Ухвала від 16.06.2023 по справі 905/210/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

16 червня 2023 року м. Харків Справа № 905/210/21

Східний апеляційний господарський суд у складі судді- доповідача: Плахова О.В.,

розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, м.Київ (вх.№1140 Д/2) на ухвалу господарського суду Донецької області від 05.05.2023р. у справі №905/210/21 (суддя Харакоз К.С., постановлену в м.Харків, дата складення повного тексту - 05.05.2023р.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуглекон", м.Київ,

до боржника Приватного акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Мирноградська", м. Мирноград, Донецька область,

про відкриття провадження у справі про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Донецької області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуглекон", м. Київ, про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Мирноградська" (код ЄДРПОУ 24820699), м. Мирноград, Донецька область.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 08.02.2021р. прийнято до розгляду заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Мирноградська".

Ухвалою господарського суду Донецької області від 22.02.2021р. відкрито провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Мирноградська"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Козловську Діану Валеріївну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №484 від 15.03.2013).

09.04.2021р. Головним управлінням ДПС у Донецькій області було подано до господарського суду Донецької області заяву про визнання кредиторських вимог до боржника на суму 7773589,68грн. основного боргу; 4540,00грн. судового збору.

Також, 12.04.2021р. Головним управлінням ДПС у Донецькій області було подано до господарського суду Донецької області про визнання кредиторських вимог до боржника на суму 612173,10грн. основного боргу.

24.04.2023р. Головним управлінням ДПС у Донецькій області було подано до господарського суду Донецької області заяву про заміну сторони її правонаступником, а саме ГУ ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ ВП 44070187) на Головне управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ 43141267) у зв'язку із перебуванням боржника на обліку Головного управління ДПС у місті Києві з 27.02.2023р

Ухвалою господарського суду Донецької області від 05.05.2023р. у справі №905/210/21 задоволено заяву ДПС у Донецькій області про заміну сторони її правонаступником; замінено кредитора Головне управління Державної податкової служби у Донецькій області на Головне управління Державної податкової служби у місті Києві; задоволено заяву Державного підприємства “Регіональні електричні мережі” від 05.05.2023р. про залишення без розгляду заяви про визнання кредиторських вимог; залишено без розгляду заяву Державного підприємства “Регіональні електричні мережі” №Д1/48 від 02.04.2021р. про визнання кредиторських вимог до боржника на суму 136696,60грн. основного боргу.

Головне управління Державної податкової служби у місті Києві з ухвалою суду не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 05.05.2023р. у справі №905/210/21 в частині заміни кредитора Головне управління Державної податкової служби у Донецькій області на Головне управління Державної податкової служби у місті Києві.

Одночасно апелянт звернувся з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Донецької області від 05.05.2023р. у справі №905/210/21.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суддя - доповідач дійшов висновку, що апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, виходячи з наступного.

Так, статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір").

Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", розмір ставки за подання до господарського суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Тобто, в даній справі за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, ставка судового збору становить 2684,00грн.

Проте, до апеляційної скарги скаржником не додано жодних доказів сплати судового збору.

Натомість, зі змісту апеляційної скарги вбачається, що апелянт наголошує на тому, що звільнений від сплати судового збору в силу приписів пункту 27 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», якою встановлено, що від сплати судового збору звільняється центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи - в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Скаржник зазначає, що процедура банкрутства є однією з передбачених законом форм погашення грошових зобов'язань (стягнення податкового боргу) боржника (платника) перед кредитором (контролюючим органом), реалізація якої здійснюється після вжиття органами ДПС всього інструментарію заходів стягнення, отже Головне управління ДПС у м. Києві, яке є відокремленим підрозділом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику звільнене від сплати судового збору положеннями пункту 27 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Оцінивши наведені доводи, суддя - доповідач вважає, що в даному випадку пункт 27 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" не підлягає застосуванню при оскарженні податковим органом ухвали місцевого господарського суду про заміну сторони правонаступником, враховуючи наступне.

Відповідно до правової позиції викладеної Верховним Судом, при вирішенні питання щодо відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою органу ДПС слід виходити з того, що пункт 27 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" щодо звільнення від сплати судового збору застосовується до апеляційних скарг податкових органів у випадку оскарження судових рішень, постановлених за результатами розгляду власне заяви податкового органу з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство (ухвала від 12.01.2023р. у справі №922/4359/19, від 26.01.2023р. у справі №922/2654/21, від 06.02.2023р. у справі №910/15023/21, від 16.03.2023р. у справі №9/10).

В межах даного апеляційного провадження скаржником оскаржується ухвала місцевого господарського суду від 05.05.2023р., якою було замінено кредитора Головне управління Державної податкової служби у Донецькій області на Головне управління Державної податкової служби у місті Києві, питання щодо власне розгляду заяви податкового органу з грошовими вимогами до боржника судом не розглядалось.

При цьому, суддя - доповідач враховує висновок об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 24.07.2020р. у справі №911/4241/15, відповідно до якого положення норми підпункту 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", якою передбачено ставку судового збору з апеляційної і касаційної скарг на ухвалу господарського суду у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, стосується подання апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали господарського суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено цим Законом справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали.

Відтак, оскаржуючи в апеляційному порядку ухвалу господарського суду першої інстанції про заміну кредитора його правонаступником, Головному управлінню ДПС у м. Києві належало сплатити судовий збір, у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 2684,00грн.

Отже, за наведених обставин, враховуючи характер спору, суддя - доповідач дійшов висновку про безпідставність доводів апелянта щодо наявності підстав для звільнення останнього від сплати судового збору в силу приписів пункту 27 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір".

Виходячи з вищенаведеного, суддя - доповідач дійшов висновку, що скаржником не виконано вимоги пункту 2 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до вимог статті 260 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Щодо клопотання апелянта про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Донецької області (попереднє засідання) від 05.05.2023р. у справі №905/210/21, суддя - доповідач зазначає наступне.

Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржувану ухвалу постановлено судом 05.05.2023р., повний текст якого складено та підписано 05.05.2023р.

Отже, строк на апеляційне оскарження ухвали суду спливає 15.05.2023р.

Частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду апелянт зазначає, що повний текст оскаржуваної ухвали було отримано засобами поштового зв'язку лише 22.05.2023р., на підтвердження чого до апеляційної скарги додано копію першої сторінки оскаржуваної ухвали з відміткою штампу вхідної кореспонденції №24925/5.

Отже, за наведених обставин, апелянт не мав можливості направити апеляційну скаргу у строки встановлені Господарським процесуальним кодексу України.

Суддя-доповідач зазначає, що практика Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції") від 16.12.1992 року).

Розглянувши подане заявником апеляційної скарги клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, з метою недопущення порушення права особи на доступ до правосуддя, визначених статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статті 129 Конституції України, суддя-доповідач вважає, що строк апелянтом пропущено з поважних причин, у зв'язку з чим він підлягає поновленню.

Разом з тим, з огляду на те, що апелянтом до апеляційної скарги не надано доказів сплати судового збору, суддя-доповідач дійшов висновку, що відповідно до статті 260 Господарського процесуального кодексу України зазначене є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням 10-денного строку з дня вручення.

Керуючись ст. 174, ст. 234, ст. 258, ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, суддя- доповідач,

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на ухвалу господарського суду Донецької області від 05.05.2023р. у справі №905/210/21 залишити без руху.

2.Головному управлінню Державної податкової служби у місті Києві усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

3.Наслідки неусунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 260, 261 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею-доповідачем та не підлягає оскарженню.

Суддя О.В. Плахов