ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
12 червня 2023 року Справа № 924/1135/20
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Саврій В.А., суддя Миханюк М.В. , суддя Тимошенко О.М.
при секретарі судового засідання Комшелюку А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 23.02.2023 у справі №924/1135/20 (суддя Вибодовський О.Д.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", м.Київ
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз", м.Хмельницький
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, м.Київ
про стягнення 10049788,00 грн (заява про відстрочку виконання додаткової постанови Північно - Західного апеляційного господарського суду від 06.02.2023 у справі №924/1135/20)
за участю представників:
позивача - Ракітін П.С.;
відповідача - не з'явився;
третьої особи - не з'явився;
Додатковою постановою Північно-західного апеляційного суду від 06.02.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" - задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" 226120 грн 23 коп. витрат зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги, сплачених платіжним дорученням №12976 від 26 лютого 2021 року, 301493 грн 64 коп. витрат зі сплати судового збору за розгляд касаційної скарги, сплачених платіжним дорученням №37666 від 24 червня 2021 року. Відмовлено в задоволенні клопотання про повернення частини судового збору з Державного бюджету за розгляд апеляційної скарги в розмірі 198958 грн 92 коп., що сплачений платіжним дорученням №44548 від 23 червня 2022 року.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 23.02.2023 у справі №924/1135/20 задоволено заяву Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" та відстрочено виконання додаткової постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.02.2023р. по справі №924/1135/20 на один рік до 06.02.2024.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
Апелянт стверджує, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами того, що виконання додаткової постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.02.2023 по справі №924/1135/20 перетворюється для відповідача у несправедливо непомірний тягар. Відповідачем також не надано доказів на підтвердження наявності у нього реальної можливості виконання судового рішення у справі з умовою відстрочення його виконання на один рік.
Вважає, що посилання боржника на лист ТПП України від 28.02.2022, як на підставу наявності форс-мажорних обставин, є нерелевантним та таким, що не заслуговує на увагу.
Зазначає, що при прийнятті рішення про відстрочення виконання судового рішення суд не дотримався балансу інтересів сторін та повністю проігнорував доводи ТОВ «Оператор TTC України»
Стверджує, що судом повністю проігноровано обставини щодо скрутного фінансового стану ТОВ «Оператор ГТС України».
Звертає увагу на практику, викладену у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 19.09.2022 у справі №912/2427/21.
Апелянт вважає, що оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права, а саме: ст.ст.2, 7, 11, 13, 42, 73-86, 236, 237, 331 ГПК України.
На підставі викладеного апелянт просить скасувати ухвалу господарського суду Хмельницької області від 23.02.2023 у справі №924/1135/20 та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні заяви про відстрочення виконання постанови. Також, просив поновити строк на оскарження ухвали.
Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №924/1135/20 у складі: головуючий суддя Саврій В.А., суддя Миханюк М.В., суддя Коломис В.В.
Листом від 14.03.2023 матеріали справи №924/1135/20 витребувано з господарського суду Вінницької області.
23.03.2023 матеріали справи №924/1135/20 надійшли до Північно-західного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.03.2023 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Хмельницької області від 23.02.2023 у справі №924/1135/20, відкрито апеляційне провадження та призначено розгляд апеляційної скарги на 26.04.2023 об 11:30год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001, м.Рівне, вул.Яворницького, 59 у залі судових засідань №4. Запропоновано відповідачу у строк до 17.04.2023 подати письмовий відзив на апеляційну скаргу.
14.04.2023 до суду від Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" надійшов відзив на апеляційну скаргу.
Відповідач просить суд врахувати винятковість обставин, які склалися із 24 лютого 2022 року, а саме - запровадженням на території України воєнного стану, пов'язаного із військовою агресією російської федерації по відношенню до держави Україна та покладення на відповідача спеціальних обов'язків щодо забезпечення реалізації виконання Законів України «Про ринок природного газу» та «Про правовий режим воєнного стану». Наслідки військової агресії російської федерації проти України негативно відображуються на усіх без виключення сферах господарської діяльності та впливають на діяльність суб'єктів господарювання. АТ "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" є підприємством критичної інфраструктури, яке забезпечує енергетичну незалежність Хмельницької області.
Зазначає, що при вирішенні питання щодо доцільності відстрочення виконання рішення суду у цій справі судом першої інстанції також враховано наявність у відповідача складного фінансового стану внаслідок допущення кінцевими споживачами природного газу значної дебіторської заборгованості.
Також стверджує, що винятковими обставинами, які ускладнюють виконання судового рішення в даному випадку також можуть бути і наслідки, до яких може призвести примусове виконання судового рішення (зокрема арешт, накладений на кошти боржника) для боржника і його споживачів (населення, бюджетних організації тощо), оскільки (боржник), який займає монопольне становище на ринку, самостійно не має права встановлювати тарифи на свої послуги, оскільки вони є державно регульованими, а діючі тарифи, встановлені НКРЕКП, і про що вказує боржник, є збитковими, що і стало основною причиною виникнення різниці в тарифах, що призводить до накопичення кредиторської заборгованості.
Відстрочення виконання рішення суду надасть можливість сторонам безперешкодно виконати умови Закону України від 14.07.2021 №1639-ІХ "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", який прийнятий з метою врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу, оскільки постановою НКРЕКП від 16.11.2022 №1472 АТ "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" включено до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу.
Зазначає, що Акціонерне товариство «Хмельницькгаз», як суб'єкт господарювання у якого наявна заборгованість, що підлягає врегулюванню у відповідності до положень Закону №1639-ІХ, має право на включення в Реєстр підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу.
Вважає, що відстрочка виконання рішення суду надасть можливість продовжувати здійснювати господарську діяльність в умовах воєнного стану та забезпечувати регіон безперебійним функціонуванням газорозподільної системи, зберегти для цього матеріально-технічну базу, підтримати економіку держави та сплатити суму заборгованості в повному обсязі після встановленого судом строку.
На підставі викладеного відповідач просить суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України".
Розпорядженням керівника апарату суду від 25.04.2023, у зв'язку з перебуванням у відпустці судді-члена колегії по справі - Коломис В.В. з 24.04.2023 по 05.05.2023 включно, відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, статті 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п.8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено заміну судді-члена колегії у судовій справі №924/1135/20.
Згідно Протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 25.04.2023 призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Саврій В.А., суддя Тимошенко О.М., суддя Миханюк М.В.
Ухвалою суду від 25.04.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 23.02.2023 у справі №924/1135/20 прийнято до провадження у складі суду: головуючий суддя Саврій В.А., суддя Тимошенко О.М., суддя Миханюк М.В..
26.04.2023 до суду від Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" надійшло клопотання про залишення без розгляду апеляційної скарги.
У судовому засіданні 26.04.2023 представник ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, надав пояснення по справі.
Представник АТ "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" заперечила проти доводів та вимог апеляційної скарги, надала пояснення по справі.
Ухвалою суду від 26.04.2023 відмовлено у задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" про залишення апеляційної скарги без розгляду. Розгляд апеляційної скарги відкладено на "24" травня 2023 р. об 10:00 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001, м.Рівне, вул.Яворницького, 59 у залі судових засідань №4 (ВКЗ).
У зв'язку з перебуванням у відпустці головуючого судді Саврія В.А. з 24.05.2023 по 26.05.2023 судове засідання, призначене на 24.05.2023 об 10:00 год не відбулося.
Учасники справи були повідомлені про неможливість проведення судового засідання.
Ухвалою від 30.05.2023 розгляд апеляційної скарги призначено на 12.06.2023 об 10:00 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001, м.Рівне, вул.Яворницького, 59 у залі судових засідань №4 (ВКЗ).
09.06.2023 від представника АТ "Хмельницькгаз" надійшло клопотання, в якому, зокрема, просить судове засідання по справі №924/1135/20, що призначене до розгляду на 12.06.2023 на 10.00 год., проводити без участі представника АТ "Хмельницькгаз.
Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
З огляду на клопотання відповідача, оскільки явка учасників судового процесу обов'язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними у справі матеріалами, у відповідності до вимог ст.269 ГПК України.
У судовому засіданні 26.04.2023 представник ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, надав пояснення по справі. Просив скасувати ухвалу господарського суду Хмельницької області від 23.02.2023 у справі №924/1135/20 та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні заяви про відстрочення виконання постанови.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:
Як передбачено положеннями ст. 129-1, п. 9 ч. 1 ст. 129 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковим до виконання; обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства.
Згідно п.7 ч.3 ст.2 ГПК України обов'язковість судового рішення є однією із засад (принципів) також господарського судочинства.
Відповідно до ст.326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі "Шмалько проти України" (заява №60750/00) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).
У Рішенні від 15 травня 2019 року №2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику Європейського суду з прав людини підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава і її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 43 рішення у справі "Шмалько проти України", заява № 60750/00; пункт 84 рішення у справі "Валерій Фуклєв проти України", заява № 6318/03; пункт 64 рішення у справі "Apostol v. Georgia", заява №30779/04; пункти 46, 51, 54 рішення у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України", заява №40450/04).
За таких обставин, окрім винесення законного рішення у справі суд має забезпечити й сприяти фактичному виконанню такого рішення.
Як передбачено ст.327 Господарського процесуального кодексу України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до ст.331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.
Статтею 33 Закону України "Про виконавче провадження" також передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, тощо. Таким чином, законодавець у будь-якому випадку пов'язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення (постанова Верховного Суду від 15.03.2018 у справі №910/8153/17).
При цьому положення Господарського процесуального кодексу України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд повинен оцінити докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 86 такого Кодексу. Відповідно до вказаної статті господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. З урахуванням наведеного, суд самостійно вирішує питання стосовно достовірності доказів, достатності їх для винесення рішення, істинності відомостей, які містяться в доказах.
Надання заявникові відстрочки або розстрочки виконання рішення є правом господарського суду, при цьому, закон не обмежує це право точним переліком господарських спорів або обставин, за яких суд має право надання відстрочки, проте визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 4 ст. 331 ГПК України).
Таким чином, суд встановлює необхідність надання відстрочки в залежності від конкретних обставин.
При цьому, суду належить враховувати, що відстрочка виконання судового рішення повинна надаватися боржнику у виняткових випадках. При оцінці виняткових обставин суд має враховувати дотримання балансу інтересів як боржника, так і кредитора при одночасному врахуванні вимоги закону про обов'язковість виконання судового рішення (ст. 115 ГПК України). По суті вищенаведеної норми при відстрочці виконання судового рішення мова йде про перенесення строку його виконання з однієї дати, що встановлено законом чи судом, на іншу.
Виходячи із вищенаведеного, відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку, повинно бути пов'язане з об'єктивними, непереборними, тобто, виключними обставинами, що ускладнюють вчасне його виконання.
Водночас, суд вважає загальновідомим та нормативно врегульованим питання відносно існування на території України надзвичайних обставин, а саме - введення воєнного стану, що неодмінно впливає на спроможність своєчасного ведення розрахунків, обмежує безперешкодне провадження господарської діяльності.
За висновками Конституційного Суду України, викладеними в рішенні від 26.06.2013 №5-пр/2013 у справі №1-7/2013, підставою для застосування розстрочки виконання судового рішення є наявність об'єктивних обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення. До таких обставин належать, зокрема, скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Отже, підставою для відстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.
Як зазначено в згаданому рішенні Конституційного Суду України, розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника. Вирішуючи питання про розстрочення (відстрочення) виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, тощо.
Слід відмітити, що тяжка економічна ситуація в країні спричинена військовою агресією носить загальний характер та у повній мірі стосується обох сторін.
Як позивач, так і відповідач несуть однакову економічну відповідальність за свої дії та однакові ризики, оскільки господарська діяльність здійснюється на власний ризик, за власним комерційним розрахунком щодо наслідків вчинення відповідних дій, суб'єкт господарювання повинен самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утриматись від) таких дій.
Разом з тим, наслідки військової агресії російської федерації проти України негативно відображуються на усіх без виключення сферах господарської діяльності та впливають на діяльність суб'єктів господарювання.
Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" є підприємством критичної інфраструктури, яке забезпечує енергетичну незалежність Хмельницької області.
Як встановлено п.2 ч.4 ст.9 Закону України "Про критичну інфраструктуру", до життєво важливих функцій та/або послуг, належать, зокрема енергозабезпечення. На сьогодні, захист критичної інфраструктури є складовою частиною забезпечення національної безпеки України.
При вирішенні питання щодо доцільності відстрочення виконання рішення суду у цій справі судом першої інстанції обґрунтовано враховано наявність у відповідача складного фінансового стану внаслідок допущення кінцевими споживачами природного газу значної дебіторської заборгованості.
Відповідач у справі не є кінцевим споживачем природного газу, а здійснює розподіл газу кінцевим споживачам. Відповідно, перевищення замовленої потужності природного газу виникло саме з метою задоволення потреб кінцевого споживача.
24.02.2022 Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан, який надалі триває.
Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30, 34, 38, 39, 41, 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
Таким чином, в основу судового акту про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.
Листом Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 підтверджено, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Такий лист забезпечив можливість визнати за спрощеною процедурою факт форс-мажору.
При цьому, введення 24.02.2022 на усій території України воєнного стану внаслідок повномасштабного вторгнення російської федерації та загострення бойових дій є загальновідомою обставиною.
Зазначені форс-мажорні обставини дійсно значно ускладнюють виконанння сторонами своїх господарських зобов'язань.
При вирішенні питання щодо доцільності відстрочення виконання рішення суду у цій справі судом також враховано наявність у відповідача складного фінансового стану внаслідок допущення кінцевими споживачами природного газу значної дебіторської заборгованості.
Згідно Балансу (форма №1) станом на 30 червня 2022 року дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги складає 87375 тис.грн (на початок звітного періоду така заборгованість складала 32079 тис.грн).
Єдиним джерелом надходження коштів на рахунки товариства є оплата споживачами комунальних послуг, яка на сьогодні є надзвичайно низькою.
Як вбачається з долучених доказів, на разі заборгованість населення перед товариством за розподіл природного газу складає 25007330,81 грн.
Найбільшими боржниками за спожиті послуги є теплопостачальні організації, які не розрахувались за послуги розподілу природного газу їх заборгованість за спожиту послугу в загальній сумі складає 30711630,79 грн.
Заборгованість за послуги розподілу природного газу інших споживачів, що не є побутовими станом на 30 вересня 2022 року складала 10698202,87 грн.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Зважаючи на наведені приписи законодавства, враховуючи наявні докази та встановлені обставини справи, враховуючи баланс інтересів сторін у справі, господарський суд Хмельницької області правомірно задоволив заяву Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" та відстрочив виконання додаткової постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.02.2023 у справі №924/1135/20 на один рік до 06.02.2024.
Відповідно до ч.4 ст.11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Пронін проти України", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зазначене судом першої інстанції було дотримано в повній мірі.
При цьому, п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відхиляючи скаргу апеляційний суд у принципі має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (рішення у справі Гарсія Руїс проти Іспанії").
Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються наведеним вище, матеріалами справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства і висновків суду не спростовують.
Згідно ч.1 чт.271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
У відповідності до ст.276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За наведених обставин, ухвалу господарського суду Хмельницької області від 23.02.2023 у справі №924/1135/20 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" - без задоволення.
Керуючись ст.ст.269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 23.02.2023 у справі №924/1135/20 залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду першої інстанції - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Повний текст постанови складено 16.06.2023
Головуючий суддя Саврій В.А.
Суддя Миханюк М.В.
Суддя Тимошенко О.М.