Справа № 161/6031/23
Провадження № 2/161/2176/23
(заочне)
13 червня 2023 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :
головуючого - судді Гриня О. М.,
за участю секретаря судового засідання Остимчук О. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
17 квітня 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Позов обґрунтовує тим, що під час спільного проживання з відповідачем у фактичних шлюбних відносинах у них народились діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивач зазначає, що тривалий час поспіль ОСОБА_2 не проживає з ним та дітьми, не займається вихованням дітей та не забезпечує дітей матеріально. 14 січня 2023 року ОСОБА_2 , прийшовши до місця проживання дітей, вчинила відносно них домашнє насильство фізичного та психологічного характеру. Також позивач вказує, що він працює, отримує заробітну плату, однак його дохід не є достатнім для матеріального забезпечення дітей, адже повноцінний розвиток його синів потребує значних коштів. При цьому відповідач ухиляється від виконання свого батьківського обов'язку щодо матеріального утримання дітей.
На підставі вищевикладеного позивач просить суд стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі по 2000 гривень на кожну дитину щомісячно, починаючи з дати звернення до суду.
Ухвалою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 квітня 2023 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Станом на день ухвалення рішення в цій справі від відповідача відзив на позовну заяву не надійшов.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, попередньо подав суду заяву про розгляд справи без його участі. Вказаною заявою позивач також надав згоду на заочний розгляд справи.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з'явилася, хоча належним чином повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи. Установлено, що копію ухвали про відкриття провадження, копію позовної заяви з додатками надіслано відповідачу засобами поштового зв'язку на адресу зареєстрованого місця проживання, що відповідає вимогам п. 2 ч. 7 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України. Адресоване відповідачу поштове відправлення повернулось на адресу суду неврученим адресату з відміткою поштаря «за закінченням терміну зберігання» (а. с. 15).
Враховуючи, що судом вжито належних заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у цій справі, а також, беручи до уваги строки розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість ухвалення заочного рішення у цій справі.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За погодженням позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття. Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
Суд установив, що сторони є батьками трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження дітей (а. с. 3, 6, 9).
Статтею 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет на 2023 рік» встановлено прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, який становить для: дітей віком до 6 років - 2272 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 2833 гривні.
Положеннями ст. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» поняття прожиткового мінімуму визначено як вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Аналізуючи зазначені норми закону, суд виходить з того, що батьки дитини повинні забезпечити для дитини утримання у розмірі не меншому прожиткового мінімуму на місяць, встановленого на відповідний період для певного віку дитини, як мінімальної гарантії загального рівня забезпеченості повноцінним харчуванням для розвитку організму дитини, збереження її здоров'я та розвитку дитини, а кожен з батьків повинен надати дитині утримання у розмірі не меншому половини цього прожиткового мінімуму щомісячно. Тобто, забезпечення батьками такого прожиткового мінімуму забезпечує мінімальні потреби дитини.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України слідує, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Крім того, за змістом ст. 141 СК України батьки мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незважаючи на розірвання шлюбу чи проживання окремо від дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України передбачені обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів, зокрема: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що неповнолітні діти сторін ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проживають з батьком, який їх доглядає, виховує та матеріально утримує.
З досліджених письмових доказів суд позбавлений можливості перевірити матеріальне становище відповідача, оскільки ОСОБА_2 документально не підтвердила види та розмір своїх доходів.
На підставі наведеного, а також враховуючи пріоритетність інтересів дітей, на користь яких стягуються аліменти, визначений законом прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, суд вважає доцільним визначити аліменти на утримання трьох дітей в твердій грошовій сумі в розмірі по 2000 гривень на кожну дитину щомісячно, починаючи з дня подання позову та до досягнення дітьми повноліття.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць слід допустити до обов'язкового негайного виконання.
Згідно положень ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У зв'язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору за вимогу про стягнення аліментів на підставі п. 3 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому судовий збір в сумі 1073,60 грн. слід стягнути з відповідача на користь держави.
Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 2-5,11-13,141,279,352,354,430 ЦПК України, ст. ст. 110, 111, 112, 180-182, 184 СК України, Законом України «Про судовий збір», суд -
Позов задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі по 2 000 (дві тисячі) гривень на кожну дитину щомісячно, починаючи з 17 квітня 2023 року та до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок судового збору.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до обов'язкового негайного виконання
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 );
Відповідач: ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ).
Повне рішення суду складено 14 червня 2023 року.
Суддя
Луцького міськрайонного суду О. М. Гринь