Справа № 521/9118/23
Номер провадження № 2/521/2868/23
(ЗАОЧНЕ)
07 червня 2023 року м. Одеса
Малиновський районний суд м.Одеси у складі:
головуючого судді Рядчої Т.І.,
за участю секретаря судового засідання Каліної П.О..,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 29.01.2015 року у розмірі 58680,77 грн. станом на 20.03.2023 року.
В позовній заяві заначено, що відповідач з метою отримання банківських послуг звернувся до АТ КБ "Приватбанк", у зв'язку з чим підписав заяву б/н від 29.01.2015 року. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та Банком договір про надання банківських послуг. Відповідно до виявленого бажання, відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому було збільшено до 37000 грн. Для користування кредитним картковим рахунком відповідач отримала кредитну картку. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту, то банк керується п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 договору, де відповідач при укладанні договору дала свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку. АТ КБ "ПРИВАТБАНК" свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач зобов'язалась здійснювати погашення кредиту та процентів внесенням коштів на кредитний рахунок у розмірі не менше мінімального обов'язковий платежу. Однак, відповідач не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями. Станом на 20.03.2023 року заборгованість за кредитним договором становить 58680,77 грн., з яких: 47767,13 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 10913,64 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
Ухвалою від 25.04.2023 року у справі відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Протокольною ухвалою від 07.06.2023 року відмовлено в задоволенні клопотання позивача про огляд веб сайту.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, була повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила. Відзиву, в строк встановлений в ухвалі про відкриття провадження не надала.
Виходячи з наведеного, а також положень ч. 3 ст.211 ЦПК України, суд вважає, що судовий розгляд справи можливо здійснити на підставі наявних у справі матеріалів та ухвалив заочне рішення.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення сторін.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
29.01.2015 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в ПриватБанку.
З довідки наданої позивачем, вбачається, що відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому збільшено до 37000 грн.
До позовної заяви позивач додав витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку та витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна».
Згідно з наданим позивачем розрахунком, ОСОБА_1 станом на 20.03.2023 року заборгованість за кредитним договором становить 58680,77 грн., з яких: 47767,13 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 10913,64 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст. ст. 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути заборгованість за простроченими відсотками.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в частині стягнення заборгованості за простроченими відсотками, крім самого розрахунку заборгованості за договором посилався на п. п. 2.1.1.12.7.2 Умов та правил надання банківських послуг..
Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначено, зокрема: пільговий період, базова процентна ставка на залишок заборгованості в місяць 3,0%, обов'язковий щомісячний платіж 7% від заборгованості, пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або проценів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати простроченої заборгованості за тілом кредиту, процентів користування кредитними коштами, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядку нарахування.
Крім того, надані Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карток «Універсальна» належними доказами бути не може, оскільки цей доказ повністю залежать від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11.03.2015 року (провадження № 6-16цс15).
Крім цього, витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», які містяться в матеріалах даної справи не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами, шляхом підписання анкети-заяви.
Тому суд вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч. 1 ст. 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, неодноразово змінювалися самим АТ КБ «Приватбанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин і до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов та правил у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
Умови та правила надання банківських послуг, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
У ч.ч. 1, 3 ст.509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (ч. 1ст.11 ЗУ від 12.05.1991 року №1023-XII «Про захист прав споживачів»(далі - Закон №1023-XII).
Згідно з п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону №1023-XII, споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09.04.1985 року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.
З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, суд вважає, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі № 342/180/17.
Тому у суду відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем, АТ КБ «Приватбанк» дотримав вимог, передбачених ч. 2ст. 11 Закону № 1023-XII, про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк.
Враховуючи наведене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за простроченими відсотками.
Проте, суд враховує, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «Приватбанк» не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, тому відповідач має повернути заборгованості за тілом кредиту.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню - стягненню з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за простроченим тілом кредиту в розмірі 47767,13грн. В задоволенні позову про стягнення заборгованості за простроченими відсотками має бути відмовлено.
Згідно ч. 1ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. В зв'язку з частковим задоволенням позову, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню ___грн. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 530, 610, 612, 625, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, керуючись ст. ст. 6-13, 81, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 354 ЦПК, суд
Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» за кредитним договором б/н від 29.01.2015 року станом на 20.03.2023 року заборгованість за тілом кредиту в розмірі 47767,13 грн.
В задоволенні решти позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленомуЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду в порядкуст. 355 ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (місце знаходження: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 14360570).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПО НОМЕР_1 ).
Суддя: Т.І. Рядча