Справа № 148/1024/23
Провадження №1-кп/148/136/23
14 червня 2023 року Тульчинський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
з боку обвинувачення- прокурора ОСОБА_3 ,
з боку захисту- обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Тульчина матеріали кримінального провадження №12023025180000079, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.05.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Парутине Очаківського району Миколаївської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, неодруженого, офіційно не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 27 ч. 1. ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, -
встановив:
В жовтні 2022, у невстановлені дізнанням дату та час, у ОСОБА_4 виник протиправний умисел, спрямований на пособництво у виготовленні підробленого документа, який видається установою, яка має право видавати чи посвідчувати такий документ, а саме посвідчення водія на власне ім'я. Реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на пособництво у виготовленні завідомо підробленого посвідчення, ОСОБА_4 з метою незаконного отримання посвідчення водія, без передбаченого законом дозволу, будучи ініціатором, попередньо домовившись за грошову винагороду в розмірі 15000 гривень із невстановленою досудовим розслідуванням особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, та надавши при цьому паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 із реєстраційним номером облікової картки платника податків на своє ім'я, медичну довідку на своє ім'я та посвідчення водія серії НОМЕР_2 із категоріями «А» та «В» на своє ім'я, які були використані під час виготовлення водійського посвідчення, незаконно придбав у вказаної особи підроблене посвідчення водія серії НОМЕР_3 із категоріями «А» «В» «С» «СЕ» на своє ім'я, для подальшого його використання за призначенням, яке отримане в порушення вимог постанови КМУ від 08.05.1993 року № 340 (зі змінами та доповненнями) «Про затвердження положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами».
Відповідно до висновку судової технічної експертизи документів бланк посвідчення водія з серійним номером НОМЕР_3 , заповнене на ім'я ОСОБА_4 , що видане 12.10.2022 ТСЦ 0541, не відповідає встановленим зразкам аналогічних бланків посвідчень водія, що перебувають в офіційному обігу на території України та штрихи фонових зображень (захисної сітки, мікротексту) бланкового тексту, штрихи серії, номеру бланку та вихідних даних підприємства-виробника нанесено способом термосублімаційного друку.
Крім того, ОСОБА_4 в жовтні 2022, у невстановлені дізнанням дату та час, з метою незаконного отримання посвідчення водія, без передбаченого законом дозволу, попередньо домовившись із невстановленою особою за грошову винагороду в сумі 15000 гривень, незаконно придбав у вказаної особи підроблене посвідчення водія серії НОМЕР_3 із категоріями «А» «В» «С» «СЕ» на своє ім'я, для подальшого його використання за призначенням, яке отримане в порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 року № 340 (зі змінами та доповненнями) «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами».
У подальшому ОСОБА_4 , маючи умисел на використання завідомо підробленого документа, усвідомлюючи протиправність своїх дій, 27.05.2023 близько 19:50 год., керуючи транспортним засобом - спеціалізованим вантажним сідловим тягачем марки MAN TGA 18.413, реєстраційний номер НОМЕР_4 , синього кольору із приєднаним спеціалізованим напівпричіпом контейнеровозом марки DAPA 24, реєстраційний номер НОМЕР_5 , синього кольору, за порушення правил дорожнього руху України був зупинений поліцейськими СРПП Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області по вул. Миколи Леонтовича в м. Тульчин, Вінницької області, та під час перевірки останніми документів, достовірно знаючи про те, що наявне у нього посвідчення водія є підробленим, діючи умисно, надав для перевірки працівнику поліції посвідчення водія зі своїм фото, видане на його ім'я, серії НОМЕР_3 , таким чином використавши завідомо підроблений документ.
Відповідно до висновку судової технічної експертизи документів бланк посвідчення водія з серійним номером НОМЕР_3 , заповнене на ім'я ОСОБА_4 , що видане 12.10.2022 року ТСЦ 0541, не відповідає встановленим зразкам аналогічних бланків посвідчень водія, що перебувають в офіційному обігу на території України та штрихи фонових зображень (захисної сітки, мікротексту) бланкового тексту, штрихи серії, номеру бланку та вихідних даних підприємства-виробника нанесено способом термосублімаційного друку.
Органом досудового розслідування дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України, як співучасть у формі пособництва у підроблені офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такий документ, та за ч. 4 ст. 358 КК України, як використання завідомо підробленого документа.
Одночасно з обвинувальним актом до суду надійшла угода про визнання винуватості, яка укладена 31.05.2023 між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_5 .
За змістом даної угоди прокурор та обвинувачений ОСОБА_4 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 5 ст. 27 ч. 1. ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинен понести обвинувачений: за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі 70 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (1190 грн.); за ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (510 грн.); остаточного покарання, яке слід призначити ОСОБА_4 на підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом повного складання призначених покарань у виді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (1700 грн.).
В угоді зазначені наслідки її укладення та затвердження, передбачені ст. 473 КПК України, а також зазначені наслідки її невиконання.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав себе винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1. ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, та пояснив, що йому цілком зрозумілі надані законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, а також вид покарання, яке буде застосоване до нього у разі затвердження угоди судом. Просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити йому узгоджене покарання, при цьому вказав, що угода була укладена добровільно, без будь-якого примусу.
Захисник ОСОБА_5 підтвердив позицію обвинуваченого, заявив про відсутність будь-якого впливу на його підзахисного, добровільність укладення ним угоди, а тому просив затвердити угоду у кримінальному провадженні.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні вважав можливим затвердити угоду про визнання винуватості і призначити обвинуваченому ОСОБА_4 узгоджене сторонами угоди покарання.
Суд, вислухавши обвинуваченого, захисника, прокурора та дослідивши матеріали кримінального провадження, доходить наступних висновків.
Згідно п.1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти таке рішення: затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.
У пункті 2 ч. 1 ст. 468 КПК України визначено, що у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно положень ч. 2, 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого, у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Згідно ч. 7 ст. 474 КПК України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону.
Так, подана на затвердження угода про визнання винуватості, у повній мірі відповідає вимогам ст. 472 КПК України щодо її форми та змісту, датована та підписана відповідними сторонами, включаючи захисника, участь якого з моменту її ініціювання є обов'язковою.
Кримінальні правопорушення, відповідальність за які передбачена ч. 5 ст. 27 ч. 1. ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, у вчиненні яких обвинувачено ОСОБА_4 , за максимальною санкцією відповідно до визначеної у ст. 12 КК України класифікації є кримінальними проступками, можливість застосування угоди про визнання винуватості щодо яких прямо передбачена законом.
Погоджене сторонами угоди покарання перебуває в межах санкцій ч. 1 та ч. 4 ст. 358 КК України.
Судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє положення ч.4 ст. 474 КПК України та повністю усвідомлює наслідки укладання, затвердження та невиконання угоди, за результатом чого не отримано заяв сторін про відмову від угоди про визнання винуватості.
Суд також переконався, що укладення сторонами угоди про визнання винуватості є добровільним і воно не стало наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Отже, в підготовчому судовому засіданні судом встановлено відповідність умов угоди про визнання винуватості вимогам кримінального процесуального та кримінального закону, визначено правильність правової кваліфікації кримінальних правопорушень, вчиненням яких шкода заподіяна лише суспільним інтересам, тяжкість даних кримінальних правопорушень передбачає можливість укладення угоди про визнання винуватості; умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, не виявлено обгрунтованих підстав вважати, що укладення угоди не було добровільним; чи виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань є очевидно неможливим; не виявлено відсутності фактичних підстав для визнання винуватості, що у сукупності дає підстави для висновку про відсутність в даному конкретному випадку застережених законом підстав для відмови у затвердженні умов угоди про визнання винуватості.
З огляду на що суд вважає, що угода про визнання винуватості підлягає затвердженню.
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому суд відносить щире каяття, активне сприяння в розкритті кримінальних правопорушень.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, не встановлено.
Також судом враховується, що ОСОБА_4 позитивно характеризується за місцем проживання, у лікарів нарколога та психіатра на обліку не перебуває, має на утриманні батька, який є інвалідом І групи.
Виходячи із викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної 31.05.2023 між обвинуваченим ОСОБА_4 та прокурором ОСОБА_3 і призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.
Питання речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Процесуальні витрати слід стягнути з обвинуваченого в дохід держави відповідно до вимог ч.2 ст. 124 КПК України.
Керуючись ст.ст.314, 373, 374, 394, 473-475 КПК України, суд, -
ухвалив:
Затвердити угоду про визнання винуватості від 31.05.2023 року, укладену між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12023025180000079 від 27.05.2023.
Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1. ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, призначивши йому узгоджене сторонами угоди покарання: - за ч. 1 ст. 27 ч. 1. ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі 70 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1190 гривень; - за ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу, в розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510 гривень.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом повного складання призначених покарань призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн. (одна тисяча сімсот гривень).
Речовий доказ: посвідчення водія на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_3 , виданого 12.10.2022 в ТСЦ 0541, категорії А В С СЕ, яке поміщено до паперового конверту з підписами старшого дізнавача сектору дізнання, учасника та понятих, скріпленого печатками «Для довідок» Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області, яке зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області, - знищити, скасувавши з нього арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді Тульчинського районного суду Вінницької області від 30.05.2023.
Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави 1912 грн. (одну тисячу дев'ятсот дванадцять гривень) витрат на залучення експерта.
Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Тульчинський районний суд Вінницької області протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч.4 ст. 394 КПК України.
СуддяОСОБА_1