Справа № 645/2586/23
Провадження № 1-кс/645/675/23
15 червня 2023 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання слідчого СВ ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру до судових розслідувань за № 12023221190000648 від 19.05.2023 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
Слідчий СВ ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_4 , звернувся до Фрунзенського районного суду м. Харкова з клопотанням, в якому просить накласти арешт на речовий доказ, який добровільно видано свідком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: кавомашину ТМ «Delonghi» моделі «ESAM 4500 S Magnifica» сірого кольору шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження вказаним майном, обов'язок визначення місця зберігання тимчасово вилученого майна покласти на слідчого СВ ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 .
В обґрунтування клопотання зазначено, що 19.05.2023 року о 10:05 год. до ЧЧ ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області надійшло повідомлення про те, що невстановлена особа в період часу з 10.05.2023 року по 08:30 год. 19.05.2023 року перебуваючи за адресою АДРЕСА_1 , здійснила крадіжку особистих речей, належних ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
За даним фактом 19.05.2023 року розпочато кримінальне провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12023221190000648, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 184 КК України.
06.06.2023 року в ході додаткового допиту потерпіла ОСОБА_6 надала покази, що внаслідок крадіжки з її квартири викрадено кавомашину ТМ «Delonghi» моделі «ESAM 4500 S Magnifica» сірого кольору.
12.06.2023 року допитано в якості свідка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який пояснив, що приблизно 18 травня 2023 року ОСОБА_7 прийшов до свідка додому. В руках він тримав кавомашину ТМ «Delonghi» моделі «ESAM 4500 S Magnifica» сірого кольору, яку зі слів Пантюшина хотів продати. Свідок сказав, що не має коштів для покупки даної кавомашини, але за грошову винагороду може допомогти її продати. Так, кавомашина залишилась на зберіганні у свідка.
12.06.2023 року свідок ОСОБА_5 добровільно видав працівникам поліції кавомашину ТМ «Delonghi» моделі «ESAM 4500 S Magnifica» сірого кольору та цього ж дня в період часу з 13:52 год. по 14:10 год. було проведено огляд вказаного предмету.
12.06.2023 року слідчим була винесена постанова, якою вищевказаний предмет було визнано речовим доказом.
Слідчий вказує, що метою накладення арешту на вищезазначене майно є забезпечення кримінального провадження, зокрема необхідність його використання в ході досудового розслідування в якості речового доказу для призначення судових експертиз, а також встановлення істини під час досудового розслідування.
Слідчий у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду клопотання був повідомлений своєчасно та належним чином, надав суду заяву про проведення судового засідання без його участі та без фіксування судового засідання технічними засобами.
Підстав для визнання явки слідчого обов'язковою слідчий суддя не вбачає.
Згідно ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Клопотання про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду питання слідчим суддею від учасників процесуальної дії не надійшло, за ініціативою суду не здійснюється, що відповідає положенням ст. 107 КПК України.
Слідчий суддя перевіривши матеріали, додані до клопотання, приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
15 червня 2023 року (четвер) до Фрунзенського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого СВ ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні за № 12023221190000648 від 19.05.2023 року, добровільно виданого 12.06.2023 року (понеділок). Вказане клопотання було направлено на адресу суду поштою 12.06.2023 року. Таким чином, строки звернення до суду з клопотанням про арешт майна слідчим не порушені.
Судом встановлено, що в провадженні СВ ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023221190000648 від 19.05.2023 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
12.06.2023 року свідок ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , добровільно видав працівникам поліції кавомашину ТМ «Delonghi» моделі «ESAM 4500 S Magnifica» сірого кольору.
12.06.2023 року в період часу з 13:52 год. по 14:10 год. в службовому кабінеті № 61 СВ ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області слідчим ОСОБА_3 проведено огляду предмету - кавомашини ТМ «Delonghi» моделі «ESAM 4500 S Magnifica» сірого кольору.
Постановою слідчого СВ ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_8 від 12 червня 2023 року добровільно видана та оглянута 12 червня 2023 року кавомашина ТМ «Delonghi» моделі «ESAM 4500 S Magnifica» сірого кольору, зазначена вище, визнана речовим доказом.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно ч. 5 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд, зокрема, повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Таким чином, доведено, що вказані у клопотанні речі, мають значення для забезпечення даного кримінального провадження, оскільки існують розумні підозри вважати, що це майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, і не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 98, 132, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, суд, -
Клопотання слідчого СВ ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на речовий доказ, а саме: кавомашину ТМ «Delonghi» моделі «ESAM 4500 S Magnifica» сірого кольору, який добровільно видано свідком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Виконання ухвали доручити ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області та Немишлянській окружній прокуратурі м. Харкова.
Роз'яснити, що відповідно до положень ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 15.06.2023 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1