Справа № 645/2518/23
Номер провадження 2-а/645/20/23
про відмову у відкритті провадження
15 червня 2023 року місто Харків
Суддя Фрунзенського районного суду м. Харкова Федорова О.В.
розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 про скасування протоколу про адміністративне правопорушення, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Фрунзенського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом, в якому просить протокол від 03.06.2023 року серії ААД № 030768, складений відносно нього, визнати недійсним та таким, що складений з порушенням та незнанням правил дорожнього руху.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі, з огляду на наступні обставини.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до ст. 221 КУпАП судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема статтями 183-1 185-11 КУпАП.
Згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення …
За змістом ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що в зв'язку з прийняттям рішенням чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.
Вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). Тобто, порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов'язковими.
Таким чином, підставами для визнання протиправним дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є невідповідність їх вимогам чинного законодавства, при цьому, обов'язковою умовою для визнання таких дій/бездіяльності протиправними є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
Як вбачається з матеріалів адміністративного позову, ОСОБА_1 оскаржує протокол про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Разом з тим, складання протоколу у справі про адміністративне правопорушення - це процесуальні дії суб'єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та в силу положень ст. 251 КУпАП є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді судом справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб'єкта владних повноважень про притягнення до адміністративної відповідальності у розумінні положень КАС України, оскільки за результатом розгляду такого протоколу в порядку КУпАП судом виноситься постанова, а тому позовні вимоги, спрямовані на фактичне визнання його протиправним та скасування, не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 13.03.2019 року у справі №712/7385/17, від 19.06.2019 року у справі №638/3490/18, від 22.01.2020 року у справі №2-а/489/7/2016 - у спорах щодо оскарження дій при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та/або такого протоколу, зокрема, визначено, що такі спори не є адміністративними, оскільки відповідач при складанні протоколу здійснював не публічно-владні управлінські функції, а процесуальні дії, оцінка яким має бути надана під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Згідно з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 10.07.2020 року у справі № 420/647/19 - статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено право особи, права та свободи якої було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушених прав та бути адекватним наявним обставинам.
Разом з тим, розгляд питання правомірності складання протоколу про адміністративне правопорушення в окремому позовному провадженні без аналізу матеріалів про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та рішення суб'єкта владних повноважень, винесеного за результатами їх розгляду, у сукупності з іншими доказами, не дозволить ефективно захистити та відновити порушене право позивача, не відповідає завданням адміністративного судочинства та у подальшому може призвести до виникнення нових судових спорів. Так, зокрема, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення (п. 2 ст. 278 КУпАП).
Пунктом 1 ч. 1 ст. 170 КАС України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 170 КАС України про відмову у відкритті провадження у справі суддя постановляє ухвалу не пізніше п'яти днів з дня надходження позовної заяви. Копія ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надсилається особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі, оскільки зазначену позовну заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись ст.ст. 2, 19, 170, 171, 243, 248, 256, 294 КАС України, суд -
Відмовити у відкритті провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 про скасування протоколу про адміністративне правопорушення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали.
Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями)..
Ухвала складена та підписана 15.06.2023 року.
Суддя О.В. Федорова