печерський районний суд міста києва
Справа № 757/16924/23-к
28 квітня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ Національної поліції України ОСОБА_5 про здійснення спеціального досудового розслідування відносно підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
28.04.2023 до Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ Національної поліції України ОСОБА_5 про здійснення спеціального досудового розслідування відносно підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Мотивуючи означене клопотання слідчий вказує наступне.
У провадженні Головного слідчого управління Національної поліції України перебувають матеріали кримінального провадження № 12023000000000606 від 07.04.2023 за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Слідчий вказує, що 24.08.1991 Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
Незалежність України визнали держави світу, серед яких і російська федерація.
Згідно з п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтвердили Україні їх зобов'язання згідно з принципами Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України, зобов'язались утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом ООН.
31.05.1997 відповідно до положень Статуту ООН і зобов'язань по Заключному акту Наради з безпеки і співробітництва в Європі Україна та Російська Федерація уклали Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією (ратифікований Законом України від 14.01.1998 №13/98-ВР та Федеральним Законом російської федерації від 02.03.1999 № 42 ФЗ). Відповідно до ст. ст. 2-3 зазначеного договору російська федерація зобов'язалась поважати територіальну цілісність України, підтвердила непорушність існуючих між ними кордонів та будівництво відносин на основі принципів взаємної поваги суверенної рівності, територіальної цілісності, непорушності кордонів, мирного врегулювання спорів, незастосування сили або загрози силою, включаючи економічні та інші способи тиску, права народів вільно розпоряджатися своєю долею, невтручання у внутрішні справи, додержання прав людини та основних свобод, співробітництва між державами, сумлінного виконання взятих міжнародних зобов'язань, а також інших загальновизнаних норм міжнародного права.
Статтями 1-3 Конституції України, яка прийнята Верховною Радою України 28.06.1996, визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Згідно із статтею 5 Конституції України, носієм суверенітету та єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.
Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Статтею 73 Конституції України закріплено, що виключно все українським референдумом вирішуються питання про зміну території України.
Відповідно до статей 132-134 Конституції України територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території. До складу України входять: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь. Місто Севастополь має спеціальний статус, Автономна Республіка Крим (далі - АР Крим) є невід'ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання.
Таким чином, згідно міжнародних нормативно-правових актів, а також актів національного законодавства, яке визначає основні засади державної політики, спрямованої на захист національних інтересів і гарантування в Україні безпеки особи, суспільства і держави від зовнішніх і внутрішніх загроз в усіх сферах життєдіяльності, дії рф на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України створюють реальні загрози національній безпеці та є проведенням підривної діяльності проти України. Її результатом стала анексія Криму, окупація території Донецької та Луганської областей, масштабні руйнування провідних промислових бюджетоутворюючих підприємств, що призвело до загострення суспільно-політичної обстановки в Україні, падіння економіки держави та інших вкрай негативних для України наслідків.
Деклараціями Генеральної Асамблеї ООН від 09.12.1981 № 36/103 про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав а також резолюціями від 16.12.1970 № 2734 (ХХV), про зміцнення міжнародної безпеки від 21.12.1965 №2131 (ХХ), про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав та обмеження їх суверенітету та від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), що містить визначення агресії, установлено, що ні одна з держав не має права здійснювати інтервенцію чи втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Закріплено обов'язок держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації; здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербовки найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.
24.02.2022 російською федерацію здійснено повномасштабне військове вторгнення на територію України, через державні корони України в анексованій Автономній республіці Крим, тимчасово окупованих Донецькій та Луганській областях, Херсонській, Запорізькій, Миколаївській, а також інших областях, та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе господарське чи оборонне значення, та здійснили окупацію частини вказаної території, що продовжується по теперішній час призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
У зв'язку з цим, відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом № 2102-ІХ від 24.02.2022, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб, строк дії якого продовжується Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 строком на 30 діб, № 259/2022 від 18.04.2022 строком на 30 діб, № 341/2022 від 17.05.2022 строком на 90 діб, № 573/2022 від 12.08.2022 строком на 90 діб, № 757/2022 від 07.11.2022 строком на 90 діб та № 58/2023 від 06.02.2023 строком на 90 діб.
Внаслідок ведення агресивної війни з боку російської федерації проти України, у період часу з 27.02.2022 по 07.03.2022 м. Мелітополь Запорізької області захоплено збройними силами російської федерації.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією». Згідно зазначеного переліку Мелітопольська міська територіальна громада Мелітопольського району Запорізької області знаходиться у переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованою російською федерацією.
Так у період часу з 28 травня 2022 року по 01 червня 2022 року, більш точний час встановити з об'єктивних причин не виявилось можливим, ОСОБА_6 , будучи громадянкою України та державним службовцем, яка 08.02.2007 прийняла присягу державного службовця, де присягла вірно служити народові України, суворо дотримуватись Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи та законні інтереси громадяни, згідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки, перебуваючи на посаді головного спеціаліста Мелітопольського міського відділу Управління ДМС у Запорізькій області відповідно до наказу № 260-к від 23 листопада 2012 року, усвідомлюючи здійснення військової агресії російської федерації, яка розпочалася приблизно о 04 годині ранку 24.02.2022 повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, метою якого є повалення конституційного ладу, територіальної цілісності та захоплення території України, переслідуючи свої корисливі інтереси на зайняття посади у незаконному органі - так званому «управления по вопросам миграции гу мвд россии по Запорожской области», яка входить до структури «главного управления по вопросам миграции министерства внутренних дел российской федерации» Запорізької області, яка на даний час перебуває під окупацією російських військ.
Відповідно до наказу від 13.12.2019 № 940 міністерства внутрішніх справ російської федерації (положення про головне управління з питань міграції міністерства внутрішніх справ російської федерації) головне управління з питань міграції міністерства внутрішніх справ російської федерації являється самостійним структурним підрозділом центрального апарату міністерства внутрішніх справ російської федерації забезпечуючи та здійснюючим в рамках своєї компетенції функцій міністерства по розробці та реалізації державної політики, а також нормативно-правовому регулюванню міграції.
Вказаний орган виконує функції головного підрозділу міністерства у сфері забезпечення. Веде реєстраційний облік громадян російської федерації по місцю перебування та по місцю проживання в межах російської федерації, контролює виконання громадянами російської федерації, орендарями житлових приміщень, посадовими особами та особами, відповідальними за приймання та передачу в органи реєстраційного контроля документів для реєстрації і зняття с реєстраційного обліку громадян російської федерації по місцю перебування та місцю проживання в межах російської федерації, правил реєстрації і зняття громадян рф з реєстраційного обліку по місцю перебування та по місцю проживання в межах рф. Виконує міграційний облік іноземних громадян та громадян без громадянства рф. Оформляє та видає іноземним громадянам та особам без громадянства документів для в'їзд в російську федерацію, проживання і тимчасово перебування в російській федерації. Виконує федеральний державний контроль у сфері міграції. Виконує координаційну діяльність федеральних органів виконавчої влади та органів виконавчої влади суб'єктів російської федерації, участь в реалізації державної програми по наданні сприянні добровільному переселенню в російську федерацію співвітчизників, проживаючих за кордоном, а також контролю за її реалізацією разом з міжвідомчою комісією по реалізації державної програми.
Таким чином, реалізуючи вказаний злочинний умисел ОСОБА_6 вступила у злочинну змову з представниками окупаційної влади запорізької області та вступила на службу до так званого «управления по вопросам миграции гу мвд россии по Запорожской области» в місті Мелітополь, Запорізької області порушила присягу державного службовця та перейшла на бік ворога в умовах воєнного стану.
Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, яке кваліфікується як вчинення державної зради, а саме: діянні, умисно скоєне громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній безпеці України: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану.
27.03.2023 старшим слідчим в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_5 , складено, а прокурором групи прокурорів Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 погоджено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 постійно перебуває на тимчасово окупованій території України - у м. Мелітополь Запорізької області, що унеможливлює вручення їй письмового повідомлення про підозру у день складення, а також повісток про виклик.
Так, згідно даних, що розміщені у відкритих джерелах інформації здійснення поштових відправлень засобами УДППЗ «Укрпошта» наразі суттєво ускладнено, оскільки місто Мелітополь тимчасово окуповане військами РФ.
Відомостей про використання ОСОБА_6 електронної пошти, факсимільного чи постійно доступного телефонного зв'язку під час досудового розслідування не встановлено.
28.03.2023 повідомлення про підозру опубліковане на сайті Офісу Генерального прокурора, 30.03.2023 - опубліковано в газеті «Урядовий кур'єр», після чого згідно абз. 2 ч. 2 ст. 135 КПК України, повідомлення про підозру, вважається врученим.
28.03.2023 на сайті Офісу Генерального прокурора та 30.03.2023 в газеті «Урядовий кур'єр» розміщено повістки про виклик ОСОБА_6 до слідчого для проведення слідчих дій на 03.04.2023, 04.04.2023, 05.04.2023.
Враховуючи, що ОСОБА_6 за викликами слідчого не з'явилась, постійно перебуває на тимчасово окупованій території України, 06.04.2023 останню оголошено в розшук.
28.03.2023 на сайті Офісу Генерального прокурора та 30.03.2023 в газеті «Урядовий кур'єр» розміщено повістки про виклик ОСОБА_6 до слідчого для проведення слідчих дій на 03.04.2023, 04.04.2023, 05.04.2023.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав клопотання, просить задовольнити.
Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання вказавши на його безпідставності.
Слідчий суддя, заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши матеріали, якими клопотання обґрунтовується, приходить до наступного.
Головним слідчим управлінням Національної поліції України перебувають матеріали кримінального провадження № 12023000000000606 від 07.04.2023 за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
27.03.2023 старшим слідчим в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_5 , складено, а прокурором групи прокурорів Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 погоджено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 постійно перебуває на тимчасово окупованій території України - у м. Мелітополь Запорізької області, що унеможливлює вручення їй письмового повідомлення про підозру у день складення, а також повісток про виклик.
Так, згідно даних, що розміщені у відкритих джерелах інформації здійснення поштових відправлень засобами УДППЗ «Укрпошта» наразі суттєво ускладнено, оскільки місто Мелітополь тимчасово окуповане військами РФ.
Відомостей про використання ОСОБА_6 електронної пошти, факсимільного чи постійно доступного телефонного зв'язку під час досудового розслідування не встановлено.
28.03.2023 повідомлення про підозру опубліковане на сайті Офісу Генерального прокурора, 30.03.2023 - опубліковано в газеті «Урядовий кур'єр», після чого згідно абз. 2 ч. 2 ст. 135 КПК України, повідомлення про підозру, вважається врученим.
28.03.2023 на сайті Офісу Генерального прокурора та 30.03.2023 в газеті «Урядовий кур'єр» розміщено повістки про виклик ОСОБА_6 до слідчого для проведення слідчих дій на 03.04.2023, 04.04.2023, 05.04.2023.
Враховуючи, що ОСОБА_6 за викликами слідчого не з'явилась, постійно перебуває на тимчасово окупованій території України, 06.04.2023 останню оголошено в розшук.
28.03.2023 на сайті Офісу Генерального прокурора та 30.03.2023 в газеті «Урядовий кур'єр» розміщено повістки про виклик ОСОБА_6 до слідчого для проведення слідчих дій на 03.04.2023, 04.04.2023, 05.04.2023.
Так, у відповідності до вимог ст. 297-1 КПК України, спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави, на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочинів передбачених частинами 2-5 статті 191 КК України стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук, чи який понад шість місяців переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або стосовно якого наявні фактичні дані, що він перебуває за межами України, на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції.
Згідно з ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Водночас, положеннями ст. 297-5 КПК України передбачено, що повістки про виклик підозрюваного у разі здійснення спеціального досудового розслідування надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування та обов'язково публікуються в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційних веб-сайтах органів, що здійснюють досудове розслідування. З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження підозрюваний вважається належним чином ознайомленим з її змістом.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини, а саме: рішення «Нечипорук і Йонкало проти України», п. 175; «Cebotari v. Moldova», п. 48; «Fox, Campbell and Hartley v. the UK», n. 32, яка вказує на те, що слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин, та в даному випадку вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться в долучених в обґрунтування клопотання матеріалах.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що підозрювана ОСОБА_6 переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Таким чином, матеріали кримінального провадження свідчать про умисне переховування підозрюваної ОСОБА_6 від органів досудового розслідування.
На даний час у кримінальному провадженні проведено всі можливі слідчі, а також негласні слідчі (розшукові) дії, спрямовані на встановлення усіх суттєвих обставин та доведення вини ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих їй злочинів.
Матеріалами кримінального провадження повністю підтверджується факт умисного переховування підозрюваної ОСОБА_6 від органів досудового розслідування, наявність можливостей знищити, сховати або спотворити будь-які із речей, документів, електронних носіїв інформації, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; можливостей з метою переховування від слідства та суду, використовувати майновий стан; а також з метою перешкодити спробам підозрюваного незаконно впливати на свідків, експертів та спеціалістів у цьому кримінальному провадженні, ураховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання її винною у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких вона підозрюється, та особу підозрюваної.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав, визначених ст. 297-1, 297-2, 297-4 КПК України, для задоволення клопотання сторони обвинувачення про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023000000000606 від 07.04.2023 відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а відтак клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 3, 9, 22, 42, 297-1, 297-3, 297-4, 376 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ Національної поліції України ОСОБА_5 про здійснення спеціального досудового розслідування відносно підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 12023000000000606 від 07.04.2023 відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, українки, уродженки сщ. Відродження, Мелітопольського району, Запорізької області, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1