Справа №: 671/1876/22
07 червня 2023 року м. Волочиськ
Суддя Волочиського районного суду Хмельницької області Подіновська Г.В.,
за участю: секретаря судового засідання Краснай Л.П.,
захисника Лозюка С.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановила:
20.11.2022 о 14 год. 55 хв. на автодорозі М-30 Стрий - Ізварине 215 км. водій ОСОБА_1 керував автомобілем SCANIA R420, д.н.з. НОМЕР_1 , з причепом SCHMITZ SKO24 д.н.з. НОМЕР_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив пункт 2.9 «а» Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, надав письмові пояснення, в яких зазначив, що на момент зупинки автомобіля працівниками поліції пива в кабіні не було, а була перероблена з жерстяної банки попільничка. Перед проведенням огляду на стан сп'яніння він просив надати свідоцтво чи сертифікат на прилад «Драгер», але його не надали. Крім того, на роздруківці з приладу «Драгер» не його підпис, тому його хотіли підробити. Крім того, йому біло відмовілено у проведенні «додаткового медичного огляду». Крім того, його не було відсторонено від керування автомобілем, а транспортний засіб не було затримано. Вину у скоєнні адміністративного провопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, не визнає, просить суд закрити вправу за відсутністю правопорушення.
Захисник Лозюк С.Ф. у судовому засіданні просив провадження у справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що матеріали справи не містять передбачених законом підстав зупинки поліцейським транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 . Крім того, поліцейськими були допущені численні порушення порядку проведення огляду на стан сп'яніння та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, зокрема, на прохання ОСОБА_1 не були надані сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку засобу вимірювальної техніки, огляд був здійснений не на місці зупинки транспортного засобу, на оптичному диску міститься декілька відеофайлів, які перериваються. Також зазначив, що ОСОБА_1 роздруківку приладу «Драгер» не підписував, тому заявив клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи для встановлення факту належності підпису на вказаній роздруківці ОСОБА_1 .
Заслухавши пояснення захисника Лозюка С.Ф., свідків, дослідивши матеріали справи, суддя дійшла висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно п. 1.3 Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Згідно п. 2.9 «а» Правил Дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Вчинення ОСОБА_1 вищевказаного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД№ 081282 від 20.11.2022 року, зміст якого відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та не містить будь-яких істотних порушень вимог чинного законодавства, що могли б свідчити про його недопустимість; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який засвідчує стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 ; результатом тесту приладом «Драгер» - 2,62%; відеозаписами події, які підтверджують дотримання процедури огляду на стан сп'яніння.
Доводи захисника про відсутність у працівників поліції підстав для зупинки транспортного засобу є безпідставними, так як зупинення транспортного засобу поліцейським не суперечить нормам Закону України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року № 580-VIII, п. 11 ч. 1 ст. 23 якого встановлено, що поліція згідно з покладеними на неї завданнями, серед іншого, регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
З показань свідків - поліцейських ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вбачається, що працівники поліції зупинили автомобіль під керуванням ОСОБА_1 у зв'язку з тим, що до них звернувся громадянин та повідомив про вантажний автомобіль з пошкодженнями, який «виляв», і з цього автомобіля викинули пляшки. Під час спілкування з водієм ОСОБА_1 у нього були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим йому було запропоновано пройти до приміщення поста дорожньої поліції. Інший екіпаж поліції привіз алкотестер «Драгер» і водій добровільно пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Разом з цим, підстави для зупинки транспортного засобу або його тимчасового затримання не є предметом перевірки суду при вирішенні питання про наявність чи відсутність події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КупАП та самі по собі не можуть вказувати на відсутність події правопорушення.
Із змісту відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 погодився на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, пройшов вказаний огляд у приміщенні стаціонарного поста дорожньої поліції, де поліцейські запропонували йому почекати, поки інший екіпаж доставить алкотестер «Драгер», свою незгоду з перебуванням у приміщенні поста не висловлював, невимушено спілкувався з поліцейськими, виходив з приміщення покурити.
З відеозапису також вбачається, що ОСОБА_1 визнавав, що напередодні вживав спиртне, а в цей день зранку випив пиво, заперечував лише наявність пива в кабіні автомобіля, пояснивши, що жерстяна банка з-під пива використовується ним в якості попільнички, а також пропонував поліцейському «домовитись», на що отримав попередження про кримінальну відповідальність (15:04-15:06).
Твердження сторони захисту про недопустимість відеозапису події, оскільки такий проведений з порушенням принципу безперервності, не свідчить про його неналежність та недопустимість, оскільки із даних відеозапису вбачається, що саме ОСОБА_1 пропонували пройти огляд на стан сп'яніння, на що той погодився та пройшов такий огляд. Даний відеозапис сумнівів щодо його достовірності та допустимості не викликає, оскільки не містить ознак фальсифікації та фабрикації.
З аналогічних підстав, жодним чином не спростовують обставин перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом та не звільняють його від встановленої законом відповідальності доводи сторони захисту стосовно ненадання сертифікату відповідності приладу, за допомогою якого проводився огляд. оскільки ОСОБА_1 не заявляв жодних клопотань щодо надання документів на спеціальний технічний засіб «Драгер» під час його огляду на стан сп'яніння. Твердження ОСОБА_1 та захисника про те, що перед проходженням огляду саме під час перерви у відеозаписі ОСОБА_1 просив надати документи на прилад «Драгер», але йому було відмовлено, спростовуються видеозаписом, на який посилається сторона захисту. З вказаного відеозапису вбачається, що алкотестер «Драгер» був доставлений на пост поліції о 15:36, ОСОБА_1 погодився на проходження огляду, самостійно відкрив мундштук, цей файл закінчується о 15:38:43, а наступний починається о 15:38:44, тобто відеозапис фактично є безперервним. За відсутності такої вимоги у поліцейських не було підстав для надання документів на прилад ОСОБА_1 .
Будь яких порушень поліцейськими під час процедури проведення огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 допущено не було, отже, такий огляд є законним.
З результатами огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 погодився, що підтверджується його підписом в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі відмовився, що також зафіксовано на відеозаписі.
Суд вважає, що досліджені в ході розгляду справи докази повністю доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та спростовують доводи сторони захисту, які спрямовані на уникнення особи від адміністративної відповідальності.
Щодо клопотання захисника Лозюка С.Ф. про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи для встановлення факту належності підпису на роздруківці алкотестеру «Драгер» ОСОБА_1 слід зазначити наступне.
Статтею 273 КУпАП визначено, що експерт призначається органом (посадовою особою), у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, у разі коли виникає потреба в спеціальних знаннях, у тому числі для визначення розміру майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, а також суми грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, які підлягатимуть конфіскації.
У п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 за №14 звертається увага судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників. При розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз.
Згідно ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні суду.
Слід зазначити, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може здійснити суд із призначенням відповідної судової експертизи.
Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Отже, призначення експертизи є правом, а не обов'язком суду, вона проводиться у разі встановлення судом недостатності доказів, наявних у матеріалах справи для можливості прийняття рішення за результатами розгляду.
Розглянувши вказане клопотання, дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку про відсутність підстав для його задоволення, оскільки наявними у справі доказами підтверджено усі обставини у справі, потреба у спеціальних знаннях для вирішення питання щодо наявності або відсутності факту порушення Правил дорожнього руху України відсутня.
Враховуючи викладене, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, встановлене санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.
Відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено адміністративне стягнення. Частиною 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір справляється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 536,80 грн.
Керуючись ст.ст. 25, 27, 30, 40-1, 130 ч. 1, 283, 284, 289, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
постановила:
У задоволенні клопотання захисника Лозюка Сергія Федоровича про призначення судової почеркознавчої експертизи - відмовити.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 536 грн. 80 коп.
Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду через Волочиський районний суд Хмельницької області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Г.В.Подіновська