Справа № 607/9628/23Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/817/163/23 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія - тримання під вартою
14 червня 2023 р. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю - секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 підозрюваного ОСОБА_9
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023210000000428 від 28 травня 2023 року, за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31 травня 2023 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,
Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31 травня 2023 року задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_10 , погоджене прокурором Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_6 , та застосовано до підозрюваного ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , офіційно не працевлаштованого, не судимого
запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Встановлено строк дії ухвали до 23 год. 59 хв 26 липня 2023 року.
Як слідує з матеріалів провадження, слідчим в ОВС СУ Головного управління Національної поліції України в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023210000000428 від 28.05.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 28 травня 2023 року, приблизно о 21 год. 00 хв., у ОСОБА_9 , який перебував у житловому будинку АДРЕСА_2 , за місцем проживання ОСОБА_11 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин внаслідок словесного конфлікту, виник злочинний умисел, спрямований на заподіяння смерті ОСОБА_11
28 травня 2023 року, близько 21години ОСОБА_9 , реалізуючи свій злочинний умисел направлений на умисне заподіяння смерті ОСОБА_11 перебуваючи у житловому будинку АДРЕСА_2 , даючи звіт своїм діям та керуючи ними, знаючи про те, що здоров'я та життя будь-якої людини рівною мірою охороняється законом і протиправне посягання на нього є кримінально караним, діючи цілеспрямовано та рішуче, з мотивів особистої неприязні, усвідомлюючи суспільно-небезпечний наслідок, у вигляді настання смерті, умисно наніс численні удари кулаками рук та ногами по тулубу і голові ОСОБА_11 , чим спричинив його смерть на місці події.
Своїми умисними діями ОСОБА_9 , спричинив ОСОБА_11 тілесні ушкодження, у вигляді: закритої тупої травми грудей з численними двобічними переломами ребер, що призвело до гострої дихальної недостатності, внаслідок чого наступила смерть ОСОБА_11 .
Таким чином, ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбачено ч.1 ст. 115 КК України - вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
29 травня 2023 року ОСОБА_9 затриманий в порядку ст.208 КК України за підозрою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.
Того ж дня ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155 КК України.
31 травня 2023 року ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_9 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, захисник підозрюваного ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, за змістом якої вважає, що ухвала слідчого судді першої інстанції є незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню через невідповідність висновків викладених у судовому рішенні фактичним обставинам кримінального правопорушення.
На підтвердження своїх доводів, наводячи аналіз доказів, зібраних під час досудового розслідування, зазначає, що вони в своїй сукупності є мізерними та на даній стадії досудового розслідування, жодним чином не вказують на обґрунтованість підозри, а містять виключно формальний характер.
Стверджує, що жодний ризик, передбачений ст.177 КПК України, слідчим та прокурором не доведений.
Вважає, що ризик переховування від суду та впливу на свідків є не доведеним, оскільки ОСОБА_9 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності та не переховувався від слідства чи суду.
Вказує, що у ОСОБА_9 встановлений діагноз бронхіальна астма, а враховуючи умови низької якості повітря в ізоляторі тимчасового тримання, це може спричинити загострення перебігу хвороби.
Оцінюючи в сукупності обставини вчиненого правопорушення, зазначає, що прокурор та слідчий не довели слідчому судді належним чином неможливість застосування до підозрюваного, зважаючи на дані про його особу, більш м'якого запобіжного заходу та вважає, обраний ОСОБА_9 запобіжний захід невмотивовано жорстким.
Просить скасувати ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31 травня 2023 року про обрання підозрюваному ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати йому запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Заслухавши суддю-доповідача; захисника підозрюваного ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_7 , який вказує на відсутність достатніх доказів для обвинувачення його підзахисного у вчиненні кримінального правопорушення і просить змінити обраний запобіжний захід на більш м'який; захисника підозрюваного ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_8 , який висловив сумнів щодо правильності кваліфікації дій ОСОБА_9 навіть за наявного обсягу доказів, підтримав подану апеляційну скаргу і, з наведених у ній мотивів, просить скасувати оскаржувану ухвалу місцевого суду та постановити нову, якою обрати підозрюваному запобіжний захід у виді домашнього арешту; підозрюваного ОСОБА_9 , який повністю підтримав доводи своїх захисників; міркування прокурора, який вважає ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою і тому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги; дослідивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що у її задоволенні слід відмовити, виходячи з наступного.
Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд першої інстанції, для прийняття законного й обґрунтованого рішення, відповідно до ст. ст. 178, 199 КПК України та практики ЄСПЛ, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється чи обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки. При цьому наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до положень ст.ст. 177, 178 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та або суду; знищити або сховати будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.
Виходячи з положень ч.1 ст.199 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу і на які вказує слідчий, прокурор;
- недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Також, суд повинен враховувати, що відповідно до ч.3 ст.176, ч.1 ст.183 КПК України найбільш суворим запобіжним заходом є тримання під вартою, який є винятковим та застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Виходячи з аналізу матеріалів кримінального провадження та клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що обрання підозрюваному ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на даний час відповідає його особі, характеру та тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, а обрання більш м'якого запобіжного заходу не зможе попередити ризики його неналежної процесуальної поведінки.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що в матеріалах клопотання відносно підозрюваного ОСОБА_9 наявні докази того, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, які були предметом дослідження суду першої інстанції і фактично не заперечується як самим підозрюваним, так і його захисником в апеляційній скарзі.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Окрім того, згідно рішення ЄСПЛ у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom» стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
Аналіз матеріалів кримінального провадження та безпосередньо оскаржуваного апелянтом рішення місцевого суду, дає підстави колегії суддів для висновку, що на даній стадії кримінального провадження при вирішенні питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу, стандарт доказування «обґрунтована підозра» дотримано як слідчим, який звернувся до суду з відповідним клопотання, так і слідчим суддею, яким обрано підозрюваному ОСОБА_9 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Також місцевий суд дійшов правильного висновку, що застосування на даній стадії більш м'яких запобіжних заходів не є можливим, так як вони не зможуть запобігти ризикам передбаченим ст.177 КПК України, зокрема ризику переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
На думку колегії суддів, обираючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, судом першої інстанції у повній мірі та у визначеному законом порядку враховано особу підозрюваного та обставини справи.
Зокрема, слідчим суддею правильно враховано вагомість доказів зібраних органом досудового слідства на цій стадії провадження; особу підозрюваного; тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим згідно повідомленої підозри, те, що він раніше не притягувався до кримінальної відповідальності.
Відомості щодо стану здоров'я підозрюваного ОСОБА_9 , на які посилається сторона захисту, не свідчать про неможливість утримання його під вартою та не спростовують наявності ризиків, які є підставою для обрання йому йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Доводи апелянта про можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, є необґрунтованими, оскільки суду не надано беззаперечних і належних доказів, які б свідчили, що даний захід забезпечення кримінального провадження зможе належним чином усунути ризики, передбачені ст.177 КПК України.
З огляду на те, що ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 115 КК України слідчий суддя, постановляючи ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, правильно врахував підстави і обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, та не визначив розмір застави у кримінальному провадженні.
За наведених обставин, колегія суддів приходить до переконання, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_9 .
Ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування, про що ставить питання апелянт, колегія суддів не вбачає.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31 травня 2023 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_9 - без змін.
Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді