаючи оцінку заявленим позивачем судовим витратам на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Згідно з частинами 1 - 3 статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною четвертою статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною п'ятою статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 134 КАС України).
Частиною 7 статті 134 КАС України передбачено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16, а також постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року (справа №810/3806/18, справа №810/2816/18, справа №810/3806/18).
При зверненні з адміністративним позовом до суду представник позивача заявила, що фактичний розрахунок судових витрат позивача, пов'язаних з розглядом справи, в тому числі витрат на професійну правничу допомогу, а також відповідні докази буду ть надані додатково, відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України.
Для підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу ОСОБА_2 надано договір № 04/04/23/Г про надання правової допомоги від 04.04.2023, додаткову угоду по договору про надання правової допомоги №04/04/23/Г від 04.04.2023, розрахунок маршруту та витрат пального 06.06.2023 за даними панелі приладів автомобіля маршрут Київ - Миргород - Київ, чек № НОМЕР_1 ТОВ «Євро Смарт Пауер» про придбання пального на суму 1142,30 грн., акт наданих послуг від 07.06.2023 з переліком та вартістю наданих послуг.
Згідно з актом наданих послуг від 07.06.2023 ОСОБА_2 надано позивачу наступні послуги: підготовка та подання позовної заяви 1500,00 грн.; участь в судовому засіданні - 1000,00 грн., витрати адвоката на прибуття до суду - 1299,68 грн.
Суд акцентує увагу на тому, що при вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг та умовами договору.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим, суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Крім того, при визначенні суми відшкодування суд має враховувати критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Вказана позицій узгоджується з висновками Верховного суду у постанові від 22.12.2020 у справі № 520/8489/19.
Відтак, при вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, суд враховує те, що дана справа є справою незначної складності, предмет доказування в цій справі не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг та складність оформлених процесуальних документів не є значними.
Беручи до уваги зміст виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та їх вартість, суд вважає, що витрати на правничу допомогу за такі послуги є неспівмірними з ціною позову та завищеними.
На думку суду витрати пального для прибуття для участі у розгляді справи, в розмірі 1142,30 грн. не підтвердженими відповідними доказами, так як надана квитанція про придбання пального датована 03.06.2023, в той час як судове засідання по розгляду справи відбулося 06.06.2023. Крім того, не вказана необхідність прибуття в судове засідання саме таким видом транспорту, так як представник позивача мала змогу обрати менш дороговартісні засоби пересування, в тому числі громадський транспорт зважаючи на наявність з м. Миргород до м. Києва (місце проживання представника) належного автобусного та залізничного сполучення. Суд вважає достатньою суму витрат на прибуття в судове засідання в розмірі 700 гривень.
З огляду на викладене, суд вважає, що витрати на правову допомогу в розмірі 3799,68 грн., на відшкодування яких у позивача виникло право за результатами розгляду цієї справи, враховуючи задоволення позову та зважаючи на вищевикладені обгрунтування підлягають зменшенню, і на користь ОСОБА_1 належить стягнути витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 2500,00 грн, який відповідає вимогам розумності, пропорційності та необхідності.
Таким чином, заява представника ОСОБА_1 , адвоката Єфимченко Ірини Віталіївни про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 132, 134, 139, 143, 243, 248, 252, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Заяву представника ОСОБА_1 , адвоката Єфимченко Ірини Віталіївни про ухвалення додаткового рішення у адміністративній справі за позовом за позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Чернівецької митниці про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення - задовольнити частково.
Стягнути із Чернівецької митниці (код ЄДРПОУ 43971359, місце знаходження: 58023, місто Чернівці, вул. Руська, будинок 248 М) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 2500 (дві тисячі п'ятсот) гривень 00 копійок понесених судових витрат на професійну правничу допомогу.
Додаткове рішення суду може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а в разі його оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Учасники справи:
ОСОБА_1 , уродженець м. Миргород Полтавської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Державна митна служба України, адреса місця знаходження: вул. Дегтярівська, 11-г, м. Київ, 04119, код ЄДРПОУ 43115923.
Чернівецька митниця адреса місця знаходження: вул. Руська, 248М, м Чернівці, 58023, код ЄДРПОУ 43971359.
Суддя: В. М. Куцин