15 червня 2023 року
м. Київ
Справа № 333/4011/22
Провадження № 51-3007ск 23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 14 грудня 2022 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 23 березня 2023 року щодо
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Органом досудового розслідування ОСОБА_5 обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України (закінчений замах на вбивство).
Вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 14 грудня 2022 року ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України (незакінчений замах на вбивство) й призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 вирішено рахувати з моменту його затримання, тобто з 24 червня 2022 року. Вирішено питання щодо речових доказів.
Згідно з вироком ОСОБА_5 24 червня 2022 року у проміжок часу з 09:41 по 09:45 годин, знаходячись на шостому поверсі приміщення під'їзду № 1 будинку АДРЕСА_2 , з мотивів стійких неприязних відносин до свого зятя ОСОБА_6 , маючи прямий умисел на умисне вбивство останнього, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер та протиправність своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді смерті іншої людини і бажаючи їх настання, взявши у праву руку предмет, який має колючо-ріжучі властивості, завдав ним не менше 6-ти травматичних впливів по різним частинам тіла потерпілого ОСОБА_6 .
Внаслідок цього він спричинив останньому згідно з висновком експерта № 890п від 05.07.2022 року поодиноке проникаюче поранення живота ліворуч з ушкодженням великого чепця, яке кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження за ознакою небезпеки для життя; поодиноке сліпе поранення лівого плечового суглоба, яке кваліфікується як легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я; рану на задній поверхні грудної клітки ліворуч, рану по задній поверхні ліктьового суглоба, рану по задній поверхні лівого передпліччя, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я; синець у тім'яній ділянці ліворуч, що кваліфіковано як легке тілесне ушкодження. Після вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_5 зник з місця вчинення злочину.
Дії обвинуваченого ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, а саме як незакінчений замах на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 23 березня 2023 року апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_4 залишено без задоволення, а вирок суду першої інстанції - без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_4 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати оскаржувані судові рішення і закрити кримінальне провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з відсутністю в діянні особи складу кримінального правопорушення.
На обґрунтування своїх вимог захисник посилається на те, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли необґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.
Зазначає, що на час вчинення злочину у ОСОБА_5 є стійке алібі, зокрема в цей час він знаходився в іншому місці разом зі своїм старим батьком та здійснював покупки у магазині, й у нього не було часу відвести додому свого хворого батька і скоїти злочин.
Вказує, що відповідно до дослідженого в судовому засіданні відеозапису з камери спостереження на фасаді під'їзду № 1 будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_5 24 червня 2022 року зайшов до під'їзду о 08.41 год, а вийшов о 08.45 год, тоді як час вчинення інкримінованого злочину згідно з обвинувальним актом зазначений о 09.35 год.
Зазначає також, що на вказаному відеозаписі на одязі ОСОБА_5 не помітно слідів злочину, й на вилученому пізніше одязі ОСОБА_5 слідів крові знайдено не було. Такі сліди, хоча й були знайдені потім на взутті ОСОБА_5 , однак ДНК експертиза крові проведена не була, тому не було встановлено достеменно її походження.
Стверджує також, що у ОСОБА_5 не було мотиву заподіяти потерпілому ОСОБА_6 шкоду, тому вбачає, що його підзахисний не міг вчинити цей злочин.
Мотиви суду
Перевіривши доводи, наведені в касаційній скарзі, дослідивши додані до неї копії судових рішень, колегія суддів вбачає, що у відкритті касаційного провадження потрібно відмовити з огляду на таке.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Касаційний суд не перевіряє судові рішення в частині неповноти судового розгляду та невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Зазначені обставини були предметом перевірки суду апеляційної інстанції.
Крім цього, касаційний суд не може втручатися в аспекти оцінки судами нижчих інстанцій дослідженої ними сукупності належних, допустимих і достовірних доказів на предмет підтвердження чи не підтвердження ними обставин, які підлягають доказуванню в провадженні. Таку оцінку кожен суд здійснює незалежно і самостійно шляхом формування власного внутрішнього переконання як щодо кожної з обставин, які підлягають доказуванню, так і стосовно винуватості особи у вчиненні інкримінованого їй злочину в цілому.
Тому колегія суддів касаційного суду відхиляє доводи касаційної скарги захисника щодо неправильної, на його думку, оцінки судами досліджених доказів за відсутності або безпідставності конкретних доводів щодо неналежності, недопустимості чи недостовірності окремих досліджених судом доказів.
Як убачається зі змісту доданих до касаційної скарги копій судових рішень, суд першої інстанції, обґрунтовуючи висновок про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, поклав в основу вироку зібрані у встановленому законом порядку та досліджені у судовому засіданні докази.
За змістом вироку місцевого суду він безпосередньо дослідив показання самого обвинуваченого ОСОБА_5 про те, що він того дня, а саме 24 червня 2022 року, вранці приблизно о 09:00 годині разом з батьком пішов до супермаркету «Сільпо», де вони скупилися і повернулися додому. Також в приміщенні супермаркету «Сільпо» ним було здійснено платіж через термінал за послуги Інтернету. Коли він повернувся додому, до нього приїхали співробітники поліції. ОСОБА_5 зазначив, що в той день він взагалі з потерпілим не спілкувався. На переглянутому відеозаписі з камери відеоспостереження, яка знаходиться біля під'їзду, де мешкає потерпілий, себе впізнав. При цьому пояснив, що в руках він тримає якусь брошуру або паперову рекламу. Вказав, що відображені події на відеозаписі не відповідають дійсності, можливо він колись до нього і приходив, але не того дня. Як з'явилися сліди крові на кросівках пояснити не зміг, припустивши, що міг вимазати у кров кросівки в автобусі, коли повертався з дачі або під час перебування на дачі.
Також суд дослідив показання потерпілого ОСОБА_6 , свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , а також дослідив письмові докази, серед яких рапорти чергового працівника поліції, протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, висновки судово-медичних експертиз, акт про застосування службової собаки, протокол затримання особи, протокол огляду місця події, протокол огляду DVD-R диску, висновок судово-психіатричної експертизи.
Зокрема, потерпілий ОСОБА_6 показав, що обвинувачений ОСОБА_5 приходиться рідним братом його дружини, яка померла. Зазначив, що відносини із обвинуваченим погіршилися у 2017 році, коли виявилося, що ОСОБА_5 бив матір дружини. Коли він відвів тещу додому, ОСОБА_5 зустрів їх із ножем. Потім у липні 2021 року ОСОБА_5 погрожував вбити його разом із дружиною, якщо вони не поїдуть із м. Запоріжжя, але вони залишилися. Обвинуваченого може охарактеризувати як особу, яка схильна до вживання алкогольних напоїв.
Зазначив, що 24 червня 2022 року, приблизно о 09:25 годині, обвинувачений подзвонив у домофон і сказав, що «це від ОСОБА_10 ». Він його не пустив і порекомендував йти звідси. Через 5 хвилин почув сильний стук у двері. Коли відкрив двері, обвинувачений почав бити його ножем. Він почав прикриватися рукою. Події відбувалися у тамбурі, адже обвинувачений його туди заштовхнув. Ударів було багато, він намагався ухилитися, схопив його за руку. Потім вибіг до ліфта і почав стукати до сусідів у двері. ОСОБА_5 злякався і пішов до низу. Коли вийшли сусіди, він попросив викликати швидку.
Крім того, потерпілий ОСОБА_6 пояснив, що рукоятка ножа, яким обвинувачений наносив удари, була малинового кольору. Одягнутий останній був в довгі шорти світло-сірого кольору, футболку світло-сіру із чорними вставками в районі плечей, кросівки темного кольору. Удари були в ліву частину живота, вище ліктьового суглобу лівої руки, у передпліччя лівої руки, у ліве плече, на спині в області шиї зліва. Також були завдані і менш небезпечні рани.
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показала, що потерпілий є її сусідом. ОСОБА_5 бачила лише раз, коли він приходив до неї на прийом у лікарню. Влітку 2022 року, приблизно о 09:30 годині, почула гуркіт у під'їзді, а потім стукіт у двері. Коли вона відчинила, то побачила ОСОБА_6 , який був весь у крові. Вона викликала швидку і до її приїзду надавала потерпілому медичну допомогу. Він пояснював, що прийшов брат його дружини і без будь-яких пояснень почав наносити удари по ньому. Увесь поверх був у крові. Потерпілий був у паніці, мав поранення вище ліктя правої руки, в районі живота, на шиї, на спині в районі лопаток.
Свідок ОСОБА_9 показав, що є сусідом потерпілого. Обвинуваченого він раніше не бачив. Пояснив, що перед входом у під'їзд є відеокамера, яку він адмініструє. Влітку 2022 року за запитом поліції він надав матеріали відеозапису в той день, коли стався напад на потерпілого. Не співпадіння часу на відеозаписі з реальним часом свідок пояснив переходом на літній або зимовий час. Різниця дорівнює одній годині. Після демонстрації матеріалів відеозапису свідок ОСОБА_9 підтвердив, що це дійсно запис з відеокамери, встановленої перед їх під'їздом, й реальний час після дев'ятої години ранку, а не восьмої години, як зображено на екрані.
Свідок ОСОБА_7 вказала, що обвинувачений є її сином, а потерпілий - чоловіком померлої доньки. Відносини між її сином і ОСОБА_6 були нормальні, але погіршилися після смерті її доньки через житлові претензії до потерпілого. В день затримання її сина за місцем мешкання відбувся обшук, в ході якого були вилучені светр і взуття, які належать останньому.
Окрім того судом першої інстанції були досліджені письмові докази, які перелічені у змісті вироку і яким суд надав належну правову оцінку. Серед них:
рапорт чергового працівника поліції ВП № 4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області про те, що 24.06.2022 року о 09:47 год. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 24.06.2022 року о 09:45 за адресою: АДРЕСА_3 центральна ШМД повідомила про поранення людини в область живота та грудної клітки. Під'їзд № 1, поверх 6, домофон 22. Повідомила сусідка, що ОСОБА_11 , приблизно 57 років, має поранення. З повторного дзвінка заявниця повідомила, що потерпілий отримав поранення в область руки, живота, шиї, дуже сильна кровотеча, ножові поранення йому наніс ОСОБА_12 ;
протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 24.06.2022 року, яким було встановлено, що ОСОБА_6 звернувся до ВП № 4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області із заявою про притягнення до кримінальної відповідальності громадянина ОСОБА_5 , який 24.06.2022 року, приблизно о 09:00 годині, наніс йому тілесні ушкодження;
висновок судово-медичної експертизи № 890п від 05.07.2022 року (закінчена - 14.07.2022 року), з якого вбачається, що у ОСОБА_6 встановлені наступні тілесні ушкодження: поодиноке проникаюче поранення живота ліворуч з ушкодженням великого чепця (за наданими даними), яке кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження за ознакою небезпеки для життя; поодиноке сліпе поранення лівого плечового суглоба (за наданими даними), яке кваліфікується як легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, вказані тілесні ушкодження утворились від дії предмета (предметів), що володіє колюче-ріжучими властивостями; рана на задній поверхні грудної клітки ліворуч, рана по задній поверхні ліктьового суглоба, рана по задній поверхні лівого передпліччя (за наданими даними), які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, ці тілесні ушкодження утворилися від дії предмета (предметів), що володіє ріжучими властивостями; синець у тім'яній ділянці ліворуч (за наданими даними), яке кваліфікується як легке тілесне ушкодження, та утворилось від дії тупого предмета (предметів). Виявлений комплекс усіх тілесних ушкоджень утворився від не менш ніж 6-ти травматичних впливів, давність утворення ушкоджень не суперечить терміну, зазначеному в обставинах справи;
акт про застосування службової собаки від 24.06.2022 року, відповідно до якого службова собака застосовувалась з обшуку місцевості з площадки на 6 поверсі біля квартири АДРЕСА_4 від калюжі крові. Собака привів до 2 під'їзду буд. АДРЕСА_5 , де роботу по сліду закінчив об 11 год 15 хв;
протокол огляду місця події від 24.06.2022 року з ілюстраційною таблицею та відеозаписом до нього, відповідно до якого проведено огляд ділянки на 6 поверсі у під'їзді № 1 будинку АДРЕСА_2 , яка являє собою сходовий майданчик між квартирами ліворуч АДРЕСА_6 і АДРЕСА_7 і АДРЕСА_4 . На підйомі сходинками на 6 поверх виявлені сліди нашарування речовини бурого кольору, окружної форми, діаметром від 2 до 15 міліметрів на 1, 2 сходинках. На поверсі, на ділянці між проходом до кв. АДРЕСА_6 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_4 є сходинковий майданчик прямокутної форми розміром 7 метрів на 1,5 метри, поверхня якого вкрита великою кількістю нашарування речовини бурого кольору. На стіні виявлено нашарування бурого кольору у вигляді потоків зверху вниз на висоті від 10 сантиметрів до 1 метру від підлоги. Під час огляду місця події було виявлено та вилучено: чоловічу футболку «Nike» з нашаруванням речовини бурого кольору з механічними пошкодженнями;
протокол огляду DVD-R диску від 24.06.2022 року, який добровільно надав свідок ОСОБА_9 , з відеозаписом з камери спостереження, розташованої на фасаді під'їзду № 1 за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до якого було встановлено, що ОСОБА_5 24 червня 2022 року о 08:41:21 год зайшов до зазначеного під'їзду, в якому проживає потерпілий, а потім о 08:45:47 год вийшов з під'їзду на вулицю з предметом, схожим на ніж, в правій руці;
висновок судово-медичної експертизи № 1974 від 12.07.2022 року, відповідно до якого на речах, вилучених у ОСОБА_5 , а саме футболці, штанах та лівому кросівку (вирізка з верхньої частини лівого кросівка) знайдена кров та виявлений антиген, що не виключає походження крові від особи (осіб), в тому числі від потерпілого ОСОБА_6 . Походження крові від підозрюваного ОСОБА_5 виключається;
висновок судово-медичної експертизи ОСОБА_5 № 855п від 30.06.2022 року (закінчена 04.07.2022 року), відповідно до якого у ОСОБА_5 були синці в області плеча, на передній поверхні грудної клітки по середньо-ключичній лінії на рівні 4-го ребра справа, на передній поверхні грудної клітки по передньо-паховій лінії на рівні 3-го ребра справа, в ділянці лівого ліктьового суглобу, садна в області обох передпліч, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження. Ці ушкодження утворились від дії тупих предметів. Давність утворення вищезазначених тілесних ушкоджень складає 5-7 діб на момент освідування;
висновок судово-психіатричного експерта № 311 від 02.08.2022 року, з якого вбачається, що ОСОБА_5 за своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії і керувати ними, і в цей час він також може усвідомлювати свої дії й керувати ними, примусових заходів медичного характеру не потребує.
Зі змісту ухвали апеляційного суду від 23 березня 2023 року вбачається, що обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник подавали апеляційні скарги, доводи яких за змістом здебільшого є аналогічними доводам касаційної скарги захисника ОСОБА_4 .
Суд апеляційної інстанції, спростовуючи доводи апеляційних скарг обвинуваченого ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_4 , обґрунтовано вказав, що висновок про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, за обставин, викладених у вироку, ґрунтується на зібраних у встановленому законом порядку та досліджених у судовому засіданні доказах.
Залишаючи без задоволення апеляційні скарги обвинуваченого та захисника щодо неправильного встановлення місцевим судом фактичних обставин кримінального правопорушення, неправильної оцінки доказів, щодо недоведеності винуватості засудженого у вчиненні інкримінованого йому злочину, апеляційний суд погодився з оцінкою доказів, наданою судом першої інстанції, навів в ухвалі докладні мотиви ухваленого рішення і не встановив істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які б перешкодили суду першої інстанції повно і всебічно розглянути справу та надати правильну оцінку вчиненому.
Зокрема, суд апеляційної інстанції, спростовуючи твердження обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_4 щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, у зв'язку з відсутністю умислу та складу злочину в його діях, обґрунтовано вказав, що кількість і локалізація завданих ударів, зокрема і проникаюче порання у життєво важливий орган - у живіт, їх миттєвість та несподіваність для потерпілого, дії обвинуваченого у обмеженому просторі (тамбур), куди потерпілого заштовхнув обвинувачений, що надавало останньому перевагу, у своїй сукупності свідчить про те, що ОСОБА_5 мав умисел саме на заподіяння смерті потерпілому. Однак умисел свій не довів до кінця за причин, що не залежали від його волі, й не вчинив всіх дій, які бажав вчинити.
Крім того, судом встановлено з показань потерпілого та висновків судово-медичних експертиз, що потерпілий чинив спротив під час нападу на нього, про що свідчать наявність тілесних ушкоджень у обвинуваченого ОСОБА_5 і пошкоджень рук на рівні ліктьового суглоба і передпліччя у потерпілого ОСОБА_6 .
ОСОБА_5 припинив наносити удари лише після того, як потерпілий вирвався і почав стукати сусідам у двері, що за показами потерпілого налякало обвинуваченого та спонукало вдатися до втечі. Зупинившись, обвинувачений бачив, що потерпілий залишився живим.
Також, суд апеляційної інстанції належно перевірив доводи сторони захисту стосовно не співпадіння часу на відеозаписі з камери спостереження на під'їзді з часом скоєння злочину й обґрунтовано визнав їх безпідставними.
Як убачається з матеріалів провадження, відеозаписом з камери спостереження, розташованої на фасаді під'їзду № 1 за адресою: АДРЕСА_2 , встановлено, що ОСОБА_5 24 червня 2022 року о 08:41:21 год. зайшов до зазначеного під'їзду, в якому проживає потерпілий, а потім о 08:45:47 год. вийшов з під'їзду на вулицю з предметом, схожим на ніж, в правій руці.
Свідок ОСОБА_9 , який адмініструє камеру, встановлену на вході у під'їзд, та який видав носій із записом працівникам поліції, не співпадіння часу на відеозаписі з реальним часом пов'язує із переходом на літній або зимовий час, адже різниця в часі на відео дорівнює одній годині.
Апеляційним судом також належно були перевірені й доводи сторони захисту про наявність у обвинуваченого алібі, а також стосовно відсутності даних щодо приналежності виявлених на одязі і взутті обвинуваченого слідів крові.
Зокрема, спростовуючи ці доводи, апеляційний суд обґрунтовано вказав, що посилання захисника в апеляційній скарзі, що на відеозаписі при виході з під'їзду на одязі ОСОБА_5 не видно слідів злочину, не здатні спростувати висновків суду про доведеність винуватості обвинуваченого у вчиненні злочину через об'єктивні причини, викликані зображенням із камери та виявленням слідової інформації при детальному огляді одягу.
Суд вказав, що відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 1974 від 01.07.2022 року під час дослідження речей ОСОБА_5 , вилучених з квартири останнього в ході огляду місця події від 24.06.2022 року, а саме лівого кросівка (об'єкт № 11 - вирізка з верхньої частини лівого кросівка), знайдена кров та виявлений антиген, що не виключає походження крові від потерпілого ОСОБА_6 .
Також у змісті оскаржуваної ухвали апеляційний суд обґрунтовано вказав, що доводи сторони захисту про наявність у обвинуваченого ОСОБА_5 алібі у вигляді його перебування у момент вчинення злочину в іншому місці, а саме те, що він разом зі своїм батьком здійснював покупки та оплачував послуги інтернету в супермаркеті «Сільпо» за адресою: вул. Новокузнецька, 41, що свідчить про непричетність обвинуваченого до вчиненого злочину, були предметом перевірки в суді першої інстанції, й місцевим судом вказана версія обґрунтовано визнана неспроможною.
Згідно з даними відповіді ТОВ «Сільпо-фуд» надати відео з камер з кас та камери з входу та виходу з приміщення магазину за адресою: вул. Новокузнецька, 41, виявилося неможливим у зв'язку із закінченням терміну зберігання інформації на жорстокому диску.
При цьому, як вбачається з відповіді ТОВ «Лінет», абонентом ОСОБА_5 було здійснено оплату послуг через систему терміналів о 09-08 год. 24.06.2022 року.
Відповідно до сканкопії сервісу «Google maps» встановлено, що маршрут слідування з місця поповнення рахунку (м. Запоріжжя, вул. Новокузнецька, буд. 41) до місця вчинення кримінального правопорушення (м. Запоріжжя, вул. Новокузнецька, буд. 53-А) пішки складає 700 метрів, а за часом - 8 хвилин. При цьому в суді першої інстанції потерпілий пояснив, що цю відстань можна подолати ще коротшим шляхом.
Запорізький апеляційний суд, переглянувши вирок в апеляційному порядку, дав належну оцінку доводам апеляційних скарг обвинуваченого ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_4 й обґрунтовано залишив їх без задоволення, а вирок Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 14 грудня 2022 року - без зміни. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
Таким чином, оскільки з касаційної скарги захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 та копій судових рішень не убачається підстав для задоволення касаційної скарги, згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України у відкритті касаційного провадження потрібно відмовити.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 14 грудня 2022 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 23 березня 2023 року.
Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3