іменем України
16 червня 2023 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 739/1824/21
Головуючий у першій інстанції - Іващенко І.К.
Апеляційне провадження № 22-з/4823/60/23
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого-судді: Мамонової О.Є.,
суддів: Висоцької Н.В., Шитченко Н.В.,
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Промінь»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь» про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь» на рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 24 січня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь» про стягнення поворотної фінансової допомоги, 3 % річних та інфляційних витрат, за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь» до ОСОБА_1 про визнання недійсними укладених ними договорів про надання поворотної фінансової допомоги,-
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 26 травня 2023 року апеляційну скаргу ТОВ «Промінь» задоволено, рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 24 січня 2023 року в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь» на користь ОСОБА_1 95 000,00 грн основного боргу, 878,81 грн сплаченого судового збору скасовано.
Викладено абзац перший резолютивної частини рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 24 січня 2023 року у наступній редакції: «У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь» про стягнення поворотної фінансової допомоги, 3 % річних та інфляційних витрат - відмовити».
Рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 24 січня 2023 року змінено шляхом виключення із його резолютивної частини абзацу третього.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Промінь» 1 425,00 грн судового збору за апеляційний розгляд справи.
31.05.2023, в межах строку, встановленого частиною 8 ст. 141 ЦПК України, ТОВ «Промінь» звернулось до Чернігівського апеляційного суду з заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000 грн.
Указує на те, що фіксована сума гонорару визначена додатковою угодою від 10.03.2023 № 2 до договору про надання правової допомоги від 04.10.2021 № 206-04/10/21, яка повинна бути сплачена клієнтом протягом 60 днів з дня набрання законної сили рішенням суду.
На підтвердження надання адвокатом ЛященкоА.М. правничої допомоги Товариством надані договір про надання правової допомоги від 04.10.2021 № 206-04/10/21, додаткова угода від 10.03.2023 № 2 та акт № 2 приймання-передачі наданих послуг від 30.05.2023.
Відповідно до статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Вислухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи заяви ТОВ «Промінь», апеляційний суд вважає, що заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі статтею 141 ЦПК України у разі задоволення позову, судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на відповідача.
Право на професійну правничу допомогу гарантовано ст. 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішенні від 30.09.2009 № 23-рп/2009, в якому зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, у числі інших, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України).
Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частинами 3, 8 статті 141 ЦПК України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону).
При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Відповідно до конкретної та послідовної практики Верховного Суду, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Аналогічні правила застосовуються до визначення витрат на проведення експертизи та залучення експерта (постанови Верховного Суду від 09 березня 2021 року у справі № 200/10535/19-а, від 18 березня 2021 року у справі № 520/4012/19, від 23 квітня 2021 року у справі № 521/15516/19, від 14 червня 2021 року у справі № 826/13244/16).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 зазначено, що наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані:
- договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше);
- документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження);
- а також документи, що свідчать про фактичне надання таких послуг (постанова Верховного Суду від 27.07.2021 у справі № 671/1957/20).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (правова позиція Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).
Із матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь» в апеляційному суді здійснювала адвокат Лященко А.М. згідно з ордером серії АІ № 1364038 від 14.03.2023, виданого Адвокатським об'єднанням «Ревелін Інформейшн Груп» на підставі договору про надання правової допомоги № 206-04/10/21 від 04.10.2021 (а. с. 216 т.1, а.с. 3-5 т. 2) та додаткової угоди до договору № 206-04/10/21 № 2 від 10.03.2023 (а. с. 6 т. 2).
Відповідно до п. 1.1 договору про надання правової допомоги від 04.10.2021 № 206-04/10/21 клієнт доручає, а Адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати юридичну (правову/правничу) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором та додатками до нього.
Згідно з п. 4.6 договору за результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується уповноваженими представниками кожної із сторін. В акті вказується обсяг наданої Адвокатським об'єднанням юридичної допомоги та її вартість.
Акт про надання юридичної допомоги вважається підписаним, якщо протягом 5 календарних днів з моменту його отримання клієнтом, останній не надав Адвокатському об'єднанню письмові аргументовані заперечення на акт (п. 4.7)
Пунктом 4.9 договору передбачено, що в акті, зазначеному в п. 4.7, сторони можуть визначити інший порядок оплати та/чи вартості юридичної допомоги. В цьому випадку сторони керуються умовами цього акту.
Відповідно до п. 1 додаткової угоди до договору № 206-04/10/21 № 2 від 10.03.2023 сторони погодили, що гонорар Адвокатського об'єднання за комплексне супроводження клієнта із розгляду апеляційної скарги клієнта на рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 24 січня 2023 року у справі № 739/1824/21 в Чернігівському апеляційному суді становить фіксовану суму у розмірі 50 000,00 грн.
Гонорар Адвокатського об'єднання повинен бути сплачений клієнтом протягом 60 днів з дня набрання законної сили рішенням суду (пункт 3 угоди).
Згідно з актом здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) № 2 від 30.05.2023 Адвокатське об'єднання надало, а клієнт прийняв послуги з професійної правничої допомоги щодо представництва, захисту прав та інтересів клієнта в Чернігівському апеляційному суді за апеляційною скаргою клієнта на рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 24 січня 2023 року у справі № 739/1824/21 (п. 1).
Клієнт зазначає про відсутність будь-яких претензій щодо якості наданих послуг з правничої допомоги згідно з умовами договору від 04.10.2021 та додаткової угоди від 10.03.2023 (п. 3).
Акт складений по факту надання вищевказаної правової допомоги клієнту та є підставою для проведення оплати вартості наданих послуг (п. 4).
Матеріали справи свідчать, що адвокатом Лященко А.М. в інтересах ТОВ «Промінь» складена та подана апеляційна скарга, також, адвокат брала участь в судовому засіданні апеляційного суду 26.05.2023 .
Виходячи з зазначеного вище, заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 50 000,00 грн, на переконання апеляційного суду, є завищеними і такими, що не є співмірними з обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, тому, враховуючи складність справи, вчинені адвокатом процесуальні дії, витрачений час на надання правової допомоги в суді апеляційної інстанції, колегія суддів вважає, що стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Промінь» підлягають витрати на правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн.
Керуючись ст. 133, 137, 141, 270, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь» про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь» на рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 24 січня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь» про стягнення поворотної фінансової допомоги, 3 % річних та інфляційних витрат, за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь» до ОСОБА_1 про визнання недійсними укладених ними договорів про надання поворотної фінансової допомоги - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь» (код ЄДРПОУ 30829348 Чернігівська область, Новгород-Сіверський район, с. Будо-Вороб'ївська, вул. Миру, буд. 2) 10 000,00 (десять тисяч) грн витрат на професійну правничу допомогу, надану в суді апеляційної інстанції.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуюча О.Є. Мамонова
Судді: Н.В. Висоцька
Н.В. Шитченко