Справа № 2607/11865/12
Категорія
10 травня 2023 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Скрипник О. Г. ,
при секретарі - Однолько Ю. С.,
за участю адвоката Майко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Подільського районного суду м. Києва заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Майко Марини Валентинівни про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у справі за поданням головного державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Дубаса Артура Михайловича про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України, стягувач: ОСОБА_2 , -
У квітні 2023 року ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Майко М.В. звернулась до суду із заявою про скасування тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за кордон, яке встановлене ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 02.12.2016 року, постановленої на задоволення подання головного державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Дубаса А.М..
Вказала, що обставини, зазначені головним державним виконавцем у поданні, не відповідають дійсності, не підтверджено належними та достовірними доказами. Зазначила, що боржником не вчинялося свідомих діянь як боржника щодо невиконання обов'язку у виконавчому провадженні, від його виконання він не ухиляється. Крім того, існує об'єктивна необхідність у закордонних поїздках з метою ввезення на територію України гуманітарною допомоги. Тому, просила скасувати тимчасове обмеження у праві її виїзду за межі України.
В судовому засіданні представник заявника - адвокат Майко М.В. заяву підтримала та просила її задовольнити, виходячи з обставин, викладених у ній.
Головний державний виконавець для розгляду заяви не з'явився, про розгляд заяви повідомлявся належним чином, не надав заперечення проти заяви.
Суд, заслухавши представника заявника розглянувши заяву, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що на виконанні у головного державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Дубаса А.М. перебуває на виконанні виконавче провадження ВП № НОМЕР_1, з виконання виконавчого листа №2607/11865/12 виданого 24.04.2013 року Подільським районним судом міста Києва.
Виконавцем вживалися заходи примусового виконання рішення суду, які були безрезультатними, що стало підставою його звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, яке ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 02.12.2016 року було задоволено та тимчасово обмежено ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання ним зобов'язань за рішенням суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 441 ЦК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.
Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні (ч. 3 ст. 441 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно п. 18 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.
За ч. ч. 5-7 ст. 441 ЦПК України суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.
Суд розглядає заяву про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін та інших заінтересованих осіб за обов'язкової участі державного (приватного) виконавця.
За результатами розгляду заяви про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.
Згідно з ч. 8 ст. 441 ЦПК України відмова у скасуванні тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України не перешкоджає повторному зверненню з такою самою заявою у разі виникнення нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.
Отже, за змістом ч. ч. 5, 8 ст. 441 ЦПК України підставою для скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України є виникнення нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.
За приписами п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадку, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
Отже, тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України - це певного виду санкція, яка може застосовуватися у зв'язку з ухиленням особи від виконання зобов'язання, зокрема виконання судового рішення.
У справі «Soeringvs UK» від 07.07.1989 року Європейський суд з прав людини визначив, що Конвенція як основоположний правовий акт, що підтверджує, забезпечує та надає захист прав людини, визначає, що її гарантії мають бути реальними та дієвими. Також, будь-яке тлумачення гарантованих прав та свобод, повинно відповідати загальним положенням Конвенції, метою якої є забезпечення і сталий розвиток цінностей демократичного суспільства. Тобто, на державі лежить безпосередній обов'язок дотримуватися прав та свобод особи і забезпечувати своєчасне та в повному обсязі виконання судових рішень, що набрали законної сили. Виконання будь-якого рішення суду є обов'язковою стадією процесу правосуддя, і як наслідок, повинна відповідати вимогам ст. 6 Конвенції.
Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд. Також у справі «Горнсбі проти Греції» Європейський суд з прав людини зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду.
Однак, зміст заяви ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України доводить не зміну обставин, що зумовили суд застосування обмеження у праві виїзду боржника за кордон, а зводиться до незгоди заявника з ухвалою суду від 02.12.2016 року, якою тимчасово обмежено його у праві виїзду за межі України до моменту виконання ним своїх зобов'язань, а також до необгрунтованості тверджень головного державного виконавця.
В заяві про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 не навів нових обставин, що виникли після встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України і обґрунтовують необхідність скасування йому цього тимчасового обмеження фізичної особи.
Вказуючи, що відсутні підстави для висновку про ухилення від виконання зобов'язань, покладених на нього судом, заявник фактично намагається спростувати висновки суду про наявність підстав для встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, викладені в ухвалі Подільського районного суду м. Києва від 02.12.2016 року, яка при цьому не оскаржувалася шляхом подання на неї апеляційної скарги та набрала законної сили.
До того ж, як вбачається з матеріалів справи, заявником не надано доказів щодо виконання ним судового рішення шляхом сплати заборгованості або вжиття заходів, направлених на виконання судового рішення.
Крім того, суд наділений правом скасувати обмеження у праві виїзду за кордон лише за умови, коли відпали підстави, з якими закон пов'язує можливість застосування такого обмеження.
Предметом розгляду заяви про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України є не питання правомірності вжиття судом заходів забезпечення виконання судового рішення у вигляді обмеження боржника у праві виїзду за межі України, як такої, а виключно наявність чи відсутність підстав для його скасування.
Процесуальні дії суду щодо тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України і скасування такого обмеження врегульовані окремими нормами, є різними за своїм юридичним змістом і за обставинами, які підлягають встановленню.
З матеріалів справи вбачається, що на час розгляду заяви про скасування тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, рішення суду у справі про стягнення з ОСОБА_1 не виконано і обставини, що зумовили застосування обмеження у праві виїзду боржника за кордон, не змінилися, тому суд надходить до висновку про відмову у задоволенні заяви представника про скасування тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 441 ЦПК України, суд,-
в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Майко Марини Валентинівни про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у справі за поданням головного державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Дубаса Артура Михайловича про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України, стягувач: ОСОБА_2 - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення відповідно до вимог, встановлених ст.ст.353-356 ЦПК України.
СуддяО. Г. Скрипник