Справа № 202/10505/23
Провадження № 1-кс/202/4500/2023
09 червня 2023 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Індустріального районного суду м. Дніпропетровська клопотання прокурора Краматорської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 , подане в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023053390000257 від 26.05.2023 року за ч. 4 ст. 358 КК України, -
До Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло зазначене клопотання, в якому прокурор просить накласти арешт на вилучене в ході проведення огляду місця події від 26.05.2023 року на ділянці місцевості у м. Краматорську, Донецької області по провулку Дмитра Афанасьєва, а саме: посвідчення водія серія НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видане ТСЦ 1242 09.03.2012 року.
Клопотання обґрунтовано тим, що 26.05.2023 року о 10:50 до Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 26.05.2023 року працівник патрульної поліції ОСОБА_5 зупинив транспортний засіб ГАЗ 3302 д.н. НОМЕР_2 , під керуванням гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який пред'явив водійське посвідчення з ознаками підробки. (ЄО №9103)
Даний кримінальний проступок 26.05.2023 зареєстрований в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12023053390000257 за ознаками складу кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
26.05.2023 року було проведено огляд місця події, в ході якого було вилучено посвідчення водія серія НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видане ТСЦ 1242 09.03.2012 року.
Оглянуте та вилучене посвідчення водія серія НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видане ТСЦ 1242 09.03.2012 року, постановою дізнавача визнане речовим доказом.
Відповідно до рапорту працівника патрульної поліції встановлено, що надане для перевірки ОСОБА_4 посвідчення водія серія НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видане ТСЦ 1242 09.03.2012 року містить нечитану захисну контрольну стрічку. Крім того, в ході перевірки вказаного посвідчення за базою поліції встановлено, що серія та номер, зазначені у посвідченні водія, належать іншій особі.
Згідно з поясненням, наданим ОСОБА_4 , вказане посвідчення водія він отримував у сервісному центрі ТСЦ 5341.
Прокурор вважає, що є достатні підстави вважати, що вилучене посвідчення водія серія НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видане ТСЦ 1242 09.03.2012 року відповідає критеріям, зазначеним у п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України, містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а отже, є речовим доказам і підлягають арешту.
Прокурор зазначає, що у органу досудового розслідування виникла необхідність в накладенні арешту на вказане майно з метою його збереження, запобігання його перетворення, зміни або знищення, для подальшого проведення експертизи та використання у кримінальному провадженні, в зв'язку з чим звернувся до слідчого судді з даним клопотанням.
Прокурор в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду клопотання був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, його неявка не перешкоджає розгляду клопотання.
Власник майна в судове засідання з'явився, про день, час та місце розгляду клопотання був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, його неявка не перешкоджає розгляду клопотання.
Враховуючи положення ч.1 ст.172 КПК України, слідчий суддя вважає доцільним здійснити розгляд клопотання за відсутності учасників.
На підставі викладеного, у зв'язку із неприбуттям учасників судового розгляду аудіо-, відеофіксація судового засідання не здійснювалась.
Вивчивши клопотання, дослідивши надані слідчим матеріали кримінального провадження, суд виходить з наступного.
Так, в судовому засіданні встановлено, що органом досудового розслідування здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 12023053390000257 від 26.05.2023 року, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
Відповідно до протоколу огляду місця події від 26.05.2023 року було проведено огляд місця події, в ході якого було вилучено посвідчення водія серія НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видане ТСЦ 1242 09.03.2012 року.
Таким чином, вказаний технічний талон має характер підробки та визнаний речовим доказами по справі (Постановою дізнавача СД Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області від 26.05.2023 року).
Як встановлено слідчим суддею, вищевказаний технічний талон було вилучено під час огляду 26.05.2023 року. Клопотання про арешт тимчасово вилученого майна було відправлено засобами Укрпошти до суду 29.05.2023 року, тобто в межах строку, передбаченого ч.ч.3, 5 ст. 171 КПК України.
Згідно із ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий суддя звертає увагу на те, що слідчий просить арештувати майно з метою забезпечення збереження речових доказів, в порядку, визначеному п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Разом з тим, зі змісту ч. 3 ст. 170 КПК України слідує, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, зазначеним у ст. 98 КПК України, якою визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
На думку слідчого судді, стороною обвинувачення доведено, що вилучений під час огляду місця технічний талон, який визнаний речовим доказам у даному кримінальному провадженні, має доказове значення у даному кримінальному провадженні, зберіг на собі сліди кримінального правопорушення і може бути використаний як докази факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає, що накладення арешту, наразі, на зазначене майно буде відповідати тим завданням кримінального провадження під час проведення досудового розслідування, а отже відповідатимуть вимогам ст. 2, 98, 170 КПК України.
Крім того, матеріали судового провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання зникнення чи відчуження майна, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
На думку слідчого судді, органом досудового розслідування доведено, що незастосування в даному випадку арешту вказаного речового доказу може призвести до його приховування, пошкодження, знищення, перетворення, оскільки відомості, які будуть встановлені під час проведення експертних досліджень можуть підтвердити або спростувати вину особи, яка причетна до вчинення кримінального правопорушення.
З метою уникнення негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження майна в даному кримінальному провадженні, слідчий суддя доходить висновку про наявність правових підстав для арешту майна, враховуючи можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а отже клопотання підлягає задоволенню.
Разом з тим, відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчого слідчий суддя постановляє ухвалу, у якій, зокрема, зазначає, порядок виконання ухвали.
Таким чином, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити спосіб виконання даної ухвали, визначивши місце зберігання арештованого майна - зберігати в матеріалах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12023053390000257 від 26.05.2023 року, з урахуванням вимог Порядку зберігання речових доказів, затвердженого постановою КМУ від 19 листопада 2012 р. № 1104 із змінами та доповненнями.
При цьому, слідчий суддя враховує і те, що у відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, а отже після усунення обставин, які були підставою для накладення арешту, зокрема проведення експертизи, власник майна має право звернутися до суду з клопотанням про скасування арешту майна, чи надати докази належності вказаного майна іншим особам тощо, що буде оцінено вже під час іншої процедури, передбаченої законом, задля можливості визначення, можливо, іншого менш обтяжливого способу забезпечення доказів чи визначеного способу арешту майна.
Керуючись ст. 7, 110, 131, 132, 167-168, 170-173, 175, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на вилучений 26.05.2023 року під час огляду місця події посвідчення водія серія НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видане ТСЦ 1242 09.03.2012 року, з ознаками підробки.
Заборонити володіння, користування та розпорядження вищевказаним майном, до скасування арешту у встановленому КПК України порядку.
Арештоване майно зберігати в матеріалах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12023053390000257 від 26.05.2023 року, з урахуванням вимог Порядку зберігання речових доказів, затвердженого постановою КМУ від 19 листопада 2012 р. № 1104 із змінами та доповненнями.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1