Справа № 737/272/23
Провадження № 2-а/737/5/23
Іменем України
16 червня 2023 року смт Куликівка
Куликівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого судді Коренькова А.А.,
секретаря судового засідання Чередниченка С.О.,
за участі позивача ОСОБА_1 , представника позивача Помаза А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт. Куликівка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Чернігівській області
про визнання незаконною постанови про накладення адміністративного стягнення
21.04.2023 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ №453202 від 09.04.2023 року, винесену поліцейським ВРПП ЧРУП ГУНП в Чернігівській області ст. лейтенантом поліції Зеляком С. В. про застосування до нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн. та закрити справу за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що він не керував транспортним засобом AUDI A6 реєстраційний номер НОМЕР_1 09.04.2023, о 00 год. 15 хв., в смт Куликівка по вул. Миру, матеріали справи не містять таких доказів. В наведений час він знаходився за місцем свого проживання за АДРЕСА_1 , автомобіль знаходився біля будинку. Місце складання постанови в постанові вказане АДРЕСА_2 , але він у вказаному місці у зазначений в постанові час не знаходився. Поліцейський не зупиняв транспортний засіб під його керуванням, постанова не містить посилання на докази, якими підтверджується факт керування та зупинення транспортного засобу. Він не був присутній при розгляді справи посадовою особою, копія постанови під час її винесення йому не вручалась, права на захист не роз'яснювались. Відмітка про те, що від підпису та отримання копії постанови він відмовився є неправдивою. Постанову отримав поштою 12.04.2023. В оскаржуваній постанові, а саме в части опису обставин та суті адміністративного правопорушення не вказано об'єктивну сторону правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 126 КУпАП, що свідчить про протиправність такої.
Згідно протоколу розподілу справ між суддями, справу було розподілено судді Лібстеру А.С.
21.04.2023 ухвалою Куликівського районного суду Чернігівської області відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.
05.05.2023 відповідачем ГУНП в Чернігівській області надано відзив, в якому просить у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі. Вважає позов необґрунтованим нормами матеріального та процесуального права. Вказує на те, що 09.04.2023 поліцейським ВРПП ЧРУП ГУНП в Чернігівській області Зеляком С.В. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №453202, відносно ОСОБА_1 , який 09.04.2023 о 00 год. 15 хв. керуючи транспортним засобом в смт Куликівка по вул. Миру, на законну вимогу поліцейського не пред'явив для перевірки документів зазначених в п. 2.1 ПДР України, чим порушив Правила дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП. Поліцейським ВРПП ЧРУП ГУНП в Чернігівській області Зеляком С.В. було належно роз'яснено права ОСОБА_1 та складено постанову про накладення адміністративного стягнення При цьому ОСОБА_2 до постанови був долучеий відеодоказ, який підтверджує вчинення позивачем відповідного порушення. Вказний відеозапис надати суду неможливо, так як згідно розділу 8 п.3, п.п.1 наказу №1026 від 18.12.2018 «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» строк зберігання відеозаписів становить з портативних та відеореєстраторів, установлених у службових транспортних засобах, БпЛА -30 діб. Позивач був належним чином ознайомлений з матеріалами справи та з доказами, але відмовився отримувати примірник постанови. Постанова була відправлена листом за місцем проживання позивача. Звертає увагу, що позивач до позовної заяви не надав копії поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що, на думку позивача, є підтвердженням відсутності такого поліса та копії реєстраційного документа на транспортний засіб у позивача, що б могло бути доказом по справі. При розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та складанні оскаржуваної постанови поліцейський діяв у межах і спосіб передбачений чинним законодавством.
Позивачем 16.05.2023 року надано відповідь на відзив, в якому звертає увагу на те, що відповідачем не надано доказів вчинення правопорушення ОСОБА_1 , суду не надано для огляду відеозапис, який був вказаний як доказ в постанові, не спростовано твердження позивача, що він не керував транспортним засобом, постанова не містить посилань на докази, якими підтверджуються керування та зупинення транспортного засобу.
Згідно розпорядження керівника апарату Куликівського районного суду Чернігівської області № 31 від 29.05.2023, у зв'язку з відрядженням судді Лібстера А.С. до Новозаводського районного суду м. Чернігова, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 737/272/23, провадження № 2-а/737/5/23.
Відповідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.05.2023 судову справу №737/272/23 розподілено судді Коренькову А.А..
Ухвалою від 31.05.2023 справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягненняприйнято до провадження суддею Кореньковим А.А.
Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги повністю підтримали та просили задовольнити з підстав вказаних в позові.
Відповідач свого представника в судове засідання не направив, надав суду клопотання про розгляд справи буз участі свого представника .
Заслухавши відповідача, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд проходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 09.04.2023 постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 453202 винесену поліцейським ВРПП ЧРУП ГУНП в Чернігівській області Зеляком С.В., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання АДРЕСА_3 , було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП за те, що він 09.04.2023, о 00 год. 15 хв., керував автомобілем в смт. Куликівка, на вул. Миру, та на вимогу поліцейського не пред'явив документи, зазначені в п.п. 2.1 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с.5).
Даною постановою, за вищевказане адміністративне правопорушення на водія ОСОБА_1 накладено стягнення у виді штрафу в сумі 425 грн., що передбачено санкцією ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Статтею 5 КАС України встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до п. п. 8, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання та регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Згідно ч. 1 ст. 246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які матеріали і фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.(ст. 252 КУпАП)
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справ про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів.
Як визначено п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Сторони в процесі повинні подати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Суд зауважує, що в адміністративних справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Презумпція вини покладає саме на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
В оскаржуваній постанові позивач посилається, як на доказ вчинення позивачем адміністративного правопорушення на відеозапис обставин правопорушення, зафіксований за допомогою нагрудних камер патрульних поліцейських № 1 та 16. Посилання на будь-які інші докази в постанові відсутні. Разом з тим, відповідач всупереч вимогам ст. 77 КАС України не надав суду для дослідження вказані вище відеодокази, пославшись на закінчення 30 денного строку їх зберігання, встановленого Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, фото- і кінозйомки, відеозапису» затверджених Наказом МВС № 1026 від 18.12.2018 року.
Разом з тим, вказана відповідачем причина ненадання доказів відповідачем, судом не може бути визнана обґрунтованою, оскільки оскаржувану постанову було складено 09.04.2023 року, адміністративний позов поданий позивачем до суду 21.04.2023 і отриманий відповідачем згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення 27.04.2023 року. Відзив надісланий відповідачем на адресу суду 04.05.2023. Тобто на момент подання до суду відзиву на позов строк зберігання відеоматеріалів, які є доказом в даній справі, не закінчився і відповідач мав можливість та був зобов'язаний надати докази суду, але цього не зробив.
Клопотання відповідача про огляд відеодоказів, які знаходяться в матеріалах іншого провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 та про відкладення розгляду справи до розгляду по суті вищевказаного провадження, судом не може бути задоволено, оскільки відповідач не навів обґрунтування неможливості надання цього доказу у встановлений судом строк.
Правила дорожнього руху та ч. 1 ст. 126 КУпАП передбачають відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.
Всупереч положенням ст. 77 КАС України, позивач не надав суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, викладених в оскаржуваній постанові, покладених суб'єктом владних повноважень в основу прийнятого рішення, доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а відтак, і вчинення ОСОБА_1 будь-яких дій або бездіяльності, які об'єктивно утворюють склад інкримінованого йому правопорушення в розумінні ст. 9 КУпАП.
Сама ж по собі оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки лише опис адміністративного правопорушення не може бути належним доказом його вчинення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду вже зафіксованого правопорушення.
При цьому, візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.
До такого висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 26.04.2018 у справі № 338/1/17 (провадження № К/9901/15804/18).
За таких обставин, вчинення позивачем адміністративного правопорушення, не підтверджується належними та допустимими доказами.
Відповідачем не доведено правомірність оскаржуваної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а тому постанова є протиправною та підлягає скасуванню, адміністративна справа закриттю, через недоведеність порушення позивачем вимог п. 2.1 ПДР, а відтак - і факту вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 143, ч. 1 ст. 132 та ч. 1 ст. 139 КАС України з відповідача на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Чернігівській області підлягають стягненню 536,80 гривень сплаченого ним судового збору при зверненні до суду із позовною заявою.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 132, 139, 143, 159, 268 - 272, 286 КАС України, ст.ст. 7, 9, 122, 222, 245 КУпАП, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Чернігівській області про оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити повністю.
2. Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 453202, винесену 09 квітня 2023 року інспектором з ВРПП ЧРУП ГУНП в Чернігівській області Зеляком Сергієм Віталійовичем про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
3. Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
4. Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 536,80 грн. (п'ятсот тридцять шість гривень 80 копійок) в рахунок відшкодування коштів по сплаті судового збору.
5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
6. Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду.
7. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя А.А. Кореньков