14 червня 2023 року Справа № 160/7786/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Серьогіної О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Держпродспоживслужби у місті Києві про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця, -
13.04.2023 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), в якому з урахуванням уточненого позову просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), код ЄДРПОУ 34984493, Лісового Олександра Олександровича від 21.04.2022 року ВП № 6878727 про відкриття виконавчого провадження.
В обґрунтування позову позивач зазначив наступне. 21.04.2022 року була прийнята державним виконавцем Лісовим Олександром Олександровичем до примусового виконання постанова №23 від 19 серпня 2021 року про накладення штрафу, передбаченого статтею 65 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин», та винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 6878727, а також прийняті інші постанови по даному виконавчому провадженню. У відповідності до вимог та припису ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» постанова №23 від 19.08.2021 року мала би бути повернута державним виконавцем стягувачу без її виконання з посиланням на пропущений строк пред'явлення виконавчого документу до виконання: «Виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання... за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців». На підставі викладеного, просить суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.04.2023 року позовну заяву було залишено без руху та надано десятиденний строк для усунення недоліків.
01.05.2023 року позивачем були усунені недоліки зазначені в ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.04.2023 року.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.06.2023 року прийнято до розгляду уточнену позовну заяву та відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження без виклику сторін з урахуванням особливостей ст. 287 КАС України на 14.06.2023 року, а також залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Держпродспоживслужби у місті Києві. Також вказаною ухвалою суду від відповідача витребувано додаткові докази по даній справі.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.
13.06.2023 року на електронну адресу суду від Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшли витребувані судом докази, а саме копії матеріалів виконавчого провадження №68787627.
Від Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) письмовий відзив на позов на адресу суду не надходив.
13.06.2023 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника третьої особи - Головного управління Держпродспоживслужби у місті Києві надійшли письмові пояснення щодо позовних вимог, в яких зазначено наступне. 19.08.2021 року Головним управлінням було винесено постанову про накладення штрафу на фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 за №23, яка слугувала підставою для винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №68787627 від 21.04.2022 року. Розгляд справи ФОП ОСОБА_1 та, відповідно, винесення постанови про накладення штрафу №23 від 19.08.2021 року здійснювалось за неухильного дотримання положень ст. 66 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин», а саме: постанова про накладення штрафу відповідає вимогам до виконавчого документа, передбаченим Законом України "Про виконавче провадження". Постанова у справі надіслана рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення протягом трьох робочих днів з дня її винесення. Враховуючи те, що позивач має право оскаржити постанову №23 від 19.08.2021 року в адміністративному (досудовому) порядку або до суду в порядку, визначеному законом, протягом одного місяця з дня її винесення, ФОП ОСОБА_1 ніяких оскаржень ініційовано не було. Постанова у справі, яку не було оскаржено у встановлений законом строк, набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження. Постанова у справі, оскаржена в адміністративному (досудовому) порядку, набирає законної сили після закінчення одного місяця з дня залишення відповідної скарги без задоволення. Постанова №23 від 19.08.2021 року щодо позивача була винесена 19.08.2021 року, а отже останнім днем для її оскарження є 19.09.2021 року. Отже вважає дії відповідача правомірними, а постанову про відкриття виконавчого провадження №68787627 від 21.04.2022 року обґрунтованою та такою, що підлягає виконанню. Враховуючи викладене, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Згідно з ч. 4 ст. 287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що постановою Головного управління Держпродспоживслужби у місті Києві про накладення штрафу, передбаченого статтею 65 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» №23 від 19.08.2021 року за порушення вимог частини першої та другої статті 37, пунктів першого та другого частини першої статті 41, пунктів першого та другого частини першої, частина друга статті 42, пункту третього частини першої статті 42, пункту третього частини першої статті 45, пунктів другого та третього частини першої статті 46, пунктів першого та другого частини першої статті 48, пунктів другого, третього, четвертого, п'ятого частини першої статті 49 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» накладено на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штраф у розмірі 36000,00 грн.
Постанова №23 від 19.08.2021 року набрала законної сили 19.09.2021 року, строк пред'явлення до виконання - 19.12.2021 року.
Як зазначив позивач та не заперечується відповідачем та третьою особою, постанову №23 від 19.08.2021 року було вперше направлено до виконання за вих. №04-2/658 від 14.01.2022 року на адресу Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) та повернуто третій особі на підставі повідомлення про повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання з посиланням на те, що виконавчий документ подано не за місцем виконання, так як АДРЕСА_1 відноситься до територіальної зони діяльності Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
Вдруге третьою особою було направлено постанову №23 від 19.08.2021 року до виконання за вих. №04-2/988 від 18.02.2022 року на виконання стягнення до Амур- Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) за місцем реєстрації позивача.
Постановою державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Лісового Олександра Олександровича від 21.04.2022 відкрито виконавче провадження ВП №68787627 з виконання постанови №23 від 19.08.2021 року Головного управління Держпродспоживслужби у місті Києві про накладення штрафу.
Не погодившись з цією постановою державного виконавця, позивач звернуся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року №1404-VІІІ (далі за текстом Закон №1404-VІІІ).
Згідно зі ст.1 Закону №1404-VІІІ, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом (п.6 ч.1 ст.3 Закону №1404-VІІІ).
Згідно ст.5 Закону №1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина перша статті 13 Закону №1404-VIII).
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 Закону № 1404-VIII у виконавчому документі зазначається, зокрема, строк пред'явлення рішення до виконання.
Відповідно до п.2 ч. 4 ст. 4 Закону № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
За правилами частин першої, другої статті 12 Закону №1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Стаття 26 Закону №№1404-VIII визначає початок примусового виконання рішення, зокрема, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої).
Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.26 Закону №1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Судом встановлено, що 19.08.2021 року Головним управлінням було винесено постанову про накладення штрафу на фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 за №23, яка слугувала підставою для винесення відповідачем постанови про відкриття виконавчого провадження №68787627 від 21.04.2022 року.
Суд зазначає, що у даній справі, позивачем оскаржується постанова про відкриття виконавчого провадження №68787627 від 21.04.2022 року з тієї підстави, що стягувач пропустив встановлений статтею 12 Закону №1404-VIII тримісячний строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Суд не погоджується із такими доводами позивача та зазначає, що строк пред'явлення постанови №23 від 19.08.2021 року до виконання дійсно становить три місяці, а саме до 19.12.2021 року.
Частиною 4 статті 12 Закону №1404-VIII визначено, що строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі:
1) пред'явлення виконавчого документа до виконання;
2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.
В позовній заяві зазначено та не заперечується відповідачем та третьою особою, що постанову №23 від 19.08.2021 року було вперше направлено до виконання за вих. №04-2/658 від 14.01.2022 року на адресу Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) та повернуто третій особі на підставі повідомлення про повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання з посиланням на те, що виконавчий документ подано не за місцем виконання, так як АДРЕСА_1 відноситься до територіальної зони діяльності Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
Вдруге третьою особою було направлено постанову №23 від 19.08.2021 року до виконання за вих. №04-2/988 від 18.02.2022 року на виконання стягнення до Амур- Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) за місцем реєстрації позивача, після чого державним виконавцем було винесено оскаржувану постанову про від 21.04.2022 року ВП № 6878727 про відкриття виконавчого провадження.
Вищевказані обставини свідчать про те, що враховуючи положення ч. 4 ст. 12 Закону №1404-VIII строк пред'явлення виконавчого документу до виконання переривався.
Так, фактично слід рахувати, що виконавчий документ третьою особою було пред'явлено до виконання 14.01.2022 року, що не спростовується відповідачем та третьою особою, тоді як у постанові №23 від 19.08.2021 року встановлено строк пред'явлення виконавчого документа до виконання до 19.12.2021 року.
Разом із цим, відповідно до ч. 22 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» від 18.05.2017 року № 2042-VIII постанова у справі, яку не було оскаржено у встановлений законом строк, набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження. Постанова у справі, оскаржена в адміністративному (досудовому) порядку, набирає законної сили після закінчення одного місяця з дня залишення відповідної скарги без задоволення. Постанова у справі, оскаржена до суду, набирає законної сили з дня набрання законної сили відповідним судовим рішенням.
Суд зауважує, що позивач не надав до суду докази оскарження постанови Головного управління Держпродспоживслужби у місті Києві про накладення штрафу на фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 №23 від 19.08.2021 року та в матеріалах даної адміністративної справи такі докази відсутні.
Вищевказане свідчить про те, що постанова №23 від 19.08.2021 року набрала законної сили та підлягає виконанню.
Суд вважає, що пропущення третьою особою строку пред'явлення постанови №23 від 19.08.2021 року на декілька днів не звільняє позивача від обов'язку її виконання, враховуючи, що позивач її не оскаржував та остання набрала законної сили.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що оскаржувана постанова відповідача від 21.04.2022 року ВП № 6878727 про відкриття виконавчого провадження прийнята з дотриманням вимог Закону №1404-VIII, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням встановлених судом обставин, оцінюючи надані сторонами у справі докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.
Згідно ч.5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 72, 77, 241, 241-246, 272, 287 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Держпродспоживслужби у місті Києві про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строк, передбачений ч. 6 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя О.В. Серьогіна