65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"16" червня 2023 р.Справа № 916/2549/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінал Кілія" про залишення без розгляду
заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінал Кілія" (код ЄДРПОУ 43098924, 65020, м. Одеса, вул. Спиридонівська, буд. 31, оф. 2)
до Державного підприємства "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ" (код ЄДРПОУ 01125206, 68355, Одеська обл., м. Вилкове, вул. Придунайська, буд. 2)
про вжиття заходів забезпечення позову до подання позову
14.06.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінал Кілія" звернулося до Господарського суду Одеської області із заявою про вжиття заходів забезпечення позову до подання позову щодо Державного підприємства "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ", в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову у вигляді заборони Державному підприємству "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ" та будь-яким іншим особам вчиняти дії, направлені на перешкоджання Товариству з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінал Кілія" доступу до майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінал Кілія" та/або клієнтів останнього з метою оброблення (в тому числі, однак не виключно: завантаження/вивантаження), яке перебуває у критому складі літ. "Г" портового пункту "Усть-Дунайськ" за адресою м. Кілія, вул. Портова, 4, (загальна площа 1040 кв. м, корисна площа - 960 кв. м., інвент. номер 767) - до розгляду даної справи по суті.
16.06.2023 від заявника надійшло клопотання про залишення без розгляду заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви.
Дослідивши матеріали клопотання про залишення без розгляду заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви, суд дійшов наступних висновків.
У відповідності до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
З аналізу наведених норм вбачається, що інститут забезпечення позову вживається виключно за ініціативою позивача та обмеження, які встановлені відповідною ухвалою про вжиття заходів до забезпечення позову, встановлюються з метою охорони матеріально-правових інтересів позивача та, відповідно, їх дія нерозривно пов'язана із наявністю такої мети.
В той же час, подання позивачем заяви про залишення без розгляду заяви про забезпечення позову свідчить про те, що позивач втратив інтерес до вжиття заходів забезпечення позову та більше не підтримує застосування такого інституту господарського процесу, навпроти - просить суд не розглядати питання щодо вжиття заходів до забезпечення позову.
Частиною 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами статті 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Виходячи з аналізу наведених норм, суд зазначає, що принцип диспозитивності визначає межі здійснення господарським судом та учасниками справи їхніх процесуальних прав та обов'язків, надає учасникам справи можливість вільно розпоряджатися своїми правами щодо предмета спору та визначає обов'язок суду здійснювати провадження у справі виключно за зверненням особи, поданим до суду у відповідній процесуальній формі. Реалізація принципу диспозитивності у процесі здійснення правосуддя спрямована на досягнення справедливого балансу між суб'єктами судового процесу і визначає межі процесуальних дій суду у розгляді справи.
Приписами частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України визначено коло прав учасників справи, відповідно до якої учасники мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб, користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
Відповідно до ч. 10 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).
При цьому, як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №2-591/11, відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.
Пунктом 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Приймаючи до уваги, що з матеріалів заяви про забезпечення позову не вбачається, що її залишення без розгляду призведе до порушення прав заявника або інших осіб, виходячи з принципу диспозитивності, суд вважає можливим задовольнити клопотання заявника та залишити без розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінал Кілія" про вжиття заходів забезпечення позову до подання позову.
Керуючись статтями 2, 14, 42, п.5 ч.1 ст.226, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України суд, -
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінал Кілія" від 14.06.2023 про вжиття заходів забезпечення позову до подання позову залишити без розгляду.
2. Ухвалу направити сторонам.
Суддя М.Б. Сулімовська
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 255 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала підписана 16.06.2023.