Справа № 510/931/21
Провадження № 2/510/251/23
29.05.2023 р. Ренійський районний суд Одеської області
у складі: головуючого судді Бошков І.Д.,
за участю секретаря Березенко С.П.
розглядаючи у підготовчому судовому засіданні в м. Рені цивільну справу за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності,
Відповідачі у підготовче судове засідання не явились, надали суду заяви, в яких просили розглянути справу у їх відсутності, позовні вимоги визнали, щодо їх задоволення не заперечували.
Представник третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги, ОСОБА_4 у підготовче судове засідання не явився, надав суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі та участі ОСОБА_1 , на задоволенні позову наполягав.
В ході розгляду цивільної справи по даній справі також розглядався первісний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання права власності на нерухоме майно, який на підставі ухвали суду від 29.05.2023р. був залишений без розгляду.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копії паспортів сторін та їх і/н; копія договору купівлі - продажу від 21.02.2020р.; копія акту прийому - передання за договором купівлі - продажу від 21.01.2020р.; копія свідоцтва про укладання шлюбу між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_9 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_5 ; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_7 ; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_7 ; копія інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 02.07.2013р.; копія інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 01.07.2013р.; копія розписки від 06.09.2020р.; копія технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1 ; копія свідоцтва № НОМЕР_1 про право власності на житло від 12.01.2001р.; копія договору купівлі - продажу від 25.05.2020р.; копія рішення Ренійського районного суду Одеської області від 11.07.2019р.; копія технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_2 .
Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що 25.05.2020р. ОСОБА_10 домовилась із ОСОБА_2 про купівлю-продаж квартир АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 . У той же день сторони уклали між собою відповідний письмовий договір. ОСОБА_1 передала ОСОБА_2 обумовлену суму, а він передав нерухомість в натурі та ключі. Так як, згідно законодавства подібні договори підлягають нотаріальному посвідченню, ОСОБА_1 запропонувала відповідачу привести їх домовленість у відповідності до вимог закону. Однак, з'ясувалось, вже після укладання договору та передання нерухомості, що ОСОБА_2 ще не завершив оформлення свого права власності на квартири та не зареєстрував своє право, яке він набув за договором купівлі - продажу. Про ці обставини позивачу не було відомо до укладання договору. ОСОБА_11 запевнив, що усі питання вирішить та оформлять правочин.
Таким чином, на момент оформлення сторонами договору купівлі-продажу нерухомого майна відповідачі (продавці) не мали на це право. Враховуючи вищенаведене, позивач була вимушена звернутися із позовом до суду.
Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги представника третьої особи обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки надані суду документи в повному обсязі підтверджують обставини викладені у позовній заяві.
Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв'язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.
Згідно матеріалів справи, сторонами, при укладанні договору купівлі-продажу була досягнута угода по всіх істотних умовах: ОСОБА_2 передані гроші, а ОСОБА_1 - об'єкти нерухомості. Відповідачі жодного разу не висунули вимоги щодо повернення вказаного нерухомого майна, не заперечували проти визнання права власності за ОСОБА_1 .
Відповідно ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.
На підставі ч.1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Частиною 1 ст. 397 ЦК України, передбачено, що володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе. Згідно ч. 3 ст. 397 ЦК України, фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду.
Так, ОСОБА_1 набула право власності на квартири АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 , в порядку ст. 330 ЦК України, як добросовісний набувач, придбавши об'єкти нерухомості у відповідача ОСОБА_2 , який він фактично не мав права відчужувати.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Підстав, які не дозволяють визнання права власності за ОСОБА_1 , судом не встановлено. Таким чином, суд вважає за можливе визнати за позивачем, як за добросовісним набувачем, право власності на нерухоме майно.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 133, 141, 200, 206, 223, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 330, 328, 388, ЦК України (2003 р.), суд
Позовні вимоги третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_2 .
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя І.Д. Бошков