Справа № 750/491/23 Головуючий у 1 інстанції Кузюра М. М.
Провадження № 33/4823/342/23
Категорія - - ч.5 ст.126 КУпАП
16 червня 2023 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд під головуванням судді Заболотного В.М., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , захисника - Бредюка О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 24 березня 2023 року,
Цією постановою:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126, ст36 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 40800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 6 (шість) років з оплатним вилученням транспортного засобу Toyota Prius, д.н.з. НОМЕР_1 .
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 536,80 грн. судового збору.
Місцевим судом встановлено, що 08 січня 2023 року о 12 год. 43 хв., по вул. Кільцевій, 13, у м. Чернігові, ОСОБА_1 , будучи тимчасово обмеженим у праві керування транспортними засобами згідно постанови головного державного виконавця Деснянського відділу ДВС у м. Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) від 19.10.2021, та будучи позбавленим права керування транспортними засобами згідно постанови Деснянського районного суду м. Чернігова від 01.11.2022, повторно протягом року керував автомобілем Toyota Prius, д.н.з. НОМЕР_1 .
Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову місцевого суду скасувати як незаконну, а провадження по справі закрити за відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення. Вважає, що висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи, а постанова винесена із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначає, що жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт керування ним транспортним засобом, матеріали справи не містять. Вказує, що працівник поліції не може бути об'єктивним свідком, тому свідчення інспекторів Валковської А.В. та ОСОБА_3 слід вважати недопустимими доказами по справі. Крім того, їх свідчення, що підставою зупинки автомобіля було не увімкнення покажчика повороту, суперечить відеозапису, який надала поліція. Зазначає, що в протоколах серії ААД № 137424, серії ААД № 137425 були внесені виправлення в частинах: дати складання протоколу та дати скоєння правопорушення, після того, як він їх підписав, що є порушенням Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 листопада 2015 року № 1375.
Крім того, просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови місцевого суду, оскільки копію рішення суду отримав засобами зв'язку лише 06 квітня 2023 року.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити; перевіривши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Згідно ч.2 ст. 294 КУпАП, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Як убачається з матеріалів справи, постанова щодо ОСОБА_1 була винесена 24 березня 2023 року. Строк на апеляційне оскарження вищевказаної постанови суду закінчився 04 квітня 2023 року.
Проте, враховуючи, що ОСОБА_1 постанову не отримав в день її винесення, а отримав засобами зв'язку 06 квітня 2023 року, а вже 14 квітня 2023 року подав апеляційну скаргу, тому строк на апеляційне оскарження постанови місцевого суду підлягає поновленню.
Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Згідно п. 2.1 А Правил дорожнього руху встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно ч.ч.9, 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-ХІІ, право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Частина 5 ст. 126 КУпАП, передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 свою винуватість у скоєному правопорушенні категорично заперечив, з обставинами, викладеними в протоколах, не погодився та просив провадження у справі щодо нього закрити. ОСОБА_1 пояснив, що він автомобілем не керував та того дня був у поліклініці у зв'язку з погіршенням стану здоров'я. Після лікувальних процедур за ним на автомобілі Toyota Prius приїхала його дружина з кумою та втрьох вони поїхали у магазин взуття, що розташований на території автомобільного кооперативу на вул. Кільцевій у м. Чернігові. Весь час автомобілем керувала дружина. Коли вони зупинилися біля магазину, до них підійшли працівники поліції, спитали чий автомобіль та попросили у нього пред'явити документи, після чого склали протоколи за ч. 5 ст. 126 КУпАП. Про те, що він позбавлений права керування транспортними засобами, йому відомо. Працівники поліції, окрім документів на автомобіль, попросили також пред'явити страховий поліс, якого у нього не було, тому він вважав, що протоколи на нього складали саме за відсутність страхового полісу та посвідчення водія.
Проте, як зазначено в протоколах про адміністративні правопорушення серії ААД № 137424 за ч.5 ст.126 КУпАП та серії ААД № 137425, 08 січня 2023 року о 12 год. 43 хв. ОСОБА_1 в м. Чернігові по вул. Кільцевій, 13, будучи тимчасово обмеженим у праві керування транспортними засобами згідно постанови головного державного виконавця Деснянського відділу ДВС у м. Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) від 19.10.2021, та будучи позбавленим права керування транспортними засобами згідно постанови Деснянського районного суду м. Чернігова, повторно протягом року керував автомобілем Toyota Prius, д.н.з. НОМЕР_1 (а.с.5, 52).
Отже, протоколи про адміністративне правопорушення є документами, що офіційно засвідчують факт учинення ОСОБА_1 неправомірних дій, і є одними з джерел доказів, у силу положень ст. 251 КУпАП.
Протоколи про адміністративні правопорушення складено з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині не заслуговують на увагу.
Факт скоєння ОСОБА_1 вказаних адміністративних правопорушень підтверджується наступними доказами:
- копією постанови головного державного виконавця Деснянського відділу ДВС у м. Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Джоли С.В., якою встановлено тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами, серії ВП № 38090818 від 19.10.2021 (а.с.44);
- копіями постанов Деснянського районного суду м. Чернігова від 01 листопада 2022 року та 26 травня 2022 року, якими ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.126 КУпАП і накладено на нього стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк три місяці (а.с.6-7);
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАР № 6058707 від 21.10.2022 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у виді штрафу (а. с. 57).
Посилання апелянта на відсутність доказів керування ним автомобілем, є переконливими, з огляду на таке.
Як слідує з переглянутого апеляційним судом відеозапису з нагрудної камери поліцейського, патрульний автомобіль рухався безпосередньо за автомобілем Toyota Prius. Останній заїхав до гаражного кооперативу на вул. Кільцевій, у м. Чернігові, де зупинився біля магазину. В ході перевірки документів було виявлено, що водій ОСОБА_1 позбавлений права керування транспортними засобами, а також тимчасово обмежений в праві керування транспортними засобами, про що на нього склали два окремі протоколи. При оголошенні протоколів про адміністративні правопорушення, заперечень від ОСОБА_1 не надходило.
Версія ОСОБА_1 , що за кермом автомобіля перебувала його дружина, не відповідає дійсності. Автомобіль перебував у полі зору працівників поліції, які переслідували транспортний засіб, який рухався по місту. Після зупинки автомобіля, зі сторони водія вийшов ОСОБА_1 . В автомобілі на час зупинки були дві жінки, одна на передньому сидінні пасажира, а інша на задньому пасажирському сидінні. При цьому, ні ОСОБА_1 , ні жінки, які були з ним, про те, що він не керував транспортним засобом, не повідомляли.
Відтак, доводи ОСОБА_1 про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію останнього слід розцінювати, як намагання ним уникнути установленої законом відповідальності за скоєне.
Отже, викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126 КУпАП, оскільки він повторно протягом року керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування та тимчасово обмеженим у праві керування, чим порушив вимоги ч.5 ст.126 КУпАП, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Стягнення ОСОБА_1 призначено у відповідності з вимогами ст.33 КУпАП, з урахуванням вимог ст.36 КУпАП, у розмірі, визначеному санкцією ч.5 ст.126 КУпАП, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її зміни чи скасування.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Деснянського районного суду м. Чернігова від 24 березня 2023 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 24 березня 2023 року щодо нього - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
СуддяВ. М. Заболотний