13 червня 2023 року
м. Київ
справа № 485/292/19
провадження № 51-1412км20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 30 січня 2020 року про повернення його апеляційної скарги,
встановив:
За вироком Баштанського районного суду Миколаївської області від 13 грудня 2019 року ОСОБА_7 засуджено до покарання:
- за ч. 1 ст. 304 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки;
- за ч. 2 ст. 289 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років без конфіскації майна;
- за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 роки.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_7 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років без конфіскації майна.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з випробуванням із іспитовим строком тривалістю 3 роки.
Не погоджуючись із вищевказаним рішенням суду, захисник ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 звернувся до апеляційного суду зі скаргою.
Ухвалою судді Миколаївського апеляційного суду від 30 січня 2020 року, на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Баштанського районного суду Миколаївської області від 13 грудня 2019 року повернуто особі, яка її подала.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 , посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати оскаржувану ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Обґрунтовуючи свої вимоги, вказує, що він пропустив строк на апеляційне оскарження через те, що не був присутній при проголошенні вироку суду першої інстанції, а отримав його по пошті 16 грудня 2019 року, тому подана ним апеляційна скарга містила клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження. Натомість, апеляційний суд, повертаючи його апеляційну скаргу, не вирішив вищевказане клопотання, а зазначив, що ним не порушувалося питання про поновлення строку апеляційного оскарження вироку районного суду, тому ухвала апеляційного суду є незаконною та необгрунтованною.
Позиції інших учасників судового провадження
Від учасників судового провадження заперечення на касаційну скаргу не подавались.
У судовому засіданні прокурор заперечував проти задоволення касаційної скарги захисника.
Заслухавши суддю-доповідача, позицію прокурора, перевіривши матеріали касаційного провадження, обговоривши викладені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
У п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. При цьому істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК України).
Згідно зі ст. 370 і ч. 2 ст. 418 КПК України ухвала суду апеляційної інстанції повинна бути законною, обґрунтованою і вмотивованою. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Право особи на апеляційне оскарження спрямовано насамперед на реалізацію права на справедливий суд гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Забезпечення такого права є однією з важливих гарантій ухвалення правосудного рішення у кримінальному провадженні.
Відповідно до вимог ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.
У п. 2 ч. 2 ст. 395 КПК України визначено, що апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу суду першої інстанції, - протягом семи днів з дня її оголошення.
Відповідно до положень п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Копії матеріалів касаційного провадження та документи, надані Миколаївським апеляційним судом на запит Верховного Суду, свідчать про те, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу захисника, не дотримався наведених вимог закону.
Так, згідно ухвали Миколаївського апеляційного суду від 30 січня 2020 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Баштанського районного суду Миколаївської області від 13 грудня 2019 року, на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, було повернуто особі, яка її подала. Як на підставу для повернення апеляційної скарги Миколаївський апеляційний суд послався на п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, оскільки виходив з того, що апеляційна скарга подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушила питання про поновлення цього строку.
Водночас із копії апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого
ОСОБА_7 на вирок Баштанського районного суду Миколаївської області від
13 грудня 2019 року вбачається, що вказану апеляційну скаргу захисник подав з пропуском строку апеляційного оскарження. Однак, з її змісту слідує, що на першому аркуші апеляційної скарги захисник наводить причину, яка перешкодила йому подати апеляційну скаргу у визначений законом строк, та згідно ст. 117 КПК України просить суд визнати її поважною та поновити строк апеляційного оскарження.
Натомість в оскарженій ухвалі апеляційний суд зазначив, що захисник не порушував питання про поновлення пропущеного строку.
Отже, клопотання захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Баштанського районного суду Миколаївської області від 13 грудня 2019 року залишилося поза увагою суду апеляційної інстанції, а наведені в ньому обставини не отримали оцінки цим судом, з огляду на що, суд дійшов необґрунтованого висновку про повернення апеляційної скарги на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України.
Таким чином, суд апеляційної інстанції допустив порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, адже це перешкодило ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, що відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України є підставою для його скасування і призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції.
За таких обставин, касаційна скарга захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала апеляційного суду - скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого слід врахувати викладене та ухвалити законне і обґрунтоване судове рішення.
Керуючись статтями 403, 432, 441 КПК України, Суд
постановив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 задовольнити.
Ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 30 січня 2020 року про повернення апеляційної скарги скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Постанова оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3