Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/6654/23
12 червня 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Бровари Київської області, громадянина України, непрацюючого, раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100070001212 від 09 червня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
У провадженні Подільського УП ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження № 12023100070001212 від 09 червня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
У порядку ст. 208 КПК України о 12 год. 01 хв. 09.06.2023 затримано ОСОБА_5 та 10.06.2023 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, зокрема у тому, що ОСОБА_5 , посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, суспільні відносини, що охороняють здоров'я населення України, в порушення вимог ст. ст. 7,12,17,25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 № 60-95-ВР (в редакції Закону № 530-У від 22.12.2006), Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також зловживання ними» від 15.02.1995, наказу Міністерства охорони здоров'я України № 481 від 20.08.2008 та наказу Міністерства охорони здоров'я України № 634 від 29.07.2010, з наступними змінами та доповненнями до наведених нормативних актів, маючи умисел, спрямований на незаконне придбання, зберігання, з метою збуту психотропних речовин, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, вчинив кримінальне правопорушення в сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин за таких обставин. Так, у невстановлений слідством час та невстановленому слідстві місці, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин. З метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на збут особливо небезпечних психотропних речовин, ОСОБА_5 , за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, у невстановленої досудовим розслідуванням особи, незаконно придбав з метою подальшого збуту особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), та залишив її зберігати при собі з метою подальшого збуту, третім особам до 09.06.2023. У подальшому, 09.06.2023, о 12 годині, за адресою: м. Київ, вул. Івана Виговського,14 Д, ОСОБА_5 зупинений працівниками поліції. Після чого, 09.06.2023, в період часу з 14 годині 30 хвилин по 15 годину 00 хвилин, під час проведення особистого обшуку ОСОБА_5 виявлено та в подальшому вилучено 6 поліетиленових згортків, в яких знаходиться кристалічна речовина світлого кольору, яку останній зберігав з метою подальшого збуту. Згідно з висновком експерта № СЕ-19/111-23/29765-НЗПРАП від 10.06.2023 у наданих на дослідження порошкоподібних речовинах білого кольору виявлено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено. У наданих на дослідження порошкоподібних речовинах білого кольору, виявлено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP. Загальна маса PVP в речовинах становить 0,259 г.
PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000, № 770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів», «Списком №2 наркотичні засоби, обіг яких обмежено» в «Таблиці І», є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.
Згідно з наказом № 280 від 15.05.2015 Міністерства охорони здоров'я України, «Про внесення змін до наказу МОЗ від 01.08.2000 № 188» встановлено, що до 0,15 г PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), є невеликим розміром, від 1,5 г до 15,0 г, є великим розміром, 20,0 г і більше, є особливо великим розміром.
Слідча звернулася до суду з клопотанням, яке погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 строком на 60 діб.
У відповідності до ч. 5 ст. 27, ст. 107 КПК України проводилася повна аудіо-, відеофіксація судового засідання за допомогою технічних засобів фіксування «Аккорд».
Прокурори у судовому засіданні клопотання підтримали у повному обсязі, просили таке задовольнити.
Захисники у судовому засіданні просили відмовити у задоволенні клопотання, визнати докази недопустимими, підозру необґрунтованою, а також вважали, що ризики є необґрунтованими.
Підозрюваний у судовому засіданні підтримав думку захисників.
Вирішуючи подане клопотання слідчої, слідчий суддя враховує таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи питання наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, слідчий суддя виходить з такого.
Наявність підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого правопорушення обґрунтовується слідчим зібраними у кримінальному проваджені такими доказами: протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 09.06.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 09.06.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 09.06.2023; протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_3 від 09.06.2023; протоколом обшуку за адресою: АДРЕСА_2 від 09.06.2023; висновком експерта № СЕ-19/111-23/29765-НЗПРАП від 10.06.2023.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
З цього приводу, Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) у своїх рішеннях «Нечипорук і Йонкало проти України», «Малик проти України» зазначив, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Однак, вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою.
За клопотанням сторони захисту, забезпечуючи всебічне, повне і неупереджене дослідження обставин кримінального провадження, слідчим суддею допитано в якості свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 .
Так свідок ОСОБА_11 зазначив, що разом із дружиною ОСОБА_13 проходили близько 17 години у напрямку метро, до них звернувся працівник поліції з метою того, щоб у їх присутності засвідчити перепакування наркотичної речовини в інший пакет. Вони зареєструвалися у Подільському УП, пройшли на 2й поверх до кабінету слідчої, де вона представилася, роз'яснила, що на пакеті з речовими доказами не видно номеру пакету, тому його треба перепакувати, процедура тривала дуже швидко, включили відеозапис та слідча говорила на камеру, на пакеті дійсно був нечитабельний номер пакету. У присутності свідка пакет перепакували в інший пакет, на камеру його запитали, чи все відповідає дійсності. Він підписав протокол огляду.
Свідок ОСОБА_9 вказав, що протокол затримання складався у його присутності на АДРЕСА_4 , під час затримання у підозрюваного вилучено 6-7 пакетів з кристалічною речовиною, банківські картки, два телефони, ключі, все поміщено в спецпакети з маркуванням. Згортки були заліплені пластиліном, їх розвернуто та виявлено пакетики. Протокол його допиту складався за його участю. Незаконних дій під час обшуку підозрюваного не бачив. Свідка ОСОБА_14 раніше не бачив, підозрюваного ОСОБА_15 вперше побачив під час затримання.
Свідок ОСОБА_12 надала свідчення стосовно того, що ОСОБА_5 є її чоловіком, у них були проблеми у стосунках, деякий час він ночував за іншою адресою. Повідомила про обставини проведення обшуків у двох квартирах.
Проте слідчий суддя наголошує, що за наслідками проведених обшуків у квартирах по АДРЕСА_3 , та по АДРЕСА_5 ОСОБА_5 про підозру не повідомлялося, а тому свідчення у цій частині не мають правового значення для вирішення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу.
З огляду на те, що із долучених до клопотання та досліджених у судовому засіданні письмових доказів, допитів свідків вбачається, що наявні достатні підстави, які поза розумним сумнівом свідчать про причетність підозрюваного до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, а тому підозра є обґрунтованою.
Разом із цим, слід зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Доводи сторони захисту щодо необґрунтованості повідомленої підозри за своєю суттю зводяться до оцінки наявних у сторони обвинувачення доказів з точки зору їх належності, допустимості і достатності для висновку про остаточну винуватість підозрюваного, правової кваліфікації кримінального правопорушення, що виходить за межі повноважень слідчого судді під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Оцінку таким доказам і кінцевий висновок щодо винуватості особи та правильності кваліфікації дій має надати суд під час розгляду справи по суті.
Проводячи оцінку поданих до клопотання матеріалів, слідчий суддя дійшла висновку, що підозра є обґрунтованою, наявність або ж відсутність протиправних дій ОСОБА_5 підлягає встановленню лише під час судового розгляду обвинувального акта, а на стадії досудового розслідування слідчий суддя наділений лише повноваженнями на перевірку обґрунтованості такої підозри, яка за своїм змістом до процедури висунення обвинувачення в порядку, передбаченому КПК, є обґрунтованим припущенням про вчинення особою кримінального правопорушення, повідомлення про яке складається на певному етапі досудового розслідування, коли є підстави для формулювання підозри (частина перша статті 276 КПК). Повідомлення про підозру персоніфікує кримінальне провадження, є юридичним фактом, що породжує виникнення кримінальних процесуальних правовідносин, та етапом, з якого починає реалізовуватися кримінальна відповідальність.
Отже, враховуючи вимоги п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України, які узгоджуються з наведеними рішеннями ЄСПЛ, слідчий суддя, не вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_5 , виходячи лише з фактичних даних, що містяться в матеріалах, доданих до клопотання, доходить висновку про наявність обґрунтованої підозри, тобто про причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.
З викладеного слід дійти висновку, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину (ст. 12 КК України).
Зазначений злочин становить особливу суспільну небезпеку.
Щодо наявності ризиків, то слідчий суддя враховує вимоги ст. 177 КПК України, а саме те, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Також слідчий суддя враховує вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, фактичні обставини справи, особу підозрюваного та характер пред'явленої підозри, тяжкість можливого покарання в їх взаємозв'язку з можливими ризиками у справі.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Панченко проти Росії» та «Бекчиєв проти Молдови» зазначив, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вони маловірогідні і необхідність в утриманні під вартою відсутня. Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.
Так, слідчий суддя вважає, що ризик втечі ОСОБА_5 є більш вірогідним, оскільки, крім того, що йому інкримінуються тяжкий злочин, відповідальність за який передбачена до 10 років позбавлення волі, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, можливе вчинення спроби на переховування та ухилення від органів досудового розслідування та у подальшому суду.
Окрім того з матеріалів клопотання вбачається, що у провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, обвинувальний акт спрямовано до суду 12 серпня 2022 року. Крім того, ОСОБА_5 затримано 16 травня 2023 Подільським УП та повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 309 КК України, де обрано запобіжний захід з визначенням розміру застави, яку внесено, та через незначний проміжок часу знову затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
У силу інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, слідчий суддя вважає, що наявний ризик спроб на продовження вчинення інших кримінальних правопорушення.
За положеннями ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
З огляду на наведене, необхідно дійти висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою буде достатнім для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Щодо неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, то на даному етапі досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є більш доцільним для перешкоджання указаних ризиків, крім того, у подальшому за наявності передбачених умов такий може бути змінений.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Пунктом 2 частини 5 статті 182 КПК України передбачено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, слідчий суддя враховує характер кримінального правопорушення, у якому підозрюється особа, який відноситься до категорії тяжких злочинів, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дані про особу підозрюваного, та вважає, що розмір застави у розмірі 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не буде завідомо непомірним для нього.
У разі внесення застави на підозрюваного слід покласти обов'язки, визначені ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. ст. 27, 107, 177, 178, 182, 183, 194 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити частково.
Застосувати стосовно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у ДУ «Київський слідчий ізолятор»», терміном на 60 днів, до 07 серпня 2023 року включно, взявши під варту в залі суду.
Визначити розмір застави у сумі 187 880 гривень, у разі внесення якої звільнити ОСОБА_5 з-під варти з покладенням на нього таких обов'язків:
- прибувати до слідчого, прокурора, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, за першою вимогою;
- сповіщати слідчого, прокурора, суд про всі випадки зміни місця проживання та виїзду за межі м. Києва;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави, визначити строком на два місяці з моменту внесення застави.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків, внесені кошти будуть звернені у дохід держави.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_16