Справа № 510/1092/23
Провадження 1-кс/510/54/23
16.06.23 р.
Слідчий суддя Ренійського районного суду Одеської області ОСОБА_1
- за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши клопотання дізнавача СД ВП № 2 Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_4 про арешт майна, -
Дізнавач СД відділення№ 2 Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на пенсійне посвідчення серія НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 від 23.09.2015, на гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою збереження речових доказів та проведення відповідних експертиз у кримінальному провадженні № 12023168150000062 від 15.06.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
Як виходить з наданого суду клопотання, 15.06.2023 до чергової частини відділення поліції №2 Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що на пункт пропуску «Паромна переправа Орлівка» на виїзд з України, прибув гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який надав пенсійне посвідчення, яке викликає сумніви у справжності (підроблене). ЄО 1761
15.06.2023 актом вилучення документа та актом прийому-передачі було отримано пенсійне посвідчення серія НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 від 23.09.2015, на гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..
В подальшому, 15.06.2023 р. відповідні відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023168150000062 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
15.06.2023 р. пенсійне посвідчення серія НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 від 23.09.2015, на гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було оглянуто, поміщено до паперового пакета та визнано речовим доказом..
Беручи до уваги все вищевикладене, дізнавач зазначає, що вищевказаний об'єкт по даному кримінальному провадженню має значення речового доказу, який зберіг на собі сліди кримінального правопорушення або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, до прийняття остаточного рішення у кримінальному провадженні, необхідністю проведення необхідних експертиз, у зв'язку з чим просить суд накласти арешт на вищевказаний об'єкт.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Згідно ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника. Не прибуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання
Дізнавач за викликом у судове засідання не з'явився, що не перешкоджає розгляду клопотання, згідно ч. 1 ст. 172 КПК України.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів не здійснювалось.
В ході розгляду клопотання були дослідженні матеріали, які додані до клопотання, а саме:
-витяг з ЄРДР від 15.06.2023 р. кримінальне провадження № 12023168150000062 за ст. 358 ч. 4 КК України;
-акт вилучення документів від 15.06.2023 р.;
-акт прийому - передачі від 15.06.2023 р.;
-пояснення ОСОБА_5 від 15.06.2023 р.;
-паспорт громадянина України ОСОБА_6 для виїзду за кордон, серія НОМЕР_3 ;
-протокол огляду предмета від 15.06.2023 р.;
-постанова про визнання предмета речовим доказом від 15.06.2023 р.;
-пенсійне посвідчення серія НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 від 23.09.2015, на гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:
1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;
2) перелік і види майна, що належить арештувати;
3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;
4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 171 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З урахуванням положень ст. 2, 7 КПК України, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону.
Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Як вбачається з витягу з ЄРДР № 12023168150000062 від 15.06.2023 порушено кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
Вилучене пенсійне посвідчення серія НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 від 23.09.2015, на гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке поміщено до паперового конверту, визнано речовим доказом у справі, являється, відповідно, до вимог ст. 98 КПК України, речовим доказом, може бути використано як доказ факту кримінального правопорушення, таким чином, з метоюзбереження речового доказу та проведення відповідних експертиз у кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає, що слід накласти арешт на вищезазначений документ.
На підставі викладеного, керуючись ст. 108, ст.ст. 170, 171, 172, 173, 174, ст. 309 КПК України, слідчий суддя,
1Клопотання дізнавача СД ВП № 2 Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.
2З метою збереження речового доказу накласти арешт на об'єкт який постановою дізнавача визнаний речовим доказом по кримінальному провадженню № 12023168150000062 від 15.06.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, а саме на пенсійне посвідчення серія НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 від 23.09.2015, на гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..
3. Виконання ухвали покласти на дізнавача СД відділення№ 2 Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 ..
Відповідно до положень ст. 175 КПК України, ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
На ухвалу слідчого судді протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляція до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1