13 червня 2023 року Чернігів Справа № 620/3860/23
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Соломко І.І., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи за адміністративним позовом Заступник керівника Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації звернувся до суду з адміністративним позовом до Бахмацької міської ради про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває справа № 620/3860/23. Предметом спору є протиправна бездіяльність відповідача, яка виразилась у не оформленні правовстановлюючих документів на пам'ятки архітектури національного значення «Будинок Кочубея».
08.05.2023 ухвалою суду провадження у справі відкрито, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації не є належним позивачем у справі, оскільки не здійснює контроль за виконанням законодавства про охорону культурної спадщини.
08.06.2023 від заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури надійшла заява про заміну первинного позивача Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації па заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури, та залучення Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.
13.06.2023 ухвалою суду вказана заява заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури від 08.06.2023 повернута без розгляду.
Разом з тим, ч.13 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Відповідно до ч. 2 ст. 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з ч.7 ст. 160 КАС України у разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
Частиною 3 ст. 53 КАС України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
При цьому, ч.4 вказаної статті КАС України визначено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.
Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Отже прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу або відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Таким чином, здійснення прокурором процесуального представництва держави в суді по-перше може бути реалізовано у виключних випадках, зокрема у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; по-друге прокурор у позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, зазначає орган, уповноважений державною здійснити відповідні функції у спірних правовідносинах; по-третє прокурор повинен пересвідчитися, що відповідний державний орган не здійснює захисту інтересів держави (тобто, він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається), приміром, повідомити такий державний орган про виявлені порушення, а у разі невчинення цим органом дій спрямованих на захист інтересів держави, або відсутності такого органу, представляти інтереси держави в суді відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру", навівши відповідне обґрунтування цього.
Правова позиція з цього питання викладена у постанові Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року у справі №810/2509/17.
Як видно з позову, предметом спору є протиправна бездіяльність відповідача, яка виразилась у не оформленні правовстановлюючих документів на пам'ятки архітектури національного значення «Будинок Кочубея».
У свою чергу суд зазначає, що відповідно до статті 6 Закону України ''Про охорону культурної спадщини'' від 08.06.2000 № 1805-III здійснення контролю за виконанням цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини віднесено до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції.
Частиною 4 ст. 161 КАС України встановлено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Отже, з огляду на викладені обставини, прокурору слід надати докази на підтвердження, що орган виконавчої влади до повноважень якого віднесено здійснення контролю за виконанням Закону України ''Про охорону культурної спадщини'' та інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини, допустив протиправну бездіяльність, або у нього відсутні повноваження на звернення до суду, або відсутність такого органу, тобто підтвердити .
Вказане свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам КАС України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160,161,171 КАС України, суд -
Позовну заяву залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліку протягом 5 днів з дня вручення ухвали суду та роз'яснити, що відповідно до частини п'ятнадцятої статті 171 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І.І. Соломко