печерський районний суд міста києва
Справа № 757/20589/23-ц
"31" травня 2023 р. суддя Печерського районного суду м. Києва Бусик О.Л., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», третя особа державний виконавець Козятинського відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про стягнення безпідставно набутих коштів, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною позовною заявою, в якій просить: стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 13 563,65 грн. безпідставно стягнуті кошти у виконавчому провадженні № 65976712.
Свої виоги обгрунтовує тим, що 18 липня 2018 року Козятинським міськрайонним судом Вінницької області було ухвалено заочне рішення у цивільній справі № 133/733/18 за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості станом на 31.12.2017 року за кредитним договором № SAMDN 03000000596766 від 22.03.2004 року в розмірі 12109,08 грн. та 1762,00 грн. судового збору.
Постановою старшого державного виконавця Козятинського ВДВС у Хмельницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Хмельницький) Бевзи Андрія Валерійовича на підставі виконавчого листа № 133/773/18, виданого 22.08.2018 року відкрито виконавче провадження № 65976712 та стягнуто з ОСОБА_1 13 563,65 грн.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 26 серпня 2022 року у справі № 133/773/18 заочне рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 18 липня 2018 року було скасовано, у задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» - відмовлено.
29 вересня 2022 року старшим державним виконавцем Козятинського ВДВС у Хмільницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Хмельницький) Бевзою Андрієм Валерійовичем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження за ВП № 65976712.
У виконавчому провадженні № 65976712 з позивача було стягнуто грошові кошти на користь ПАТ КБ «Приватбанк» в розмірі 13 563,65 гривень, що підтверджується звітом про здійснення відрахування та виплати за постановою ВП № 65976712 від 07.10.2021 року за період з 01.10.2021 по 28.02.2022 року, виданого ТОВ «Нова Пошта».
У зв'язку з цим позивач 21.11.2022 року звернувся до приватного виконавця із заявою про повернення безпідставно стягнутих грошових коштів в у ВП № 65976712.
Позивач звернувся з письмовою вимогою до відповідача з проханням повернення коштів, набутих без достатньої правової підстави в межах ВП № 65976712 в розмірі 13 563,65 гривень.
Листом від 12.12.2022 року № 20.1.0.0.0/7-221207/14088 АТ КБ «Приватбанк» за розглядом заяви повідомив, що постановою суду не вирішувалося питання про поворот виконання рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 18.07.2018 року у справі № 133/773/18, а тому у банку відсутні правові підстави для задоволення вимоги позивача про повернення коштів.
Вивчивши матеріали позовної заяви та додані позивачем матеріали, суд приходить до наступного висновку.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права; права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом, що прямо передбачено у частині першій статті 8, статті 21, частині першій статті 24 Конституції України.
Права і свободи людини і громадянина захищаються судом; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, як зазначено у частинах першій, другій статті 55 Конституції України.
Саме суд здійснює захист осіб, права й охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються. Розпорядження своїм правом на захист полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості звернутися з відповідною заявою до компетентного суду.
Судовий захист є одним з найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб органів місцевого самоврядування, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до частини другої статті 55, статті 124 Конституції України.
За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка в силу положень статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства, закріплено принцип доступу до правосуддя.
Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
Щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (рішення ЄСПЛ від 04 грудня 1995 року у справі «Белле проти Франції»).
Разом з тим, при зверненні до практики ЄСПЛ (справа «Марченко М. В. проти України») у контексті забезпечення права на доступ до правосуддя можна зробити висновок, що для його реалізації на національному рівні необхідна наявність спору щодо «права» як такого, що визнане у внутрішньому законодавстві; повинно йтися про реальний та серйозний спір; він повинен стосуватися як самого права, так і його різновидів або моделей застосування; предмет провадження повинен напряму стосуватися відповідного права цивільного характеру, щоб спір був дійсним та серйозним і щоб предмет провадження напряму стосувався відповідного права цивільного характеру.
За приписами частини першої статті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Указані норми визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду через відмову АТ КБ «Приватбанк» повернути кошти, які були стягнуті у виконавчому провадженні, зазначивши, що Постановою суду не вирішувалося питання про поворот виконання рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 18.07.2018 року у справі № 133/773/18, а тому у банка відсутні правові підстави для задоволення вимоги позивача про повернення коштів.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року у справі № 13-рп/2011 поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням.
Отже, поворот виконання - це повернення позивачем відповідачеві всього одержаного ним за скасованим чи зміненим рішенням суду.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 444 ЦПК України, якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо під час нового розгляду справи він відмовляє в позові повністю.
Згідно з ч. 9 ст. 444 ЦПК України, якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
У справі, що розглядається, відповідач отримав грошові кошти за рішенням суду. Вказана сума коштів виплачена позивачем відповідачу не добровільно, а на виконання судового рішення, яке у подальшому скасовано.
Поворот виконання рішення - це процесуальна гарантія захисту майнових прав учасників справи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням.
Тому суди на забезпечення такої гарантії відновлення прав учасників процесу, як поворот виконання рішення мають задовольняти відповідні заяви та повертати відповідачеві стягнуті кошти за скасованим судовим рішенням, у разі відсутності обмежень, установлених законом.
Кондикційний позов (позов про повернення безпідставно набутого майна) урегульовано нормами матеріального права, а поворот виконання рішення - процесуального права. За змістом кондикційний позов та поворот виконання рішення схожі, проте не перетинаються та регулюються різними нормами права. Тлумачення статті 1215 ЦК України свідчить, що вона є нормою матеріального права, а відтак не може бути застосована у випадку розгляду питання про поворот виконання рішення.
Схожий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 336/9595/14 (провадження № 61-14640сво18).
Таким чином, у відкритті провадження слід відмовити, через те, що вказаний спір підлягає розгляду в порядку, передбаченому ст 444 ЦПК України судом, який ухвалив рішення, тобто Козятинським міськрайонним судом Вінницької області.
На підставі викладеного, керуючись, ст. 186 ЦПК України, -
У відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», третя особа державний виконавець Козятинського відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про стягнення безпідставно набутих коштів- відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.
Суддя О.Л.Бусик