Провадження № 33/803/982/23 Справа № 204/3244/23 Суддя у 1-й інстанції - Дружинін К. М. Суддя у 2-й інстанції - Іванченко О. Ю.
30 травня 2023 року м. Дніпро
Суддя Судової палати у кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду Іванченко О.Ю., у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро розглянувши апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 12 квітня 2023 року в справі про адміністративне правопорушення, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, прцаює АТ “Філія головний інформаційний обчислювальний центр”, який мешкає в АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
за участю:
адвоката Крайнього О.В. в режимі відеоконференції,
Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами, строком на 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 536,80 гривень на користь держави.
Судом першої інстанції встановлено, що Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 08 лютого 2023 року серії ААД №448756, 08 лютого 2023 року о 09 год. 03 хв. в м. Покровськ по вул. Чкалова, 11, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Renault Logan», державний номерний НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, різка зміна забарвлення шкіряного покрову обличчя. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою спеціального приладу Драгер 6810 та проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі м. Покровськ відмовився під час проведення відеозапису за допомогою БК 3238. Від керування відсторонений. Таким чином, водій ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що ч.1 ст.130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду скасувати та провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Вважає, що судове рішення винесене з порушенням норм процесуального права, що потягло за собою однобічне та неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, їх не дослідження та ненадання їм належної оцінки, що є наслідком необґрунтованого притягнення до адміністративної відповідальності. На думку апелянта, постанова суду є незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
Вказує, що висновки суду не відповідають дійсності.
Суд першої інстанції фактично розглянув справи за його відсутності, участі в ньому він не приймав.
Зазначає, що самостійно прибув до медичного закладу та пройшов огляд на стан сп'яніння, без супроводу поліцейського, однак суд першої інстанції поставив висновок медичного закладу під сумнів.
Вказує, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, працівники поліції не забезпечили проведення огляду у медичному закладі.
Крім того вказує, що в постанові суду не вірно зазначені його анкетні дані, а саме по-батькові, замість ОСОБА_2 , зазначено ОСОБА_3 .
Суд першої інстанції здійснив розгляд справи поверхнево, формально, не дослідив дані про особу правопорушника, а саме не досліджували сімейний стан, характеристику особи.
В суді апеляційної інстанції адвокат Крайній О.В. підтримав апеляційну скаргу ОСОБА_1 та наполягав на її задоволенні з підстав викладених в ній.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення думку адвоката Крайнього О.В., перевіривши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Апеляційний суд розглядає справу в межах поданої апеляційної скарги.
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що суд першої інстанції в порушення вищезазначених вимог закону, належним чином не з'ясував обставини справи, оскільки викладені в постанові висновки суду, не ґрунтуються на доказах, що містяться в матеріалах справи.
Як вбачається з постанови, суд прийшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у відмові особою, яка керує транспортним засобом, від проходження встановленого законом, медичного огляду на стан сп'яніння, тобто у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з протоколу про адміністративне правопорушення, рапорту працівника поліції, відеозапису з бодікамери працівника поліції.
Однак, такий висновок суду є сумнівним, оскільки не узгоджується з доказами у справі.
Так, в апеляційній скарзі ОСОБА_4 зазначив, що свою вину не визнає, зазначив, що 08 лютого 2023 року о 09-03 годині керував автомобілем у тверезому стані. При зупинці ОСОБА_1 та складанні протоколу працівники поліції ставилися до нього прискіпливо, упереджено та неприязно, не надали реалізувати право на правовий захист. В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази факту порушення ОСОБА_1 п. 2.5. Правил дорожнього руху. Складений протокол є таким, який не відповідає матеріалам справи, є необґрунтованим та формальним. Надав суду довідку №190 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння від 08.02.2023 року, згідно якого він ознак сп'яніння не має. Провадження по справі відносно нього просив закрити.
Переглядом відеозапису з нагрудної бодікамери інспектора УПП у Дніпропетровській області, судом апеляційної інстанції встановлено, що відеозапис є неповним, переривається. На відеозаписі зафіксовано, що водій ОСОБА_1 на пропозицію працівників поліції пройти огляд на стан сп'яніння спочатку відмовився, а потім чітко зазначив, що погоджується пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі, тобто висловив згоду проїхати разом з працівниками поліції, однак працівники поліції йому відмовили. На відеозаписі працівники поліції не зазначають про наявність ознак сп'яніння у водія.
Крім того, відповідно до вказаного відеозапису, ОСОБА_1 не відсторонили від керування транспортним засобом.
Апеляційний суд зазначає, що відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Вказані положення Закону повністю узгоджуються з вимогами Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі Інструкція), затвердженої спільним Наказом МОЗ та МВС України №1452/735 від 09.11.2015 року.
Згідно п. 2 розділу І Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, зокрема протоколу та рапорту працівників поліції, в них зазначено, що ОСОБА_1 мав наступні ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, різка зміна забарвленння шкірного покриву обличчя.
Але з переглянутого в апеляційному суді відеозапису, вказаних ознак сп'яніння, не вбачається. Пояснюючи свою відмову від проведення огляду, останній посилався на те, що поспішає на роботу. З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 чітко розмовляє і жодних ознак сп'яніння, - не вбачається. При цьому ОСОБА_1 погоджується проїхати до медичного закладу для встановлення стану сп'яніння.
Проте, зазначені пояснення ОСОБА_1 не були прийняті до уваги працівниками поліції.
Даний відеозапис підтверджує пояснення ОСОБА_1 викладенні в апеляційній скарзі.
Вказані покази є чіткими, послідовним та узгоджуються з тими, які він надавав відразу після складання протоколу відносно нього, під час розгляду справи у суді першої інстанції, підстав ставити під сумнів достовірність вказаних пояснень на думку апеляційного суду відсутні.
Апеляційний суд наголошує, що ОСОБА_1 поводив себе коректно, не проявляв будь-якої агресії чи занепокоєння, вірно орієнтувався у часі та просторі, що, у протилежному випадку, вказувало б на те, що його поведінка не відповідає обстановці. Вказана обставина не ґрунтується на матеріалах справи та не підтверджена доказами, у зв'язку з чим апеляційний суд вважає, що підстав для проведення огляду ОСОБА_1 у працівників поліції не було.
Відеозапис не містить процесу складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Так, відповідно до вимог ст. 266 КУпАП огляд водія на стан, зокрема алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан, зокрема алкогольного сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Тобто, згідно наведеного порядку, проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння відбувається на місці зупинки водія і лише у разі його відмови від проходження такого огляду або у випадку незгоди з отриманими результатами цей огляд може бути проведений у закладі охорони здоров'я.
Як вбачається з матеріалів справи, працівниками поліції інкриміновано ОСОБА_1 відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння і ці ознаки не були оголошенні йому під час складання протоколу.
Між тим, відеозаписом події зафіксовано, що працівники поліції пропонували водієві пройти огляд у медичному закладі, на що останній погодився проїхати разом з працівниками поліції до медичного закладу пройти огляд на стан сп'яніння.
При цьому, з оглянутого відеозапису події не вбачається, що працівники поліції пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів.
Виявлення відповідних ознак сп'яніння є передумовою для задля подальшого дотримання положень ст. 266 КУпАП.
З'ясування цих обставин має вирішальне значення, оскільки саме наявність таких дійсних ознак надає можливість працівникам патрульної поліції запропонувати проходження медичного огляду та усуває сумніви у дотриманні певної процедури з боку працівників патрульної поліції та утримує від формального підходу до з'ясування всіх обставин.
Отже, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення відомості є лише відображенням позиції працівників поліції і, за своєю суттю фактично є обвинуваченням, яке має бути доведеним.
Тому, з урахуванням наведеного та приймаючи до уваги вимоги ч. 1, ч. 2, ч. 5 ст. 266 КУпАП апеляційний суд дійшов висновку, що запропонований працівниками поліції порядок огляду на стан сп'яніння також було проведено з істотними порушеннями, що є підставою для визнання встановленого факту відмови ОСОБА_1 від огляду на стан сп'яніння недійсним.
Крім того, в матеріалах справи відсутні письмові пояснення свідків, які зафіксували відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, або у медичному закладі.
На переконання апеляційного суду відомості зазначені в протоколі про обставини вчинення адміністративного правопорушення, а саме про керування ОСОБА_1 транспортним засобом не підтверджуються доказами, наданими до протоколу, а відмова останнього від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння не утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 пройшов медичний огляд на стан сп'яніння 08 лютого 2023 року об 11 годині 20 хвилин, про що свідчить довідка щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів КНП “Медичний центр з профілактики та лікування залежності м. Краматорськ” у м. Покровськ за № 190 від 08.02.2023 року. Відповідно до вказаного висновку, за результатом огляду ОСОБА_1 тверезий.
З огляду на наведене, висновок суду першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не підтверджується вищенаведеними доказами у їх сукупності.
Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до непогодження з обставинами, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення, що за вже встановлених порушень, суттєво не впливає на висновки суду апеляційної інстанції.
У відповідності до п. 2 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі.
Підсумовуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що матеріалами справи не підтверджено поза розумним сумнівом факт відмови ОСОБА_1 від огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, а оскільки відповідно до змісту ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, - постанову суду належить скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП - за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - задовольнити.
Постанову Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 12 квітня 2023 року, - скасувати.
Постановити нову, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, тобто у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, та оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду О.Ю. Іванченко